Рішення

від 08.01.2025 по справі 925/1399/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Черкаси справа № 925/1399/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Онишко В.М. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Діоніс Плюс" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" ( с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область) про стягнення 1 065 734,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача залишку заборгованості за товар в розмірі 1 065 734,00 на підставі договору № 01/03/2023-1 від 01.03.2023, укладеного між сторонами у справі. Також в складі судових витрат позивач просить стягнути 6000 грн. на правничу допомогу адвоката.

Рішенням у справі від 09.12.2024 позовні вимоги задоволено повністю зі стягненням судового збору за подачу позову.

В засіданні 09.12.2024 представник позивача заявила клопотання про надання суду протягом 5 днів після прийняття рішення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути з відповідача.

16.12.2024 (в період відпустки судді) через Електронний суд зареєстровано заяву (вх. № 19223/24) представника позивача від 13.12.2024 про ухвалення додаткового рішення з додатками, якою позивач просить стягнути з відповідача 112 573, 40 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які складаються з: 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 106 573,40 грн. "гонорару успіху" .

У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для розгляду заяви від 13.12.2024 позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із прийняттям додаткового рішення, суд призначив засідання з повідомленням сторін.

В засідання 08.01.25 по розгляду заяви представник відповідача не з`явився, явка обов`язковою не визнавалася.

06.01.2025 через "Електронний суд" відповідачем направлено суду заперечення (а.с. 159-161) в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви позивача в частині стягнення додаткових витрат (гонорару успіху), що складають 10 % від суми стягнутого боргу за рішенням суду в розмірі 106 573,40 грн.

Дослідивши заяву позивача, заперечення відповідача та матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, викладені в заяві, лише частково, з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Інтереси позивача, ТОВ "Виробнича фірма "Діоніс" протягом всього часу вирішення спору представляв адвокат Онишко Вікторія Михайлівна на підставі ордеру АІ № 1742589, копія якої міститься в матеріалах справи ( а.с.74), яка приймала участь у всіх засіданнях та виконувала всі вимоги суду.

Як встановлено судом, 26.09.2024 між Адвокатським бюро "Романа Сацика" (далі - Виконавець, "Адвокатське бюро") та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Діоніс Плюс" (далі - Клієнт, позивач у справі) укладено договір про надання правничої допомоги ( а.с. 59-67).

Згідно п. 1.1. договору Адвокатське бюро зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу (далі - «послуги»), а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати виконавця, необхідні для виконання цього Договору.

Під послугами у цьому Договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги.

Адвокатське бюро надає правову допомогу у вигляді:

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта;

- представництва інтересів Клієнта в будь-яких судах (у т.ч. в будь-яких інстанціях), а також в інших державних органах (у т.ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих, тощо) та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями;

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

В додатку № 1 до договору про надання правової допомоги ( а.с. 68) сторонами погоджено, що грошова винагорода за договором , яка включає в себе , в тому числі, витрати пов`язані зі збором доказів, підготовкою справи до розгляду, оплатою вартості послуг помічника адвоката складає:

1. Консультація Клієнта - 1000 грн. (до 30 хв.);

2. Вивчення матеріалів справи, з`ясування обставин справи, підготовка правової позиції та тактики захисту клієнта - 2000 грн. (1 год.);

3. Підготовка та складання документів - 2000 грн. (1 год.);

4.Представництво інтересів Клієнта (в судах першої інстанції, органах/установах) - 2000 грн. (1 год.);

5. Представництво інтересів клієнта (в судах апеляційної та касаційної інстанції) - 4000 грн. (1 год.);

6. Відшкодування фактичних витрат на судовий збір, витрат на відправлення кореспонденції та проїзд сплачується окремо.

Додатковою угодою № 1 ( а.с. 69) сторони дійшли згоди доповнити п. 1.1 договору про надання правової допомоги :

" 1.1. За цим Договором Адвокатське бюро зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу щодо стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ "Дзендзелівське" в сумі 1 095 734,00 грн. (далі - «послуги»), а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати виконавця, необхідні для виконання цього Договору.

2. В разі задоволення (в тому числі часткового) позову та стягнення судом з ТОВ "Дзендзелівське" на користь Клієнта суми боргу, Клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро "Романа Сацика" витрати на правову допомогу, які обчислюються як 10% від суми, що стягнута з відповідача.

3. Положення про сплату 10% від стягнутого боргу застосовуються і в тому випадку, коли боржником сплачено борг в досудовому порядку після отримання претензії, або добровільно вже після подання позову, однак до винесення судового рішення".

30.10.2024 між цими сторонами підписано акт № 1 про надані послуги (а.с. 70). Згідно цього Акту Виконавець виконав за Договором, а Замовник прийняв наступні юридичні послуги:

- підготовка та подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" про стягнення заборгованості в сумі 1 065 734,00 грн., за договором поставки № 01/03/2023-1 від 01 березня 2023 року - 6000 грн. (6 год).

Сторони погоджуються, що до сплати належить 6000,00 гривень.

Акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.

Платіжною інструкцією № 126 від 30.10.2024 позивачем було перераховано адвокатському бюро "Романа Сацика" 6 000,00 грн. ( а.с. 71).

13.12.2024 між сторонами підписаний акт про надані послуги № 2 (а.с 138) , у відповідності до якого Виконавець виконав за Договором, а Замовник прийняв наступні послуги:

- клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 14.11.2024 року;

- підготовка та участь у судовому засіданні 29.11.2024 року у справі №925/1399/24;

- підготовка та участь у судовому засіданні 09.12.2024 року у справі №925/1399/24 ;

- витрати на правову допомогу відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 1612 від 26.09.2024 у розмірі 10% від суми 1 065 734,00 грн., що стягнута з ТОВ "Дзендзелівське" на користь ТОВ "ВФ "Діоніс Плюс" на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2024 року в справі № 925/1399/24 - 106 573,40 гри.

Сторони погоджуються, щодо сплати належить 106 573,40 гри.

Акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.

Платіжною інструкцією № 502 від 10.12.2024 ( а.с. 139) позивачем було перераховано адвокатському бюро "Романа Сацика" 106 573,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 26 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Всі перелічені в акті здачі-приймання виконаних робіт від 22.11.2024 послуги адвоката на користь позивача, суд вважає такими, що відносяться до справи та відповідають потребам і завданням адвоката при захисті інтересів клієнта у виниклому спорі.

Подані позивачем докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання позивачу адвокатом Онишко В.М. адвокатських послуг у справі № 925/1399/24.

Заперечень проти обґрунтованості стягнення 6000 грн. витрат на послуги адвоката позивача у відповідача немає.

В порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України відповідачем подано суду заперечення (а.с. 159-161), яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні заяви позивача в частині стягнення з відповідача додаткових витрат (гонорару успіху), що складають 10 % від суми стягнутого боргу за рішенням суду в розмірі 106 573,40 грн., бо такі кошти не є обов`язковими до відшкодування і не були необхідними для позивача.

Відповідно до частини першої ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату окремого гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу, заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору.

Також, суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).

Між ціною адвокатських послуг 6000 грн., в які сторона позивача оцінила обґрунтовані дійсні затрати адвоката на ведення справи та гонораром успіху в сумі 106 573,40 грн., який розраховано виключно математично як 10% від суми стягнутого боргу, є явний дисбаланс.

За правилами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач, оцінивши послуги адвоката в 6000,00 грн. які визначені з урахуванням цих критеріїв, має одночасно довести, яка нагальна потреба оплачувати адвокату ще й гонорар успіху в сумі, що в рази перевищує прямі затрати адвоката на ведення справи.

Гонорар успіху розрахований лише як 10% від стягнутої суми без ніяких інших складових, які впливають на його визначення.

Суд враховує той факт, що дана справа є малозначною (ціна позову 1 065 734,00 грн.) і була призначена для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 статті 12 ГПК України).

Спір стосувався лише стягнення залишку основного боргу, для розрахунку якого задіяно елементарні математичні знання, без застосування санкцій та нарахувань за прострочення розрахунків.

Суд не зв`язаний домовленістю адвоката та сторони щодо виплати "гонорару успіху" саме в розмірі 106 573,40 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, виснувала про можливість існування гонорару успіху як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як гонорар успіху, що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Вирішуючи питання про компенсацію відповідачем "гонорару успіху" позивачу, суд повинен оцінювати такі витрати, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак суд зазначає, що стягнення з відповідача на користь позивача усієї суми "гонорару успіху" в загальному розмірі 106 573,40 грн. є надмірним у даному випадку та не відповідає критерію розумності. Відтак, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення, від додаткового гонорару "успіху" адвоката у даній справі до 10 000,00 грн., які є співмірними із прямими витратами адвоката на ведення справи в розмірі 6000 грн., не створюють надмірного тягаря на боржника, який за доводами позивача., до часу виникнення спору провів більшу частину розрахунку за отриманий товар і враховуючи, що спір по доведенню підстав позову і визначенню залишку боргу є нескладним.

Отже з огляду на вказані положення ст.ст. 123, 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише як 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 10 000,00 грн. "гонорару успіху".

В решті вимог по заяві позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. 238, 244 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача від 13.12.2024 задовольнити частково.

Прийняти у справі додаткове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" (код 32837429, с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область, вул. Соборна, 3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Діоніс Плюс" (код 41285063, м. Київ, проспект Правди, 66А) -- 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 10 000,00 грн. "гонорару успіху" .

В решті вимог по заяві відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 12 січня 2025 року

Суддя Н.М. Спаських