Ухвала

від 25.12.2024 по справі 372/281/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 22.11.2024 задоволено клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , та накладено арешт (шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження), з метою збереження речових доказів, на тимчасово вилучене майно, а саме екскаватор марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та який було вилучено 18.11.2024 слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , за адресою: Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Садова, поблизу будинку №16.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

---

Справа № 372/281/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7915/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Апелянт зазначав, що власника майна не було повідомлено про розгляд клопотання слідчого, а про прийняту ухвалу стало відомо лише 02.12.2024.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказував, що ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні та є добросовісним власником екскаватора «JCB».

ОСОБА_7 придбала екскаватор 20.02.2023 на підставі договору купівлі-продажу №63 50-167.

При цьому, ОСОБА_7 не знає та жодного разу не бачила продавця екскаватора - керівника ТОВ «Індустрія-Т» ОСОБА_11 , оскільки договір купівлі-продажу було укладено з Комісіонером ТОВ «М.В.Л. ГРУП» в особі директора ОСОБА_12 , який виступав від імені продавця.

На момент укладання договору купівлі-продажу жодних обтяжень рухомого майна ТОВ «Індустрія-Т» не було.

Жодних доказів на підтвердження доводів слідчого про фіктивність правочину слідчим до клопотання не надано.

ОСОБА_7 є добросовісним набувачем та власником майна, і не має відношення до можливих неправомірних дій, які виникли у господарських відносинах між ПП «Сінта-Сервіс» та ТОВ «Індустрія-Т».

Крім того, Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 було стягнуто з ТОВ «Індустрія-Т» на користь ПП «Сінта-Сервіс» 727 082 грн. 38 коп. основного боргу, 30 918 грн. 63 коп. 3% річних, 242 926 грн. 15 коп. інфляційних втрат та судові витрати.

Таким чином, недоотримані кошти за екскаватор з ТОВ «Індустрія-Т» на користь ПП «Сінта-Сервіс» підлягають стягненню в порядку примусового виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що між ПП «Сінта-Сервіс» та ТОВ «Індустрія-Т» виникли цивільно-правові, договірні відносини, стороною яких ОСОБА_7 не являється, а тому обмеження права власності ОСОБА_7 є незаконним.

24.12.2024 від представника ОСОБА_13 в інтересах заявника у кримінальному провадженні - ПП "Сінта-Сервіс" надійшли письмові пояснення, в яких він зазначав, що 23.10.2024 на сайті з продажу транспортних засобів було опубліковано оголошення про продаж екскаватора. Відтак, на переконання представника заявника, на вказаний екскаватор правомірно накладено арешт, з метою недопущення його відчуження.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , яка в режимі відеоконференцзв`язку заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_7 або її представника.

Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.

Згідно даних наявної у матеріалах судового провадження розписки (а.с. 97), копію оскаржуваної ухвали представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 отримав 03.12.2024, та цього ж дня подав апеляційну скаргу, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.12.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230002692 за ч. 2 ст. 190 КК України.

Як зазначено в клопотанні, до чергової частини Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява представника ПП "Сінта-Сервіс" - ОСОБА_13 про те, що із 15.11.2021 директор ТОВ "Індустрія-Т" - ОСОБА_11 , шляхом зловживання довірою, заволодів майном ПП "Сінтра-Сервіс", а саме екскаватором марки JСВ JS200W, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , що завдало істотної шкоди останнім.

Зокрема, як встановлено органом досудового розслідування,15.11.2021 р. між ПП «Сінта-Сервіс» (Продавець) та ТОВ «Індустрія-Т», в особі директора ОСОБА_11 (Покупець), на території Обухівського району Київської області було укладено Договір купівлі-продажу машини № 15/11-1, згідно з умовами якого, Продавець передає у власність Покупцю Екскаватор марки JСВ JS200W, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 .

19.11.2021 р. на виконання вимог п. 3.3 Договору ПП «Сінта-Сервіс» передало, а ТОВ «Індустрія-Т» прийняло Екскаватор марки JCB JS200W, про що сторонами складено та підписано відповідний Акт.

Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.12.2021 р. було зараховано зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, у сумі 199 351,60 грн.

Залишок зобов`язання (заборгованості) ТОВ «Індустрія-Т» перед ПП «Сінта-Сервіс» за Договором купівлі-продажу машини № 15/11-1 від 15 листопада 2021 року становить 977 082,38 грн.

Як видно із банківської виписки АТ «Приватбанк» за період із 01.01.2023 р. по 18.07.2023 р., грошові кошти від продажу екскаваторів на рахунок ТОВ «Індустрія-Т» не надходили.

На переконання органу досудового розслідування, вищевказане свідчить про умисні дії директора ТОВ «Індустрія-» ОСОБА_11 , направлені ухилення від виконання рішення суду, уникнення звернення стягнення на майно та не бажання сплачувати вартість отриманого екскаватору.

Відповідно до відповіді Держпродспоживслужби на запит слідчого №2692/190/2023 від 09.12.2023 встановлено, що 17.02.2023 вищезазначений екскаватор знято із обліку (власник - ТОВ «Індустрія-Т») та 23.03.2023 екскаватор зареєстровано на ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 29.01.2024 на вищезазначений колісний екскаватор накладено арешт в рамках кримінального провадження №12023111230002692.

18.11.2024 слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 , за адресою: Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Садова, поблизу будинку №16, на підставі постанови про проведення слідчих дій на іншій території, проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено екскаватор марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 .

Постановою слідчого СВ Обухівського РУП, виявлений в ході огляду від 18.11.2024 екскаватор, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 12023111230002692.

21.11.2024 слідчий СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області із клопотанням, погодженим прокурором Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про накладенняарешту (шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження), з метою збереження речових доказів, на тимчасово вилучене майно, а саме екскаватор марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та який було вилучено 18.11.2024 слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , за адресою: Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Садова, поблизу будинку №16.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 22.11.2024 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт (шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження), з метою збереження речових доказів, на тимчасово вилучене майно, а саме екскаватор марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та який було вилучено 18.11.2024 слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , за адресою: Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Садова, поблизу будинку №16.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя посилався на необхідність арешту вищевказаного екскаватора з метою його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим під час звернення із вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Як убачається із даних клопотання слідчого, посилаючись на необхідність арешту екскаватора марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , слідчий зазначав про необхідність його збереження як речового доказу з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, перетворення, відчуження.

Разом з тим, клопотання не містить належного обгрунтування наявності будь-яких підстав для висновку про існування вищевказаних ризиків, враховуючи, що у межах вказаного кримінального провадження - № 12023111230002692 ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 29.01.2024 вже накладено арешт на екскаватор марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_5 , із забороною його відчуження (перереєстрації, зняття з обліку, продажу) з метою його збереження як речового доказу.

Вказана ухвала слідчого судді в апеляційному порядку не оскаржувалась та на даний час є чинною.

Відтак, на переконання колегії суддів, стороною обвинувачення у кримінальному провадженні не доведено тих обставин, що на день звернення до слідчого судді з клопотанням про повторний арешт вищевказаного майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження екскаватора марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який вже перебуває під арештом у межах даного кримінального провадження, та такі ризики мають реальний характер, а відтак не доведено завдання і мету такого арешту - необхідність збереження даного майна як речових доказів.

Доводи прокурора у клопотанні зведені лише до посилання на норми закону, та не містять належного обґрунтування, яким чином повторний арешт екскаватора марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 із забороною його використання та розпорядження, за наявності діючого арешту даного майна із забороною його відчуження, сприятиме повному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження відповідно до норм ст. 2, ч. 2 ст. 170 КПК України.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 07.06.2007 по справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість використанні державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має бути очевидна істотна причина.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Крім того, як убачається із матеріалів судового провадження, відносини щодо обставин невиконання умов договору купівлі-продажу екскаватора марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 були предметом розгляду в судовому порядку господарським судом.

Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 було визнано обгрунтованими вимоги ПП "Сінта-Сервіс" до ТОВ "Індустрія-Т", та ухвалено стягнути з ТОВ «Індустрія-Т» на користь ПП «Сінта-Сервіс» 727 082 грн. 38 коп. основного боргу, 30 918 грн. 63 коп. 3% річних, 242 926 грн. 15 коп. інфляційних втрат та судові витрати.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що накладення арешту на вказане у клопотанні майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що повторний арешт майна з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, не може бути накладено за обставин, викладених у клопотанні прокурора, без доведеності наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов безпідставного висновку про необхідність арешту даного майна.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого - скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту (шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження), з метою збереження речових доказів, на тимчасово вилучене майно, а саме екскаватор марки «JCB» жовтого кольору, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та який було вилучено 18.11.2024 слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , за адресою: Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Садова, поблизу будинку №16, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12023111230002692 від 08.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3