Постанова

від 27.02.2007 по справі 47/74-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/74-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2007 р.                                                           Справа № 47/74-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Лакіза В.В. , Токар М.В.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників сторін:

за участю представників:

військової прокуратури –не з"явився,

позивача за первісним позовом – Головіна О.С. дов. в матеріалах справи,

відповідача за первісним позовом –Москов М.В. дов. в матеріалах справи (після перерви не з"явився),

1-го позивача за зустрічним позовом –Москов М.В. дов. в матеріалах справи(після перерви не з"явився),

2-го позивача за зустрічним позовом –Москов М.В. дов. в матеріалах справи(після перерви не з"явився),

відповідача за зустрічним позовом –Головіна О.С. дов. в матеріалах справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання військового прокурора Харківського гарнізону вх. № 2538Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.06 по справі № 47/74-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хар-Істейт", м. Харків

до  Харківського університету повітряних сил, м. Харків

про розірвання договору оренди та стягнення 266162,91 грн.

та за зустрічним позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ

2. Харківського університету повітряних сил, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хар-Істейт", м. Харків

про стягнення 89451,16 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2006 року по справі №47/74-06 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволено  -  розірвано договір оренди №176 від 20.03.2003р., укладений між Харківським Університетом Повітряних Сил та ТОВ "Хар-Істейт", стягнуто з Харківського університету Повітряних Сил на користь ТОВ "Хар-Істейт" 266162 грн. 91коп., 2661 грн. 63 коп. та 85 грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги за зустрічним позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах університету Повітряних Сил задоволено частково, а саме: задоволені позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №176 від 20 березня 2003р.

В частині зустрічного позову про стягнення заборгованості по орендній платі і невідшкодованого земельного податку у сумі 56683,27грн., заборгованості по ПДВ у сумі 11336,65грн. та пені у сумі 1031,24грн., штрафу у сумі 20400 грн. відмовлено.

Військовий прокурор Харківського гарнізону із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення повністю і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Хар-Істейт" за первісним позовом у повному обсязі та про задоволення позовних вимог зустрічного позову військового прокурора Харківського гарнізону у повному обсязі.

Позивач  за первісним позовом вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційне подання військового прокурора Харківського гарнізону без задоволення.

Харківський  університет  Повітряних сил  надав відзив на  апеляційне подання прокурора, в якому зазначив про те, що підтримує  апеляційне подання військового прокурора Харківського гарнізону на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 року у повному обсязі і просить суд задовольнити вказане апеляційне подання.

Представник військового прокурора Харківського гарнізону в судове засідання 26.02.2007 р. не з"явився, про причини нез"явлення суд не повідомив. Враховуючи, що військовий прокурор Харківського гарнізону був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим, розгляд справи за його відсутністю за наявними матеріалами справи.

 В судовому засіданні 26.02.2007 р. була оголошена перерва до 01.03.2007 р. о 12-00 год., в зв"язку з необхідністю складення повного тексту постанови по даній справі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

Позивач, ТОВ „Хар-Істейт”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд розірвати договір оренди №176 від 20.03.2003 року, укладений між Харківським університетом Повітряних Сил України та ТОВ “ Хар-Істейт”, стягнути з відповідача 266162 грн. 91 коп.

В обгрунтування  позовних вимог позивач посилався на те, що 20 березня 2003 року між Харківским військовим університетом та  ТОВ “ Хар-Істейт” був укладений договір оренди № 176 нерухомого майна, загальною площею 4302 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Белгородське шосе, 2.

У відповідності вимог договору оренди (п. 6.3.), позивач отримавши письмовий дозвіл орендодавця  на проведення  ремонтно-будівельних  робіт, реконструкцію, технічне  переобладнання  орендованих приміщень та узгодивши кошторис з відповідачем виконав ремонтно-будівельні роботи, загальною вартістю 205000 грн., чим поліпшив  орендоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2004 року у зв”язку із змінами, що відбулись зі сторони  орендодавця, між сторонами була укладена додаткова угода, згідно якої орендодацем став  Харківський університет Повітряних Сил.

У судовому засіданні 18.05.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги та вказав про те, що у зв'язку з тим, що Харківський  університет Повітряних Сил  протиправно позбавив  ТОВ „Хар-Істейт”  можливості використовувати  орендоване приміщення, за користування яким позивач сплатив орендодавцю передбачену  договором оренди  орендну плату, ТОВ „Хар-Істейт” було вимушено шукати нове приміщення для розміщення товариства. В підтвердження вказаних  обставин позивач посилався на те, що 23 березня 2005 року ТОВ „ Хар-Істетйт”  уклало договір оренди з   ТОВ „ Харківський торговий будинок”. Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 61162 грн. 91 коп., тобто сплачену відповідачеві   орендну  плату за весь час, протягом якого орендоване майно не використовувалось позивачем  у зв'язку з неправомірними діями відповідача. У іншій частині позовні вимоги позивача залишились без змін.

Вищевказані уточнення до позовної заяви були прийнятті судом першої інстанції відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Що стосується позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом вартості ремонтно-будівельних робіт у розмірі 205 000 грн., судова колегія встановила наступне. Як вже зазначалось в обгрунтування позовних вимог в цій частині позивач за первісним позовом посилався  на те, що згідно умов договору оренди №176 від 20.03.2003 року, а саме п.6.3. вказаного договору, з письмового дозволу орендодавця орендар мав право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєня, що зумовлює підвищення йоо вартості. Отримавши дозвіл орендодавця на проведення будівельно-ремонтних робіт, реконструкцію, технічне переобладнання орендованих приміщень, узгодивши кошторис (лист№38/4/221 від 18.06.2003 р.), ТОВ "Хар-Істейт" виконав ремонтно-будівельні роботи, загальною вартістю 205 000 грн., чим поліпшив орендоване нерухоме майно  (аудиторський висновок від 08.12.2005 р.).

          Враховуючи вимоги позивача за первісним позовом про розірвання договору оренди №176 від 20.03.2003р., а також те, що ремонтно-будівельні роботи є невід"ємними поліпшеннями орендованого майна, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача вартість невід"ємних поліпшень на суму 205 000 грн.

          Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " встановлено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов"язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди.

       Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода           №2 від 06.06.2003 р. до договору оренди №176 від 20.03.2003р.  

          Відповідно до п.2 додаткової угоди           №2 від 06.06.2003 р.до договору оренди №176 від 20.03.2003р. сторонами були внесені зміни до договору оренди і п. 10.6 вказаного договору  викладено в наступній редакції:"У разі припинення, або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визначаються власністю орендаря, а не відокремлювані поліпшення - власністю орендодавця і компенсації не підлягають."

    Посилання позивача за первісним позовом на те, що він не має екземпляру вказаної додаткової угоди, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки з боку позивача за первісним позовом вказана додаткова угода підписана генеральним директором Вайнером А.Я., а також на додатковій угоді міститься відтиск печатки позивача за первісним позовом (а.с. 124-126). Зазначена додаткова угода не була визнана недійсною у встановленому законом порядку .

                    Як вказав позивач за первісним позовом в позовній заяві та зазначав в судовому засіданні, 205 000 грн. є вартістю невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.

Оскільки при прийнятті рішення господарським судом першої інстанції в цій частині позовних вимог суд першої інстанції невірно посилався на п.6.3 договору оренди №176 від 20.03.2003р., тобто без врахування додаткової угоди №2 від 06.06.2003 р. до договору оренди №176 від 20.03.2003р., судова колегія вважає, що рішення в цій частині необхідно скасувати, в задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом вартості невідокремлюваних поліпшень на суму 205 000 грн. необхідно відмовити.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог позивачаза первісним позовом в частині розірвання договору оренди №176 від 20.03.2003 р. та стягнення з відповідача за первісним позовом майнової шкоди в сумі 61162 грн. 91 коп., виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, після  укладання додаткової угоди від 13.09.2004 р. Харківський університет Повітряних сил перестав допускати до орендованого приміщення представників орендаря ТОВ “Хар-Істейт”,  в порушення вимог договору 7.2.,.7.3. договору оренди № 176. Вказані обставини підтверджуються   доданими до матеріалів справи доказами. Незважаючи на неодноразові звернення позивача за первісним позовом (листи від28.06.2005 р., 23.07.2005 р., 12.09.2005 р.) про надання допуску до орендованого приміщення, вимоги орендаря відповідачем за первісним позовом були залишені без уваги, відповіді на зазначені листи відповідач за первісним позовом позивачу за первісним позовом не надавав. Про недопуск позивача за первісним позовом до орендованого приміщення свідчать також акти від 12.11.2004року, 09.02.2005року, 04.07.2005року, 26.09.2005 року про недопуск представників ТОВ “Хар-Істейт” до орендованого приміщення, та висновок  від 03.02.2006 року  ст. ДІМ  Київського  РВ ХМУ майора міліції Кулішова В.В.

          Крім того, вказані обставини не були спростовані  поясненнями відповідача, Харківського університету Повітряних сил, який в запереченні на позовну заяву  зазначив щодо заяв позивача про не допуск до орендованого майна  працівників і автотранспорту позивача,  наступне: " Незалежно від того, яким чином під час існування Харківського військового університету праців ники і автотранспорт позивача допускалися на територію, на якій розташоване орендоване майно, існував і існує певний порядок допуску на територію вій ськових формувань (надається письмова заявка на отримання перепусток для працівників, у тому числі і для водіїв, згідно якої отримуються перепустки, у тому числі, одноразові перепустки відповідно до ч. 3 ст. 304 та ст. 307 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; а також надається список авто мобільного транспорту), викликаний умовами режимності. Харківський уні верситет Повітряних Сил, який став правонаступником ліквідованого Харків ського військового університету і відповідно до Додаткової угоди від 13 вере сня 2004 року до договору № 176 від 20.03.2003 року - Орендодавцем, не мав права ігнорувати встановлені загальні вимоги до організації пропускного режиму. Саме з цієї причини чергові контрольно-пропускного пункту та поміч ники чергових контрольно-пропускного пункту на виконання своїх службових обов'язків, встановлених статтями 304 та 307 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 548-ХІУ), не допускали на територію Університету осіб, які не оформили встановленим чином перепустку. При цьому, безумовно, позивачу було відо мо про вказані вимоги пропускного режиму, оскільки, на контрольно-пропускному пункті у всіх представників позивача вимагалися саме перепуст ки встановленого зразка, а на адресу позивача з боку Університету були наді слані роз'яснення (за вих. № 701/9/414 від 21.09.2005 року та за вих. № 701/9/457 від 11.10.2005 року) про встановлений порядок і умови пропуску на територію Університету. Однак, з боку позивача та його співробітників ніяких дій щодо належного оформлення допуску на територію Університету предпринято так і не було, що потягло за собою і є причиною не допуску на тери торію Університету його працівників і, в кінцевому результаті, можливою причиною неможливості користуватися орендованим майном у повному обся зі " (а.с.91-92, т.1).

Як вбачається з п.п. 7.2.,7.3. договору оренди від 20 березня 2003року № 176 орендодавець зобов'язався,  не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися  орендованим майном, допускати  до орендованого приміщення  працівників, представників орендаря, його техніку та обладнання. Крім того, при укладенні договору оренди від 20.03.2003 р. №176, сторонами був узгоджений як список працівників,  так і список автотранспорту, які допускаються на територію об"єкту за адресою: м. Харків, вул. Білгородське шосе, 2. На звернення ТОВ “Хар-Істейт” Харківський військовий університет у відповідності п.7.3. договору оренди від 20 березня 2003 року № 176 листом  від 3 березня 2004 року дозволив доступ працівників  ТОВ “ Хар-Істейт”, ТОВ “ Будсервіс”, а також  проїзд транспортних засобів в орендоване приміщення, при цьому повідомив, що прохід через КПП згідно затверждених списків буде здійснюватися про пред”явлені  документів, що засвідчують особу (а.с. 18-19).

Таким чином, відповідач за первісним позовом неправомірно недопускав позивача до орендованих приміщень, хоча порядок допуску був врегульований сторонми при укладенні договору оренди №176 від 20.03.2003 р., а додатковою угодоювід 13.09.2004 р. до цього договору зміни не вносились.

Відповідно  ст. 766  Цивільного кодексу України та ст. 13 Закону  України  „Про оренду державного та комунального майна” якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наданням майна  вважається  не тільки  його передача в користування наймачеві, а й допуск до користування ним.

Пунктом 6 статті 762  Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло було використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, судова колегія вважає, що Харківський університет Повітряних Сил безпідставно не допускав до орендованого приміщення представників ТОВ “ Хар-Істейт”, в зв"язку з чим позивач за первісним позовом поніс майнову шкоду у сумі 61162 грн.91 коп., яка складає суму орендної плати слаченої ТОВ “Хар-Істейт” Харківському університету  Повітряних Сил за період,  протягом якого орендоване майно не використовувалось ТОВ “Хар-Істейт”.  

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2006 року військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах Харківського університету Повітряних сил звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом про розірвання договору оренди від 20 березня 2003 року за № 176, який укладений між ТОВ „Хар-Істейт” і Харківським університетом Повітряних сил та про стягнення заборгованності по орендній платі і невідшкодованого  університету земельного податку у сумі 56683 грн. 27 коп., заборгованості з ПДВ  у сумі 11336 грн. 65 коп та пені у сумі  1031грн. 24 коп., штрафу у сумі 20400 грн. В обгрунтування зазначених позовних вимог прокурор посилався  на тривалі (більш трьох місяців) порушення зі сторони відповідача за зустрічним позовом  істотних умов договору щодо своєчасності  та повноти внесення платежів та щодо страхування орендованого майна.

          Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, а саме в частині розірвання договору оренди від 20 березня 2003 року № 176 та вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення заборгованості по орендній платі і невідшкодованого  університету земельного податку у сумі 56683грн. 27 коп., заборгованості по ПДВ  у сумі 11336грн. 65 коп. та пені у сумі  1031грн. 24 коп., штрафу у сумі 20400грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом  якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Як вже зазначалось  відповідач за зустрічним позовом не використовував орендоване  майно з вини позивача за зустрічним позовом з вересня  2004 року.          

          Позивач за зустрічним позовом в позовній заяві також вказував про те, що в порушення вимог п.5.5 договору оренди №176 від 20.03.3003 р. та в порушення положень частини 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідач за зустрічним позовом не виконував свої зобов"язання щодо страхування орендованого майна, оскільки починаючи з 18.11.2005 р. строк дії договору    №247-ВР-33 від 16.11.2004 р. добровільного страхування орендованого майна закінчився. Враховуючи викладені обставини, відповідно до вимог п. 9 договору оренди позивач за зустрічним позовом пред"явив позовні вимоги щодо стягнення з   ТОВ "Хар-Істейт"  штрафу  у сумі 20400 грн.

Відповідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов"язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.          Як вже зазначалось відповідач за зустрічним позовом не використовував орендоване  майно з вини позивача за зустрічним позовом з вересня  2004 року. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу у сумі 20400 грн.

Слід також зазначити, що при наданні розрахунку позовних вимог в апеляційному господарському суді (оскільки в матеріалах справи був відсутній належний  розрахунок) позивачем за зустрічним позовом були збільшені позовні вимоги - загальна сума яка заявлялася до стягнення з ТОВ "Хар-Істейт" станом на 01.10.2006 р.складала 151395, 03 грн. Однак враховуючи, що позовні вимоги в суді першої інстанції заявлялись на суму 89451, 16 грн. та враховуючи, що  відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, судова колегія вважає необхідним зазначити, що збільшені позовні вимоги не можуть бути прийняті до розгляду судом апеляційної інстанції.  

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом, судова колегія вважає необхідним змінити рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача за первісним позовом витрат по сплаті державного мита на користь позивача за первісним позовом та стягнути з відповідача за первісним позовом 611 грн. 93 коп. замість 2661 грн. 63 коп., як зазначено в мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду першої інстанції.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 21.06.06 р. по справі №47/74-06 прийняте при неповному з"ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права і підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з чим апеляційне подання військового прокурора Харківського гарнізону підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п. 2 статті 103, п. 1, п.4  ч.1 ст. 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційне подання військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. по справі №47/74-06, а саме п.1 та п. 3 резолютивної частини вказаного рішення скасувати та викласти зазначені пункти в наступній редакції:

Пункт 1: "Первісний позов ТОВ "Хар-Істейт" задовольнити частково.

Пункт 3:"Стягнути з Харківського університету Повітряних Сил (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, р/р 35220002002872 Банк УДК у Харківській області особовий рахунок в ЗФО 54820, МФО 851011, код ЗКПО 24980799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хар-Істейт" (м. Харків, вул. Клочківська, 3, р/р 2600301492 АБ "Факторіал Банк", МФО 351715, код 31800581) 61162 грн. 91 коп. В позовних вимогах про стягнення з Харківського університету Повітряних Сил 205 000 грн. вартості невід"ємних поліпшень відмовити."

Пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2006 р. по справі №47/74-06 змінити та викласти в наступній редакції:

"Стягнути з Харківського університету Повітряних Сил (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, р/р 35220002002872 Банк УДК у Харківській області особовий рахунок в ЗФО 54820, МФО 851011, код ЗКПО 24980799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хар-Істейт" (м. Харків, вул. Клочківська, 3, р/р 2600301492 АБ "Факторіал Банк", МФО 351715, код 31800581) витрати по сплаті державного мита в сумі 611 грн. 63 коп. та 85 грн., 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

В решті рішення залишити без змін.

         Головуючий суддя              (підпис)                                       Бондаренко В.П.  

                                 суддя              (підпис)                                       Лакіза В.В.  

                                суддя                (підпис)                                      Токар М.В.