Ухвала

від 07.01.2025 по справі 910/5810/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5810/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.)

від 09.09.2024,

постанову Північного апеляційного господарського суду (Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)

від 26.11.2024 (повний текст складений 28.11.2024),

додаткове рішення Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.)

від 07.10.2024,

постанову Північного апеляційного господарського суду (Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)

від 12.12.2024 (повний текст складений 18.12.2024),

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)

від 12.12.2024 (повний текст складений 19.12.2024)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне обладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 9 415 746,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальне обладнання" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 9 415 746,24 грн, з яких: 9 373 656,00 грн - заборгованість за поставлений товар, 41 950,40 грн - три проценти річних, 139,84 грн - пеня.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі №910/5810/24 в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 9 373 656 грн, зважаючи на подання Відповідачем доказів його сплати після пред`явлення позову. Стягнуто з Відповідача 33 320,85 грн трьох процентів річних, 111,06 грн пені та 501,48 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати його в частині стягнення трьох процентів річних, пені та судового збору, а також ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених вимог Позивача повністю.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 в оскаржуваній частині залишено без змін.

5. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024, з Відповідача на користь Позивача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн, в іншій частині відмовлено.

6. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 з Відповідача на користь Позивача стягнуто 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, у задоволенні решти клопотання відмовлено.

7. 17 грудня 2024 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі №910/5810/24, у якій просить:

- прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження у справі;

- скасувати судові рішення в частині стягнення зі Скаржника 33 320,85 грн трьох процентів річних, 111,06 грн пені, 501,48 грн судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Позивача про стягнення трьох процентів річних, пені та судового збору повністю;

- судові витрати покласти на Позивача.

8. 18 грудня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду заяву про долучення до касаційної скарги платіжної інструкції від 18.12.2024 №316927 про сплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн.

9. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували:

- статтю 231 Господарського кодексу України без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №912/3237/18 (щодо права суб`єктів господарських відносин встановити договірні санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань; пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не лише за невиконання грошового зобов`язання);

- статтю 679 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №910/13396/23 (відповідальність продавця (постачальника) за недоліки товару, зокрема в разі надання гарантії щодо його якості);

- статті 628, 629, 679 ЦК України без урахування висновків, викладених у постанові палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №927/787/19, від 29.07.2021 у справі №904/5217/19;

- статті 4, 8 Закону України "Про захист прав споживачів" без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №176/1445/22 (будь-які сумніви та припущення мають тлумачитись на користь покупця - як споживача, який є "слабкою" стороною у відносинах купівлі-продажу товарів).

10. 23.12.2024 Позивач з використанням підсистеми "Електронний суд" подав заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких, зокрема, зазначив:

- Скаржник послався на практику Верховного Суду, яка є нерелевантною;

- доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками судів щодо їхньої оцінки.

11. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

12. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

13. Касаційна скарга Скаржника подана із додержанням вимог статті 290 ГПК України. На момент відкриття касаційного провадження доводи Скаржника не є очевидно неприйнятними та є достатніми для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

14. 30.12.2024 Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024, у якій просить:

- прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження у справі;

- скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції про стягнення зі Скаржника витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн; ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу в стягненні витрат на професійну правничу допомогу;

- судові витрати покласти на Відповідача (дослівно).

15. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій застосували:

- частину сьому статті 139, частини третю-п`яту статті 143, статтю 252 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №340/4492/22 (щодо ненадання доказів понесення витрат на правничу допомогу, які були наявні на час ухвалення судового рішення, а також неповідомлення суду про їх надання після ухвалення судового рішення);

- статтю 221 ГПК України без урахування висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2024 у справі №346/2744/21 (щодо обґрунтування поважності причин неподання доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат, до закінчення судових дебатів);

- статтю 126 ГПК України без урахування висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката).

16. 07.01.2025 Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі №910/5810/24, у якій просить:

- прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження у справі;

- скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції про стягнення зі Скаржника витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн у суді апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу в стягненні витрат на професійну правничу допомогу;

- судові витрати покласти на Позивача.

17. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції застосував статтю 126 ГПК України без урахування висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката).

18. В обох касаційних скаргах (на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції; на додаткову постанову суду апеляційної інстанції) Скаржник також послався на:

- постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2022 у справі №756/8241/20, додаткові постанови Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17 та від 25.06.2019 у справі №909/371/18, постанови Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №923/662/21, від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18, однак не вказав конкретні норми, щодо застосування яких, на його думку, сформовані відповідні висновки;

- додаткову ухвалу Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №905/63/21. Водночас видом судового рішення, в якому викладається висновок Верховного Суду про застосування норм права, що підлягає урахуванню судами, є постанова (частина четверта статті 236 ГПК України). Отже, посилання на ухвалу Верховного Суду не може розглядатися як обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;

- додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №913/767/21. Втім, згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження є неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові саме Верховного Суду, а не будь-якого іншого суду в системі судоустрою України.

19. Таким чином, переглядаючи у касаційному порядку додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, постанову та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі №910/5810/24, Верховний Суд надає оцінку лише тим доводам Скаржника, що містять належне обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (пункти 15, 17 цієї ухвали).

20. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги відповідають вимогам статті 290 ГПК України, отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, постанову та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі №910/5810/24.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, постанову та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі №910/5810/24.

2. Призначити касаційні скарги до спільного розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 січня 2025 року о 14:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).

3. Встановити Позивачу строк для подання відзивів на касаційні скарги з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів Відповідачу до 22 січня 2025 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзивів на касаційні скарги є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України вони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду справу №910/5810/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець