Ухвала

від 07.01.2025 по справі 463/11855/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11855/24

Провадження №1-кс/463/138/25

УХВАЛА

про накладення арешту

07 січня 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власників майна: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їх представників - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000116 від 15.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

встановила:

прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000116 від 15.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2, ст. 368-5КК України, про накладення арешту.

В обґрунтування клопотання прокурор покликався на те, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024140000000116 від 15.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2, ст. 368-5КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 за час роботи на різних посадах Львівської митниці, будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави, незаконно набув активів (земельні ділянки, житлові/нежитлові будівлі та приміщення в межах Самбірського району, Львівської області), вартість яких значно перевищує його законний дохід.

Набуті активи ОСОБА_9 перебувають у власності близьких родичів та довірених осіб останнього.

З`ясовано, що ОСОБА_5 є фактичним власником готельного комплексу «Saltzbork», який знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, проте відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на будівлі комплексу та земельні ділянки на яких розташований готель зареєстровано на його дружину ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), та довірену особу ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Зокрема встановлено, що готельний комплекс «Saltzbork» розташований на наступних земельних ділянках: 4625155700:01:000:0285, 4625155700:01:000:0308, 4625155700:01:000:0472, 4625155700:01:000:0474, 4625155700:01:000:0475, 4625155700:01:000:0476, 4625155700:01:000:0477, 4625155700:01:000:0478, 4625155700:01:000:0479, 4625155700:01:000:0480, 4625155700:01:000:0481, 4625155700:01:000:0482, 4625155700:01:000:0483, 4625155700:01:000:0484, 4625155700:01:000:0485, 4625155700:01:000:0486, 4625155700:01:000:0487, 4625155700:01:000:0488, 4625155700:01:000:0489, 4625155700:01:000:0490, 4625155700:01:000:0491, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 .

Окрім цього встановлено, що в межах вказаних земельних ділянок наявні зареєстровані об`єкти нерухомості (будівлі складові частини комплексу) за наступними адресами:

АДРЕСА_1 , загальна площа 126,9 кв.м.;

АДРЕСА_1 , загальна площа 253 кв.м.;

АДРЕСА_1 , загальна площа 1030,6 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8В, загальна площа 355,9 кв.м.;

АДРЕСА_2 , загальна площа 302 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Д, загальна площа 140,3 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8К, загальна площа 208,5 кв.м.;

АДРЕСА_3 , загальна площа 1037 кв.м.;

АДРЕСА_4 , загальна площа 128,5 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-3, загальна площа 128,5 кв.м.;

АДРЕСА_5 , загальна площа 122,6 кв.м.;

АДРЕСА_6 , загальна площа 122,6 кв.м.

Вказані будівлі на праві приватної власності належать ОСОБА_4 .

Земельні ділянки: 4625155700:01:000:0492, 4625155700:01:000:0493, 4625155700:01:000:0494, 4625155700:01:000:0495, 4625155700:01:000:0496, 4625155700:01:000:0497, 4625155700:01:000:0498, на праві приватної власності належать ОСОБА_10 .

Також з`ясовано, що в межах вказаних земельних ділянок наявні зареєстровані об`єкти нерухомості (будівлі складові частини комплексу) за наступними адресами:

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1, загальна площа 1227.5 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «а», загальна площа 76,8 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «б», загальна площа 76,8 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «в», загальна площа 76,8 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «г», загальна площа 19,7 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «д», загальна площа 19,7 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «е», загальна площа 19,7 кв.м.;

Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 10, загальна площа 471,2 кв.м.

Будівлі на праві приватної власності належать ОСОБА_10 .

Земельна ділянка 4625155700:01:000:0315, якою на правах оренди користується ОСОБА_10 , власником є Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04055995.

В подальшому встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4625155700:01:000:0285, 4625155700:01:000:0472, 4625155700:01:000:0474, 4625155700:01:000:0475, 4625155700:01:000:0476, 4625155700:01:000:0477, 4625155700:01:000:0478, 4625155700:01:000:0479, 4625155700:01:000:0480, 4625155700:01:000:0481, 4625155700:01:000:0482, 4625155700:01:000:0485, 4625155700:01:000:0486, 4625155700:01:000:0487, 4625155700:01:000:0488, 4625155700:01:000:0489, 4625155700:01:000:0490, 4625155700:01:000:0491, 4625155700:01:000:0315 та наявні на них зареєстровані об`єкти нерухомості (будівлі складові частини комплексу), що за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 126,9 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 7б, загальна площа 253 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8, загальна площа 1030,6 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8В, загальна площа 355,9 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г, загальна площа 302 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Д, загальна площа 140,3 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8К, загальна площа 208,5 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-1, загальна площа 1037 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-2, загальна площа 128,5 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-3, загальна площа 128,5 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-4, загальна площа 122,6 кв.м.; Львівська область, Старосамбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-5, загальна площа 122,6 кв.м. протягом жовтня-листопада 2024 року були переоформлені на ТОВ «Еко-Самбір» (код ЄДРПОУ 41936773, адреса: Львівська область, Самбірський район, селище Стара Сіль, хутір Папрочизна, буд. 8Г-1.

Згідно Єдиного Державного реєстру юридичних осіб України засновником ТОВ «Еко-Самбір» є ОСОБА_4 (належить 49,09%), ОСОБА_10 (належить 43,07%) та ОСОБА_11 , (належить 7,84%), директором являється ОСОБА_4 .

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 достовірно знаючи, що в разі визнання ОСОБА_9 винним у вчиненні корупційного злочину, майно яке здобуте злочинним шляхом підлягає спеціальній конфіскації, що стало підставою на переоформлення вищезазначеного майна на ТОВ «Еко-Самбір».

В подальшому, прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 прийнято рішення про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами про що винесено відповідну постанову.

У зв`язку із викладеним, приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення та здобуті під час досудового розслідування докази, на даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у разі незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження вказане майно у вигляді готельного комплексу «Saltzbork», який знаходиться за адресою: Львівска область, Стрийський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрозична, вищевказані будівлі комплексу та земельні ділянки, може бути відчужене, приховане, спотворене та витрачене, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження.

А тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, псування , зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, вимушені звертатись до суду з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Власники майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та їх представники адвокати: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у судовому засіданні проти задоволення такого клопотання заперечили. Кожен із представників наддав свої заперечення.

Так, адвокат ОСОБА_6 в обгрунтування своїх заперечень покликався на те, що всі, вказані у клопотанні земельні ділянки ОСОБА_5 зазначені у щорічних деклараціях, відтак у його діях відсутній склад кримінального правопорушення.

Адвокатом ОСОБА_7 в обгрунтування заперечень зазначено, що ОСОБА_4 займається підприємницькою діяльністю вже довгий період часу, мала чималий дохід від такої діяльності, а отже джерело походження її майна є законним.

Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні в обгрунтування своїх заперечень щодо клопотання вказує на процесуальних порушеннях подання та розгляду такого клопотання, а саме на тому, що власником земельних ділянок є ТОВ «Еко-Самбір», яке не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання в суді. Крім цього, посилаючись на Загальну декларацію прав людини, Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського суду з прав людини зазначав про недопущення порушення прав власників майна щодо володіння та користування таким майном, відтак просив у задоволенні такого відмовити.

Як на докази своїх заперечень представники власників майна посилаються на такі докази: витяги із Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії проектної документації на землю, рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, договори купівлі-продажу транспортних засобів та нерухомого майна, акти прийому-передач ТОВ «Еко-Самбір».

Крім цього, у судовому засіданні представниками власників майна було долучено та досліджено: форму акту перевірки готовності до відкриття дитячого закладу оздоровлення та відпочинку на базі ТОВ «Еко-Самбір», акт приймання дитячого оздоровчого табору, довідки ГУ ДПС у Львівській області про доходи ОСОБА_4 .

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали, що долучені до нього, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження

Положення ч. 3 ст. 132 КПК України встановлюють те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено вище, згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, аналіз наведених положень свідчить про те, що арешт може бути застосований на майно особи, яка не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У свою чергу ч. 1 ст. 98 КПК України імперативно встановлює вичерпний перелік критеріїв, яким мають відповідати докази у відповідному кримінальному провадженні.

При цьому, наявність формально винесеної постанови про визнання речових доказів (яка містить опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівно змісту ст. 98 КПК України, без обгрунтування, за якими з критеріїв цієї норми вилучені речі та предмети визнано речовим доказом), не виправдовує мету накладення арешту. Тобто вказана згадана постанова є лише процесуальним рішенням слідчого або прокурора та не є доказом у розумінні ст. 99 КПК України.

Такий висновок зробила ВП Верховного Суду в постанова від 25 березня 2021 року у справі № 11-410сап20).

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, 15.05.2024 до ЄРДР за № 42024140000000116 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України /а.с. 8-9/.

Досудове розслідування розпочато за фактом того, що ОСОБА_5 за час роботи на різних посадах Львівської митниці, будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави, незаконно набув активів (земельні ділянки, житлові/нежитлові будівлі та приміщення в межах Самбірського району, Львівської області,), вартість яких значно перевищує його законний дохід.

Згідно з матеріалів досудового розслідування встановлено, що набуті активи ОСОБА_5 , фактичним власником яких він є, а саме: готельний комплекс «Saltzbork», який знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна (будівлі та земельні ділянки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) перебуває у власності чи володінні близьких родичів та довірених осіб останнього: ОСОБА_4 (дружина на час набуття активу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) чи підконтрольних їм юридичних осіб (ТОВ «Еко-Самбір»).

На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення до клопотання додано копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, зокрема: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповіді Управління СБУ у Львівській області на виконання доручення слідчого в рамках даного кримінального провадження, рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Самбір» за 2024 рік, актами прийому-передачі майна товариства, публікації у мережі Інтернет на веб-сайті готельного комплексу «Saltzbork »; відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; та інші матеріали.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Дослідження матеріалів клопотання, враховуючи викладену у ньому фабулу кримінального правопорушення, формує у слідчої судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідча суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідча суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування слідча суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь їх вини.

А тому, доводи адвоката ОСОБА_6 щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки майно, яке зазначене в клопотанні відображене останнім в щорічних деклараціях, слідча суддя вважає безпідставними при розгляді даного клопотання.

Прокурор просить накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Так, постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 зазначене у клопотанні майно визнано речовими доказами, оскільки наявні підстави для висновку, що вони можуть бути предметом незаконного збагачення службовця Львівської митниці ОСОБА_9 .

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024140000000116 від 15.05.2024, а також те, що зазначене майно що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 та його дружини (на час набуття активу) ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , чи підконтрольних їм юридичних осіб (ТОВ «Еко-Самбір») за відсутності беззаперечних доказів на спростування презумпції власності, є предметом вчинення кримінальних правопорушень, то наявні обґрунтовані підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту на майно, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, слідча суддя дійшла висновку, що прокурор довів необхідність арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та мету, з якою звернувся прокурор для накладення арешту на майно, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_9 та його дружини (на час набуття відповідних активів) ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , чи підконтрольних їм юридичних осіб (ТОВ «Еко-Самбір»)за відсутності беззаперечних доказів на спростування презумпції власності, слідча суддя вважає застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на цій стадії обґрунтованим та виправданим.

Критично оцінюються слідчою суддею і доводи адвоката ОСОБА_7 , про те що ОСОБА_4 займається підприємницькою діяльністю вже довгий період часу, мала чималий дохід від такої діяльності, а отже джерело походження зареєстрованого на неї майна є законним.

Так, зазначені твердження є безпідставними, з огляду на кількість об`єктів нерухомості (з урахуванням місця знаходження, ринкової чи навіть інвентаризаційної) набутої нею у незначний проміжок часу, а саме 2020 рік та отримані у вказаний час доходи, які згідно даних ДПС за чотири попередні роки складали всього лиш близько 5 млн грн. а в 2020 рік всього лиш 500000 тис. При цьому значних заощаджень не задекларовано.

Окрему увагу, слідча суддя вважає за необхідне звернути на ТОВ «Еко-Самбір». Так, юридичною адресою згаданої юридичної особи, вказано приміщення, що є предметом клопотання, одним із засновників є ОСОБА_4 (колишня дружина ОСОБА_9 ), яка одночасно є й керівником підприємства та брала безпосередню участь у розгляді клопотання.

А тому, заперечення щодо клопотання наведені адвокатом ОСОБА_8 слідча суддя вважає безпідставними.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

При розгляді клопотання, слідчою суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , чи підконтрольних їм юридичних осіб (ТОВ «Еко-Самбір»)

Слідча суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, слідча суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.

Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження відчуження, розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).

Слідча суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження майном може призвести до вжиття власником майна заходів до його сховання, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.

Тому, враховуючи доведеність наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідча суддя дійшла висновку, що заборона відчуження, розпорядження майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності.

Разом з тим, слід звернути увагу, що накладення арешту на майно у вигляді заборони його відчуження жодним чином не позбавляє власника майна права на його володіння та користування (у тому числі і організацію дитячого оздоровчого табору). Так, власник майна не позбавлений можливості володіти та користуватися зазначеним майном, а обмеження можливості розпоряджатися ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Отже, слідча суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, та відповідає забезпеченню розумного балансу між завданнями кримінального провадження та майновими інтересами власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а тому таке підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для задоволення клопотання не впливають.

Разом з тим, слід роз`яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст.174КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя

постановила:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000116 від 15.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024140000000116 від 15.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, на майно шляхом заборони розпорядження (відчуження), а саме:

- готельний комплекс «Saltzbork», який знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна;

- земельні ділянки з кадастровими номерами 4625155700:01:000:0285, 4625155700:01:000:0472, 4625155700:01:000:0474, 4625155700:01:000:0475, 4625155700:01:000:0476, 4625155700:01:000:0477, 4625155700:01:000:0478, 4625155700:01:000:0479, 4625155700:01:000:0480, 4625155700:01:000:0481, 4625155700:01:000:0482, 4625155700:01:000:0485, 4625155700:01:000:0486, 4625155700:01:000:0487, 4625155700:01:000:0488, 4625155700:01:000:0489, 4625155700:01:000:0490, 4625155700:01:000:0491, 4625155700:01:000:0315 та наявні зареєстровані об`єкти нерухомості (будівлі складові частини комплексу) за адресою: Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 7б, загальна площа 253 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8, загальна площа 1030,6 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8В, загальна площа 355,9 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г, загальна площа 302 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Д, загальна площа 140,3 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8К, загальна площа 208,5 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-1, загальна площа 1037 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-2, загальна площа 128,5 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-3, загальна площа 128,5 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-4, загальна площа 122,6 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8Г-5, загальна площа 122,6 кв.м. які належать ТОВ «Еко-Самбір» (код ЄДРПОУ 41936773, адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, селище Стара Сіль, хутір Папрочизна, буд. 8Г-1;

- земельну ділянку із кадастровими номером 4625155700:01:000:0308 та наявні зареєстровані об`єкти нерухомості (будівлі складові частини комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 126,9 кв.м. які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- земельні ділянки: 4625155700:01:000:0492, 4625155700:01:000:0493, 4625155700:01:000:0494, 4625155700:01:000:0495, 4625155700:01:000:0496, 4625155700:01:000:0497, 4625155700:01:000:0498, та наявні на них зареєстровані об`єкти нерухомості (будівлі складові частини комплексу) за наступними адресами: Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1, загальна площа 1227.5 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «а», загальна площа 76,8 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «б», загальна площа 76,8 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «в», загальна площа 76,8 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «г», загальнаплоща 19,7 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «д», загальна площа 19,7 кв.м.; Львівська обл., Старосамбірський р., смт. Стара Сіль, хутір Папрочизна, будинок 8/1 «е», загальна площа 19,7 кв.м.; АДРЕСА_7 , загальна площа 471,2 кв.м. на праві приватної власності належать ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 10.01.2025 року о 10 год. 30 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1