Ухвала

від 13.01.2025 по справі 754/14849/24

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

13.01.2025

2/394/74/25

754/14849/24

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

13 січня 2025 року Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Запорожець О.М.

дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Надлацької об`єднаної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альона Володимирівна про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суд з цивільним позовом до відповідача про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

В ч. 2 та ч. 3 ст. 175 ЦПК України законодавець закріпив положення щодо форми і змісту позовної заяви.

Зокрема в зазначеній нормі процесуального права визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зі змісту позову слідує, що позивачкою заявлено позов матеріального характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

П. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України вказує, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Документів, що давали б підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачкою суду не надано.

Виходячи з предмету позову, позивачкою одночасно пред`явлено дві позовних вимоги, однак до позову не долучено платіжні документи про сплату судового збору за кожну позовну вимогу, в розмірі визначеному пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (з урахуванням змін, внесених Постановою ВССУ N 10 від 25 вересня 2015 року), розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто, як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Судом встановлено, що позивачкою заявлено у позові вимогу майнового характеру - визнання права власності на нерухоме майно: земельні ділянки площею 6,29 га та площею 6,29 га., вказано ціну позову - 149528,52 грн., однак, жодних належних та допустимих доказів в підтвердження ціни спірного нерухомого майна позивачкою не надано, внаслідок чого, суд позбавлений можливості перевірити чи вірно позивачкою зазначена ціна позову, яка впливає на розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Також, щодо визначення ціни позову, суд зазначає, що ціна позову повинна дорівнювати нормативно грошовій оцінці нерухомого майна (земельних ділянок) на день подання позовної заяви до суду.

Після надання позивачкою доказів, що підтверджують дійсну ціну позову, їй необхідно сплатити судовий збір по справі в розмірі, передбаченому пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір», надавши суду підтвердження про сплату.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на те, що за подачу до суду взагалі не сплачено судовий збір, не надано документів на підтвердження ціни позову, а відтак відсутня можливість перевірки судом розміру судового збору.

З огляду на викладене позивачці, або її представнику слід надати суду нормативно-грошову оцінку земельних ділянок та квитанцію про сплату судового розміру у розмірі зазначеному судом вище.

Зі змісту частин 1, 2 та 3 ст. 185 ЦПК України слідує, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків та дотримання порядку її подання.

Зазначенні вище обставини є перепоною для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому цивільний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачці терміну для виправлення недоліків викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185, 258, 259, 260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Надлацької об`єднаної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альона Володимирівна про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 5 /п`ять/ днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали,.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: