Рішення

від 10.01.2025 по справі 705/4324/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4324/24

2/705/689/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Юрченко А.І.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Уманської міської ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною та стягнення аліментів.

Зазначає, що вона являється бабусею неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між батьками дитини розірваний, батько неповнолітньої ОСОБА_5 , який являється її сином, є громадянином російської федерації, там проживає, з донькою не спілкується. Дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, мати дитини з січня 2021 року життям доньки не цікавиться, за місцем її проживання ніколи не з`являється, не телефонує, не вітає доньку з днем народження, іншими святами, не приймає участі в її вихованні та розвитку. Вказані дії свідчать про те, що мати свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, достеменно знаючи, що дитина на даний час повністю позбавлена батьківського піклування.

Вона звернулася до органу опіки та піклування Уманської міської ради та 04.07.2024 року надано висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 .

У зв`язку з цим, вона просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Призначити опікуном малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 у розмірі 1/4 усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що дитина з 2021 року проживає в її родині та перебуває на її утриманні. Так як їй необхідно здійснювати дії пов`язані з вихованням дитини ( медичні обстеження, навчання, гуртки ) є необхідність визначити статус дитини і призначити її, як опікуна.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала. Зазначила, що все, що говорить позивач неправда. В 2021 році вона посварилася з донькою через те, що остання прогуляла школу. ОСОБА_5 засмутилася, почала кричати, що піде з дому. Вона їй сказала не йти в двір, а щоб вона йшла до бабусі. Після того вона телефонувала дочці, однак остання не відповідала, а до бабусі іти вона не хотіла. Ніяких дій, щоб забрати дитину від бабусі вона не вчиняла. За цей період вона матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала, сама ніяк її не утримує, одягу не купувала. Зазначила, що в межах своїх можливостей надавала допомогу дитині. Під час проживання з дитиною, остання була усім забезпечена. Зазначила, що вона не вживає наркотичні чи алкогольні напої, відкрита для спілкування з дитиною. Враховуючи, що емоційний стан дитини для неї важливіший, тому вона не тиснула на неї. Відвідувати дитину у бабусі їй було відмовлено. Але за необхідності, при першому зверненні, вона з задоволенням ішла на контакт ( переоформлення медичної картки, здійснювала оформлення паспорта ). Бажає, щоб їй встановили дні, коли вона може спілкуватися з дитиною, негативу від дитини вона не відчуває. Просить в задовленні позову відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи зазначив про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , оскільки остання не бере участі у вихованні дитини, заяв про те, що їй чинять в цьому перешкод у відповідні органи не подавала. Їй давали рекомендації та шанс, роз`яснювали способи участі у вихованні дитини.

Враховуючи положення ч.2 ст.171 Сімейного кодексу України у судовому засіданні була заслухана неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. В судовому засіданні дитина пояснила, що проживає з бабусею та дідусем. Декілька останніх років вона з матір`ю взагалі не спілкується. Мати сказала збирати речі і поки вона не навчиться вести себе з нею, іти жити до бабусі. Вона сама зібрала речі і бабуся її забрала. Один раз мати приходила до них на Великдень, однак розмова не склалася. Їй з бабусею жити добре, комфортно, з матір`ю було навпаки не комфортно. Мати часто сварилася, притискала її. Коли вона жила з матір`ю, то часто виникали сварки між матір`ю та дідом ( батьком матері ), які доходили до бійки. З січня 2021 року вона живе в родині бабусі, там дружні, комфортні умови. Бабуся з дідусем її всім забезпечують. Мама її життям не цікавиться, в що одягається, чим харчується, як навчається. Вона не телефонує, не приходить. Зазначила, що в неї не виникає бажання бачити матір та спілкуватися з нею.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 знає з 2021 року, оскільки була репетитором по музиці у дівчинки. Відповідача зовсім не знає. На концертах була присутня завжди ОСОБА_11 , яка усім забезпечує дитину. Номеру телефону мами в неї немає, до дня матері ОСОБА_9 на концерті виступати не хоче.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивача. Пам`ятає, як відповідач жила з сином позивача у будинку ОСОБА_11 , поки вони розійшлися. Тоді побачила, що ОСОБА_9 постійно в ОСОБА_11 , а ОСОБА_12 ( відповідача ) не бачила. Якось почула в дворі позивача крики, побачила, що там ОСОБА_13 кричить, з нецензурною лайкою, прийшла дитину забирати, ображала ОСОБА_14 та її чоловіка. Після цього її там більше не бачила. Коли буває в гостях у ОСОБА_11 , то бачить, що для ОСОБА_15 створені гарні умови, її вихованням займаються бабуся і дідусь, забезпечують одягом, харчуванням, лікуванням. На дні народженні ОСОБА_15 матері не бачила.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_1 живуть по сусідству. ОСОБА_13 , як народила ОСОБА_7 жила в ОСОБА_11 , також приходила допомогати її мама. Останні роки ОСОБА_9 проживає в ОСОБА_11 , забезпечує її всім необхідним.

Судом встановлено.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.03.2009 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками вказано: батько - ОСОБА_17 , мати - ОСОБА_18 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_17 , його батьками вказано: батько - ОСОБА_19 , мати - ОСОБА_1 .

Згідно паспорту ОСОБА_17 , останній являється громадянином російської федерації та проживає на її території.

Згідно довідки за №1685 від 22.07.2024 видної головою квартального комітету ОСОБА_1 ,1954 р.н. зареєстрована та проживає з чоловіком ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження житлових умов від 19 червня 2024 року, затвердженого начальником служби у справах дітей, умови проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 задовільні, в помешканні зроблений сучасний ремонт, дитина має окрему кімнату, забезпечена одягом, взуттям, предметами домашнього вжитку, комп`ютерною технікою та всім необхідним для розвитку та проживання дитини. ОСОБА_19 та ОСОБА_1 виховують, утримують онуку ОСОБА_4 . Стосунки в сім`ї добрі, панує гармонія і взаєморозуміння.

Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради від 02.08.2022 року, встановивши, що ОСОБА_3 усунулась від виконання батьківських обов`язків: не забезпечує належним чином утримання, навчання, виховання, проживання дитини, було вирішено: зобов`язати ОСОБА_3 брати участь у вихованні, утриманні, навчанні, оздоровленні малолітньої ОСОБА_4 ; рекомендувати ОСОБА_3 звернутися до практичного психолога з метою налагодження стосунків з донькою ОСОБА_4 .

У висновку органу опіки та піклування Уманської міської ради від 04 липня 2024 року зазначено, що з метою соціального захисту дитини, орган опіки та піклування Уманської міської ради вважає про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 1983 р.н., стосовно ОСОБА_4 .. В висновку зазначено, що згідно інформації дирекції Уманської дитячої школи мистецтв « Антарес » ОСОБА_20 навчається на відділі сольно-хорового співу. Батьківські збори відвідує тільки бабуся ОСОБА_1 , за час навчання батьки жодного разу не цікавилися ОСОБА_5 , не брали участі в житті дитини, не відповідали на телефонні дзвінки. У характеристиці на ОСОБА_21 наданій дирекцією Уманської гімназії №11 Уманської міської ради, вказано, що дідусь та бабуся підтримують постійний зв`язок зі школою та класним керівником, систематично відвідують батьківські збори та шкільні заходи. Протягом останніх трьох років мати дитини до школи не приходила, навчанням та вихованням дитини не цікавилася. Неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що матір не підтримує з нею родинні стосунки, не допомагає матеріально, не цікавиться її життям та навчанням, вона практично вигнала її з дому. В сім`ї дідуся та бабусі вона себе почуває захищеною, спокійною. До матері ОСОБА_3 вона не бажає повертатися.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку позивача, представника позивача, відповідача, представника органу опіки та піклування, неповнолітню ОСОБА_4 , свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи із слідуючого.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 3003.2007 №3 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав » вказано, що таке ухилення має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При розгляді справи судом встановлено, що після конфлікту в січні 2021 року між матір`ю ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_5 , дитина зібрала свої речі та покинула місце проживання матері. В подальшому ОСОБА_3 не в повному обсязі виконувала свої батьківські обов`язки по вихованню дитини, однак вона намагалася цікавитися життям дитини. В зв`язку з тим, що дочка не проявляла бажання до спілкування з матір`ю, остання припинила свої намагання знайти спільну мову з донькою. Спілкування дитини та матері не складалося, воно зводилося до того, що до матері зверталися за необхідності оформити медичну карточку, паспорт дитині, що вона виконувала без вагань.

Досліджуючи вказані докази, суд враховує, що предметом доказування у цій справі є не позитивна характеристика позивача та дитини, а наявність свідомого винного ухилення від виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_3 , нагальна необхідність застосування крайнього заходу впливу до неї у вигляді позбавлення батьківських прав, а також відповідність вжиття такого заходу принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. У зібраних в справі доказах немає жодного підтвердження того, що ОСОБА_3 свідомо ухилялася від своїх батьківських обов`язків щодо дитини, і не зазначено відповідної інформації у текстах наданих доказів.

В судовому засіданні при допиті неповнолітньої дитини ОСОБА_4 не було встановлено негативного відношення дитини до матері. Дитина спокійно себе поводила у відношенні до матері, посміхалася, відповідала на поставлені запитання. Категоричного відношення дитини до матері не було.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача, що відображено у висновках Верховного суду з питань застосування норм матеріального права, які зазначені, та зокрема у постанові від 17 червня 2021 року в справі № 466/9380/17.

Разом із цим, суд враховує, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є доказом в розумінні статті 76 ЦПК України, і не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через малолітній або неповнолітній вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї (висновок у постанові КЦС від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків, що передбачено постановою Пленуму Верхового Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Тому суд вважає, що позов про позбавлення батьківських прав не підлягає задоволенню з підстав: недоведеності обставин наявності свідомого винного ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків щодо дитини, ОСОБА_4 ; недоведеності обставин наявності необхідності застосування крайнього заходу впливу, позбавлення батьківських прав; недоведеності неможливості змінити ставлення до батьківських прав ОСОБА_3 .

Щодо позовної вимоги про встановлення опіки та призначення позивача опікуном над малолітньою ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Статтею 243 СК України передбачено перелік дітей, над якими встановлюється опіка, піклування. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Положенням стаття 244 СК України передбачено перелік осіб, які можуть бути опікуном, піклувальником дитини: опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Частиною 3,4 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку/піклування над малолітньою/неповнолітньою особою якщо при розгляді справи буде встановлено що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна/піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Позивач просить призначити її опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , однак станом на день звернення до суду ОСОБА_4 уже була неповнолітньою особою і їй може бути призначено піклувальника.

На виконання ч.ч.3, 4 ст.60 ЦК України суду не надано подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення піклувальником ОСОБА_4 саме її бабусю ОСОБА_1 , тому суд вважає, що на підставі викладеного та враховуючи відмову в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, позов в цій частині та в частині стягнення аліментів, який є похідним в разі задоволення позову про позбавлення батьківський прав, задоволенню не підлягає.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 171 СК України, постановою Пленуму Верхового Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ЗУ « Про охорону дитинства », ст.ст. 10, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Уманської міської ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною та стягнення аліментів - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2025 року.

Головуючий В.Л. Гудзенко