Ухвала

від 07.01.2025 по справі 705/2705/14-к

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2705/14-к

1-кп/705/5/25 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 увчиненнікримінальнихправопорушень,передбаченихч.1ст.307,ч.2ст.307,ч.2ст.309,ч.1ст.317ККУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали об`єднаної судової справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.11.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 536800 гривень, з покладенням обов`язків у разі внесення застави.

Строк дії запобіжного заходу був неодноразово продовжений, востаннє до 13 січня 2025 року включно, із залишенням раніше визначеного розміру застави.

Прокурор Уманськоїокружноїпрокуратури ОСОБА_3 подавдосуду клопотанняпропродовженнязапобіжного заходуувиглядітримання підвартою ОСОБА_4 строком нашістдесят дібта звизначеним ранішерозміром застави,яке підтримаву судовомузасіданні.Клопотання мотивувавтим,що підставоюдля продовженнязастосування запобіжногозаходу єнаявність обґрунтованогообвинувачення увчиненні особоюкримінальних правопорушень,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставивважати,щообвинуваченаможе здійснитидії,передбачені п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПКУкраїни,асаме:переховуватисявід суду;незаконно впливатина свідків;перешкоджати кримінальномупровадженнюіншим чином;вчинити іншікримінальніправопорушення.Вважав,щозастосуваннябільш м`якогозапобіжного заходунезможезабезпечити належноїпроцесуальноїповедінки обвинуваченої та забезпечити дієвість вказаного кримінального провадження. Наполягав, що менший розмір застави також не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої, оскільки ОСОБА_4 в іншому кримінальному провадженні вже визначалася застава у меншому розмірі, яка була внесена, однак у подальшому ОСОБА_4 знову вчиняла протиправні дії.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Вважав, що більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Просив зменшити розмір застави, оскільки застава в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 536800 гривень, є непомірнимтягарем дляобвинуваченої,у зв`язкуз чимостання фактичнобезальтернативно тримаєтьсяпід вартою.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника, вказуючи, що будь-яких ризиків на даний час немає. У разі необхідності застосування запобіжного заходу просила застосувати більш м`який домашній арешт. Також просила зменшити розмір застави.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, дослідивши клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.331КПКУкраїни підчассудовогорозглядусудзаклопотаннямсторони обвинуваченняабо захистумає правосвоєюухвалоюзмінити,скасувати,обратиабопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до ч. 3ст.199КПКУкраїни при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді від 23.11.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 536800 гривень, з покладенням обов`язків у разі внесення застави. Строк дії запобіжного заходу був неодноразово продовжений, наразі ухвалою суду від 15.11.2024 до 13.01.2025.

На даний час матеріали кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення, перебувають на початковій стадії судового розгляду. З`ясована позиція обвинуваченої, згідно з якою вона не визнає винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, встановлений порядок дослідження доказів, згідно з яким необхідно допитати свідків, дослідити письмові докази у кількох кримінальних провадженнях, що становить значний обсяг. Відтак до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою судовий розгляд не буде завершено з об`єктивних причин.

На даному етапі судового розгляду суд не змінив свою позицію та вважає, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження вказаного запобіжного заходу щодо обвинуваченої. Зокрема, обвинувачена може переховуватись від суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі доведення її винуватості у вчиненні умисного тяжкого злочину їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Також, враховуючи особу обвинуваченої, якій інкримінуються злочини, характер яких свідчить про стійке неприйняття нею загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, оскільки пов`язані зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, та беручи до уваги низку обвинувальних актів стосовно ОСОБА_4 щодо злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних речовин, які наразі перебувають у суді на розгляді, суд висновує, що перебуваючи неізольованою від суспільства, обвинувачена може продовжити вчиняти аналогічні злочини, а також з метою уникнення від відповідальності може незаконно впливати на свідків.

При цьому суд ураховує, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст.177КПК України.

Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст.ст.177,178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відтак, зважаючи на характер і тяжкість передбачуваних злочинів, їх кількість, покарання, яке може бути призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя обвинуваченої, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 є виправданим, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої. Обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, чи підстав, які бмогли зумовити зміну обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу, стороною захисту не надано, відтак і не здобуто судом на даномуетапі судовогорозгляду.

З огляду на викладене, клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою належить задовольнити.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини п`ятої статті 194 КПК.

Суд ураховує, що з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

У рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням майнового стану обвинуваченої, беручи до уваги ту обставину, що під час перебування під вартою обвинувачена не отримує доходів, враховуючи, що розмір застави не має бути непомірним тягарем для обвинуваченої, суд доходить висновку про можливість зменшення застави, обраної відповідно до ухвали слідчого судді від 23.11.2023, з 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 402600 грн. На думку суду, застава в такому розмірі буде достатнім стимулюючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвалипро продовженнястроку запобіжного заходу закінчується 07 березня 2025 року.

Зменшити ОСОБА_4 раніше визначений розмір застави до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 402600 гривень.

У разізвільнення обвинуваченої ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на неї на строк 2 місяці такі процесуальні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за викликом;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягаєнегайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченою, її захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Суддя ОСОБА_1 ко