Ухвала

від 13.01.2025 по справі 160/31457/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

13 січня 2025 р.Справа №160/31457/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву Нікопольської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі №160/31457/24 за позовною заявою Нікопольської окружної прокуратури (53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 174, код ЄДРПОУ: 0290993831) в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Ярмаркова, буд. 33, код ЄДРПОУ: 04338434), Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Ярмаркова, буд. 33, код ЄДРПОУ:41783306) до Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 29-А, код ЄДРПОУ: 04052181) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/31457/24 за позовною заявою Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Марганецької міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту.

03 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про забезпечення позову, яка надійшла від представника Нікопольської окружної прокуратури в підсистемі «Електронний Суд». Заявник просить забезпечити позов наступним чином:

- зупинити дію рішення Марганецької міської ради №1033-46-3/VIII від 26.01.2023 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що подальша дія оскаржуваного рішення Марганецької міської ради №1033-46-3/VIII від 26.01.2023 призводить до негативних соціально-економічних наслідків, таких як порушення прав громадян, які проживають на території Червоногригорівської селищної громади, нераціональне використання земельних ресурсів, що може вплинути на економічний розвиток регіону. Втрати від нерегульованого та розбалансованого використання земель можуть стати значними як для місцевих бюджетів, так і для державного бюджету Внаслідок прийняття Марганецькою міською радою спірного рішення фактично змінено адміністративні межі Червоногригорівської селищної територіальної громади, у зв`яжу з чим, існує реальна загроза подальшого порушення прав Червоногригорівської селищної ради на володіння та використання земель, що перебувають на території громади. Крім того, протиправна зміна меж Марганецької міської територіальної громади без дотримання належної процедури погодження та врахування законодавчих вимог може мати серйозні економічні наслідки для Червоногригорівської селищної ради, зокрема щодо втрати земельних ресурсів, а також подальше виникнення судових спорів щодо прав на такі земельні ділянки.

Крім того, внаслідок дії оскаржуваного рішення існує значний ризик подальшого переоформлення відносин з землекористувачами та протиправного позбавлення Червоногригорівської селищної територіальної громади доходів бюджету у вигляді надходжень податків, у тому числі у вигляді плати за земельні ділянки, що є неприпустимим під час дії воєнного стану, враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси входять чотири населені пункти Червоногригорівської ОТГ (сел. Кам`янське, с. Мусіївка, с. Придніпровське, та смт. Червоногригорівка), до територій можливих бойових дій входять три населених пункти Червоногригорівської ОТГ (с. Борисівка, с. Дмитрівка, та с. Привільне). Отже, з огляду на наявність очевидних ознак протиправності рішення Марганецької міської ради від 26.01.2023р. №1033-46-3/VIII та грубого і суттєвого порушення прав, свобод та інтересів Червоногригорівської селищної територіальної громади, з метою уникнення негативних наслідків такого рішення у майбутньому, існує необхідність зупинити дію рішення Марганецької міської ради від 26.01.2023р. №1033-46-3/VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області» до набрання законної сили рішенням у цій справі.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні здійснюється виключно у разі, якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову не дають можливості об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.

Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 5 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб - позивачів (майбутніх позивачів) в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі на користь позивача. Водночас заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (майбутнього позивача) до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із наведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог останнього щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 року у справі №640/16003/22.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2023 року у справі №580/244/23.

Підстави для забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 року у справі №160/8773/23.

Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2023 року у справі №640/32519/21.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.02.2024 року у справі №420/11311/23.

В даній справі предметом спору є правомірність рішення відповідача, яким згідно підстав позову змінено адміністративно-територіальні межі в т.ч. Червоногригорівської селищної ради, що здійснено без його згоди.

Суд зауважує, що спірне рішення відповідача є нормативно-правовим актом, що вірно визначено позивачем (сторінка 22 позовної заяви). Зазначене узгоджується з правозастосуванням у справі №640/35685/21.

Як наслідок, в цій справі застосовується імперативний припис ч. 5 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, що обмежує підстави для вжиття заходів забезпечення позову відносно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наслідок, заява прокурора розглядається лише виходячи з доводів стосовно очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розгляд таких доводів судом здійснюється з урахуванням вищевказаного порядку оцінки відповідних обставин, на якому наголосив Верховний Суд.

Суд констатує, що в цій справі наявні обставини не вказують на очевидну протиправність поведінки відповідача, а перевірка відповідних доводів потребує встановлення фактичних обставин справи та доведення на підставі відповідних доказів, що не може характеризувати оскаржуване рішення, як очевидно протиправне.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі №640/6523/21.

Так, наразі жодна обставина справи не вказує на те, що спірне рішення відповідача має ознаки саме очевидної протиправності. Відповідачем позов не визнано, в свою чергу доводи позивача не мають беззаперечного характеру, в зв`язку з чим висновок суду щодо правомірності чи протиправності спірного рішення може бути сформований лише за результатом змагального судового процесу та після дослідження усіх доказів у справі та заслухання позицій сторін.

Суд підкреслює, що такі обставини підлягають доказуванню в межах адміністративного процесу під час розгляду адміністративної справи по суті з дотриманням вимог процесуального закону стосовно оцінки доказів, з наданням можливості реалізації прав та виконання обов`язків усіх його учасників.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 10.10.2023 року у справі №120/2284/23.

Наявність очевидної протиправності спірного правового акту в даному випадку може бути виявлена судом при розгляді справи по суті, на підставі з`ясування фактичних її обставин, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їхній сукупності.

Аналогічні правові висновки міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі №640/16003/22, від 24.05.2023 року у справі №640/10883/22.

Отже, судом констатується відсутність підстав для забезпечення позову як за п. 1, так і за п. 2 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до негативних правових наслідків для учасників справи, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд також зазначає, що задоволення заяви в спосіб, який пропонує позивач, фактично є вирішенням спору по суті без судового розгляду, що є неприпустимим.

Відтак, правомірність та оцінка рішення відповідача підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, суд дійшов висновку, що наразі підстави, передбачені ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

В зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Нікопольської окружної прокуратури про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко