Рішення

від 30.12.2024 по справі 723/4627/23

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/4627/23

Провадження № 2/723/157/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Яківчика І.В.,

при секретарі Крупчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Кам`янської сільської ради про визнання права власності на безхазяйне майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з особі представника позивача ОСОБА_2 з позовом про визнання права власності на безхазяйне майно за набувальною давністю, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження батьки записані: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Мати позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку та погосподарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ) та земельної ділянки площею 0,4146 га з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,1646 га для ведення особистого селянського господарства.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв брат позивача ОСОБА_6 , який звернувся до Сторожинецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого 13.05.2010 року була заведена спадкова справа № 49311487.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадщину прийняла його дружина ОСОБА_7 , яка не оформила свої спадкові права. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла. Після її смерті спадкова справа не заводилася.

Позивач просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з належними до нього погосподарськими спорудами за набувальною давністю зважаючи на те, що з часу смерті матері вона постійно проживала та обслуговувала домогосподарство по АДРЕСА_2 , тобто більше 15-ти років відкрито безперешкодно і добросовісно володіла цим безхазяйним майном.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, однак на адресу суду направили письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, підтримали позовні вимоги та просили суд позов задоволити.

Відповідач Кам`янська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, однак до суду направила письмову заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги визнали, не заперечували проти задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження батьки записані: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

Суду надані докази того, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку та погосподарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , нумерація якого змінена на АДРЕСА_3 та земельної ділянки площею 0,4146 га з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,1646 га для ведення особистого селянського господарства.

Право власності ОСОБА_5 на вказаний житловий будинок підтверджено в суді свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 12.08.1988 року, яке видано виконкомом Кам`янської сільської ради на підставі рішення виконкому Сторожинецької районної ради народних депутатів №181 від 10.08.1988 року, згідно якого вказаний житловий будинок належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 , яка 14.01.2008 року склала заповіт на ім`я ОСОБА_6 , який посвідчений секретарем Кам`янської сільської ради (реєстраційний номер 21), яким заповіла ОСОБА_6 все своє майно.

Судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадщину по заповіту прийняв ОСОБА_6 , який звернувся до Сторожинецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого 13.05.2010 року була заведена спадкова справа № 181/2010, яка судом витребувана із державного нотаріального архіву у Чернівецькій області та досліджена в ході розгляду цивільної справи

При цьому судом встановлено, що Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28.04.2010 року по справі №2-697/10 ОСОБА_6 визначався додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 і відповідачем по даній справі була позивач та письмовою заявою визнала позовні вимоги свого брата повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджено в суді свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області 12.01.2011 року.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_7 , яка 15 березня 2011 року звернулася із заявою до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області, що також в суді підтверджено копією дослідженої спадкової справи №24/2010, витребуваної судом від приватного нотаріуса в ході розгляду цивільної справи.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, доказом чого є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, який досліджено судом в ході розгляду цієї цивільної справи. Після її смерті спадкова справа не заводилася, що підтверджено листом з Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області від 11.12.2024 р. даним на виконання Ухвали суду від 27.11.2024 року.

Виходячи із встановлених судом обставин, очевидним є те, що позивач вимагаючи визнання за нею права власності на житловий будинок з погосподарськими спорудами що по АДРЕСА_3 за набувальною давністю не врахувала всіх встановлених судом обставин та норм чинного законодавства України, які регулюють вказані правовідносини, виходячи з такого.

Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є частина друга статті 344 ЦК України.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 Цивільного кодексу України, а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування; не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Стверджуючи про наявність набутого права власності на майно своєї матері позивач стверджує про безхазяйність цього майна.

Однак на думку суду таке твердження є безпідставним так як житловий будинок по АДРЕСА_3 як до смерті ОСОБА_5 так і після її смерті ніколи не був безхазяйним в розумінні положень ст.335 ЦК України, оскільки вказане нерухоме майно завжди мало власника і власник був відомий.

Такими власниками були ОСОБА_5 , а після її смерті її спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7 до своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач не надала інформації про спадкоємців померлої ОСОБА_7 і суду такі спадкоємці невідомі, що виходячи із предмету позову наразі не має значення, оскільки після смерті ОСОБА_7 на дату подачі позову не монуло десяти років володіння нерухомим майном, які необхідні для визнання права власності на набувальною давністю.

Тобто давнісності володіння чужим чи безхазяйним майном не має.

Оцінюючи добросовісність заволодіння позивачем майном своєї матері, судом встановлено, що позивач заволодіваючи будинковолодінням знала про відсутність у неї підстав для набуття права власності, оскільки позивач знала про наявність заповіту матері написаного на ім`я ОСОБА_6 та про прийняття останнім спадщини так як особисто зверталася до суду із заявою про відсутність заперечень на прийняття спадщини її братом, а також знала про подальше успадкування спірного майна спадкоємцем брата, його дружиною ОСОБА_7 .

Тобто ні про яку добросовісність заволодіння чужим майном, не може бути мови, оскільки такої добросовісності не було, як не було і давнісності володіння.

В даному випадку на думку суду мали би діяти правила Книги шостої Цивільного Кодексу України, однак позивач на вказані правила не посилається обравши неправильний спосіб захисту і не доводячи всіх необхідних елементів набуття права власності визначених вимогами ст.344 ЦК України.

Крім цього очевидним є те, що позивач обрала неправильний спосіб захисту і в плані погодження та можливого прийняття судом того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 одна і та ж особа, посилаючись на довідку сільської ради з цього приводу, оскільки на переконання суду жоден орган влади не має повноважень на встановлення тотожності осіб прізвища, ім`я чи по батькові, яких не збігаються із правовстановлюючими документами.

Зважаючи на вказані доводи суд не приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання може порушувати права третіх осіб, якими можуть бути спадкоємці ОСОБА_7 , а також не узгоджується із нормами законодавства України в питаннях набуття права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позивач не довела добросовісне заволоділа нерухомим майном, яке належало на праві власності ОСОБА_5 та давність володіння ним, у зв`язку із чим позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст.15,16, 328, 335, 344 ЦК України, керуючись ст. ст.2,5,12,13,15,19,76-80,206,209,258,259 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Кам`янської сільської ради про визнання права власності на безхазяйне майно за набувальною давністю, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області.

Повний текст судового рішення складено 08 січня 2025 року.

Суддя Сторожинецького районного суду Іван ЯКІВЧИК