Справа №751/6145/24
Провадження №2/751/1517/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
суддяЛібстер А. С. секретар судового засіданняРак Я. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 751/6145/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Адвокатського об`єднання «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ»про визнання недійсним договору відступлення права вимоги учасники справи та представники: позивач представник позивача відповідачі не з`явився не з`явився не з`явились
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Слєпченко С. А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) від 28.03.2024, що укладений між Адвокатським об`єднанням «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_2 з приводу договору про надання правничої допомоги від 09.06.2023 року в редакції від 15.08.2023 року. Вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2023 між ОСОБА_1 та АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ», в особі старшого партнера Переверзєва Олександра Олександровича, було укладено письмовий договір № б/н про надання правничої допомоги, що закріплений печаткою та підписами сторін. Відповідно до умов договору адвокатське об`єднання зобов`язалось надати позивачу правничу допомогу, представляти його інтереси у судах та інших державних органах з питань спадщини, оформлення виплат після загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , а позивач зобов`язався виплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 50% від розміру фактично отриманої грошової допомоги після загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. 15.08.2023 року АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» та Позивач уклали договір про внесення змін в Основний договір, в якому гонорар адвоката було зменшено до 400 000,00 грн. (на які адвокат вже надав правничу допомогу відповідно акту), та строк виплати було визначено до 01.11.2023 року. 28.03.2024 року АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) було відступлено право вимоги за договором про надання правничої допомоги № б/н від 09.06.2023 ОСОБА_2 . 11.04.2024 р. ОСОБА_2 звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовною заявою (№ 732/672/24) про стягнення 400 000 грн. Позивач із зазначеним договором не згоден, оскільки, на його думку, в даних правовідносинах неможливо відступити право вимоги.
Позовна заява надійшла до суду 10.07.2024. Головуючий суддя своєю ухвалою від 29.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у даній справі. Ухвалою суду від 18.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2024, яке відкладалось на 19.11.2024 та 20.12.2024 у зв`язку із повітряною тривою.
09.08.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить розгляд справи проводити без його участі та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що ст. 515 ЦКУ взагалі не містить положень щодо заборони відступлення права вимоги за договірними відносинами, ні договором, ні законом не передбачено заборони на відступлення права вимоги за договором про надання правових послуг, стороною якого є адвокатське об`єднання. Сторонами був підписаний акт здійснення розрахунків та погоджено факт повного виконання зобов`язання об`єднанням. Таким чином, не виконаних зобов`язань зі сторони надавача послуг - не залишилось. Вони вичерпані шляхом їх виконання і фіксації цього. Враховуючи, що після розірвання договору про надання правової допомоги, надання правових послуг взагалі припинено і взагалі всі зобов`язання об`єднання перед Боржником припинено, та залишилась лише вимога Кредитора до Боржника про стягнення коштів. Подання зазначеного позову є способом Боржника уникнути майнової відповідальності. Заміна кредитора жодним чином не вплине на розмір майнової відповідальності Боржника. Борг в 400000 грн. залишається боргом, і цей розмір не буде змінюватись через заміну кредитора, і неважливо, буде цей фізична особа, іноземець, особа без громадянства, юридична особа, установа чи організація, чи адвокатське бюро / інше адвокатське об`єднання. Виходячи, що у зв`язку із укладенням договору цесії, розмір зобов`язання Боржника перед Кредитором не зміниться і виражено більш ніж однозначно свідчить про відсутність порушеного або оспорюваного права позивача та є окремою підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
12.08.2024 представник позивача надав відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не спростував викладені у позові обставини в частині, чому саме за договором про надання правничої допомоги можливо відступати право вимоги. Не наведено жодної аналогічної справи, або законодавчої норми, яка б прямо дозволяла це робити. Крім того, відповідач ОСОБА_2 посилається на практику ВС у справах, що не стосуються взагалі даної справи. Так, предметом розгляду тих справ, що перебували на розгляді ВС були фінансово-кредитні зобов`язання, в першу чергу за кредитними договорами. Натомість у вказаній справі, правовідносини склалися щодо договору про надання послуг, особливим видом якого є договір про надання правничої допомоги та відповідний гонорар адвоката. Наголошує, що на розгляді ВС взагалі не перебувала справа щодо можливості чи не можливості відступлення права вимоги за договором про надання правничої допомоги, тому й правові висновки в даній ситуації відсутні. Щодо зазначення відповідачем ОСОБА_2 того, що позивач нібито бажає ухилитися від цивільно-правової відповідальності за несплату коштів, то необхідно зазначити, що позивач ні від чого не ухиляється, а навпаки бажає оспорювати факт надання послу у тому об`ємі, що був виконаний адвокатським об`єднанням. Зазначене необхідно виконувати саме з тим кредитором, який надавав послуги, а не з його наступником. Тому, саме для цього позивач і подав даний позов, а не для того, щоб затягнути процес в іншому суді. Окрім цього, якщо факт протиправності відступлення права вимоги буде підтверджено судом, то це буде дотиковим аргументом позивача на користь того, що відповідач ОСОБА_2 зловживає своїми правами. При цьому, факт виконання зобов`язання, яке може мати місце, неналежному кредитору є наслідком настання додаткової відповідальності, що для особи позивача є неприйнятним.
19.09.2024 представник позивача подав додаткові пояснення у справі, зазначає, що у лікарні після тяжких поранень ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_3 , військовослужбовець В/Ч НОМЕР_1 . Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з дружиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . У них 2 сини. Другий теж військовослужбовець ЗСУ. Дуже тривалий час ні батьки, ні донька не знали що з померлим. Про те що ОСОБА_5 у лікарні помер від поранень дізнався першим молодший син позивача ОСОБА_6 саме 08.06.2023. Цього дня він повідомив про смерть брата батьків та його племінницю доньку брата ОСОБА_7 . Відносини у родині були чудові і тому всі звісно були розбиті горем після страшної звістки. Також, треба враховувати похилий вік та стан здоров`я Позивача та його дружини. Сповіщення про смерть сина Позивачем було 13.06.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Як звернення військових в різноманітних мережах, так і судова практика свідчить про те, що наразі є велика проблема з виплатами після загибелі військовослужбовців. Дуже багато порушень прав військових та членів їх сімей відбувається через недосконалість законодавства, недбалість з боку відповідних посадових осіб при проведенні службових розслідувань, видачі довідок та різноманітній роботі з документами, яка потребує точності та правильності написання. Суспільство про це знає. Саме тому донька померлого ОСОБА_8 і звернулася до АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ». Метою звернення була консультація щодо отримання виплати після смерті батька. Саме з нею першою було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги. Але оскільки вказану виплату можуть отримати виключне коло осіб, в яке не входить донька було вирішено укласти Договір між батьками померлого військовослужбовця. Так, пояснили в АО. За цим Договором АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ» зобов`язувалися надати оплатні юридичні послуги, пов`язані з отриманням відповідних виплат, а позивач зобов`язувався їх оплатити. Ціна послуги складала 50% від виплати у 15 000 000 грн. Позивач вказує, що підписав Договір не читаючи. Він вже особа похилого віку, смерть сина розбила його моральний стан і колись статечний чоловік понадіявся на онуку, яка в мережі Інтернет знайшла надавача адвокатських послуг. Так, донька загиблого, онука позивача теж особо Договір не читала. Дід та онука вважали, що отримання вказаної виплати складний, тривалий процес. Теж саме підтвердили у надавача послуг і пояснили, що все залежить від обставин і, що звичайній людині це не завжди вдається і не всякий адвокат може виграти таку складну справу. Як вказує позивач Договір з Адвокатським об`єднанням було підписано значно пізніше і перше взагалі побачення з паном ОСОБА_9 відбулося у м. Чернігів не 08.06.2023, а в кінці червня 2023 року. Приблизно на початку липня 2023 року позивач зустрів керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 і у розмові з ним дізнався, що виплату «без проблем можна отримати». Робити це необхідно через РТЦК, куди треба подати заяву та відповідні документи в т.ч., що підтверджують родинні зв`язки, пенсій посвідчення батьків, їх паспорти, РНОКПП, номери рахунків. Що було і зроблено особисто позивачем. В подальшому Снопок приїхав у м. Чернігів, в офіс вищевказаного Адвокатського об`єднання, та повідомив, що сам все подав і попрохав розірвати Договір. Позивач не читаючи підписав акти виконаних робіт та додаткову угоду про розірвання Договору. В той момент до нього претензій по оплаті ніхто не мав і не виставляв. Він так і поїхав від надавачів адвокатських послуг без свого, другого, примірнику документів. На думку сторони позивача, згідно до укладеного Договору сторони один до одного були як кредитором, так і боржником. Вважає, що спочатку адвокатське об`єднання мало б звернутися до суду про стягнення боргу з позивача, і лише в подальшому можна було б укладати договори відступлення права вимоги. Сторона позивача наголошує, що зобов`язання, які виникають між адвокатом і клієнтом нерозривно пов`язані як з особою замовника, так і з особою виконавця наданих послуг, а отже на етапі виконання зобов`язань за договором переуступка права вимоги не допускається.
19.09.2024, 23.09.2024, 27.09.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, просить врахувати, що після смерті ОСОБА_3 абсолютно всі, хто міг мати (або вважати що має) право на виплату почали докладати зусиль до їх отримання, в тому числі і донька ОСОБА_7 . Щодо доньки загиблого, яка укладала договір із АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ» на гонорар успіху в розмірі 50% від отриманих 15 млн. грн, то відповідно ст. 16-1 (редакція від 23.12.22 р.), то право на виплату мали: один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Тобто, остання не мала права на отримання взагалі, за виключенням того випадку коли вона була б визнана утриманцем померлого і із заявою не звернулись інші особи. Розмір гонорару успіху запропонував сам ОСОБА_1 , (оферта), що і було акцептовано Об`єднанням і викладено в договорі про надання послуг. Оплата у вигляді гонорару успіху була обумовлена сторонами, що підтверджується Фактично, не визнаючи інших осіб утриманцями загиблого, право на виплату мали б три особи: двоє батьків та дружина, про яку у відзиві не згадувалось ОСОБА_10 1963 р.н., яка перебувала в шлюбі на момент загибелі ОСОБА_3 (в шлюбі з 2015 р.). Але, із заявою про отримання одноразової допомоги по загибелі чоловіка не зверталась, а звернулись лише батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 (відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 на заяву адвоката Слєпченко від 20.06.2024) у зв`язку із чим одноразова виплата була поділена не на 3 частини (по 5 000 000,00 грн) а на 2 частини: по 7 500 000,00 грн. Із відзиву вбачається, що онука позивача чітко пам`ятала умови її договору. Крім того, було укладено: Акт прийняття-передачі наданих послуг судових витрат (суми гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правової допомоги від 09.06.2023) від 15.08.2023; акт звірки розрахунків (суми гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правової допомоги 09.06.2023 року) договір про розірвання договору про надання правової допомоги. Крім того, 26.07.2024 позивач особисто прибув до нотаріуса Баглай А.І. (Чернігів, вул. Серьожнікова 10) та уклав нотаріальну довіреність на представництво інтересів з приводу предмета договору про внесення змін до договору про надання правової (правничої) допомоги. Зазначений оригінал довіреності представником АО «Рябінін, Переверзєв та Партнери» передано позивачу 15.08.2023 р., про що останній зробив запис та проставив особистий підпис на примірнику договору про розірвання правової допомоги. Замість того, щоб запропонувати виплатити меншу суму, знайти інший шлях вирішення питання, ОСОБА_1 подзвонив на офісний номер і сказав, що якщо до нього прийде ще один лист «всі будуть поставлені на коліна». Об`єднання вирішило на коліна не вставати і відступили право вимоги ОСОБА_2 за договором цесії.
06.11.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув його син ОСОБА_1 . Ще до його смерті, дружина ледь ходила по кімнаті, а після смерті сина зовсім не могла ходити. Потрібна була коштовна операція на ногах вартістю 240000 грн, а також немалі кошти на проходження курсу лікування перед операцією. Вважав, що якщо надходженням виплат займеться юрист, то це прискорить їх надходження. ОСОБА_11 знайшла чоловіка, який порадив адвоката Переверзєва. 26 липня 2023 він з онукою поїхав в Чернігів, де уклали договір та оформили довіреності за якими уповноважили ОСОБА_9 вести справи з оформленням спадкових прав. Згодом він сходив до Городнянського військомату, де йому сказали, що він даремно взяв адвоката, бо виплати будуть лише через рік. 15 серпня відвіз дружину до Чернігівської районної лікарні і пішов до адвоката щоб розірвати договір. В той час у нього був тяжкий стан. Втрата сина, дружина хвора, ще і у самого низький тиск та велика спека, тому почувався не зовсім добре. Поговорив з адвокатом, який усно нічого не пояснив, а дав підписати документи, які він уважно прочитав лише вдома. Там зазначався перелік робіт: проведення перемовин з іншими членами сім`ї - 50 годин. Надання консультацій 43 години. Сім виїздів із клієнтом до м. Київ. Представництво інтересів в Чернігівському обласному та Городнянському ТЦК - 11 відряджень. Проведення переговорів із спадкоємцями, членами сім`ї загиблого - 25 годин. Однак, жодних зустрічей з адвокатом не було., нікуди з ним не їздив, не було взагалі ніяких виїздів і ніхто не звертався до ТЦК, дружина ніколи не бачила адвоката Переверзєва. Коли прийшла повістка до суду, дізнався що він повинен сплатити 400 000 грн вже не на користь адвоката, а зовсім іншій людині ОСОБА_2 , який викупив право відступлення права вимоги у адвокатського об`єднання. ОСОБА_2 він ніколи не бачив і з ним не спілкувався. Виходить, що адвокат Переверзєв уже не відповідає за те, що майже нічого не було виконано по наданню правової допомоги.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_12 у судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Адвокатського об`єднання «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ в судове засідання не з`явились. Від представника відповідача Рябініна Д. Д. надійшла заява про розгляд справи без його участі. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідно доч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Судом встановлено, що 09.06.2023 між ОСОБА_13 (онука позивача ОСОБА_1 , яка не є стороною у справі) та відповідачем АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ», було укладено письмовий договір № б/н про надання правничої допомоги, з питань спадщини, оформлення виплат після загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , а позивач зобов`язався виплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 50% від розміру фактично отриманої грошової допомоги після загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів (а.с.31-32).
Також, 09.06.2023 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ», в особі старшого партнера ОСОБА_14 , було укладено письмовий договір № б/н про надання правничої допомоги, відповідно до умов договору адвокатське об`єднання зобов`язалось надати позивачу правничу допомогу, представляти його інтереси у судах та інших державних органах з питань спадщини, оформлення виплат після загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , а позивач зобов`язався виплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 50% від розміру фактично отриманої грошової допомоги після загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів (а.с. 41-42).
15.08.2023 позивач ОСОБА_1 та відповідач АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» уклали договір про внесення змін в Основний договір, в якому гонорар адвоката було зменшено до 400 000,00 грн., та строк виплати було визначено до 01.11.2023 року.
Відповідно до договору про розірвання договору про надання правової допомоги від 15.08.2023 АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» та позивач ОСОБА_1 добровільно розірвали договір про надання правової допомоги від 09.06.2023. Питання заборгованості вирішено в акті звірки розрахунків ( а.с. 34).
Відповідно до акту звірки розрахунків (суми гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правової допомоги від 09.06.2023) від 15.08.2023 станом на 15.08.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 400000 грн. (а.с. 35).
28.03.2024 АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) було відступлено право вимоги за договором про надання правничої допомоги № б/н від 09.06.2023 ОСОБА_2 ( а.с.29-30).
Договір відступлення права вимоги має наступні ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.
Як вбачається з оспорюваного позивачем договору відступлення права вимоги (цесії) відповідачем АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» було відступлено право вимоги за договором про надання правничої допомоги № б/н від 09.06.2023 відповідачу ОСОБА_2 , а відповідно до Прикінцевих положень п.6.4 договору про надання правничої допомоги від 09.06.2023 зазначено, що Об`єднання має право відступити право вимоги за даним договором третім особам (а. с. 42).
Крім того, судом встановлено, що будь-яких майнових претензій при підписанні договору від 15.08.2023 між АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» та позивачем ОСОБА_1 про розірвання договору про надання правничої допомоги зі сторони позивача не було та жодних дій щодо оскарження, внесення пропозицій про зменшення розміру оплати послуг від позивача не надходило і таких відомостей суду не надано.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, законодавством передбачений перелік підстав для визнання правочину недійсним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити, зокрема, наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Так, ч.1 ст. 512 ЦК України передбачена підстава заміни кредитора у зобов`язанні, а саме, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи ст. 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
За результатами розгляду справи суд не встановив будь-яких порушень прав чи інтересів позивача про відступлення прав вимоги. Оспорюваний договір не впливає безпосередньо на права та обов`язки боржника, оскільки в цьому випадку не встановлюється, не припиняється, не змінюється основне зобов`язання боржника, який має виконати свій обов`язок в обсязі і на умовах, що встановлені договором.
Звертаючись до суду з позовом, позивач та його представник не зазначили конкретних фактів порушення майнових прав та інтересів внаслідок укладення оспорюваного договору та не довели, що в результаті визнання такого договору недійсним, права позивача будуть захищені та відновлені.
Інші доводи викладені представником позивача в позовній заяві та позивачем у письмових поясненнях не спростовують висновків суду.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Таким чином, враховуючи, що між сторонами АО «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_2 укладено саме договір відступлення права вимоги, суб`єктний склад вказаних договорів був дотриманий і відповідає вимогам закону. Під час укладення договору про відступлення права вимоги сторони дотримались вимог цивільного законодавства щодо змісту та форми вчинених правочинів, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, доводи позивача про визнання вказаного правочину недійсним, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає що позов про визнання недійсним договору необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Крім того, відсутність порушення оскаржуваним правочином суб`єктивного права на захист якого спрямований заявлений позов, є самостійною підставою для відмови позивачу у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-13, 77-80, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Адвокатського об`єднання «РЯБІНІН ПЕРЕВЕРЗЄВ ТА ПАРТНЕРИ», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законноїсили після закінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 06.01.2025.
Суддя А. С. Лібстер
Суд | Новозаводський районний суд м.Чернігова |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 15.01.2025 |
Номер документу | 124359695 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Новозаводський районний суд м.Чернігова
Лібстер А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні