Ухвала

від 13.01.2025 по справі 761/8948/24

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 761/8948/24

провадження № 51-5646 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув скаргу представника ГО «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ГО «Центр захисту інвалідів», на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, від 22 лютого 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2023 року за № 52023000000000077.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року вказане судове рішення залишено без зміни.

Представник ГО «Центр захисту інвалідів» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій він порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у касаційному порядку, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Положеннями ч. 4 ст. 424 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Враховуючи те, що оскаржена ухвала Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року постановлена за результатами перегляду ухвали слідчого судді, то відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, вона не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження з огляду на вимоги п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити представнику ГО «Центр захисту інвалідів» - адвокату ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року, якою ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року залишено без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5