Рішення

від 13.01.2025 по справі 686/22193/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22193/24

Провадження № 2/686/1464/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді - Дем`янова Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Хмельницька районна державна адміністрація, Приватне підприємство «Благодійник», про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у серпні 2024 року звернулися до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом доХмельницької міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Хмельницька районна державна адміністрація, ПП «Благодійник», про визнання незаконними дій Хмельницької міської ради щодо відмови у задоволенні заяви про виділення в натурі земельної ділянки (паю) та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування поданого позову позивачі зазначили про те, що вони є спадкоємцями після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька вони успадкували право на земельну частку (пай), площею 2,97 умовних кадастрових гектарів, на землях колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», яке знаходиться в селі Копистин Хмельницького району Хмельницької області. Указане право на земельну частку (пай) належало померлому ОСОБА_4 на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267, виданого Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області від 23.12.1996, на підставі рішення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області № 470-р від 25.11.1996, зареєстрованого 26.05.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 368.

З метою виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) позивачі звернулись до Хмельницької міської ради із клопотанням про виділення та просили надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в тому числі і за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв), які були сформовані у Державному земельному кадастрі із земель колективної власності КСП «Поділля» с. Копистин.

Як зазначають позивачі, листами Хмельницької міської ради № С7939-23 від 27.12.2023 та № С-782-24 від 29.02.2024 їм відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їм її у власність.

В обґрунтування прийнятого рішення Хмельницька міська рада вказала на те, що в органу місцевого самоврядування відсутній проект організації території земельних часток (паїв) КСП «Поділля» та відсутня інвентаризація указаних земельних ділянок.

У зв`язку із викладеним, із врахуванням уточнених позовних вимог, позивачі просили суд: визнати незаконними дії Хмельницької міської ради щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки (паю) наданої листом №С7939-23 від 27.12.2023 та №С-782-24 від 29.02.2024; зобов`язати Хмельницьку міську раду виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Поділля», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267 від 23.12.1996, виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 25.11.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 26.05.1997 за № 368 та свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.05.2023 № 356 та № 357, по 1\2 частці на кожного.

05.09.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечуються позовні вимоги з огляду на їх необґрунтованість. Так, у поданому відзиві представником відповідача вказується, що у відповідях міської ради на звернення представника відповідачів зазначено, що жодних документів, пов`язаних із роздержавленням земель КСП «Поділля» та їх подальшим розпаюванням Хмельницькій міській раді Копистинською сільською радою не передавалось. Не отримано їх і на запити до місцевого фонду документації із землеустрою. Відтак, вчинити дії у відповідності до повноважень та процедури, визначеної Законом № 899-IV, особливо у період відсутності доступу до відомостей Публічної кадастрової карти України не період дії воєнного часу, немає об`єктивної можливості.

При цьому зазначено, що позовна вимога про зобов`язання виділити позивачам у приватну власність земельні ділянки із земель комунальної власності по 1/2 частці на кожного не містить конкретизації дій, які буде зобов`язано вчинити відповідача рішенням суду стосовно кожного із позивачів. Клопотання позивачів, спрямовані до Хмельницької міської ради, містили заяву про надання дозволу на розроблення іншого виду землевпорядної документації технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розроблення даного виду документації можливо за умови попереднього формування земельної ділянки, яким мав би бути проект організації території земельних часток (паїв), про відсутність якого зазначалось відповідачем та підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.05.2023 № 1734/281-23.

Відтак, представник відповідача вважає, що вказані обставини виключають протиправність дій відповідача.

20.09.2024 від представника позивачів адвоката Сапуги Ю.В. надійшла відповідь на відзив, у якій заперечується позиція представника відповідача у справі, оскільки вона спростовується долученими до матеріалів доказами та суперечить чинному законодавству. Так, представник позивачів зазначає, що наявність у останніх сертифіката на право на земельну частку (пай) посвідчує їх право на умовну земельну ділянку, місце якої ще не визначене в натурі, але вона існує у землях колективної власності КСП «Поділля». Відтак, відповідач порушує право позивачів володіти, користуватися і розпоряджатися власністю шляхом неприйняття відповідних рішень про виділення в натурі земельної частки (паю).

14.11.2024 на адресу суду від представника позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог зі змісту якої вбачається, що представником позивачів уточнено другу позовну вимогу та зазначено про необхідність зобов`язання відповідача виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Поділля», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267 від 23.12.1996, виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 25.11.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 26.05.1997 за № 368 та свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.05.2023 № 356 та № 357, по 1\2 частці на кожного.

11.12.2024 на адресу суду від представника відповідача Хмельницької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника. В указаній заяві, окрім клопотання про розгляд справи за відсутності представника Хмельницької міської ради, також зазначено про те, що заявлені вимоги про визнання дій Хмельницької міської ради щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки (паю) та зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) не підлягають до задоволення, оскільки не можуть бути предметом судового розгляду за правилами цивільного судочинства.

На думку представника органу місцевого самоврядування, позивачі порушили правила юрисдикційної підсудності під час звернення із указаною позовною заявою до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, оскільки спір про визнання дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії, відповідно до ст. 5 КАС України, є юрисдикцією адміністративного суду.

Окремо представник відповідача зазначив про те, що направлені в адресу позивачів листи №С7939-23 від 27.12.2023 та №С-782-24 від 29.02.2024 не містять відмови у задоволенні заяви позивачів, а виділення в натурі на місцевості земельної частки (паю) здійснюється шляхом затвердження відповідної землевпорядної документації, яка на даний час не є виготовленою. Фактично спір про право між сторонами відсутній і орган місцевого самоврядування не заперечує наявність у позивачів права на отримання у власність земельної частки (паю) в порядку спадкування на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0167267 від 23.12.1996.

09.01.2025 від представника позивачів з приводу вказаної заяви відповідача надійшли пояснення у справі у яких аргументовується приватноправовий характер заявленого спору, оскільки в результаті рішення особою набувається речове право на земельну ділянку. Відтак, указаний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Позивачі та їхній представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, 13.01.2024 до суду від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтрмано у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, 11.12.2024 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. 08.01.2025 від представника третьої особи Хмельницької РДА надійшла заява про розгляд справи без участі, проти задоволення позовних вимог заперечень не висунуто.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.08.2024 у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

05.09.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечуються позовні вимоги.

20.09.2024 від представника позивачів адвоката Сапуги Ю.В., надійшла відповідь на відзив, у якій заперечується позиція представника відповідача у справі.

Ухвалою суду від 30.09.2024 до справи, за клопотанням представника позивачів, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ПП «Благодійник».

14.11.2024 на адресу суду від представника позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.11.2024 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

11.12.2024 на адресу суду від представника відповідача Хмельницької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

09.01.2025 від представника позивачів надійшли додаткові пояснення у справі.

08.01.2025 від представника третьої особи Хмельницької РДА надійшла заява про розгляд справи без участі.

13.01.2024 до суду від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

У судове засідання учасники справи у визначену дату не з`явились, про дату та час проведення розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

За такихобставин судвважає заможливе справурозглядати посуті завідсутності сторін,на підставінаявних всправі доказів.

Згідно положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267, виданого Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області від 23.12.1996, на підставі рішення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області № 470-р від 25.11.1996, зареєстрованого 26.05.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 368.

Після смерті останнього право на вказану право на земельну частку (пай), площею 2,97 умовних кадастрових гектарів, на землях колективного сільськогосподарського підприємства «Поділля», яке знаходиться в селі Копистин Хмельницького району Хмельницької області в рівних частках успадковано його дітьми ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину серії № 356 від 08.05.2023 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину серії № 357 від 08.05.2023.

З метою виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) позивачі звернулись до Хмельницької міської ради із клопотанням від 11.12.2023 та 14.02.2024 та просили надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в тому числі і за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв), які були сформовані у Державному земельному кадастрі із земель колективної власності КСП «Поділля» с. Копистин.

Листами Хмельницької міської ради № С-7939-23 від 27.12.2023 та № С-782-24 від 29.02.2024 позивачам відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їм її у власність. В обґрунтування прийнятого рішення Хмельницька міська рада вказала на те, що в органу місцевого самоврядування відсутній проект організації території земельних часток (паїв) КСП «Поділля» та відсутня інвентаризація указаних земельних ділянок.

Разом з тим, у відповідь на адвокатський запит від 18.05.2023 листом № 784/281-23 від 19.05.2023 ГУ Держгеокадастру у Хмельнциькій області надано державний акт на право колективної власності на землю, виданого КСП «Поділля», витяг з технічної документації по паюванню земель колективної власності «Поділля», додаток до державного акта, де значиться запис за № 48 про ОСОБА_4 та розпорядження РДА № 479-р від 25.11.1996.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.12.2020 № 32-ОТГ та від 15.01.2021 № 8-ОТГ з державної у комунальну власність ХМР передано земельні ділянки (запасу) із сформованими кадастровими номерами, які можуть бути передані у користування фізичним чи юридичним особам.

Зокрема, із листа ХМР № С-5279-23 від 28.07.2023 вбачається, що на території Копистинської сільської ради наявні 39 земельних ділянок, загальною площею 30,5629 га, сформованих як невитребувані земельні ділянки із земель колективної власності КПС «Поділля». Відомості щодо реєстрації права приватної власності щодо цих ділянок відсутні. Вказана інформація дублюється у листі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.03.2024 № 925/281-24.

Водночас, вказані земельні ділянки, загальною площею 30,5629 га, передано Хмельницькою РДА в оренду ПП «Благодійник» на підставі договору оренди земельної ділянки № 648 від 13.01.2013, зміненого Додатковою угодою № 459/02 від 07.12.2023. Відповідно до п. 8 Угоди, договір укладено до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку (ділянки).

Відтак, на території колишньої Копистинської сільської ради наявні невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки, які сформовані в ДЗК із земель колективної власності КСП «Поділля», але у задоволенні заяви про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ХМР позивачам було відмовлено.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем Хмельницькою міською радою є відносини, які пов`язані із вимогою виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та відмовою у такому виділенні (земельні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині другій статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільгосппідприємствам, сільгоспкооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, визначені в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

У пункті 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання, відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», постановами Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 та від 04 лютого 2004 року № 122 та спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства и продовольства України та Академії аграрних наук від 04 жовтня 1996 року № 47/172/48, Рекомендаціями по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених 15 травня 1992 року Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України встановлено, що з числа земель, які підлягають роздержавленню та приватизації створюється резервний фонд.

Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсам № 14-17-2-П1580/4251 від 22 серпня 2001 року, з урахуванням положень частини другої статті 3, частин четвертої і чотирнадцятої статті 5 ЗК України для забезпечення прав працюючих - як виняток, землі резервного фонду можуть передаватися у колективну власність для забезпечення земельними паями громадян - членів недержавних сільськогосподарських підприємств, які безпідставно (помилково) не були включені до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю даного підприємства і на час його видачі були членами зазначеного підприємства. Колективне сільськогосподарське підприємство за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) звертається з клопотанням до місцевої ради стосовно передачі у колективну власність із земель резервного фонду у розмірі сумарної кількості земельних часток (паїв) даних громадян, які не отримали права на земельну частку (пай).

За статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Відтак, за змістом зазначених норм, резервний фонд використовується у тому числі, для надання земельних ділянок особам, які незаконно були позбавлені права на земельну ділянку, до яких відносяться також громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Зазначені норми спадкового законодавства надають право особі отримати у спадщину усі права, що належали спадкодавцю та не були скасовані або визнані недійсними чи незаконними на час відкриття спадщини.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Крім того, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (стаття 13) також передбачається можливість наявності нерозподіленої земельної ділянки та невитребуваної земельної ділянки. Зокрема, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 01 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Зазначені норми передбачають право осіб, яким належить право на земельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2028 року; виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами. Відтак саме сільська рада повинна здійснити заходи щодо відновлення права позивача.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21), в пункті 10.29 якої вказано, що саме державні органи та органи місцевого самоврядування повинні здійснити таке забезпечення (забезпечення порушеного права позивача на отримання земельної ділянки в натурі) за рахунок земель резервного фонду або земель запасу.

Вказана практика продовжена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової падати Касаційного цивільного суду у справі № 541/1512/21 (провадження № 61-3067св22) від 03.05.2023.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що після ОСОБА_4 , позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), площею 2,97 умовних гектарів на землях КСП «Поділля», що знаходиться в с. Копистин Хмельницького р-ну Хмельницької обл., у рівних частках, а саме по частки кожному.

Окрім того, із листа ХМР від 28.07.2023 вбачається, що на території колишньої Копистинської сільської ради наявні 39 земельних ділянок, загальною площею 30,5629 га, сформованих як невитребувані земельні ділянки із земель колективної власності КСП «Поділля».

Вказані земельні ділянки, загальною площею 30,5629 га, передано Хмельницькою РДА в оренду ПП «Благодійник» на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.01.2013, зміненого Додатковою угодою від 07.12.2023, відповідно до п. 8 якої, договір укладено до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку (ділянки).

Відтак, оскільки на території колишньої Копистинської сільської ради наявні не витребувані (нерозподілені) земельні ділянки, які сформовані в ДЗК із земель колективної власності КСП «Поділля», відмова ХМР у задоволенні заяви позивачів про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) шляхом надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Вирішуючи спір між сторонами щодо визнання незаконними дій Хмельницької міської ради щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки (паю), зобов`язання Хмельницької міської ради виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Поділля», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267 від 23.12.1996 та свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.05.2023 № 356 та № 357, по 1\2 частці на кожного, обґрунтованості позовних вимог, суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивачів на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачами спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивачів, та дійшов висновку про доведеність позивачами належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, та, як наслідок, наявність порушених права останніх з боку відповідача, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову.

При цьому, суд оцінює критично твердження відповідача про порушення позивачами правил юрисдикції поданого позову з огляду на наступне.

За положеннями статті 2 ЗК України (2001 року) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відтак право на земельну частку (пай), у тому числі отримане у порядку спадкування, є окремим об`єктом земельних відносин, а правовідносини щодо права власності на нього та перетворення права на земельну частку (пай) у право власності на земельну ділянку як річ є цивільними правовідносинами щодо зміни прав та обов`язків власника таких прав.

За таких обставин спори, що виникають з приводу наявного права на земельну частку (пай) та його перетворення у право власності на земельну ділянку, є спорами щодо цивільних прав та обов`язків і мають розглядатися судами цивільної юрисдикції.

Саме факт перетворення наявного майнового права у право власності на земельну ділянку як річ відрізняє юрисдикцію цих спорів від спорів щодо отримання дозволу та/або на отримання земельної ділянки вперше за рахунок земель державної або комунальної власності.

При цьому, не повинно впливати на визначення юрисдикції, чи дійсно особі належить право власності на земельну частку (пай), чи особа помиляється щодо наявності такого права, оскільки визначення наявності самого права та/або наявності його порушень здійснюється судом при розгляді справи по суті. Помилкове враження особи про наявність у неї права або про його порушення не впливає на юрисдикцію спору, яка визначається при прийнятті судом позовної заяви.

Не впливає також на юрисдикцію спору щодо земельної частки (паю) наявність спору із суб`єктом владних повноважень, оскільки реальний або уявний з боку позивача факт порушення суб`єктом владних повноважень його прав на земельну частку (пай) або його права на отримання замість майнового права на частку іншого права - права власності на річ, не перетворює ці правовідносини у публічно-правові.

Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалась з питань критеріїв визначення юрисдикції спорів, зокрема відмежування спорів адміністративної та цивільної юрисдикції.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю.

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Саме такі висновки зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 10.04.2019 у справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116цс19), від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), від 05.05.2020 № 761/218908/16-ц (провадження № 14-5цс20), від 07.08.2020 у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19), від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20).

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо у результаті прийняття рішення особа набуває право, змінюється право або особа позбувається майнового права, то спір стосується приватно-правових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Відтак, зважаючи характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, а також виходячи із суті права та інтересу, за захистом якого звернулись позивачі, суд приходить до висновку, що вказаний спір носить приватно-правовий характер, а отже підлягає до розгляду за правилами цивільного судочинства.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивачі посилаються, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачами належними та допустимими доказами доведено факт порушення їхніх прав у вказаних правовідносинах із відповідачем, а саме доведено факт неправомірної відмовити ХМР у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки (паю) наданої листом №С7939-23 від 27.12.2023 та №С-782-24 від 29.02.2024, а тому поданий позов слід задовольнити та зобов`язати ХМР виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Поділля», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267 від 23.12.1996, виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 25.11.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 26.05.1997 за № 368 та свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.05.2023 № 356 та № 357, по 1\2 частці на кожного.

Розподіл судових витрату справі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 2422,40 грн., по 1211,20 грн кожним.

Відтак, оскільки позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ХМР про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю, з відповідача на користь позивачів належить стягнути судовий збір у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 118, 122 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 1216, 1218 ЦК України, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доХмельницької міськоїради,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Хмельницька районнадержавна адміністрація,Приватне підприємство«Благодійник»,про визнаннянезаконними дійта зобов`язаннявчинити дії задовольнити.

Визнати незаконними дії Хмельницької міської ради щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки (паю) наданої листом № С7939-23 від 27.12.2023 та № С-782-24 від 29.02.2024.

Зобов`язати Хмельницьку міську раду виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Поділля», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0167267 від 23.12.1996, виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 25.11.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 26.05.1997 за № 368 та свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.05.2023 № 356 та № 357, по 1\2 частці на кожного.

Стягнути з Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Хмельницька міська рада, код ЄДРПОУ 33332218, юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.

Повний текст рішення складено 13.01.2025.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ