Ухвала

від 10.01.2025 по справі 280/6038/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6038/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №280/6038/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №280/6038/24.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Копію вищезазначеної ухвали суду супровідним листом від 09 грудня 2024 року було направлено на адресу скаржника зазначену нею в апеляційній скарзі, проте, вищезазначене поштове відправлення 07 січня 2025 року повернулося на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

При цьому, відповідно до положень статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Тобто, обов`язок щодо повідомлення суду місця проживання чи перебування, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.

Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain № 11681/85).

Європейський суд з прав людини зауважував, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи (рішення у справі Лазаренко та інші, § 37, і, у контексті статті 8 Конвенції, Foley v. the United Kingdom (dec.), № 39197/98, 11 вересня 2001 року). Інакше кажучи, органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви заявника про те, що його права за пунктом 1 статті 6 Конвенції були порушені (див. Yeremeyev v. Ukraine, (dec.) [Committee], № 64766/12, §§ 31 і 32, 26 березня 2019 року, та Sydorenko v. Ukraine (dec.) [Committee], № 73193/12, § 32, 18 лютого 2021 року).

Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 було направлено на зазначену нею адресу копію ухвали від 09 грудня 2024 року, проте зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо належного повідомлення скаржника про недолік поданої нею апеляційної скарги.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховується те, що скаржником у поданій нею заяві про відстрочення сплати судового збору отриманої судом 19.12.2024 року зазначає про те, що зі змістом ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року вона ознайомлена 10.12.2024 року після отримання її копії на електронну адресу.

Так, 19 грудня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника в якому вона просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №280/6038/24, посилаючись при цьому на те, що її майновий стан не поліпшився та не зазнав змін.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що вищезазначене клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року вже вирішувалося тотожне клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №280/6038/24 та скаржнику було доведено до відома, що для відстрочення сплати судового збору скаржник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Судом було надано оцінку долученій до апеляційної скарги довідці з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31.10.2024 року, яка містить інформацію за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року, проте не містить інформації про отримані доходи позивача на попередній календарний рік до звернення з апеляційною скаргою, та враховано те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , серед іншого, зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судовий витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який орієнтовно складає 80000 грн, що значно перевищує суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду.

Зважаючи на те, що скаржник звертаючись до суду з повторним клопотанням про відстрочення сплати судового збору не надала до суду доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити її фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб, як і не надала доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, про що було наголошено в ухвалі суду від 09.12.2024 року, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 09 грудня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №280/6038/24.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №280/6038/24 повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 10 січня 2025 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова