Постанова

від 17.12.2024 по справі 398/1891/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Кропивницький

справа № 398/1891/23

провадження № 22-ц/4809/1010/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт», інтересах якого діє адвокат Гулий Андрій Васильович, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2024 року (суддя Молонова Ю.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди,-

встановив:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником земельних ділянок площею 4,3930 га, з кадастровим номером № 3520383800:02:001:0108 та площею 4,3929 га, з кадастровим номером № 3520383800:02:001:0106, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. 01 лютого 2016 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Агропродукт» було укладено два договори оренди землі відносно вище вказаних земельних ділянок, строком на 15 років, з орендною платою - 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Того ж дня ними було підписано акти про передачу та прийом земельних ділянок. Договори були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.02.2016 року.

Позивач зазначила, що починаючи з 2016 року відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо виплати орендної плати, в зв`язку з чим у неї виникло бажання розірвати договірні відносини. 10.03.2023 нею було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких встановлено, що 22.08.2019 в реєстрі (номер запису про речове право №32964955) та 28.08.2019 в реєстрі (номер запису про речове право №33038457) зареєстровані права оренди земельних ділянок строком на 15 років на підставі договорів оренди від 02.01.2019, які укладені між нею та відповідачем - ТОВ «Олександрійський Агропродукт» (код ЄДРПОУ 42582734), директором якого також є ОСОБА_2. Одразу звернувшись до ОСОБА_2 щодо отримання договорів оренди землі від 02.01.2019 та надання пояснень щодо цієї ситуації, останній відмовився пояснювати та надавати документи.

Вказала, що жодних договорів оренди в 2018-2019 роках вона не підписувала, волевиявлення на укладення вказаного правочину не мала. Про їх існування не знала і навіть не здогадувалась, другого примірника ніколи не отримувала.

Вважає, що договори оренди земельних ділянок від 02.01.2019 є неукладеними, оскільки нею не підписані, а тому земельні ділянки, що належать їй, знаходяться у фактичному користуванні відповідача без встановлених законом підстав та створює їй перешкоди у користуванні своїм майном.

Посилаючись на ці обставини, позивач просила усунути перешкоди у користуванні належних їй земельними ділянками шляхом скасування запису про державну реєстрацію.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2024 року позов задоволено.

Суд вирішив:

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 4,3929 га, з кадастровим номером 3520383800:02:001:0106, розташованої на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом скасування запису № 33038457 від 28.08.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 02.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт» (код ЄДРПОУ 42582734).

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 4,3930 га, з кадастровим номером 3520383800:02:001:0108, розташованої на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом скасування запису № 32964955 від 22.08.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 02.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт» (код ЄДРПОУ 42582734).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт» (код ЄДРПОУ 42582734) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1717,76 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 7169,40 грн.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано та не надано оцінки доказам, а саме відомостям, як підтверджують факт отримання позивачкою грошових коштів за оренду земельних ділянок. Також вказав, що надані позивачкою вільні зразки підпису для проведення судової почеркознавчої експертизи, а саме зображення електрофотографічної копії першої сторінки її паспорта громадянина України, який був виданий 13.12.1999, не відповідає об`єкту дослідження за часом виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 423558, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,39 га, кадастровий номер № 3520383800:02:001:0106, розташованої на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Цільове призначення ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с.6).

Відповідно до копії договору оренди землі від 01.02.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український Агропродук», в оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею 4,3929 га., кадастровий номер 3520383800:02:001:0106 (а.с.16-18).

Згідно з копією державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 423560, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,39 га, кадастровий номер № 3520383800:02:001:0108, розташованої на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Цільове призначення ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).

Відповідно до копії договору оренди землі від 01.02.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український Агропродук», в оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею 4,3930 га., кадастровий номер 3520383800:02:001:0108 (а.с.7-8).

Згідно з копією Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.03.2023, в реєстрі 28.08.2019 було зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520383800:02:001:0106, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрійський Агропродукт» 02.01.2019 (а.с.10-11).

Згідно з копією Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.03.2023, в реєстрі 22.08.2019 було зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520383800:02:001:0108, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрійський Агропродукт» 02.01.2019 (а.с.12-13).

З копій документів реєстраційної справи №859355235203, наданої Управлінням дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради, вбачається, що 01.02.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український Агропродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520383800:02:001:0106. На підставі додаткової угоди №1 до договору оренди землі №б/н від 01.02.2016 договір оренди землі було достроково розірвано за згодою сторін, починаючи з 31.12.2018. 02.01.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрійський Агропродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520383800:02:001:0106, який було внесено до державного реєстру (а.с.32-48).

З копії документів реєстраційної справи №154035135203, наданої Управлінням дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради, вбачається, що 02.01.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрійський Агропродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520383800:02:001:0108, який було внесено до державного реєстру (а.с.49-60).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №398/1891/23 від 16.11.2023 № 3057/23-27, підписи від імені ОСОБА_1 : у договорі оренди землі №3520383800:02:001:0108 від 02.01.2019, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрійський Агропродукт», який міститься на четвертій сторінці у розділі «ПІДПИСИ СТОРІН» в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ / /»; в акті про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду від 02.01.2019 до договору оренди землі №3520383800:02:001:0108 від 02.01.2019, який міститься в графі «Земельну ділянку передав: (підпис)»; у договорі оренди землі №3520383800:02:001:0106 від 02.01.2019, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрійський Агропродукт», який міститься на четвертій сторінці у розділі «ПІДПИСИ СТОРІН» в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ / /»; в акті про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду від 02.01.2019 до договору оренди землі №3520383800:02:001:0106 від 02.01.2019, який міститься в графі «Земельну ділянку передав: (підпис)», виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1 (а.с.124-133).

Встановивши те, що позивач договори оренди земельних ділянок не підписувала, тобто не здійснювала волевиявлення на їх укладення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї самої статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічне визначення права оренди земельної ділянки закріплено і статтею 1 Закону України «Про оренду землі», яким також урегульовано процедуру укладення, вимоги та припинення договору оренди землі.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 14 указаного Закону договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України, тут і далі у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19 (провадження № 61-9846св20) та від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22).

Висновком судової почеркознавчої експертизи №398/1891/23 від 16.11.2023 встановлено, що позивач вказані договори оренди земельних ділянок від 02.09.2019 не підписувала, а отже, відсутні підстави вважати, що ці договори є укладеними.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано факт отримання позивачем орендної плати за вказані земельні ділянки не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачка вважала, що отримувала оренду плату за договором оренди землі від 01.02.2016, примірник якого їй було надано відповідачем.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Що стосується доводів апеляційної скарги про невідповідність наданих позивачем вільних зразків підпису для проведення судової почеркознавчої експертизи об`єкту дослідження за часом виконання з посиланням на пункт 1.5. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, слід зазначити наступне.

Так, згідно з пунктом 1.5. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Враховуючи те, що дане положення носить рекомендаційний характер, відсутні підстави вважати, що висновок судової почеркознавчої експертизи №398/1891/23 від 16.11.2023 є недостовірним. З огляду на таке в якості вільного зразку було взято зображення електрофотографічної копії першої сторінки її паспорта громадянина України, який був виданий 13.12.1999, який не відповідає за часом виконання об`єкту дослідження, а саме договором оренди від 02.01.2019.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський Агропродукт», інтересах якого діє адвокат Гулий Андрій Васильович, залишити без задоволення.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 09.01.2025.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич