Рішення

від 06.01.2025 по справі 420/2142/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2142/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 січня 2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до управління Держспецзв`язку в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати дії Управління Держспецзв`язку в Одеській області щодо неповного нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановленої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не врахування пільгової вислуги - протиправними;

2. Зобов`язати Управління Держспецз`вязку в Одеській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановлену частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням пільгової вислуги років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу начальника Управління Держспецзв`язку в Одеській області від 08.12.2021 № 54-ОС ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за підпунктом «а», пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ. Згідно даного наказу на момент звільнення позивача її вислуга років на пенсію становила 27 років 11 місяців 10 днів, з яких: календарна 25 років 01 місяць 13 днів, пільгова 02 роки 09 місяців 27 днів. Як стверджує позивач, на час звільнення вона набула право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, при проведенні повного розрахунку Управлінням безпідставно не повністю було нараховано одноразову грошову допомогу, а саме: при виплаті не було враховано пільгову вислугу років, яка становить 02 роки 09 місяців 27 днів, що в свою чергу призвело до недоплати одноразової грошової допомоги у розмірі 26000,00 грн. Фактично, вказано у позові, розрахунок проведено за вислугу років у календарному обчисленні, що становить 25 років. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать Закону №2011-ХІІ щодо її прав на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Ухвалою від 02 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 залишити без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

07.02.2022 до суду від позивача за вх. №7962/22 надійшла належним чином оформлена позовна заява (у 2-х примірниках).

Ухвалою від 17 лютого 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28.03.2022 року (вх.№12264/22) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, з покликанням на абз.3 п.10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що відповідно до наказу начальника Управління Держспецзв`язку в Одеській області від 08.12.2021 № 54-ос «Про особовий склад» календарна вислуга років ОСОБА_1 на 31.12.2021 (на дату звільнення Позивача) становила 25 років. Таким чином, вказано у відзиві, відповідачем не було порушено жодних прав позивача при здійснені нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Також у відзиві представник відповідача просить суд поновити пропущений строк для його подання.

13.04.2022 року (вх.№14003/22) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

07.04.2022 року (вх.№13486/22) від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03.05.2022 року зупинено провадження по справі №420/2142/22 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

25.12.2024 року (вх.№ЕС/77921/24) від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі.

Ухвалою від 30.12.2024 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 06.01.2024 року задоволено клопотання представника відповідача, поновлено представнику управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області строк на подання відзиву на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, відповіддю на відзив, запереченнями дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.

Наказом начальника управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області №54-ос від 08.12.2021 року підполковника ОСОБА_1 начальника сектору документального забезпечення звільнено зі служби за п. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних сил України.

Згідно даного наказу вислуга років на пенсію на 31.12.2021 складає: календарна - 25 років 01 місяць 13 днів, пільгова 02 роки 09 місяців 27 днів, навчання у ВНЗ - немає, загальна 27 років 11 місяці 10 днів.

Наказом №54-ос від 08.12.2021 року також визначено відповідно до абзацу третього пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" виплатити підполковнику ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У даному наказі зазначено, що календарна служба для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на 31.12.2021 складає 25 років.

Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, при проведенні повного розрахунку Управлінням безпідставно не повністю було нараховано одноразову грошову допомогу, а саме: при виплаті не було враховано пільгову вислугу років, яка становить 02 роки 09 місяців 27 днів, що в свою чергу призвело до недоплати одноразової грошової допомоги у розмірі 26000,00 грн.

Фактично, вказано у позові, розрахунок проведено за вислугу років у календарному обчисленні, що становить 25 років.

Вважаючи дії Управління Держспецзв`язку в Одеській області щодо неповного нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановленої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не врахування пільгової вислуги протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

В першу чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що спірним при розгляді даної справи є питання про включенні щомісячної додаткової грошової винагороди при обчисленні одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби позивача.

Відповідачем не заперечується, що така допомога отримувалась позивачем, а також не заперечується, що вона не була включена при обчисленні одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби позивача.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (у редакції, чинній на час звільнення позивача), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, для визначення розміру грошової допомоги застосовується саме календарна вислуга років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність вислуги 10 років і більше.

В аспекті спірних правовідносин необхідно зауважити, що Верховним Судом було сформовано правову позицію, відповідно до якої поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17, від 24.11.2020 у справі № 822/3008/17, від 22.07.2021 у справі № 200/10368/18-а, від 29.04.2022 у справі № 580/2497/21.

Судом встановлено, що при обрахунку вислуги років для виплати допомоги позивачу було враховано саме календарну вислугу років - 25 роки, що повністю відповідає законодавчим вимогам.

Доводи позивача, що одноразова грошова допомога при звільненні має виплачуватися з врахуванням пільгового стажу суд вважає безпідставними, оскільки для визначення розміру грошової допомоги застосовується саме календарна вислуга років, що підтверджується вищевикладеними нормами права та правовими позиціями Верховного Суду, які відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивач помилково ототожнює поняття "умова набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги" із поняттям "обчислення розміру одноразової грошової допомоги", оскільки вони є відмінними, адже до складу першого включається як календарна, так і пільгова вислуги років, а до складу другого - лише календарна.

Виходячи із наведеного правового регулювання спірних правовідносин і встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби з урахуванням пільгового стажу.

Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 16.06.2023 у справі № 560/5193/22, від 21.09.2023 у справі № 240/30996/21.

При цьому суд зауважує, що у постанові Верховного Суду у справі № 822/3008/17 на яку покликається позивач, предметом спору була наявність самого права особи на отримання пенсії за вислугу років та права на виплату одноразової грошової допомоги, а також порядок визначення вислуги років для визначення наявності або відсутності такого права, натомість предметом спору у даній справі є правильність обрахунку одноразової грошової допомоги, яку виплачено позивачу та обґрунтованість обрахунку такої допомоги за кожен календарний рік служби позивача, а не за кожний пільговий рік. Водночас висновки, зроблені у цих справах, підтверджують правомірність дій відповідача.

Отже, оскільки позивачу правомірно виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає частковому.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області (вул.Єврейська, 43, м.Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 34800034).

Суддя O.A. Вовченко

.