Постанова

від 09.01.2025 по справі 711/3169/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 711/3169/24Провадження № 22-ц/821/45/25категорія: 305020000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,

секретаря - Гладиш О. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу акціонерноготовариства «Державнийощадний банкУкраїни» вособі філіїЧеркаське обласнеуправління на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління про визнання зобов`язання такими, що припинили дію, у складі головуючого судді Днмчика Р. В.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління про визнання зобов`язання такими, що припинили дію.

Позов мотивує тим, що 06.07.2007 між ОСОБА_2 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 136-07, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 69300 доларів США, зі щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5%, з лімітом кредитування протягом 24 місяців, з терміном остаточного повернення 05.07.2017.

В якості забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 136-07/01 від 06.07.2007, та Іпотечний договір № 136-07/02 від 16.12.2009.

Через невиконання позичальником умов кредитного договору, 29.04.2010 Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , 3-тя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

20.05.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси було задоволено позовні вимоги Банку та ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2013 початкова вартість майна становить 472400 грн (будинок - 206204 грн та земельна ділянка - 266196 грн).

Також, в 2014 році Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Черкаський апеляційний суд, постановою від 22.08.2019 у справі № 711/1259/14-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасував рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.03.2019 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, та ухвалив нове, яким відмовив в задоволенні позовних вимог в зв`язку із пропуском позовної давності.

18.03.2020 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, залишеною без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08.07.2020 було допущено поворот виконання рішення та стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 375418,36 грн, які були стягнені за виконавчими листами № 711/1259/14-ц від 30.05.2015, № 711/1259/14-ц від 30.05.2015 та № 711/1259/14-ц від 29.08.2016, виданими на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси.

12.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63602718 з примусового виконання виконавчого листа № 2314/5672/12 виданого 19.09.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки.

02.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до начальника філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» з пропозицією щодо врегулювання питання за проблемним кредитом та можливості зберегти своє єдине житло.

18.03.2021 ОСОБА_1 отримала відповідь від 03.03.2021 № 121.20-13/448 в якій було запропоновано можливість вирішення порушеного питання шляхом переуступки прав вимоги ОСОБА_2 за допущеним поворотом виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2014 та від 14.04.2016 на ОСОБА_1 та наступного зарахування зустрічних вимог між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» в результаті чого:

- зобов`язання ПАТ «Державний ощадний банк України» перед ОСОБА_2 на суму 375418,36 грн щодо повернення грошових коштів згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2020 у справі № 711/1259/14-ц, вважатимуться такими, що припинено у повному обсязі;

- зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» на суму 83812,38 доларів США щодо повернення грошових коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 136-07 від 06.07.2007 на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2013 у справі № 2314/5672/12, вважатимуться такими, що припинено у повному обсязі.

02.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до Банку з проханням надати гарантійний лист з підтвердженням того, що після укладання договору переуступки права вимоги гр. ОСОБА_2 за допущеним поворотом виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2014 та від 14.04.2016 в загальній сумі 375418,36 грн на ОСОБА_1 та написання заяви до ПАТ «Ощадбанк» про зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, що виникли на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2020 у справі № 711/1259/14-ц та рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2013 у справі № 2314/5672/12, Банком буде підготовлено пакети документів для здійснення державної реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та Іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 та проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та Іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 у встановленому законодавством порядку.

16.04.2021 відповідач надав ОСОБА_1 гарантійний лист № 121.20-18/689 від 16.04.2021 відповідно до якого Банк гарантує, що після надання підтвердження укладеного договору уступки права вимоги за допущеним поворотом виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2014 та від 14.04.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , написавши заяву до АТ «Державний ощадний банк України» про зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» на суму 83812,38 доларів США щодо повернення грошових коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 136-07 від 06.07.2007 на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2013 у справі № 2314/5672/12, вважатимуться такими, що припинено у повному обсязі і Банком буде проведено вилучення записів з реєстрів обтяжень (зняття заборони та припинення іпотеки).

Після цього, 16.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № 01 про відступлення права вимоги до ПАТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів за допущеним поворотом виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2014 та від 14.04.2016 в загальній сумі 375418,36 грн.

Того ж дня до АТ «Державний ощадний банк України» було надано повідомлення про відступлення права вимоги та заява про зарахування зустрічних вимог.

На підтвердження вартості предмета іпотеки та з урахуванням відповіді на заяву про зарахування зустрічних вимог від 19.04.2021 № 121.20-07/703, 26.04.2021 до АТ «Ощадбанк» було надано звіт ПП «Ажіо» про оцінку ринкової вартості житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є приватною власністю ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість предмета іпотеки становить 369400 грн.

Вирішуючи питання щодо вибору суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 звернулася до ПП «Ажіо», оскільки саме до ПП «Ажіо» звертався Банк для здійснення повторної оцінки ринкової вартості іпотечного майна при розгляді справи про звернення стягнення на предмет іпотеки у 2012 році, про що зазначено у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2013 у справі № 2314/5672/12. Також було враховано що приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2314/5672/12 виданого 19.09.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки, постановою від 09.02.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, для надання звіту про вартість предмету іпотеки було призначено ПП «Ажіо».

За таких обставин, враховуючи вартість предмета іпотеки на момент подання заяви про зарахування зустрічних вимог, гарантійний та інші листи Банка, наявність зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав та заяви про зарахування зустрічних вимог, зобов`язання ОСОБА_1 (майнового поручителя) за іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 припинені в повному обсязі.

Просить суд визнати зобов`язання ПАТ «Державний ощадний банк України» перед ОСОБА_1 за зобов`язанням що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.04.2021 на суму 375418,36 грн щодо повернення грошових коштів згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2020 у справі № 711/1259/14-ц, такими, що припинено у повному обсязі; визнати зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» на суму 83812,38 доларів США щодо повернення грошових коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 136-07 від 06.07.2007 на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2013 у справі № 2314/5672/12, такими, що припинено у повному обсязі; зобов`язати ПАТ «Державний ощадний банк України»: підготувати пакет документів для здійснення державної реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та Іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009, провести державну реєстрацію припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 у встановленому законодавством порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано припиненим зобов`язання ПАТ «Державний ощадний банк України» перед ОСОБА_1 , що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.04.2021 на суму 375418,36 грн щодо повернення грошових коштів згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2020 у справі № 711/1259/14-ц.

Визнано припиненим зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» на суму 83812,38 доларів США щодо повернення грошових коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 136-07 від 06.07.2007 на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2013 у справі № 2314/5672/12.

Зобов`язано ПАТ «Державний ощадний банк України» підготувати необхідні документи для здійснення державної реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та Іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 та провести державну реєстрацію припинення іпотеки та зняття заборони за іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 у встановленому законодавством порядку.

Рішення мотивовано тим, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Суд дійшов висновку про наявність та підтвердження факту бездіяльності відповідача щодо взятих на себе зобов`язань. Крім того, в гарантійному листі відповідача від 16.04.2021 № 121.20-18/689 відсутнє посилання на будь-які погодження, а лише зазначено, що після надання підтвердження укладеного договору уступки права вимоги за допущеним поворотом виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2014 та від 14.04.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , написавши заяву до АТ «Державний ощадний банк України» про зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, зобов`язання вважатимуться такими, що припинено у повному обсязі і Банком буде проведено вилучення записів з реєстрів обтяжень (зняття заборони та припинення іпотеки).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Вважаючи рішення суду першої інстанції необгрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2024 року та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з позивача на користь АТ «Державний ощадний банк України» судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Банк категорично не погоджується із мотивами задоволення позовних вимог, оскільки гарантійний лист № 121.20-18/689 від 16.04.2021 є нікчемним, тому що підписаний неуповноваженою особою, а саме начальником філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк».

По суті зарахування вимог, які не є рівномірними є прощенням боргу і дане рішення належить до виключної компетенції наглядової ради АТ «Ощадбанк».

Також не підтверджено факту виконання самого договору відступлення права вимоги.

Зазначає, що судом порушено норми процесуального права, адже справа розглянута в спрощеному провадженні, тоді як однією із позовних вимог було припинення зобов`язання в розмірі 83812,38 дол. США, яку потім суд задовольнив. Тобто дану справу слід було розглядати за правилами загального позовного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Сторони у справі не з`явилися, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялись завчасно у встановленому законом порядку, доказів в підтвердження поважності відсутності надано не було.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, ст. 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд, з урахуванням стадії судового процесу, який відкладався у зв`язку з неявкою позивача 19.12.2024, за наявності заяви відповідача про розгляд справи без їхньої участі, вважає їх повторну неявку в судове засідання такою, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Отже, є правові підстави для розгляду справи за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

18 квітня 2024 року ОСОБА_4 за довіреністю, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з даним позовом.

Суд першої інстанції 23 квітня 2024 року постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, дійшовши висновку, що справа є малозначною згідно зі ст. 19 ЦПК України, тому розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

На ряду з цим, 29.04.2024 АТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Черкаське облсне управління АТ «ОщадБанк», зверталось до суду із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання, де вирішити питання про залучення третьої особи, перевірити повноваження представника позивача та подати нові докази.

Вказане клопотання Банку судом першої інстанції розглянуто не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік передбачено, що прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становив 3028 грн.

Судом встановлено, що в позовній заяві зазначено, що його ціну складає 375418,36 грн, разом з тим, згідно до змісту позовних вимог, позивачем пред`явлено вимоги як про визнання зобов`язання на суму 375418,36 грн такими, що припинено у повному обсязі, так і визнання зобов`язання на суму 83812,38 доларів США такими, що припинено у повному обсязі.

Тобто, на момент звернення в суд з даним позовом, ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, позивач також просить зобов`язати ПАТ «Державний ощадний банк України»: підготувати пакет документів для здійснення державної реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та Іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009, провести державну реєстрацію припинення іпотеки та зняття заборони за Іпотечним договором № 136-07/01 від 06.07.2007 та іпотечним договором № 136-07/02 від 16.12.2009 у встановленому законодавством порядку.

Тобто, на ряду з майновими вимогами позивач заявляє вимоги немайнового характеру.

Наявність серед позовних вимог - вимог немайнового характеру щодо зобов`язання вчинити певні дії вказує на те, що ця справа не є малозначною в силу закону.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, серед іншого, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Отже, даний спір не є малозначним, що не було враховано судом першої інстанції, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з підстав, встановлених п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частинами 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

У ст. 174 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Розділом XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено поступове запровадження інституту виключного представництва іншої особи адвокатом в судах всіх інстанцій.

У пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України передбачено, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

Частини 4, 8 ст. 62 ЦПК України визначають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу».

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст. 177 ЦПК України).

Таким чином, позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження.

У разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, така заява повертається позивачеві (п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України).

Передбачений п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17 (провадження № 14-52цс19).

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Частиною1 ст. 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана її представником Зайцевим Д. О., який не є адвокатом. На підтвердження повноважень ОСОБА_4 була надана довіреність від 18.04.2024. ОСОБА_1 безпосередньої участі у розгляді справи в суді першої інстанції не брала.

Звертаючись з позовом ОСОБА_4 , як на підставу законності представництва за довіреністю у даній справі, посилався на те, що він представляє інтереси ОСОБА_1 у правовідносинах з відповідачем по справі протягом тривалого часу, а саме з 29.04.2010, коли було відкрито провадження у справі про звернення стягненя на предмет іпотеки.

При цьому, Зайцев Д. О. посилався на те, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (тобто до 30.09.2016), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Разом з тим, слід зазначити, що провадження у справі за даним позовом відкрито у 2024 році, інші спори між сторонами щодо іпотеки є завершеними, на що посилається представник позивача, а тому дане положення не може бути застосоване у даній справі.

З викладеного вбачається, що дана справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження за позовною заявою поданою та підписаною позивачем або його представником, яким міг бути виключно адвокат.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обовязок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення, як таке, що суперечить нормам процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що залишення позовної заяви без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, не позбавляє її права на повторне звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 257, 367, 368, 374, 376, 377 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління - задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2024 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління про визнання зобов`язання такими, що припинили дію - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Текст постанови складений 09 січня 2025 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. М. Новіков

Т. Л. Фетісова