Ухвала

від 13.01.2025 по справі 440/15355/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

. 13 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15355/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Опішнянської селищої ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2024 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Опішнянської селищної ради, в якій просить суд:

визнати протиправними дії Опішнянської селищної ради щодо невидачі трудової книжки ОСОБА_1 у день звільнення 29.06.2017;

зобов`язати Опішнянську селищну раду видати ОСОБА_1 трудову книжку, шляхом надсилання її засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_1 , каб. 224.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку разом із доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Судом встановлено, що зі змістом зазначеної ухвали позивач ознайомлений 25.12.2024.

Таким чином, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 05.01.2025.

На виконання вимог ухвали суду від 25.12.2024 про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, обґрунтоване тією обставиною, що трудова книжка не була вручена позивачу ні в день звільнення, ні на неодноразові письмові звернення представника позивача з цього приводу (адвокатські запити), а тому порушення права позивача є триваючим.

Суд зазначає, що за приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, у категорії справ, до якої належить ця справа, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Таким чином строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, адже вказані вимоги стосуються оскарження бездіяльність відповідача щодо невидачі трудової книжки особі у день звільнення, а тому строк звернення до суду за позовом щодо проходження публічної служби, охоплюється спеціальною нормою, тобто частиною п`ятої статті 122 КАС України.

У контексті наведеного слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

У контексті наведеного, слід зазначити, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 280/10771/23.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач з 2017 року не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання від роботодавця трудової книжки або ж звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Посилання представника позивача на той факт, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо видачі їй трудової книжки, проте жодних дій відповідачем не здійснено, суд оцінює критично, оскільки дані звернення мали місце в 2019 році, тобто майже через 2 роки після виникнення спірних правовідносин. Крім того, відповідачем були направлені відповіді на дані запити з роз`ясненням щодо необхідності прибуття до органу місцевого самоврядування для отримання трудової книжки.

Як свідчать матеріали справи, 29 червня 2017 року на 15 сесії 7 скликання Опішнянської селищної ради позивача було позбавлено повноважень селищного голови у зв`язку з достроковим припиненням повноважень селищного голови згідно п.3 ст.79 Закону України "про місцеве самоврядування в Україні", ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та на підставі рішення 16 сесії 7 скликання Опішнянської селищної ради від 29 червня 2017 року. Проте, позивачем не отримано у день звільнення трудову книжку, про що зафіксовано у відповідному акті.

Відтак, не отримавши трудову книжку в день звільнення, позивач був обізнаний про порушення своїх прав саме у день звільнення - 29 червня 2017 року.

Таким чином, відлік строку для оскарження бездіяльності відповідача розпочався саме з 29 червня 2017 року.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.

З огляду на зазначені вище висновки щодо строків звернення до суду в межах спірних правовідносин, які склались у цій справі, варто вказати, що заявник так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду у встановлений законом строк.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, а також про відсутність підстав для поновлення такого строку.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, у суду наявні підстави для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Опішнянської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяА.О. Чеснокова