Рішення

від 10.01.2025 по справі 916/4409/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4409/24Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-а)

до відповідача Головного управління ДПС в Одеській області (код 44069166, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені"

про стягнення 20141,11грн

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (м. Рені вул. Дунайська 88А, код 39639539), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ, про стягнення 20141,11грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації майна боржника у зведеному виконавчому провадженні №48501594 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені", переможцем яких стало ТОВ "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ". Частина коштів, які були отримані за результатами торгів, в сумі 20141,11грн були перераховані виконавчою службою Ренійському відділенню Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (код 39639539) платіжним дорученням № 287 від 21.03.2017 з метою виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-495-25 У, виданої 07.09.2016 Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС Ренійське відділення про стягнення з ТОВ Лагуна-Рені (виконавче провадження №52243930). Однак, в подальшому рішенням суду електронні торги були визнані недійсними, тобто відпала підстава, за якою кошти були перераховані відповідачу виконавчою службою, тому позивач і просить стягнути зазначену суму.

Ухвалою від 11.10.2024 суд залишив позов без руху.

Позивач у встановлений строк подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 25.10.2024 суд відкрив провадження у справі за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Головного управління ДПС в Одеській області в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань, обгрунтувавши в ухвалі мотиви відкриття провадження у справі.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а третім особам для подання пояснень - 15 днів з моменту отримання ухвали.

Відповідач і третя особа ТОВ "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" отримали 28.10.2024 ухвалу про відкриття провадження в електронних кабінетах, що підтверджується довідками.

Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Третя особа ТОВ "Лагуна-Рені" не має електронного кабінету, тому суд надіслав ухвалу про відкриття поштою. Але, ухвала про відкриття провадження, яка надіслана судом ТОВ "Лагуна-Рені", повернулась до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Позивач 01.11.2024 подав суду докази надсилання копії позову з додатками ТОВ "Лагуна-Рені".

Треті особи пояснень щодо позову не подали.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд,

встановив:

Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Суд враховує, що Головне управління ДПС в Одеській області (код 44069166) не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом юридичної особи - Державної податкової служби України (код 43005393).

Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до положення по Державну податкову службу України, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Також, Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 у справі № 921/574/20 зазначив, що згідно «положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України, ст. 1 КУзПБ, а також враховуючи вказані вище Положення про Державну податкову службу України та Положення про Головне управління ДПС у Тернопільській області, останнє є відокремленим підрозділом ДПС України, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом, органом стягнення) та може бути стороною в судовому процесі».

З огляду на викладене, Головне управління ДПС в Одеській області, незважаючи на те, що не є юридичною особою, але є державним органом, і тому може бути стороною у справі.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 30.06.2017 (а.с. 76-77) закінчено виконавче провадження № 52243930 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-495-25 У, виданий 07.09.2016 Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС (Ренійське відділеня) у зв`язку з стягненням боргу.

Платіжним дорученням від 21.03.2017 № 287 (а.с. 75) Головне територіальне управління юстиції в Одеській області (код 34929741) перерахувало РВ Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (код 39639539) 20141,11грн, призначення платежу згідно вик. докум. №Ю-495-25 У від 07.09.2016.

Згідно з п. 41.1.1 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Суд враховує, що з моменту перерахування коштів на рахунок РВ Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (код 39639539), податкові органи в Україні зазнали реорганізації.

Згідно з постановою КМУ від 28.03.2018 № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» державні податкові інспекції в районах приєднуються до ГУ ДФС в регіонах. Так, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС (код 39639539) була приєднана до ГУ ДФС в Одеській області.

Кабінетом Міністрів України 18.12.2018 прийнято постанову № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", відповідно до п. 1 якої постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

06.03.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

В подальшому, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Згідно з п. 2 постанови КМУ від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» установлено, що:

-територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;

-права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи, в т.ч. Головне управління ДПС в Одеській області.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на викладене, ГУ ДПС в Одеській області є правонаступником РВ Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (код 39639539).

В свою чергу, органи виконавчої служби теж зазнали реорганізації.

Головне територіальне управління юстиції в Одеській області (код 34929741), яке здійснювало перерахування коштів, наразі відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" від 09 жовтня 2019 року №870 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, ГТУЮ в Одеській області.

Пунктом 2 цієї постанови утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

Відповідно до пункту 3 вказаної постанови установлено, що:

територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції;

здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції;

міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління юстиції у м. Севастополі, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

З наведеного слідує, що Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правонаступником Головного територіального управління юстиції в Одеській області

Згідно з ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень на сьогоднішній день становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Наразі відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) не має статусу юридичної особи, тому позов заявлено юридичною особою - Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529).

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало зведене виконавче провадження № 48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ "ЛагунаРені", код за ЄДРПОУ: 31180219, на користь стягувачів (держави, юридичних та фізичних осіб).

До складу вказаного зведеного виконавчого провадження входило виконавче провадження № 52243930 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-495-25 У, виданої 07.09.2016 Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС (Ренійське відділення), про: «Стягнення з ТОВ "Лагуна-Рені" єдиний соціальний внесок у розмірі 20141,11 грн.».

Стягувачем за вищевказаним виконавчим документом визначено Ренійське відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС В Одеській області, код ЄДРПОУ 39639539 (далі по тексту стягувач).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Ренійське відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (68803, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 88А, код ЄДРПОУ 39639539) припинено, тому належним відповідачем є Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код за ЄДРПОУ: 44069166).

Під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було звернуто стягнення на майно боржника: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б.

21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації лоту № 183175: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б. Переможцем електронних торгів було визначено ТОВ «Скарбниця Бесарабії», що підтверджується протоколом № 221791 проведення електронних торгів від 21.12.2016.

29.12.2016 державним виконавцем було складено акт про проведені електронні торги.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції на час проведення торгів) 1. Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

2. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

3. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

4. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

5. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

6. Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

7. У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Позивач зазначає, що згідно наявної інформації в автоматизованій системі виконавчого провадження, по зведеному виконавчому провадженню № 48501594 надійшли кошти від реалізації майна у сумі 6 884 650,00 грн., які в подальшому, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», розподілені наступним чином:

- стягнуті витрати виконавчого провадження на суму 30 135,20 грн.;

- стягнутий виконавчий збір на суму 192 474,05 грн.;

- стягнута заборгованість за виконавчими документами та перераховано стягувачам коштів на суму 1 925 444,47 грн., в тому числі і по виконавчому провадженню №52243930 кошти у сумі 20141,11 грн., які були перераховані стягувачу Ренійському відділенню Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області згідно платіжного доручення від 21.03.2017 року за № 287;

- повернуто коштів, що залишились на депозитному рахунку після задоволення всіх вимог стягувачів за виконавчими документами, боржнику ТОВ «Лагуна-Рені» на суму 4 736 596,28 грн.

Державним виконавцем 30.06.2017 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 52243930, яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, в подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17, яке набрало законної сили 05.12.2017 на підставі постанови Верховного Суду, позов ТОВ «Лагуна-Рені» задоволено повністю та прийнято рішення про:

- Визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагуна Рені, а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016р.

- Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №221791 від 21.12.2016р. складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагуна Рені, а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016р.

- Визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016р., складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагуна Рені, а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016р.

- Стягнути з Державного підприємства „Сетам (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-б, код ЄДРПОУ 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагуна Рені (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188б, код ЄДРПОУ 31180219) 2400 (дві тисячі чотириста) грн. судового збору.

- Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65028, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, буд. 34, код ЄДРПОУ 34929741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагуна Рені (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188б, код ЄДРПОУ 31180219) 2400 (дві тисячі чотириста) грн. судового збору.

Потім, рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20, яке набрало законної сили 28.10.2021, позов задоволено частково:

- Стягнути з Державного підприємство "СЕТАМ" (буд. № 4-б, вул. Стрілецька, м. Київ, 01001, код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл., 68802, код 38794386) інфляційні збитки у розмірі 77864 (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 84 коп, 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят вісім) грн 65 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн 50 коп.

- Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п`ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п`ять) грн74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 94 коп.

Ухвалою від 07.05.2021 у справі № 916/3626/20 суд виправив пункт 3 резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 року по справі № 916/3626/20 виклавши, його в наступній редакції:

3. Стягнути з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п`ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п`ять) грн74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 94 коп.

03.11.2021 Господарський суд Одеської області видав накази на виконання рішення з урахуванням ухвали про виправлення.

Ухвалою від 08.04.2024 у справі № 916/3626/20 було виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20 про стягнення з держави шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: Боржником за цим наказом є: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529) вказати: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529).

Але, ухвалою від 26.08.2024 у справі № 916/3626/20 виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20 про стягнення з держави шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: Боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) вказати: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529).

З огляду на викладене, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відділ) на адресу стягувача - Ренійське відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області надіслано вимогу від 05.06.2024 № 18773/03.1 про необхідність повернення на рахунок відділу у місячний строк коштів, а саме: - 20141,11 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 21.03.2017 року за № 287.

У відповідь на цю вимогу Головне управління ДПС в Одеській області надало відповідь від 05.07.2024 № 15068/5/15-32-24-07-15, з якої суд дійшов висновку, що окрім ВП № 52243930 про стягнення 20141,11грн в зведеному виконавчому провадженні перебували і інші виконавчі провадження про стягнення з ТОВ «Лагуна Рені» коштів на користь податкової (оскільки податкова надає цю відповідь на декілька вимог позивача).

Крім того, Головне управління ДПС в Одеській області в листі від 05.07.2024 № 15068/5/15-32-24-07-15 зазначило, що ТОВ «Лагуна Роял» з 13.02.2001 перебував на обліку в Ренійській ДПІ, а з 03.05.2019 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, До того ж, на інтегрованій картці платника ТОВ «Лагуна Рені» наразі є переплата в сумі 23959,89грн, тому було запропоновано подати заяву в порядку № 417 щодо перерахування коштів з єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 було затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.

Але, суд враховує, що переплати в сумі 23959,89грн в будь-якому випадку не вистачить на повернення всіх коштів, які були перераховані виконавчою службою податковому органу в межах зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, оскільки кошти в сумі 20141,11грн не були повернуті, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення їх відповідно до ст. 1212 ЦК України, оскільки відпала підстава, за якою кошти були перераховані відповідачу виконавчою службою.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Судове рішення, яким визнані недійсними торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна-Рені», яке набрало законної сили, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового рішення правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття стягувачем грошових коштів на суму 20141,11 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» як кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, та у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені» визнані судом недійсними, відпали, у зв`язку з чим, отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

Факт визнання судом недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені», за результатами яких було отримано кошти від реалізації та з яких кошти у сумі 20141,11 грн. перераховано стягувачу як стягнення боргу за виконавчим документом, є підставою для повернення цих коштів.

В постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18 містяться наступні висновки щодо природи кондиційних зобов`язань та умов застосування ст. 1212 ЦК України: «Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 757/42443/15-ц (провадження № 61-38890св18).»

Також, аналогічне тлумачення природи кондикційних зобов`язань наведене у постановах Верховного Суду України, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 15.09.2021 у справі № 756/5677/17 (провадження № 61-3351св20).

Суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами наявні саме кондикційні зобов`язання щодо повернення грошових коштів у сумі 20141,11 грн.

Дане твердження обґрунтовується наступним:

1. Стягувачем, правонаступником якого є Відповідач, набуто грошові кошти в сумі 20141,11 грн. під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594 і підставою набуття вказаних коштів був продаж майна боржника за результатами проведеного електронного аукціону. Тобто кошти було отримано за рахунок реалізації нерухомого майна боржника, а саме стягнення коштів для задоволення вимоги стягувача за виконавчим документом.

2. Між Позивачем та Відповідачем відсутні договірні відносини, оскільки грошові кошти набувались відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

3. В подальшому, у зв`язку з прийняттям рішення Господарським судом Одеської області від 07.06.2017 по справі № 916/24/14, підстава, на якій стягувачем було набуте майно - грошові кошти у сумі 20141,11 грн., перераховані йому Позивачем платіжним дорученням № 287 від 21.03.2017, згодом відпала, оскільки судом визнані недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2014; визнаний недійсним протокол проведення електронних торгів № 221791 від 21.12.2016 складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016; визнаний недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016.

Докази повернення Відповідачем грошових коштів Позивачу відсутні.

Докази наявності у Відповідача підстав для утримання грошових коштів у сумі 20141,11 грн., які перераховані Позивачем платіжним дорученням № 287 від 21.03.2017 відсутні.

Таким чином, наявні підстави для повернення Відповідачем грошових коштів в сумі 20141,11 грн. Позивачу, оскільки підстава отримання вказаних коштів на даний час відпала, у зв`язку із визнанням недійсними торгів з реалізації арештованого майна боржника.

На даний час, грошові кошти у сумі 20141,11 грн. утримуються Відповідачем без достатньої правової підстави.

Крім того, суд зауважує, що згідно з ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

До того ж, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

За таких обставин, позовні вимоги є правомірними, законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2422,40 грн сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код 44069166, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-а) 20141,11 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 січня 2025 р.

Суддя В.В. Литвинова