Ухвала

від 13.01.2025 по справі 420/767/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/767/25

УХВАЛА

13 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тилігул Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації № 11736293/45345419 від 05.09.2024 року, № 11752048/45345419 від 10.09.2024 року, № 11882616/45345419 від 08.10.2024 року, № 11882618/45345419 від 08.10.2024 року, № 11993983/45345419 від 31.10.2024 року, № 12012265/45345419 від 05.11.2024 року, № 11994005/45345419 від 31.10.2024 року, № 11994034/45345419 від 31.10.2024 року, № 11994023/45345419 від 31.10.2024 року, № 11993990/45345419 від 31.10.2024 року, № 11994006/45345419 від 31.10.2024 року, № 11993984/45345419 від 31.10.2024 року, № 11994011/45345419 від 31.10.2024 року, № 12012246/45345419 від 05.11.2024 року, № 12012264/45345419 від 05.11.2024 року, № 12012253/45345419 від 05.11.2024 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 03.08.2024 року, № 3 від 04.08.2024 року, № 4 від 06.08.2024 року, № 5 від 08.08.2024 року, № 6 від 09.08.2024 року, № 7 від 10.08.2024 року, № 8 від 12.08.2024 року, № 9 від 14.08.2024 року, № 10 від 15.08.2024 року, № 11 від 16.08.2024 року, № 12 від 18.08.2024 року, № 13 від 19.08.2024 року, № 15 від 20.08.2024 року № 15 від 20.08.2024 року, № 16 від 21.08.2024 року, № 17 від 22.08.2024 року, № 18 від 23.08.2024 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, в порушення вимог вищезазначеної норми, в адміністративному позові не зазначено відомості про наявність електронного кабінету у ТОВ «Тилігул Агро», тобто юридичної особи приватного права, яка з 20.02.2024, в силу ч. 6 ст. 18 КАС України зобов`язана в обов`язковому порядку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року по справі №640/33154/20, провадження № К/990/19287/23.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позову не додано документу про сплату судового збору в розмірі 51476 грн (17 х 3028) за подання до суду юридичною особою адміністративного позову із 17-ма вимогами немайнового характеру.

Також у позовній заяві позивач просить поновити йому строк на звернення до суду із позовними вимогами щодо двох рішень: № 11736293/45345419 від 05.09.2024 щодо податкової накладної № 2 від 03.08.2024 та № 11752048/45345419 від 10.09.2024 щодо податкової накладної № 3 від 04.08.2024.

У адміністративному позові зазначено, що 05.09.2024 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 11736293/45345419 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.08.2024 року; 10.09.2024 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 11752048/45345419 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.08.2024 року.

05.09.2024 позивачем була подана Скарга, щодо рішення № 11736293/45345419 від 05.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з копіями документів (46 документ) на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, що підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів.

Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам та 26.09.2024 року Комісією ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), було прийнято рішення № 61294/45345419/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

10.09.2024 позивачем була подана скарга, щодо рішення № 11752048/45345419 від 10.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з копіями документів (46 документ) на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, що підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів.

Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам та 26.09.2024 року Комісією ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), було прийнято рішення № 61296/45345419/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позивачем пропущено тримісячний строк на оскарження рішень № 11736293/45345419 від 05.09.2024 щодо податкової накладної № 2 від 03.08.2024 та № 11752048/45345419 від 10.09.2024 щодо податкової накладної № 3 від 04.08.2024, який сплинув 26 грудня 2024 р., а позивач звернувся до суду 8 січня 2025 р. При цьому, позивач просить поновити йому строк на звернення до суду із даними вимогами, проте не зазначає жодної поважної причини, яка б перешкоджала своєчасно звернутися до суду.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об`єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) звернутися до суду у строк із даними вимогами.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із вищевказаними вимогами поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тилігул Агро» про поновлення строку на звернення до суду з позовними вимогами про оскарження рішень № 11736293/45345419 від 05.09.2024 щодо податкової накладної № 2 від 03.08.2024 та № 11752048/45345419 від 10.09.2024 щодо податкової накладної № 3 від 04.08.2024 відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тилігул Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тилігул Агро» про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 КАС України та зазначити про це у позовній заяві.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк