Ухвала

від 09.01.2025 по справі 420/28775/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28775/24

У Х В А Л А

09 січня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву та клопотання представника відповідачів про розгляд справи №420/28775/24 за правилами загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13.09.2024 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наступні Рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р. №11544176/31601073; РІШЕННЯ про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р. №11543911/31601073, №11543906/31601073, №11543904/31601073; РІШЕННЯ про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 р. №11544163/31601073, №11544162/31601073, №11544160/31601073 №11544174/31601073, №11544173/31601073, №11544127/31601073, №11544143/31601073, №11544132/31601073;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі зазначені нижче податкові накладні ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (код -38016918): - Податкова накладна № № 7 від 30.04.23 р, - Податкова накладна № 11 від 31.01.23 р, - Податкова накладна №18 від 31.03.23 р, - Податкова накладна №10 від 30.04.23 р. - Податкова накладна № 16 від 31.01.23 р, - Податкова накладна №15 від 31.01.23 р, - Податкова накладна №14 від 31.01.23 р., - Податкова накладна №3 від 30.04.23 р., - Податкова накладна №2 від 30.04.23 р., - Податкова накладна №14 від 30.09.22 р., - Податкова накладна №26 від 30.11.22 р., - Податкова накладна №23 від 31.10.22 р.

18.09.2024 року (вх.№ЕС/43546/24) від представника позивача до суду надійшла заява разом із копіями оскаржуваних рішень.

Ухвалою судді від 18.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

04.10.2024 року (вх.№ЕС/ 49131/24) від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Разом із відзивом до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених представником відповідачів відсутні, а тому в задоволенні клопотання про розгляд справи №420/28775/24 за правилами загального позовного провадження необхідно відмовити.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи №420/28775/24 за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяО.А. Вовченко