Рішення

від 13.01.2025 по справі 363/5867/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.01.25 363/5867/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №882 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, за підписом представника позивача адвоката Орлова І.Ф., надійшов вказаний адміністративний позов, у якому просить: визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його з 01.11.2024; визнати протиправною та скасувати постанову №882 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1211,20 грн та витрат на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких 9500 грн. Також, разом із адміністративним позовом подано клопотання про витребування доказів.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.11.2024 ОСОБА_1 виявив у поштовій скриньці листа від ІНФОРМАЦІЯ_2 із відміткою штемпеля Укрпошти із датою 01.11.2024, до постанови №882 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з інформацією про сплату штрафу 25 500 грн., у якій зазначено про події начебто відмови від отримання повістки на 24.07.2024 та йдеться про громадянина ОСОБА_2 . У позові зазначено, що ОСОБА_1 є законослухняним громадянином України, до того ж має статус військовозобов`язаного, який заброньований до 29.08.2025 та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Усі обставини, які викладені як у супровідному листі так і у постанові №882 від 21.10.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпА відносно ОСОБА_1 є такими, що не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 з липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 не був, не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яких повідомлень, зокрема щодо запрошення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для прибуття до розгляду справи відносно нього на 21.10.2024. ОСОБА_1 не було надано ІНФОРМАЦІЯ_4 право надати пояснення з приводу подій, які описані в оскаржуваній постанові, а також позивачу та його представнику не відомі факти складання адміністративного протоколу та виклику на 21.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому в рамках даної справи адвокатом подані адвокатський запит до відповідача та одночасно із позовною заявою заявляється клопотання про витребування доказів, які є суттєвими та визначальними у цій справі. Сторона позивача, посилаючись на викладені у позові обставини, положення статей 7, 9, 268, 280, 285 КУпАП, на аналіз диспозиції частини третьої статті 210-1 КУпАП у редакції від 09.05.2024, зміст правопорушення, зазначеного у постанові №882 від 21.10.2024, а також, що сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вказує про протиправність постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 , як така, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження відносно позивача закриттю.

Так, звертаючись до суду із адміністративним позовом, представником позивача також подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказує, що оскаржувану постанову відповідачем винесено 21.10.2024 у відсутності позивача та супровідним листом від 21.10.2024 надіслано позивачу. У дійсності, як убачається із штампу на конверті, у якому позивачем 08.11.2024 отримано простою кореспонденцією, постанову йому відправлено 01.11.2024, тобто в останній день для її оскарження. Оскільки, ОСОБА_1 не отримував повідомлення на розгляд справи відносно нього на 21.10.2024, з огляду на дату складення супровідного листа до постанови від 25.10.2024 та фактичного відправлення оскаржуваної постанови 01.11.2024, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строки від дати штемпеля Укрпошти (01.11.2024) оскільки, доказів фактичного отримання листа із оскаржуваної постановою 08.11.2024 ОСОБА_1 не має, через відправлення ІНФОРМАЦІЯ_4 звичайного листа, а не рекомендованого повідомлення. Просить суд поновити строки для оскарження постанови №882 від 21.10.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з 01.11.2024 по 11.11.2024 ( оскільки останній день строку припадає на вихідний день 10.11.2024, тому процесуальний строк завершується о 24.00 годині першого робочого дня - 11.11.2024).

Також, звертаючись до суду із адміністративним позовом, представником позивача також подано клопотання про витребування у відповідача доказі, а саме просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 : копію адміністративного протоколу, який було складено через відмову ОСОБА_1 від отримання повістки 23.07.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 із доказами вручення його копії ОСОБА_1 ; докази повідомлення ОСОБА_1 щодо розгляду відносно нього справи 21.10.2024 (чек Укрпошти із трекінгом відправлення рекомендованого повідомлення про розгляд його справи 21.10.2024, лист запрошення на 21.10.2024, докази вручення ОСОБА_1 листа про день та час розгляду справи відносно нього на 21.10.2024).

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що з урахуванням строку, встановленого процесуальним законодавством для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, 11.11.2024 представник позивача звернувся до суду із позовом та із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо витребування документів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови. Оскільки, станом на час подання позову, витребувані адвокатом докази відсутні, а також що предметом доказування у справі про скасування постанови №882 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП є: правомірність винесення оскаржуваної постанови, у тексті якої відсутня інформація про складання адміністративного протоколу через відмову в отриманні повістки ОСОБА_1 23.07.2024 та зазначено про повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, однак останній ніяких документів від ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував. Представник позивача, посилаючись на положення статті 80 КАС України, долучивши докази на підтвердження самостійно вжитих заходів для отримання доказів (адвокатський запит), просить витребувати у відповідача докази, зазначені у клопотанні.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 , який було подано адвокатом за відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету (пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України), було залишити без руху та надано представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

15.11.2024 представником позивача адвокатом Орловим І.Ф. подано до суду заяву на виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 13.11.2024, з додатками, тим самим усунувши встановлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.11.2024,суд,задовольнивши клопотання представникапозивача пропоновлення строкуна оскарженняпостанови усправі проадміністративне правопорушення,поновив ОСОБА_1 строк наоскарження постанови№882від 21.10.2024у справіпро адміністративнеправопорушення зачастиною третьоюстатті 210-1КУпАП,та відкривпровадження усправі заадміністративним позовомза правиламиу порядкуспрощеного позовногопровадження звикликом сторіну судовезасідання на11.12.2024о 14:00. Вказанимсудовим рішеннямтакож витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : копію адміністративного протоколу, який було складено через відмову ОСОБА_1 від отримання повістки 23.07.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 із доказами вручення його копії ОСОБА_1 ; докази повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначений 21.10.2024. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 11.12.2024 з`явилися представники позивача адвокати Улибіна В.О., Орлов І.Ф. Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, поважності причин неявки до суду не повідомив.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, судом встановлено, що станом на 11.12.2024 у відповідача не закінчився строк для подання відзиву на позовну заяву, а також не виконано ухвалу суду від 18.11.2024 у частині витребування доказів. У зв`язку із зазначеним та з урахуванням думки представників позивача, розгляд справи було відкладено на 13.01.2025 на 11:00 про що повідомлено відповідача.

У судове засідання, призначене на 11:00 13.01.2025 представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, поважності причин неявки до суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, правом подати відзив на позов, не скористався, а також не виконано ухвалу суду від 18.11.2024 у частині витребування доказів.

З урахуванням зазначеного, а також оголошенням повітряної тривоги об 11:17 представниками позивача подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що підтримують позовні вимоги, просять задовольнити з урахуванням того, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніколи не був у ІНФОРМАЦІЯ_5 і не отримував від відповідача ніяких повідомлень.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує вище зазначене, а також положення частини третьої статті 268 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до права, визначеного у частині першій статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 19).

21.10.2024 Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виніс постанову №882, якою визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень (а.с. 21).

Так, як зазначено у вказаній постанові «23 липня 2024 року близько 11 години 30 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним відмовився від отримання повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 30 хвилин 24 липня 2024 року. Відтак, громадянин ОСОБА_2 будучи військовозобов`язаним, під час дії особливого періоду, порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено обов`язок громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Громадянин ОСОБА_1 будучи повідомленим про час і місце розгляду справи не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 .». При цьому, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

У резолютивній частині постанови також зазначено: реквізити для сплати суми штрафу, який необхідно сплатити протягом 15 днів з дня вручення даної постанови, роз`яснено положення частини другої статті 308 КУпАП щодо порядку сплати штрафу у добровільному порядку та у примусовому, роз`яснено строк та порядок оскарження постанови.

Супровідним листом №1/7/9878 від 15.10.2024 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , копію постанови №882 від 21.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 25500 грн, засобами поштового зв`язку 01.11.2024 надіслано на адресу проживання ОСОБА_1 (а.с. 20, 22).

ОСОБА_1 ,не погоджуючисьіз постановою №882від 21.10.2024про визнанняйого винуватиму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого частиноютретьою статті210-1КУпАП танакладення стягненняу виглядіштрафу,з урахуваннямположень статті308КУпАП та,вважаючи їїнезаконною,через свогопредставника, звернувсядо судуза захистомсвоїх правз данимадміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із частиною першою статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Так, статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за:

порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (частина перша вказаної статті КУпАП);

повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина друга статті 210-1 КУпАП);

вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (частина третя статті 210-1 КУпАП).

Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

Суб`єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов`язаний або резервіст.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 1 цієї статті визначені обов`язки громадян, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Пункт 3 цієї ж статті передбачає, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу (далі - Указ №65). Згідно пункту 79 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в редакції від 30.12.2022) (далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у тому числі організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 №352, повістки громадянам можуть вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів адміністративні та оформлення матеріалів про такі правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381.

Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно пунктів 40, 41 вказаного Порядку, під час вручення повістки здійснюється фото - і відео фіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото - та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов?язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв?язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки підчас уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період.

Так, як встановлено судом, постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме за порушення ним частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначивши, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, під час дії особливого періоду, 23.07.2024 відмовився від отримання повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:30 24.07.2024. Тобто, суть адміністративного правопорушення відмова від отримання повістки.

Варто зазначити, що сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З аналізу змісту оскаржуваної позивачем постанови, не є можливим встановити, з якою метою викликався ОСОБА_1 саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, як встановлено судом, він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як на запит адвоката Орлова І.Ф., так і на вимогу ухвали суду від 18.11.2024, ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано матеріалів адміністративної справи за результатом розгляду яких винесено оскаржувану позивачем постанову.

Таким чином, суд, за результатом розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, внаслідок чого 21.10.2024 винесено постанову №882, а також доказів про належне його повідомлення про розгляд адміністративної справи, призначений на 21.10.2024.

Отже, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 ухилився.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 порушень, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували вину позивача, відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач був зобов`язаний та знав про час, дату та місце необхідної його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого постанова підлягає скасуванню як протиправна, оскільки відсутні докази того, що позивач свідомо ухилявся від виконання вимог частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).

Також, судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №882 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №882 від 21.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України та накладення на нього стягнення штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 адреса:

АДРЕСА_2 .

Суддя О.П.Лукач