Ухвала

від 13.01.2025 по справі 475/760/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.01.25

22-ц/812/19/25

Єдиний унікальний номер судової справи: 475/760/21

Провадження № 22-ц/812/19/25 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

13 січня 2025 року м. Миколаїв справа №475/760/21

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Коломцєць В.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Травкіною В.Р.,

за участю: представника позивача Хитрук О.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 - Вуїв О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання судового експерта Корман Тетяни Іванівни про надання додаткових матеріалів у цивільній справі та забезпечення прибуття і повернення експерта на (з) об`єктів дослідження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Осінь» на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 квітня 2024 року, ухвалене в складі головуючої судді Ротар М.М., в приміщенні того ж суду, за позовом Селянського (фермерського) господарства «Осінь» до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Душейко Олеся Михайлівна, Доманівська селищна рада Миколаївської області, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення права власності, витребування земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У серпні 2021 року Селянське (фермерське) господарство «Осінь» (далі СФГ «Осінь») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який уточнювало та обґрунтовувало наступним.

На підставі рішення Доманівської районної ради народних депутатів Доманівського району Миколаївської області від 28 грудня 1994 року ОСОБА_2 видано державний акт від 24 березня 1995 року серії І-МК № 004100 на право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Володимирівської сільської ради народних депутатів, яка була ним передана до створеного СФГ «Осінь».

Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області за №4771/0/14-19-СГ від 15 липня 2019 року було припинено право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13 квітня 2021 року вищезазначений наказ визнано недійсним та за СФГ «Осінь» визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га призначеною для ведення селянського фермерського господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 24 березня 1995 року.

Між тим, реалізувати обумовлене рішення позивач позбавлений можливості, оскільки ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було проведено поділ вищевказаної земельної ділянки на земельні ділянки орієнтованою площею по 2 га та в подальшому здійснено об`єднання раніше сформованих земельних ділянок у дві земельні ділянки: площею 25,7806 га кадастровий номер 4822781200:01:000:0159 та площею 24 га кадастровий номер 4822781200:01:000:0158.

07 серпня 2020 року було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки.

Посилаючись на порушення своїх прав, як користувача земельної ділянки, уточнюючи позовні вимоги, остаточно СФГ «Осінь» просило:

-визнати протиправною та скасувати із закриттям Поземельної книги державну реєстрацію земельної ділянки, площею 24 га кадастровий номер 4822781200:01:000:0158 та земельної ділянки, площею 25,7806 га кадастровий номер 4822781200:01:000:0159 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та приватною формою власності, які розташовані в межах Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

-припинити право власності ОСОБА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки;

-витребувати у ОСОБА_1 у постійне користування СФГ «Осінь» земельні ділянки площею 24 га кадастровий номер 4822781200:01:000:0158 та площею 25,7806 га кадастровий номер 4822781200:01:000:0159, які сформовані в межах земельної ділянки, визначених Державним актом на право постійного користування землею І-МК №004100 від 24 березня 1995 року, розташовані на території Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

-зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області відновити цільове призначення, площу, межі земельної ділянки, наданої у постійне користування СГ «Осінь» площею 50,0 га ріллі, на території Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, межі якої визначено Державним актом на право постійного користування землею І-МК №004100 від 24 березня 1995 року.

У відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях ОСОБА_1 , діючи через свого представника, просила у задоволенні позову відмовити. Посилалася на обрання позивачем невірного способу захисту та необґрунтованість позову, оскільки позивачем не доведено, що належні їй земельні ділянки, розташовані на земельній ділянці переданій у користування позивачу. До того ж, в рішенні господарського суду не встановлено, що наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 15 липня 2019 року №4771/0/14-19- СГ визнано недійсним з моменту його прийняття. Отже, цей наказ став недійсним лише з 17 травня 2021 року, тобто дати набрання рішенням суду законної сили, тоді, як правильно зазначав позивач, ОСОБА_1 набула право власності 07 серпня 2020 року, тобто тоді, коли наказ був дійсним. Звертала увагу на те, що ОСОБА_1 набула право власності не на підставі оскарженого наказу. Вважала, що право постійного користування приватної юридичної особи не є правом, яке можна захищати шляхом подання позову про витребування майна з чужого незаконного володіння. Зазначала, що позовні вимоги є взаємовиключними, а вимога щодо зобов`язання вчинити певні дії - передчасними.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, посилалось, як на недоведеність позову, неналежний спосіб захисту, так і те, що воно є неналежним відповідачем.

У письмовій заяві Доманівська селищна рада Миколаївської області не заперечувала проти позову вказав, що внаслідок протиправної передачі спірної земельної ділянки у власність та державної реєстрації цього права позивач позбавлений можливості реалізувати своє право володіння і користування земельною ділянкою. Пред`явлення позивачем віндикаційного позову вважала ефективним способом захисту порушеного права, інші вимоги похідними.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що земельна ділянка площею 50 га з кадастровим номером 4822781200:01:000:0123 є тією ж самою земельною ділянкою, право на постійне користування якою визнано за позивачем рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13 квітня 2021 року у справі № 915/1417/20.

В апеляційній скарзі СФГ «Осінь» просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду обставинам справи та положенням чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавств, а саме, ігноруванням наданих позивачем доказів доданих до позовної заяви.

Також в порушення вимог статті 239 ЦПК України судом не було досліджено лист відділу економіки, розвитку сільських територій та земельних відносин Доманівської селищної ради Миколаївської області. За наявності доказів на підтвердження того, що зазначені земельні ділянки сформовані в межах земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користування СФГ «Осінь», суд безпідставно зробив висновок про недоведеність позивачам порушення його права на користування земельною.

Суд не звернув уваги на графічні зображення земельних ділянок у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою та Витягах з Державного земельного кадастру на спірні земельні ділянки.

Заявник вказував, що іншої такої земельної ділянки з такою конфігурацією, а також в таких межах, не існує на території Володимирської сільської ради Доманівського району.

Заперечуючи проти позову представник відповідача не надала суду належних та допустимих доказів того, що належні ОСОБА_1 земельні ділянки не є такими, що створені в межах земельної ділянки, що належить на праві постійного користування позивача.

Представник відповідача Панченко С.С. не надала відповідей на запитання щодо обставин придбання земельних ділянок в 25 осіб, яким було виділено у власність земельні ділянки площею 2.00 га, щодо порядку об`єднання земельних ділянок. Не було надано для огляду і технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Клопотання представника позивача, з метою з`ясування цих питань, про виклик до суду ОСОБА_1 , про витребування зазначених документів для огляду залишено судом без задоволення. Відповідач ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області також, заперечуючи проти позову, не надав будь-якої технічної документації щодо спірних земельних ділянок.

Разом з апеляційною скаргою СФГ «Осінь» подане клопотання про долучення до матеріалів справи копії наказів про надання дозволу на виготовлення технічної документації, повідомлення від ПП «Моноліт», копії викопіювання з кадастрової карти з інформацією щодо земельної ділянки. Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилався на те, що не мав інформації про їх наявність та отримав після ухвалення оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 Вуїв О.В., просила відмовити в задоволенні клопотання про долучення доказів у справі, повернути його особі, яка його подала та залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін.

Відзив мотивований тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки є суперечливими вимоги про скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок та витребування цих земельних ділянок. Позивач не довів того, що спірні земельні ділянки, які є власністю ОСОБА_1 , площею 24 га та 25.7816 га є тією ж земельною ділянкою, площею 50,00 га, яка належала СФГ «Осінь», позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Позивачем не доведено незаконності набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки. Додані до апеляційної скарги, зокрема 26 наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 04 вересня 2019 року, тоді як позивач вказує на 25 осіб, яким були передані земельні ділянки, не підтверджують передачу у власність земельних ділянок з вказаними позивачем кадастровими номерами та позивач не вказував на незаконність такої передачі земельних ділянок. Відповідь одного з відділів Доманівської селищної ради не є достатнім доказом, що свідчить про ідентичність земельної ділянки площею 50, 00 га. наданої в постійне користування позивачеві, і двох спірних земельних ділянок, які належать відповідачу ОСОБА_1 . До того ж, позивачем надано не рішення Доманівської селищної ради про відмову, а відповідь одного з її відділів. Посилання на те, що суд безпідставно не порівняв графічні зображення земельних ділянок, які містяться у витягах з ДЗК з планом земельної ділянки, вказаним у державному акті не заслуговують на увагу, оскільки суд не має спеціальних знань в галузі геодезії та картографії. Будь-яких висновків спеціаліста чи експерта, якими було би підтверджено накладання земельних ділянок з ділянкою позивача останнім не надано. Додана до апеляційної скарги відповідь ПП «Моноліт- Вознесенськ» є неналежним доказом, будь-якої поважної причини неможливості отримання даної відповіді до закінчення розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не надано. Це так само стосується і інших документів доданих до апеляційної скарги. До того ж представник відповідача вказувала про неможливість передання в постійне користування земельної ділянки історико - культурного призначення, на якій знаходиться курган. ОСОБА_1 не була залучена до розгляду справи № 915/1417/20, рішенням у якій Господарський суд Миколаївської області визнав недійсним наказ ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 15 липня 2019 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», а тому відсутні підстави врахування судом цього рішення, як преюдиційного. Також представник посилався на порушення принципу правомірності втручання держави у право мирного володіння майном, в разі витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 .

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу інший відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не скористалися.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року за клопотанням СФГ «Осінь» та представника ОСОБА_1 адвоката Вуїв О.В. призначена судова земельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

09 грудня 2024 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшли лист завідувача Миколаївського відділення ОНДІСЕ Салтикова О.С. про узгодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів, надіслана паперова копія електронного рахунку №24-6185 (18) та клопотання судового експерта Корман Т.І. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи, а саме: сумісну топографо-геодезичну зйомку в паперовому та електронному вигляді, в масштабі, що забезпечує чітке зображення всіх елементів та написів, на земельні ділянки з кадастровим номером 4822781200:01:000:0158 та 4822781200:01:000:0159 з нанесенням розмірів та зазначенням площ земельних ділянок, а також з нанесенням меж фактичного користування земельними ділянками та нанесенням меж земельних ділянок відповідно правовстановлюючих документів (документація із землеустрою або інше), у разі накладення земельних ділянок вказати площу та лінійні розміри. Крім того, судовий експерт просила забезпечити прибуття і повернення експерта на (з) об`єктів дослідження, забезпечити безперешкодний доступ до об`єкта (об`єктів) дослідження, а також належні умови для роботи на місці в присутності сторін по справу.

Клопотання експерта направлено учасникам справи.

Клопотання експерта підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення по справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частин 1 та 2 статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Станом на час винесення цієї ухвали матеріали запитані експертом для виконання судової експертизи до суду апеляційної інстанції надані представником позивача, а саме в паперовому вигляді сумісну топографо-геодезична зйомку (земельних ділянок СФГ «Осінь», яка знаходилася в постійному користування згідно Державного акту на право постійного користування І-МК № 004100 зареєстровано 24 березня 1995 року за № 72 та земельних ділянок приватної власності гр. ОСОБА_1 ), виконана ФОП ОСОБА_3 , а також квитанцію АТ КБ «ПриватБанку» від 27 грудня 2024 року про оплату експертизи 28170 грн 82 коп.

У судовому засіданні представником позивача надані також вказані вище письмові документи в оригіналі та електронному вигляді (на флешці а.с.45 т.5) та ним гарантовано доставку експерта до місця проведення експертизи та його повернення до м. Миколаєва після узгодження дати виїзду.

Також заперечень щодо строку проведення експертизи понад 90 календарних днів до апеляційного суду не надходило.

Проаналізувавши обставини по справі, колегія суддів вважає за необхідне направити у розпорядження експерта ті матеріали, які були надані учасниками справи та містяться в матеріалах даної цивільної справи.

До отримання висновку експерта провадження по справі зупинити.

Керуючись статтями 103, 107, 381 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Клопотання судового експерта Корман Тетяни Іванівни задовольнити.

Погодити строк проведення експертизи понад 90 календарних днів.

Направити квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» про оплату СФГ «Осінь» експертизи у розмірі 28170 грн 82 коп.

Надати у розпорядження експерта для проведення, призначеної за ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року судової земельно-технічної експертизи додаткові матеріали, а саме:

- в паперовому та електронному вигляді сумісну топографо-геодезичну зйомку (земельних ділянок СФГ «Осінь», яка знаходилася в постійному користування згідно Державного акту на право постійного користування І-МК № 004100 зареєстровано 24 березня 1995 року за № 72 та земельних ділянок приватної власності гр. ОСОБА_1 ), виконані ФОП ОСОБА_3 .

Покласти на Селянське (фермерське) господарство «Осінь» обов`язок щодо забезпечення прибуття і повернення судового експерта на (з) об`єктів дослідження земельних ділянок з кадастровим номером 4822781200:01:000:0158 та 4822781200:01:000:0159, узгодив з ним дату та час прибуття.

Роз`яснити сторонам у справі їх обов`язок допустити експерта для огляду об`єктів дослідження земельних ділянок з кадастровим номером 4822781200:01:000:0158 та 4822781200:01:000:0159, в їх присутності.

Направити матеріали цивільної справи №475/760/21 (новий номер провадження у справі 22-ц/812/19/25) для продовження проведення судової земельно-технічної експертизи.

Провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Осінь» до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Душейко Олеся Михайлівна, Доманівська селищна рада Миколаївської області, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення права власності, витребування земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

Т.В. Серебрякова

Повний текст ухвали складено 13 січня 2025 року.