Рішення
від 09.01.2025 по справі 187/1852/24
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1852/24

2/0187/56/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А. за участі секретаря судового засідання Пелих І.Ю., представника позивача Логойди О.В. (в режимі відеоконференції), представника відповідачів ОСОБА_2 , розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом

ВСТАНОВИВ:

До Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , про що 26 вересня 2018 року Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стані Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складене відповідний актовий запис №380 серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 , відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,5547 га, яка розташована на території Чаплинської сільської ради Петриківського району, Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

17 квітня 2018 року Приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Є.В., було посвідчено заповіт за реєстровим №315, згідно якого, ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: мовою оригіналу "належну мені земельну ділянку, площею 4,5547 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, та належить мені на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ Ns804766, виданого "20" грудня 2012 року Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого "26" грудня 2012 року реєстратором відділу Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних, актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за Ns 122370001002125, кадастровий номер: 1223783400:01:002:0003 заповідаю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ."

Маючи намір прийняти спадщину, ОСОБА_3 , 02 лютого 2024 року звернувся до державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Людмилою від 02 лютого 2024 року ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , у зв`язку з пропущенням спадкоємцем шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Інші спадкоємці діти ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але 16.12.2019 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Могільною Л.Г. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з наявним заповітом на іншу особу.

26 грудня 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, посилаючись на те, що 16.12.2019 року державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Л.Г. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовлено ОСОБА_5 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 , у зв`язку з наявністю заповіту на іншу особу, (справа №187/2017/19)

21 квітня 2021 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку із можливістю примирення сторін у справі, 21 квітня 2021 року клопотання було задоволено та позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту залишити без розгляду

Позивач вважає, що вказаний строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин.

25 вересня 2018 року старшим слідчим слідчого відділу Петриківського відділу поліції капітаном поліції Бахмат Павлом Олександровичем, було повідомлено про підозру ОСОБА_3 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

26 вересня 2018 року Ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 26 листопада 2018 року.

19 жовтня 2018 року Ухвалою Дніпровського апеляційного суду було застосовано до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 листопада 2018 року.

22 листопада 2018 року Ухалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було продовжено застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 33 (тридцять три) дні до 24:00 години 24 грудня 2018 року.

Загалом позивач стверджує, що він перебував під вартою з 26 вересня 2018 року десять місяців тобто до травня 2019 року, у зв`язку з чим не зміг вчасно подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

01.11.2024 від представника відповідачів ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити у зв`язку з відсутністю поважних причин для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того просив суд застосувати строк позовної давності. Обгрунтовуючи відзив, зазначив, що незважаючи на перебування позивача під вартою, у нього по-перше було 65 робочих днів, коли він не перебував під вартою, що було цілком достатньо для подачі заяви, а по-друге навіть перебуваючи під вартою особа не обмежена в можливостях реалізувати своє право на прийняття спадщини, а чинним законодавством передбачений такий механізм.

Ухвалою суду від 12.11.2024 підготовче провадження у вказаній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача Логойда О.В. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх з підстав, що зазначені в позовній заяві.

Представник відповідачі ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував з підстав, що зазначені ним у відзиві до позовної заяви за необґрунтованістю, а також просив застосувати строк позовної давності.

Крім того в судовому засіданні з метою економії процесуального часу сторони взаємно визнали певні обставини, які за відсутності згоди потребували б доказуванню, зокрема ту обставину, що ОСОБА_3 з 26.09.2018 по 18.10.2018 перебував під цілодобовим домашнім арештом, а з 19.10.2018 по 06.09.2019 перебував під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань»

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , про що 26 вересня 2018 року Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стані Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складене відповідний актовий запис №380 серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_6 , відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,5547 га, яка розташована на території Чаплинської сільської ради Петриківського району, Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 9-10).

17 квітня 2018 року Приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Є.В., було посвідчено заповіт за реєстровим №315, згідно якого, ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: мовою оригіналу "належну мені земельну ділянку, площею 4,5547 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, та належить мені на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ Ns804766, виданого "20" грудня 2012 року Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого "26" грудня 2012 року реєстратором відділу Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних, актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за Ns 122370001002125, кадастровий номер: 1223783400:01:002:0003 заповідаю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ." (а.с. 8)

Постановою державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Людмилою від 02 лютого 2024 року ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , у зв`язку з пропущенням спадкоємцем шестимісячного строку для прийняття спадщини ( а.с. 10).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивач вказав, що на час відкриття спадщини позивач перебував у місцях позбавлення волі та був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про її прийняття.

Дійсно, 25.09.2018 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за фактом нанесення ним тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , внаслідок яких настала смерть останнього, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказана ухвала суду в подальшому 19.10.2018 була скасована ухвалою Дніпровського апеляційного суду, а до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 11-16).

Таким чином спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 з 26.09.2018 по 18.10.2018 перебував під цілодобовим домашнім арештом, а з 19.10.2018 по 06.09.2019 (вказана дата не потребує доказування так як визнана сторонами) перебував під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань».

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями частини 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В той же час, відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом встановлено, що позивачу було відомо про смерть спадкодавця , оскільки він особисто був причетним до його смерті, внаслідок чого були внесені відповідних відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 121 КК України та застосовано запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту, а згодом і тримання під вартою.

Судом встановлено, що з дня відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 до 26.09.2018 ОСОБА_3 затриманим не був та міг повною мірою користуватися своїми правами спадкоємця.

З 26.09.2018 18.10.2018 ОСОБА_3 перебував під цілодобовим домашнім арештом та також не був позбавлений можливості реалізувати свої права спадкоємця, адже мав можливість як запросити нотаріуса за своїм місцем проживання, так і подати заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку, адже у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємці наділені правом і можливостями реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідних заяв про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.02.2022 по справі №709/769/19, чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування.

Окрім того, позивач, як вбачається із ухвали суду від 26.09.2018 про застосування запобіжного заходу, користувався правовою допомогою кваліфікованого адвоката Логойди О.В. у цій кримінальній справі, а тому позивач мав можливість і в даному випадку скористатись правовою допомогою і вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Не є на думку суду поважною причиною неподання заяви про прийняття спадщини і факт перебування позивача під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань`з 19.10.2018 по 06.09.2019, адже в місцях позбавлення волі заяву про прийняття спадщини спадкоємець може надіслати поштою на адресу нотаріуса, але справжність підпису на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Згідно ст. 40-1 ЗУ "Про нотаріат", начальник установи виконання покарань засвідчує справжність підпису особи, яка перебуває в такій установі.

Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

Відповідно до положень КВК України, до установ виконання покарань на- лежать: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії), слідчі ізолятори.

Вказані обставини підтверджують відсутність у позивача поважних причин, об`єктивних, непереборних та інших труднощів для звернення до нотаріуса за захистом своїх спадкових прав.

Крім того судом встановлено, що з часу звільнення позивач з під варти і до дня подачі ним заяви позовної заяви про поновлення строку пройшло більше п`яти років і ввесь цей час позивач не вчиняв жодних дій, направлених на поновлення строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Отже, на підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи обізнаність позивача про смерть спадкодавця та відкриття спадщини, беручи до уваги те, що позивач не скористався своїм правом для подачі заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що позовна вимога про надання додаткового строку для прийняття спадщини є безпідставною та задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, суд не вбачає за необхідне застосовувати строк позовної давності, що був заявлений представником відповідачів, оскільки він застосовується лише у разі наявності підстав для задоволення позовних вимог, а таких судом встановлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265,268,273,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 );

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 )

Повне рішення суду складене 13.01.2025.

Суддя: О. А. Караул

СудПетриківський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення09.01.2025
Оприлюднено15.01.2025
Номер документу124348760
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —187/1852/24

Рішення від 09.01.2025

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Караул О. А.

Рішення від 09.01.2025

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Караул О. А.

Ухвала від 12.11.2024

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Караул О. А.

Ухвала від 15.10.2024

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Караул О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні