Ухвала

від 10.01.2025 по справі 280/11191/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ЩОДО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

10 січня 2025 року Справа № 280/11191/24 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентліс» (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26А, ЄДРПОУ 43190665) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентліс» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 16.07.2024 №00130160905 про застосування штрафу у сумі 120 928,32 грн. (сто двадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 32 копійки) за платежем з кодом класифікації доходів бюджету: акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) ПАЛЬНЕ (14021900) як неправомірне в частині 92 601,98грн. (дев`яносто дві тисячі шістсот одна гривня 98 коп.);

судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачем також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду. На підставі висновків акту камеральної перевірки від 10.06.2024 року №9159/08-01-09-05/43190665, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення рішення від 16.07.2024 №00130160905, яке направлено на податкову адресу ТОВ «Бентліс» (ЄДРПОУ 43190665) засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення (номер №06900942992987), та отримано платником 01.08.2024. ТОВ «Бентліс» оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 16.07.2024 №00130160905 до Державної податкової служби України. Відповідно до позовної заяви, позивач стверджує про те, що ним Рішення ДПС про результати розгляду скарги від 11.10.2024 отримано 29.10.2024, отже місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом закінчується 29.11.2024, однак, відповідно до штампу Запорізького окружного адміністративного суду, який міститься на позові, позивачем подано позов до суду 03.12.2024. Позивач не надав до позову будь-яких доказів щодо наявності обставин, що виникли у позивача внаслідок запровадження воєнного стану та які унеможливили несвоєчасне виконання позивачем процесуальних дій року, тобто з порушенням місячного строку. Таким чином, відповідач просить суд позовну заяву ТОВ «Бентліс» в адміністративній справі №280/11191/24 залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС Україниписьмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд, розглянувши заяву, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно з ч.1ст.118 КАС Українипроцесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 2 ст. 118 КАС України).

Згідно ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

При цьому, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

За змістом ч.1ст.122 КАС Україниадміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2ст.122 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги у даному спорі стосуються правомірності прийняти відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом56.18 статті 56 Податкового кодексу Українивизначено, що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 вказав, що зазначений у пункті102.1 статті 102 ПК Українистрок є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положенняПодаткового кодексу Українивиникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленогостаттею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З вищевикладеного вбачається, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу Українине визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2023 у справі №640/1355/21 зазначив: таким чином, враховуючи, що у цій справі позивач застосував процедуру адміністративного оскарження щодо усіх податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства УкраїнитаПодатковим кодексом Українивстановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Отже, визначальним при вирішенні питання дотримання строків звернення до адміністративного суду є встановлення дати коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до позовної заяви, позивач стверджує про те, що ним Рішення ДПС про результати розгляду скарги від 11.10.2024 отримано 29.10.2024.

Позовна заява ТОВ «Бентліс» в адміністративній справі №280/11191/24 надійшла на адресу Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку 03.12.2024.

При цьому, згідно опису вкладення у цінний лист та інформації на поштовому конверті ТОВ «Бентліс» передано відправлення із позовною заявою адресованою суду оператору поштового зв`язку 26.11.2024.

Таким чином, з огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою у даній справі.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Так, відповідно до частини 1 та 2статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. ст.122,123,240,248,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентліс» (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26А, ЄДРПОУ 43190665) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухваланабирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Ухвала виготовлена та підписана 10 січня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз