Постанова

від 13.01.2025 по справі 523/22949/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2239/25

Справа № 523/22949/23

Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка 301» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Кисельова В.К. 07 червня 2024 року у м. Одеса, -

встановила:

У червні 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 09 лютого 2024 року Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення із заявника на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка 301» заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 25653 гривень 12 копійок та судових витрат, обґрунтована безпідставністю видачі судового наказу, оскільки окрім ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ще і його мати ОСОБА_2 , тоді як суму до стягнення заявлено тільки із заявника, що є порушенням цивільних прав останнього.

Про існування судового наказу ОСОБА_1 дізнався лише 13 травня 2024 року, коли отримав його копію з додатками, тому заявник вважав, що строки для подання заяви про скасування судового наказу від 09 лютого 2024 року Суворовського районного суду м. Одеси не були ним пропущені, оскільки заяву подано до відділення «Укрпошти» 27 травня 2024 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу залишено без задоволення. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 09 лютого 2024 року - повернуто без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 поштовим повідомленням було отримано належним чином засвідчену копію судового наказу від 09 лютого 2024 року тільки 13 травня 2024 року, у зв`язку із чим заяву про скасування судового наказу заявником було подано до суду 27 травня 2024 року, тобто протягом 15 днів з дня отримання судового наказу.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2024 року Суворовський районний суд м. Одеси видав судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка 301» заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 25653,12 грн. та судового збору у розмірі 268,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Зі змісту заяви про видачу копії судового наказу від 09 лютого 2024 року, яка надійшла до суду першої інстанції 10 квітня 2024 року, підписаної ОСОБА_1 , останній 15 квітня 2024 року отримав повний текст судового наказу, хоча в заяві про скасування наказу заявник стверджував про те, що отримав копію наказу разом з заявою лише 13 травня 2024 року.

Однак, заяву про скасування судового наказу ОСОБА_1 направив до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 27 травня 2024 року, тобто із пропуском передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України строку.

Згідно ч.2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги ст. 77, 78 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки заявник не навів доказів на підтвердження причин поважності пропуску строків звернення до суду із заявою про скасування судового наказу лише 27 травня 2024 року, то суд правильно вважав за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що апелянтом поштовим повідомленням було отримано належним чином засвідчену копію судового наказу від 09 лютого 2024 року тільки 13 травня 2024 року, є безпідставними, та спростовуються наявною у матеріалах справи заявою ОСОБА_1 про видачу копії судового наказу, у якій заявник власним підписом засвідчив факт отримання ним копії судового наказу саме 15 квітня 2024 року (а.с.41).

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07 червня 2024 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07 червня 2024 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 січня 2025 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе