Постанова

від 09.01.2025 по справі 918/785/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/785/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 918/785/23

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Плетньов Володимир Олександрович,

про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування державної реєстрації,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача: не з`явилися,

від третьої особи: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування державної реєстрації.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.06.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 21.02.2023, що оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" № 1/2023 від 21.02.2023. Скасовано запис №1006081070021016868 від 02.03.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна інформації про директора юридичної особи) ТОВ "Антарес". Стягнуто з ТОВ "Антарес" на користь ОСОБА_1 2684 грн судового збору.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2024 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" залишено без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі №918/785/23 залишено без змін.

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначав, що позивач очікує понести витрати пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції в розмірі 10 000 грн. за надання професійної правничої допомоги.

У судовому засідання 19.12.2024 представник ОСОБА_1 - Гаврильчик Михайло Адамович повідомив, що докази щодо розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

23.12.2024 до Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі №918/785/24, яким стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

ТОВ "Антарес" подало до Суду заперечення на заяву про прийняття додаткового рішення, в яких просить суд зменшити до суми 2000 грн розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач зазначає, що розмір заявлених позивачем витрат є завищеним та неспівмірним з обсягом та якістю наданих адвокатом послуг, оскільки відзив на касаційну скаргу фактично скопійований з відзиву на апеляційну скаргу та з рішень судів першої та апеляційної інстанцій, містить посилання лише на одне рішення Верховного Суду, а адвокат взяв участь лише в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке тривало всього 15 хвилин.

Розглянувши зазначену заяву позивача, Суд вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір №34 про надання правничої допомоги від 27.11.2024, акт виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 23.12.2024 та рахунок №9 від 23.12.2024.

Відповідно до п. 1.1 договору №34 про надання правничої допомоги від 27.11.2024, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Михайла Гаврильчика» в особі Гаврильчика Михайла Адамовича, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

За умовами п. 2.1.1 договору адвокатське бюро зобов`язується надавати юридичну допомогу та представляти інтереси клієнта у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №918/785/23 за касаційною скаргою ТОВ «Антарес» на рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2024 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024.

Згідно з пунктом 4.1 договору правничу допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує в розмірі 10 000 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг. Сума, вказана в п. 4.1 даного договору є гонораром адвокатського бюро за надання юридичної допомоги, та поверненню не підлягає (п. 4.6 договору).

23.12.2024 сторони склали акт виконаних робіт (надання юридичних послуг), про те, що Адвокатським бюро надані Клієнту такі юридичні послуги (правнича допомога): надання консультацій, складання відзиву на касаційну скаргу, аналіз судової практики, повний супровід розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» на рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2024 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024. у справі №918/785/23. Загальна вартість наданих Клієнту юридичних послуг становить 10 000 грн. без ПДВ.

Також позивачем надано суду рахунок №9 від 23.12.2024 на сплату 10 000 грн за юридичні послуги (правову допомогу).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржував до Верховного Суду рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду. Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Адвокат позивача Гаврильчик Михайло Адамович подав до суду відзив на касаційну скаргу та був присутній у судовому засіданні 19.12.2024.

Верховний Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу повною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг крізь призму критеріїв розумності, співмірності, встановлення їхньої дійсності, необхідності та не є надмірними.

Посилання відповідача на завищеність та неспівмірність витрат позивача з обсягом наданих послуг Верховний Суд відхиляє, оскільки доводи відповідача не містять належного обґрунтування щодо неспівмірності визначеної заявником суми, тобто не доводять обставин, за наявності яких Верховний Суд має підстави визначити інший розмір судових витрат, ніж той, що був доведений стороною.

Сама лише незгода однієї сторони з розміром визначених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, без належного доведення їх неспівмірності не може бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд констатує, що доводи відповідача загалом зводяться до незгоди останнього з розміром визначених позивачем витрат на правничу допомогу та по суті є суб`єктивною оцінкою сторони відповідності таких витрат визначеним процесуальним законодавствам критеріям.

Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу відповідних витрат, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000 грн, вказану суму витрат належить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес".

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №918/785/23 задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" (33013, Рівненська обл., Рівненський район, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 3, оф.305 ЄДРПОУ 24173596) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000 (десять тисяч), 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в касаційній інстанції.

3. Доручити господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець