Ухвала від 13.01.2025 по справі 345/44/25

Справа №345/44/25

Провадження № 1-кп/345/131/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2025 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024091170000506 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України,

встановив

07.01.2025 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою суду від 08.01.2025 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю учасників судового провадження.

13.01.2024 через канцелярію суду від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Мотивує його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжкими, у зв`язку з чим існують ризики, які дають підстави вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити йому запобіжний захід тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - домашній арешт. Своє клопотання мотивує тим, що незаконно утримується під вартою за скоєння кримінальних правопорушень, яких не вчиняв. Він не має наміру переховуватися від явки до суду, ніяким чином не буде впливати на судовий розгляд справи, оскільки зацікавлений в об`єктивному, повному та все сторонньому розгляді справи. Має постійне місце проживання, дохід який забезпечує його потреби. На даний час є учасником бойових дій, який отримав бойові поранення та потребує лікування. Просив задоволити його клопотання, а у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав подане обвинуваченим клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив його задоволити. У задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив суд його задоволити. Окрім цього, просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, оскільки будь-які перешкоди для цього відсутні. Щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого заперечив.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви у якій просили розглядати справу у їх відсутності.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта прокуророві судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

В підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Підстав для судового розгляду кримінального провадження судом присяжних чи колегіально судом у складі трьох суддів не вбачається.

Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний та продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою. Востаннє, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.12.2024 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 15.01.2025.

У зв`язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час триває, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, то за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 якого обвинувачено у вчинені кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставне, а тому обвинуваченому ОСОБА_4 термін обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк 60 днів з 13.01.2025 до 14.03.2025 включно.

При цьому суд бере до уваги наступне.

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Згідно зі ст. 178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Враховуючи обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливатина свідків,потерпілу уцьому жкримінальному провадженні,а такожперешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином та вчинити кримінальні правопорушення.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров`я, те, що раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, що йому інкримінується, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

А тому, враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що підстави, за яких було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не пропали та мають високу вірогідність у зв`язку із можливістю найсуворішого покарання, а тому є виправданим продовження застосування запобіжного заходу на 60 днів.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

При цьому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як про те клопоче сам обвинувачений, хоча і накладатиме на нього менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ. Крім того, домашній арешт, на думку суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, з урахуванням характеру висунутого обвинувачення.

За таких обставин необхідно визнати, що через існування вказаних процесуальних ризиків лише тримання обвинуваченого під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку, а тому у задоволені клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 . Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на викладене, суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно задоволити.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів.

Дата судового засідання узгоджена зі сторонами кримінального провадження.

Таким чином є достатні підстави для призначення судового розгляду даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 194, 291, 314-317 КПК України, суд

постановив

завершити підготовку до судового розгляду.

Призначити кримінальне провадження № 12024091170000506 від 18.09.2024, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України, до розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду о 13.00 год. 05.02.2025 року.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Продовжити щодообвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця м.Калуша Івано-Франківськоїобласті,проживаючого в АДРЕСА_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою безправа внесеннязастави строком60днів починаючи з 13.01.2025 до 14.03.2025 включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для виконання в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12).

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

У судове засідання викликати прокурора, захисника, потерпілих, та доставити обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: