Рішення

від 13.01.2025 по справі 183/8922/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8922/23

№ 2/183/624/24

13 січня 2025 року м.Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , третя особа - Державний нотаріус Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Черниш Євген Володимирович, Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання недійсними договорів та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач 1) та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищезазначеним позовом, у якому просив:

- визнати недійсним договір дарування будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який був укладений 26 січня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66209932 від 26.01.2023, 16:16:39, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер відомостей про речове право: 49073513);

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1223285000:02:007:0401, який був укладений 26 січня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66209932 від 26.01.2023, 16:16:39, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер відомостей про речове право: 49073560);

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2 , який був укладений 26 січня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2.

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66207849 від 26.01.2023, 14:50:02, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер відомостей про речове право: 49071690).

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки № 15-Б (п`ятнадцять з літ «Б»), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1223285000:02:007:0400 який був укладений 26 січня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66207849 від 26.01.2023, 14:50:02, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер запису про право власності: 49071759).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у позивача та ТОВ «Фортекс» (надалі за текстом - позичальник), співзасновником якого є відповідач 1, починаючи з 2021 року існують кредитні правовідносини. 14.09.2021 позивачем укладено кредитний договір з ТОВ «Фортекс» на суму 10000000 грн. на строк до 13.09.2022. Поручителем за цим договором був відповідач 1. Позичальником систематично порушувалися зобов`язання за кредитним договором від 14.09.2021, боргове зобов`язання стало простроченим. З метою надання можливості позичальнику надалі проводити господарську діяльність, 17.10.2022 банк надав позичальнику кредитні кошти у сумі 9000000 грн. з цільовим призначенням - для погашення заборгованості по кредитному договору від 14.09.2021. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 17.10.2022 з відповідачем 1 укладено договір поруки за яким поручитель відповідає як солідарний боржник за порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором. Після отримання рефінансування позичальник в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів. Починаючи з грудня 2022 року позивач направляв вимоги про усунення порушень, проте заборгованість не було погашено, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

Позивачу стало відомо, що відповідач 1 відчужив спірне нерухоме майно на користь своєї доньки на початку січня 2023 року, після перекредитування позичальника, тобто коли підприємство мало прострочену заборгованість. Договори відчуження містять всі ознаки фіктивності, оскільки їх вчинено з метою приховування належного відповідачу 1 майна для ухилення від виконання грошових зобов`язань за кредитним договором та договором поруки. З метою захисту своїх прав як кредитора, позивач змушений звертатися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 02.08.2023 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного нерухомого майна.

Ухвалою судді від 07.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 24.08.2023, 08.11.2023 задоволено клопотання представників сторін про витребування доказів.

01.09.2023 відповідачем 1 подано відзив на позов, у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з 20.01.2011 по 04.07.2023 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З листопада 2020 року стосунки з дружиною погіршилися. З метою виконання аліментних зобов`язань, за порадою юриста, запропонував дружині оформити договір про припинення права на аліменти у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. ОСОБА_2 запропонувала з метою уникнення зайвих формальностей, оформити договори дарування нерухомого майна на дітей. Тобто, дії щодо укладання договорів дарування між відповідачем 1 та відповідачем 2 були направлені на забезпечення належних умов утримання трьох неповнолітніх дітей. У зв`язку з укладанням договору поруки, у відповідача 1 не виникло обмежень щодо розпорядження належним йому нерухомим майном. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження несплати ТОВ «Фортекс» будь-яких сум за кредитним договором від 17.10.2022, оскільки позичальник здійснював заходи щодо обслуговування кредиту. Позивач не довів факт того, що відповідач 1 був повідомлений про існування заборгованості ТОВ «Фортекс» за кредитним договором від 17.10.2022, як не доведено факт наявності прострочення оплат за договором. Директор ТОВ «Фортекс» ОСОБА_6 не повідомляв відповідачу 1 про наявність заборгованості за кредитним договором та будь-яких листів вимоги від банку. Оспорювані договори укладено на задоволення потреб дитини через розірвання шлюбу.

05.09.2023 від представника відповідача 2 - адвоката Дорошенко О.М. надійшов відзив на позов у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що доводи позивача про фіктивність договору ґрунтуються на помилкових припущеннях. Подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою урегулювання питання щодо сплати аліментів на дітей, після припинення шлюбних відносин, мало намір укласти договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно у порядку, передбаченому ст.190 СК України. Проте, за порадою юриста вирішили укласти договори дарування, спрямовані на забезпечення права дітей на утримання. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є клієнтами банку ПАТ «МТБ Банк», жодних договорів з позивачем не укладали. Спірні договори дарування укладено з метою реального настання правових наслідків, на умовах та у порядку, передбаченому законодавством України (т.2 а.с.10-17)

28.09.2023 від представника позивача - адвоката Мовчана О.С. надійшла відповідь на відзив у якому висловлено незгоду з доводами відповідача 1 та відповідача 2, наведеними у відзивах. Доводи відповідачів про те, що спірні договори укладені на користь дітей, з метою належного їх утримання, не відповідають дійсності, оскільки після укладення договорів дарування ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. Рішення суду про стягнення аліментів виконується у примусовому порядку. ОСОБА_1 був засновником ТОВ «Фортекс», а також поручителем за кредитними операціями та був обізнаний про скрутне матеріальне становище позичальника, а також про неможливість погашення заборгованості по кредиту, оскільки особисто приймав рішення про отримання як першого кредиту у 2021 році, так і другого у жовтні 2022 року з цільовим призначенням якого було погашення боргу за першим договором (перекредитування). У провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство ТОВ «Фортекс», що додатково підтверджує факт неможливості позичальника погашати заборгованість за кредитним договором від 17.10.2022, та як наслідок вчинення поручителем ОСОБА_1 умисних дій, що направлені на приховування майна від подальшого звернення стягнення(т.2 а.с.63-67).

Ухвалою суду від 21.10.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Мовчан О.С. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача 1 - адвокат Черкавський Ю.С. у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник відповідача 2 - адвокат Дорошенко О.М. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник третьої особи - Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області подав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.01.2023 між ОСОБА_1 , як дарувальником з однієї сторони, та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як обдаровуваною, укладено договір дарування житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Договір посвідчено 26.01.2023 державним нотаріусом Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Черниш Є.В. за реєстровим №1-35 (т.3 а.с.1-2).

Також, 26.01.2023 між ОСОБА_1 , як дарувальником з однієї сторони, та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як обдаровуваною, укладено договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285000:02:007:0401. Договір посвідчено 26.01.2023 державним нотаріусом Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Черниш Є.В. за реєстровим №1-37 (а.с.33-34, т.3 )

Крім того, 26.01.2023 між ОСОБА_1 , як дарувальником з однієї сторони, та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як обдаровуваною, укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2 . Договір дарування посвідчено 26.01.2023 державним нотаріусом Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Черниш Є.В. за реєстровим №1-31. (а.с.183-184, т.2)

Також, 26.01.2023 між ОСОБА_1 , як дарувальником з однієї сторони, та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як обдаровуваною, укладено договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1223285000:02:007:0400. Договір дарування посвідчено 26.01.2023 державним нотаріусом Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Черниш Є.В. за реєстровим №1-33(а.с.212-213, т.2).

На підставі вищезазначених договорів Державним нотаріусом Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Чернишем Євгеном Володимировичем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості про набуття права власності обдаровуваною: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66209932 від 26.01.2023, 16:16:39, (номер відомостей про речове право: 49073513); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66209932 від 26.01.2023, 16:16:39, (номер відомостей про речове право: 49073560); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66207849 від 26.01.2023, 14:50:02 (номер відомостей про речове право: 49071690); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66207849 від 26.01.2023, 14:50:02 (номер запису про право власності: 49071759) (т.1 а.с.129-145).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 20.01.2011 року, який було зареєстровано у Красногвардійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 20. Від шлюбу вони мають трьох дітей: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку - ОСОБА_3 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.06.2023 у справі №932/2968/23 шлюб між сторонами розірвано (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111386552) (т.1, а.с.240-242).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі №175/1437/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 стягнуто аліменти на утримання трьох дітей у розмірі ? частини його заробітку, а також вирішено питання про поділ майна подружжя, яке не є предметом спору у даній справі (а.с.243-248, т.1). (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111330435).

Зазначене рішення стягувачем ОСОБА_2 01.08.2023 пред`явлено до виконання у примусовому порядку, АСВП НОМЕР_4, дата відкриття 04.08.2023. Виконавцем нараховано аліменти на суму 22192,25 грн., а боржником сплачено аліменти у сумі 275961,25 грн., заборгованість станом на 01.08.2023 відсутня (а.с.157-163, т.2)

З приводу грошових зобов`язань відповідача ОСОБА_1 перед ПАТ «МТБ Банк», судом установлено такі обставини.

ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Фортекс», який володіє 33% голосів у статутному капіталі цього товариства (а.с.52-53,т.1).

14.09.2021 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФОРТЕКС» укладено кредитний договір №К10497//2021 (далі за текстом - кредитний договір 1) (а.с.54-57 т.1). За умовами кредитного договору 1 банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 10 000 000,00 грн (десять мільйонів гривень 00 копійок), а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити за користування кредитом та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов кредитного договору. Строк, на який банк відкриває кредитну лінію - по 13.09.2022 (а.с.54-58). Банком 15.09.2021 перераховано на рахунок позичальника ТОВ «Фортекс» грошові кошти у сумі 4299939,70 грн. та 5700060,30 грн. (а.с.49-50, т.1).

В забезпечення виконання позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" зобов`язань за кредитним договором від 14.09.2022 №К10497/2021, 14.09.2021 між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № К12482/2022/S-2 (т.1 а.с.61-62).

Відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" зобов`язань за кредитним договором від 14.09.2022 №К10497/2021 із всіма додатковими угодами до нього в повному обсязі, в тому числі по поверненню наданого кредиту у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 10 000 000,00 грн. з терміном погашення до 13.09.2022, сплаті процентів, можливих штрафних санкцій (пункт 1.1. договору поруки).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором 1, кредитором направлялися вимоги про виконання зобов`язань до позичальника та поручителів (а.с.63-72).

Про невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 1 також свідчить та обставина, що після завершення строку кредитування (13.09.2022), загальними зборами ТОВ «Фортекс», головою яких обрано ОСОБА_1 , 17.10.2022 вирішувалося питання про отримання кредиту в ПАТ «МТБ Банк» з цільовим призначенням - погашення заборгованості за кредитним договором №К10497/2021 від 14.09.2021 (а.с.73-74, т.1).

Наведене свідчить, що станом на 17.10.2022 існувало невиконане зобов`язання як боржника ТОВ «Фортекс», так і його поручителя, який несе солідарну відповідальність - ОСОБА_1 за кредитним договором 1.

17.10.2022 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФОРТЕКС» укладено кредитний договір №К12482/2022 (далі за текстом - кредитний договір 2) (а.с.54-57, т.1).

На умовах кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 9 000 000,00 грн (дев`ять мільйонів гривень 00 копійок), а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити за користування кредитом 18,0 % річних, з урахуванням умов п. 1.1.1. договору, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов кредитного договору.

Кредит надається на погашення заборгованості за кредитним договором №К10497/2021 від 14.09.2021 укладеним між банком та позичальником (пункт 1.2. кредитного договору).

Банк відкриває позичальнику кредитну лінію з 17.10.2022 по 31.03.2024 включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5. договору (пункт 1.3. кредитного договору).

Позичальник зобов`язується повернути банку кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної у п. 1.3. кредитного договору (31.03.2024) відповідно до графіку погашення встановленого п. 2.5. кредитного договору. У разі непогашення заборгованості за кредитом у передбачені графіком терміни, така заборгованість вважається простроченою (пункт 2.5. кредитного договору).

В забезпечення виконання позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" зобов`язань за кредитним договором № К12482/2022 від 17.10.2022р., 17.10.2022р. між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № К12482/2022/S-2 (а.с.79-80, т.1).

Відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" зобов`язань за кредитним договором № К12482/2022 від 17.10.2022 із всіма додатковими угодами до нього в повному обсязі, в тому числі по поверненню наданого кредиту у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 9 000 000,00 грн. (дев`ять мільйонів гривень 00 копійок), сплаті процентів, можливих штрафних санкцій (пункт 1.1. договору поруки).

Згідно з пункту 1.2. договору поруки поручитель визнав, що з текстом кредитного договору ознайомлений, кредитного договору поручителю зрозумілі.

У випадку порушення боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.3. договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника по всіх наданих боржнику траншах за кредитом (пункт 1.4. договору поруки).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором 2, починаючи з 16.12.2022 кредитором направлялися вимоги про виконання зобов`язань до позичальника та поручителів (а.с.82-123, т.1).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 постановлено визнати грошові вимоги ПАТ "МТБ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС" в сумі 5 368,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 9 010 205,00 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113385975) (а.с.80, т.2).

Зі змісту ухвали господарського суду убачається, що 31.07.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від ПАТ "МТБ БАНК" надійшла заява від 26.07.2023 з грошовими вимогами до ТОВ "ФОРТЕКС" в загальній сумі 9 015 573,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі №904/3822/23 стягнуто солідарно з ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" заборгованість за кредитним договором №К12482/2022 від 17.10.2022 у сумі: 8 475 000 грн. 00 коп. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту; 535 205 грн. 85 коп. - сума прострочених відсотків за користування кредитом (а.с.112-123, т.3).

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що тривалий час знає ОСОБА_2 , яка з 2020 року не проживає з чоловіком ОСОБА_1 , з яким мають трьох дітей. Він обговорював з ОСОБА_2 питання про матеріальне забезпечення дітей у разі, якщо ОСОБА_1 припинить допомагати дітям у добровільному порядку. Тому свідок запитував поради та консультувався зі знайомим юристом ОСОБА_13 . Після цього, ОСОБА_2 консультувалася з ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_14 , яка до нього зверталася, як до юриста, щодо юридичного оформлення обов`язку батька ОСОБА_1 утримувати дітей. Він пояснював їй які існують механізми оформлення, у чому їх переваги та недоліки. Метою цього спілкування з боку ОСОБА_2 було забезпечення інтересів дітей у зв`язку з припиненням шлюбних відносин. Про матеріальне становище ОСОБА_1 йому нічого не відомо. З метою урегулювання сімейних правовідносин ОСОБА_2 з чоловіком уклали договори щодо нерухомості, про деталі яких свідок не обізнаний.

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідні ознаки фіктивного правочину зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16, провадження № 14-260цс19, та у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі № 754/2738/20, провадження № 61-4796св22.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено таке: «Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, від 30 листопада 2016 року у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину потрібно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце».

Отже, у справах про оспорювання договору за позовом особи, яка не є його стороною, спершу потрібно встановити, яким чином договір порушує (зачіпає) її права та законні інтереси.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц, провадження № 61-15813сво18, зазначено, що «поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом».

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Боржник, який відчужує майно (комплекс будівель та споруд) на підставі договорів дарування на користь своєї доньки, за наявності у нього грошового зобов`язання на значну суму, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорювані договори дарування, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Аналогійний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 161/12564/21 (провадження № 61-10546св22), в якому, зокрема, зазначено таке: «суди при задоволенні позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів та їх кваліфікацію як фраудаторних, обґрунтовано вважали, що: приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору дарування та купівлі продажу) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди)… До обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорюваний договір, як фраудаторний, відноситься: ОСОБА_7 було відомо про пред`явлення ОСОБА_8 цивільного позову в межах розгляду кримінальної справи № 161/9741/18, а також в намаганні її представника забезпечити його арештом (тобто, спірні правочини були укладені у період розгляду кримінальної справи № 161/9741/18 та після пред`явлення позивачкою матеріальної претензії); … обидва правочини укладалися між членами сім`ї (із дружиною та із донькою), ОСОБА_7 продовжує проживати у квартирі».

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761/19), в якій, визнаючи за позовом банку (кредитора) договір дарування квартири недійсним, суд касаційної інстанції вказав, що договір дарування був укладений через місяць після пред`явлення позову банку про стягнення кредитної заборгованості і до ухвалення рішення суду про стягнення кредиту, є фраудаторним, так як укладений боржником на шкоду кредитору. Зокрема, Верховний Суд у цій справі зазначив таке: «Верховним Судом враховано, що на момент здійснення безоплатного відчуження спірного майна кредитне зобов`язання вважалося простроченим, його належне виконання не відбулося, а отже виникло право вимоги до поручителя основного боржника у зв`язку з його неплатоспроможністю…

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора».

До подібних висновків, а саме визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, укладений боржником на шкоду кредитору до ухвалення рішення суду про стягнення боргу, Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19, провадження № 61-6420св21, зазначив таке: «… очевидно, що учасники цивільних відносин (сторони оспорюваних договорів купівлі-продажу) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори купівлі-продажу) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника; встановлені судами обставини, дозволяють зробити висновок, що оспорювані договори купівлі продажу є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору; до обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорювані договори як фраудаторні відноситься: момент вчинення договорів (30 квітня 2016 року та 11 травня 2016 року, тобто після відкриття провадження, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засідання в справі № 439/506/16-ц)…»

Більше того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі № 904/624/19 виходив із обставин укладення фраудаторого правочину навіть до пред`явлення позову про стягнення боргу, зазначаючи таке: «… договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора».

До подібних висновків (визнання недійсним фраударного договору до ухвалення рішення про борг) дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09 лютого 2023 року у справі № 910/12093/20.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , як поручитель та учасник ТОВ «Фортекс» з правом власності 33 % статутного капіталу, відчужуючи спірне нерухоме майно, був обізнаний про те, що ТОВ «Фортекс» перебуває у незадовільному фінансовому становищі та не може повністю погасити наявну заборгованість перед позивачем, а отже, міг на майбутнє передбачити негативні наслідки для себе у випадку, якщо ТОВ «Фортекс» не зможе повністю розрахуватись з усіма боргами.

Та обставина, що провадження у справі про банкрутство відкрито до укладення спірних договорів, не спростовує вищенаведених висновків суду.

Суд ураховує й те, що договори дарування укладалися після настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором 1, які позичальник ТОВ «Фортекс» належним чином не виконало, та як наслідок прийняло за участю ОСОБА_1 рішення про звернення до позивача з метою укладення кредитного договору 2 (рефінансування). Такі обставини свідчать про те, що відчужуючи спірне нерухоме майно ОСОБА_1 діяв очевидно з метою уникнення цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, суд вважає доведеним те, що учасники цивільних правовідносин (сторони оспорюваних договорів дарування) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори дарування) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника. На підтвердження зазначеного свідчить: момент вчинення правочинів (після прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором 1 та отримання рефінансування); контрагенти з якими боржник уклав оспорювані договори дарування (донька ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла ОСОБА_2 ); безоплатність оспорюваних договорів дарування.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при укладенні оспорюваних правочинів від 26 січня 2023 року воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаними правочинами, їх дії вчинені на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання у майбутньому рішення суду про стягнення з боржника грошових коштів.

Посилання представника відповідача 1 на необізнаність про факти невиконання ТОВ «Фортекс» кредитних зобов`язань спростовуються змістом протоколу загальних зборів ТОВ «Фортекс» від 17.10.2022 №79, які проводилися під головуванням ОСОБА_1 , а також вказівкою щодо цільового отримання кредиту - виконання зобов`язань за кредитним договором від 14.09.2021. Отже, ОСОБА_1 , як поручитель за договором від 14.09.2021 достовірно обізнаний про неналежне виконання зобов`язань позичальником ТОВ «Фортекс». Після цього, ОСОБА_1 , знаючи про неналежне виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором 1, уклав договір поруки від 17.10.2022, за яким виступив поручителем ТОВ «Фортекс» за виконання зобов`язань за кредитним договором 2.

Доводи відповідача 1 та відповідача 2 про те, що спірні договори укладено з метою виконання ОСОБА_1 аліментних зобов`язань суд відхиляє, оскільки уже після їх укладення, а саме - 03.08.2023 ОСОБА_2 подала заяву про прийняття до виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , а 04.08.2024 відкрито виконавче провадження ВП72436027; 25.07.2023 ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей, стягнуті рішенням суду у справі №175/1437/23 у сумі 275961,50 грн. (а.с.158-162, т.2). Наведені обставини спростовують доводи відповідача 1 та відповідача 2 щодо дійсної мети укладення договорів дарування. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали перешкод в укладенні договору про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею нерухомого майна.

Отже, відповідач ОСОБА_1 уклав договір дарування житлових будинків та земельних ділянок саме після виникнення у ТОВ «Фортекс» заборгованості перед ПАТ «МТБ Банк» за кредитним договором 1, неможливості його погашення ТОВ «Фортекс» та як наслідок укладення кредитного договору 2, а отже на момент укладення спірних договорів відповідач 1 переслідував єдину мету - уникнення виконання майнового зобов`язання. Ураховуючи розмір кредитної заборгованості, відчуження нерухомого майна робить неможливим задоволення вимог кредитора до поручителя ОСОБА_1 .

Посилання представників відповідачів про те, що спірні договори укладені до початку претензійно-позовної роботи та направлення вимог поручителю ОСОБА_1 суд відхиляє з огляду на таке. Строк виконання зобов`язань за кредитним договором не пов`язаний з фактом направлення чи отримання претензії, а погоджений сторонами кредитного договору. Відповідач 1 був достовірно обізнаний про прострочення позичальником ТОВ «Фортекс» виконання грошового зобов`язання за кредитним договором 1, у якому ОСОБА_1 виступає поручителем, а також про звернення у зв`язку з цим до банку з метою отримання рефінансування. Зазначені обставини свідчать про обізнаність відповідача 1 з фактом неможливості виконання позичальником своїх зобов`язань, за порушення яких ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність як поручитель.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неналежного відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч.1 ст.34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Як установлено ч.1 ст.242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Отже, у спірних договорах обдаровувана - малолітня донька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може самостійно виступати як стороною цивільно-правого договору, так і відповідачем у справі. Тому належним відповідачем є законний представник дитини - мати ОСОБА_15 , яка діє не від власного імені, а від імені своєї малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, формулювання найменування відповідача - « ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки, як законний представник ОСОБА_3 » відповідає вищенаведеним положенням законодавства та суб`єктному складу спірних договорів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а тому спірні договори слід визнати недійсними, оскільки при їх укладенні ОСОБА_1 діяв з метою приховання майна від виконання у майбутньому рішення суду про стягнення з нього грошових коштів, тобто на шкоду кредитору ПАТ «МТБ Банк».

Стосовно позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 22796 грн. (21472 грн. + 1324 грн.), які на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів, у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог (а.с.160,171, т.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , серія та номер договору 1-35, від 26 січня 2023 року, посвідчений держаним нотаріусом Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгеном Володимировичем , який був укладений 26 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66209932 від 26.01.2023, 16:16:39, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер відомостей про речове право: 49073513).

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки:1223285000:02:007:0401, серія та номер договору 1-37, від 26 січня 2023 року, посвідчений держаним нотаріусом Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгеном Володимировичем, який був укладений 26 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66209932 від 26.01.2023, 16:16:39, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер відомостей про речове право: 49073560).

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2 , серія та номер договору 1-31, від 26 січня 2023 року, посвідченого держаним нотаріусом Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгеном Володимировичем , який був укладений 26 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66207849 від 26.01.2023, 14:50:02, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер відомостей про речове право: 49071690).

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки № 15-Б (п`ятнадцять з літ. «Б»), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1223285000:02:007:0400, серія та номер договору 1-33, від 26 січня 2023 року, посвідченого держаним нотаріусом Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгеном Володимировичем , який був укладений 26 січня 2023 року між між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої доньки та як законний представник своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66207849 від 26.01.2023, 14:50:02, державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Черниш Євгена Володимировича (номер запису про право власності: 49071759).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» судові витрати у сумі 11398 грн.

ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» судові витрати у сумі 11398 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 21650966, адреса: 65003, Одеська область, м.Чорноморськ, просп.Миру, 28;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;

третя особа - Державний нотаріус Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Черниш Євген Володимирович, код ЄДРПОУ 36296382, адреса: 49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців,4;

третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 44021721, адреса: 52030 Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Обухівка, вул.Центральна, 35.

Повне судове рішення складено і підписано 13 січня 2025 року .

Суддя Оладенко О.С.