Постанова

від 13.01.2025 по справі 737/738/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 січня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 737/738/24

Головуючий у першій інстанції - Кореньков А. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/130/25

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/131/25

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/186/25

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Шарапової О.Л.,

суддів - Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Плюс».

Особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Плюс».

Оскаржується рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2024 року та додаткові рішення цього ж суду від 18 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «АК Плюс» 192 771,90 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.11.2019 між ним та ТОВ «АК Плюс» було підписано договір про надання послуги з фінансового лізингу №АPСN000000000081342 у вигляді заяви про приєднання до публічного договору, що розміщений на офіційному веб-сайті Лізингодавця www.AK24.com.ua за яким лізингодавець передає Лізингоодержувачу в лізинг автомобіль згідно Специфікації, викладеної у Додатку №1, строк лізингу 60 місяців.

Згідно додатку №2 до договору про надання фінансового лізингу сторонами погоджено графік та суми платежів за договором №АPСN000000000081342.

Згідно п.14.1.7 договору, після прийняття Лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу Лізингоодержувач вносить аванс у розмірі 27 500,00 грн. на транзитний рахунок, вказаний в п.14.1.5 договору. Згідно п.14.3 договору, щомісячно в період сплати Лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 2 570,00 грн. та відшкодовує Лізингодавцю всі витрати Лізингодавця, що пов`язанні з виконанням Договору, та які виникли у Лізингодавця протягом місяця, який передує поточний місяць.

На виконання умов договору відповідач ТОВ «АК Плюс» передав йому автомобіль ЗАЗ SENS, № кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2 згідно Додатку №1 до Договору.

Згідно договору та додатку №2 до Договору нимм з листопада 2019 року по липень 2024 року вносились платежі на користь відповідача ТОВ «АК плюс»: 1-й платіж у розмірі 27 500,00 грн. (25.11.2019), і наступні платежі у розмірах згідно графіку та відповідно до виписки АТ «Акцент-Банк» на суму 192 771,90 грн., що підтверджується випискою АТ «Акцент- Банк» за період з 01.01.2019 по 24.07.2024.

Загальна сума сплачених позивачем коштів по договору про надання послуги з фінансового лізингу №АPСN000000000081342 на користь ТОВ «АК плюс» становить 192 771,90 гривень.

На момент подання позову предмет лізингу знаходиться у нього.

Зазначає, що на момент укладення вищевказаного договору, правовідносини лізингу транспортного засобу регулювались ст.ст. 799 та 807 ЦК України, відповідно до яких договір лізингу транспортного засобу за участі фізичної особи підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Оскільки договір лізингу автомобіля укладений сторонами в простій письмовій формі, вважає договір нікчемним в силу положень статті 215 ЦК України, у зв`язку з чим просить застосувати наслідки недійсності правочину (договору лізингу).

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

27 вересня 2024 року ТОВ «АК Плюс» звернулось до суду із заявою, в якій просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи у сумі 11 000,00 грн.

Додатковим рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «АК Плюс» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

30 вересня 2024 року представника ОСОБА_1 - адвоката Базалицького Р.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 23 100,00 грн.

Додатковим рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Базалицького Р.В. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Просить скасувати додаткове рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року яким відмовлено в задоволенні заяви його представника - адвоката Базалицького Р.В. про ухвалення додаткового рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ТОВ «АК Плюс» на його користь понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 23 100,00 грн.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду та додаткове рішення є незаконними.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що договір фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб, сторонами якого є фізична і юридична особи, всупереч положенням ст. 799 ЦК України не був нотаріально посвідчений, а тому в силу статті 220 ЦК України є нікчемним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції не вірно застосував до спірних відносин статтю 809-1 ЦК України, оскільки договір фінансового лізингу між позивачем та відповідачем було укладено 25.11.2019 року, а главу 58 ЦК України доповнено статтею 809-1 Закон України від 04.02.2021 року №1201-ІХ, який набрав чинності 13.06.2021, тобто відносини, що виникла на підставі договору фінансового лізингу, укладені до набрання чинності цим законом, тому регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що відповідач пропустив строк для подання заперечень на відповідь, а тому вони не повинні були братися судом першої інстанції до уваги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що є всі підстави для скасування рішення суду та задоволення позову, а тому має бути скасоване і додаткове рішення у справі та розглянуто питання про стягнення витрат на правничу допомогу, які були понесені позивачем у суді першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АК «Плюс» просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі.

В апеляційній скарзі ТОВ «АК Плюс» просить додаткове рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року про відмову в задоволенні заяви товариства скасувати та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в сумі 11 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі у розмірі 2 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що додаткове рішення є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що представником товариства було надано до суду докази надання правової допомоги у справі з зазначенням переліку наданих послуг, обсягу виконаних робіт та вартості послуг.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 192 771,90 грн, витрати ж на правову допомогу становлять 11 000,00 грн, що є менше 6% від заявлених позивачем грошових вимог та є втричі менше суми, заявленої позивачем на правову допомогу, згідно попереднього розрахунку, який становить 37 000,00 грн.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу на відсутність зі сторони позивача заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 25.11.2019 ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про приєднання до публічного договору №АPСN000000000081342 уклав з ТОВ «АК «Плюс» договір лізингу транспортного засобу відповідно до якого лізингодавець (відповідач) передає Лізингоодержувачу (позивачу) в лізинг - автомобіль згідно Специфікації, викладеної у Додатку №1, строк лізингу 60 місяців.

Згідно п.14.1.7 договору, після прийняття Лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу Лізингоодержувач вносить аванс у розмірі 27 500,00 грн. на транзитний рахунок, вказаний в п.14.1.5 договору.

Відповідно до п. 14.3 договору, щомісячно в період сплати Лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 2 570,00 грн. та відшкодовує Лізингодавцю всі витрати Лізингодавця, що пов`язанні з виконанням Договору, та які виникли у Лізингодавця протягом місяця, який передує поточний місяць (а.с. 12).

Згідно додатку № 2 до договору про надання фінансового лізингу сторонами погоджено графік та суми платежів за договором №АPСN000000000081342 (а.с. 12 зворот, 13).

На виконання умов договору відповідач ТОВ «АК Плюс» передав ОСОБА_1 автомобіль ЗАЗ SENS, № кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 13 зворот).

Позивачем з листопада 2019 року по липень 2024 року (до звернення до суду з позовом) вносились платежі на користь відповідача ТОВ «АК плюс». Загальна сума сплачених позивачем коштів по договору про надання послуги з фінансового лізингу на користь ТОВ «АК плюс» - 192 771,90 грн (а.с. 5 - 7).

Строк договору закінчується 25.11.2024.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини другої ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного цивільного законодавства, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, про що свідчить зміст договору з урахуванням правил статті 628 ЦК України.

Положеннями статті 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 809-1 ЦК України у разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому лізингові платежі, сплачені на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, поверненню не підлягають.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відносини з реституції, застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу виникли між сторонами у серпні 2024 року, коли позивач заявив вказаний позов, вимагаючи застосувати наслідки недійсності у вигляді реституції (повернення коштів), а тому з урахуванням положень статті 809-1 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача сплачених ним лізингових платежів не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки грунтуються на помилковому тлумаченні правових норм.

Ухвалюючи додаткове рішення від 18 жовтня 2024 року суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «АК Плюс» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи у сумі 11 000,00 грн., оскільки відсутній детальний опис виконаних робіт.

Проте, з таким висновком суду частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правову допомогу визначається договором про надання правової допомоги.

У відзиві на позовну заяву представник ТОВ «АК Плюс» вказав,що очікуваний розмір витрат на правову допомогу, які товариство очікує понести, становить 11 000,00 грн (а.с. 26-30).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду першої інстанції ТОВ «АК Плюс» було надано договір про надання правової допомоги адвокатом Кондратюком В.В. від 24.07.2023 та Додаток про погодження орієнтовного розміру гонорару до Договору № 2407/2023 про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2023 року ТОВ «АК Плюс» та адвокат Кондратюк В.В.; у відповідності до умов договору про надання професійної правничої допомоги погодили вартість професійної правничої допомоги (розмір адвокатського гонорару), який складає: 8 000,00 грн за надання правової допомоги в суді першої інстанції; 5 000,00 грн за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції; 5 000,00 грн за надання правової допомоги в суді касаційної інстанції; додатково 10% від суми стягнення згідно рішення суду на користь Клієнта після вступу рішення суду в законну силу; додатково 10% від суми на яку зменшено вимоги про стягнення з Клієнта згідно рішення суду після вступу рішення суду в законну силу (а.с. 132-133, 134).

Крім того надано Платіжну інструкцію № 58DD8255-5 від 19.08.2024 де платник ТОВ «АК Плюс» сплатив одержувачу Кондратюк В.В. ФОП суму 11 000,00 грн за юридичні послуги згідно Договору 2407/2023 від 24.07.2023 (а.с. 135).

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що додаткове рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви ТОВ «АК Плюс» про ухвалення додаткового рішення слід скасувати, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АК Плюс» витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення від 18 жовтня 2024 року суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Базалицького Р.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 23 100,00 грн., оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АК Плюс»- задовольнити.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2024 року - залишити без змін.

Додаткове рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Базалицького Романа Валерійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, залишити без змін.

Додаткове рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АК Плюс» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат скасувати.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АК Плюс» витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Плюс» (код ЄДРПОУ 41758919, 49126, м. Дніпро, наб. Січеславська, 29-А).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 14 січня 2025 року.

Головуюча: Судді: