Рішення

від 04.12.2024 по справі 766/12684/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/12684/23

н/п 2/766/578/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Божко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2023 року звернувся до суду з зазначеним позовом в якому просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропущенням строку звернення та розбіжностях у прізвищі заявника та його матері. Інших спадкоємців щодо майна померлої немає. Строк звернення до нотаріуса позивач пропустив через повномасштабне вторгнення рф на територію України та у Херсонську область в тому числі, оскільки м. Херосн було тимчасово окуповане. Крім того, підрив Каховської ГЕС, призвів до затоплення будинку де проживав позивач, та в тому числі документів, відновлення яких зайняло значний проміжок часу.

Ухвалою суду від 02.01.2024 року прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року витребувано докази по справі та замінено відповідача.

Ухвалою суду від 09.10.2024 року замінено відповідача у справі.

Ухвалою суду від 04.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання з?явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просив розгляд справи проводити за його відсутності за наявними у справі доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу без участі представника, з урахуванням позиції викладеної у відзиві.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи, з?ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 виданим 23.12.2021 року Новокаховським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1359.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені: « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 ». Прізвища вказані російською мовою.

Постановою Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. №655/02-14 від 08.12.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, оскільки у продовж встановленого законом строку для прийняття спадщини він не звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою та у прізвищах позивача та його матері мають місце розбіжності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК Україн ипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як установлено, позивач не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки через повномасштабне вторгнення рф на територію України та у Херсонську область в тому числі, оскільки м. Херосн було тимчасово окуповане. Крім того, підрив Каховської ГЕС призвів до затоплення будинку де проживав позивач, та в тому числі документів, відновлення яких зайняло значний проміжок часу.

Проте, вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц викладено наступний правовий висновок у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та ухвалення рішення судом першої інстанції).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Позивач двічі скористався своїм правом на заміну відповідача на належного, проте в кінцевому результаті звернувся із цим позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Так, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громадив особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, Верховний Суду однозначно визначив коло осіб, які є належними відповідачами у справах про спадкування, загалом, і, зокрема, у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Належними відповідачами у таких справах є інші спадкоємці за заповітом і за законом, а за умови їх відсутності такими відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, зокрема, беручи до уваги усталену практику Верховного Суду щодо визначення належного відповідача у справах про спадкування, суд констатує, що у цій справі ОСОБА_1 звернувся з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до неналежного відповідача. Тобто, Виконавчий комітет Херсонської міської ради не може бути відповідачем у цій справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі № 607/21758/19 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на те, що Виконавчий комітет Херсонської міської ради є неналежним відповідачем за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. ст.12,13,76-81,141,247,258,259,263,265,268,272,273,352,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.12.2024 року.

Суддя Я.В. Шестакова