Постанова

від 13.01.2025 по справі 750/544/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 750/544/20

провадження № 61-13785св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,

учасники справи

позивач -Чернігівська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через Електронний суд звернувся з заявою про перегляд рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 січня 2022 року в справі № 750/544/20 за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що:

постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року в справі № 750/6665/20 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення укладеного ОСОБА_1 з Чернігівською міською радою договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, а тому у ОСОБА_1 наявне право оренди земельної ділянки площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 і підстав для її звільнення немає;

вимога про звільнення земельної ділянки площею 0,0018 га шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та двох дерев`яних будиночків розмірами 3х3 м не підлягає задоволенню, оскільки ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області при проведенні 19.11.2019 перевірки було встановлено порушення земельного законодавства внаслідок розташування на цій ділянці вказаних будиночків, а на час звернення до суду їх на тому місці не було і доказів протилежного матеріали справи не містять;

вимога щодо паркану є похідною й незрозумілою, оскільки не було заявлено, скільки саме паркану не подобається позивачу.

ОСОБА_1 просив:

переглянути рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року по справі № 750/544/20 за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, за нововиявленими обставинами;

постановити нове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову Чернігівської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками в повному обсязі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова в складі судді: Супрун О. П., від 30 січня 2024 року:

заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року в зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено частково;

рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року в справі № 750/544/20 за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками змінено та відмовлено у задоволенні позову в частині зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8х10 метри;

рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року в справі № 750/544/20 за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками в частині стягнення судового збору змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 2 102 грн відшкодування судового збору;

у задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено, а рішення в іншій частині залишено без змін;

вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

обставини, встановлені постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року в справі № 750/6665/20 щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 стали відомими після набрання рішенням суду у цій справі (№ 750/544/20) законної сили; вони є істотними як такі, що унеможливлюють задоволення позовних вимог Чернігівської міської ради про усунення перешкод, що їй чинить ОСОБА_1 , у користуванні земельними ділянками. З огляду на те, що згаданою постановою у справі № 750/6665/20 визнано укладеною сторонами додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, у ОСОБА_1 наявне право оренди земельної ділянки площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157. Разом з тим у зазначеній постанові від 14.11.2023 у справі № 750/6665/20 спір щодо земельної ділянки площею 0,0018 га не вирішувався. Тож рішення суду від 19 січня 2022 року в цій справі (№ 750/544/20) належить переглянути виключно у частині вимог про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки) розміром 8х10 м та ухвалити рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Тому суд виснував, що заява про перегляд рішення суду від 19.01.2022 у цій справі (№ 750/544/20) за нововиявленими обставинами підлягає частковому задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

ПостановоюЧернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

рішення суду від 18 листопада 2023 року в справі № 750/6665/20, яким визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, укладену між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 строком на 10 років на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, щодо земельної ділянки площею 0,0491 га з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є нововиявленими у розумінні вимог статті 423 ЦПК України;

разом з тим, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 19 листопада 2019 року № 527-ДК/632/АП/09/01/-19 Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській обл. про порушення земельного законодавства через розташування двох будиночків на землі розміром 3х3 м на площі 0,0018 га та посилання заявника на відсутність цих будиночків на час подання позовної заяви Чернігівською міською радою у цій справі були предметом розгляду судами, цим доводам надана відповідна правова оцінка, належних доказів (вироку суду) на підтвердження фальшивості акта перевірки від 19 листопада 2019 року № 527-ДК/632/АП/09/01/-19 стороною не надано (копія акту на арк. 12-14 т. 1);

відомості акта від 30 листопада 2023 року, складеного сусідами ОСОБА_1 , не містять нововиявлених обставин, оскільки з наявних у справі доказів випливає, що викладені в ньому факти неодноразово перевірялися судами при розгляді справ між останнім і Чернігівською міською радою. Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим у справі і описаним вище обставинам та визначеним відповідно до них правовідносинам.

Аргументи учасників справи

15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року, у якій просив:

оскаржену постанову апеляційного суду скасувати;

передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права та порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: пункту 5 частини першої статі 36, частини п`ятої статті 37 ЦПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови на підставі пункту 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України;

суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі;

рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року (суддя Супрун О.П.) позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задоволено частково: зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:5294), та земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та дерев`яної споруди (альтанки), розміром 3х3 метри; зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8х10 метри; у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено;

постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року (склад суду: головуючий - суддя Євстафіїва О. К., судді: Скрипки А. А., Шарапової О. Л.) апеляційні скарги ОСОБА_1 й ОСОБА_2 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року скасовано. Відмовлено у задоволенні позову Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки;

постановою Верховного суду від 26 липня 2023 року касаційну скаргу Чернігівської міської ради задоволено: постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року скасовано, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року залишено в силі.

рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року (суддя Супрун О. П.) заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено частково;

у відмовленій частині вказане рішення ОСОБА_1 було оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, який оскаржуваною постановою від 12 серпня 2024 року (склад суду: головуючий - суддя Євстафіїва О.К., судді: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.) у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовив, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року залишив без змін;

з урахуванням вказаних норм процесуального права, склад суду: головуючий - суддя Євстафіїва О. К., судді: Скрипки А. А., Шарапової О. Л. не мали права брати участь у розгляді заяви ОСОБА_1 , тому оскаржена постанова підлягає обов`язковому скасуванню.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року:

поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року;

клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено;

звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року;

відкрито касаційне провадження.

10 січня 2025 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, N 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи урегульована статтею 37 ЦПК України.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (частина п`ята статті 37 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що:

інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. З метою дотримання принципу неупередженості суду існує інститут відводу, самовідводу, а також недопустимості повторної участі судді в розгляді справи. Зазначений інститут має важливе значення для реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, сприяє ефективному розгляду справи. Гарантування та забезпечення в національному законодавстві принципу неупередженості суду є важливою умовою дотримання права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції;

термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ЦПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Неповноважним потрібно вважати склад суду у таких випадках: справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду; справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово. Склад суду, який розглядає справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 705/4763/22 (провадження № 61-8973 сво 24)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 серпня 2023 року в справі № 911/1540/18 вказано, що:

«68. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи передбачена статтею 36 Господарського процесуального кодексу України. Так, суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (ч. 5).

69. Ухвала Господарського суду Київської області від 03.06.2019, яка була ухвалена суддею Янюк О. С. і є за своєю суттю рішенням суду щодо вирішення питання по суті (про відмову у визнанні кредиторських вимог Банку до Боржника), скасована постановою Верховного Суду від 04.12.2019.

70. У зв`язку з наведеним суддя Янюк О.С. не може брати участі у розгляді Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі, зокрема, ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів. Однак справа за Заявою була помилково передана судді Янюк О.С. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2021.

71. Наведене є підставою для висновку про порушення порядку визначення судді для розгляду цієї справи за Заявою та постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду, а отже для її обов`язкового скасування із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України».

У справі, що переглядається:

ключовим та єдиним аргументом касаційної скарги є те, що склад апеляційного суду (судді Євстафіїв О. К., Скрипка А. А., Шарапова О. Л.) не мав права брати участь у розгляді заяви ОСОБА_1 , тому оскаржена постанова підлягає обов`язковому скасуванню;

аналіз матеріалів справи свідчить, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року (том 3, а. с. 30 - 43, https://reyestr.court.gov.ua/Review/102679301) позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 задоволено частково; постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 скасовано (том 3, а. с. 190 - 193, https://reyestr.court.gov.ua/Review/107681881); постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 касаційну скаргу Чернігівської міської ради задоволено, постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року скасовано, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року залишено в силі (том 4, а. с. 51 - 59, https://reyestr.court.gov.ua/Review/112484333);

оскаржена постанова Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року ухвалена колегію суддів у складі: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л. (том 4, а. с. 251 - 253, https://reyestr.court.gov.ua/Review/121451767);

судді Євстафіїв О. К., Скрипка А. А., Шарапова О. Л.брали участь у вирішенні справи, оскільки ухвалювали постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, яка була в подальшому скасовано Верховним Судом. Як наслідок існували обставини, що унеможливлювали участь суддів у цій справі та ухваленні постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков