Постанова

від 13.01.2025 по справі 440/9975/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 р. Справа № 440/9975/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.08.23 по справі № 440/9975/22

за позовом Кременчуцької гімназії № 12 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення в частині повернення коштів та застосування санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька гімназія № 12 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач, Кременчуцька гімназія №12) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області, апелянт), яке є правонаступником Фонду соціального страхування України у Полтавській області (далі- Фонд) та просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 25.10.2021 №165 в частині повернення коштів Фонду у розмірі 18 682,41 грн та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 9341,21 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позов Кременчуцької гімназії № 12 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області в частині повернення коштів Фонду у розмірі 18682,41 грн та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 9341,21 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь Кременчуцької гімназії №12 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального права, просив суд його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що зважаючи на Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001( далі- Інструкція №455) спірні листки непрацездатності видані неповноважними особами, тобто не у встановленому порядку, а тому не можуть бути підставою для надання допомоги з тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим сума страхових внесків за цими листками витрачена позивачем неправомірно та підлягає поверненню. Наполягав, що право видавати листки непрацездатності мають лише лікуючі лікарі закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарі, що провадять господарську діяльність з медичної практики, як фізичні особи-підприємці. При цьому, на думку відповідача, лікуючий лікар, який працює не у закладі охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, і не є фізичною особою-підприємцем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, а є найманим працівником такого підприємця, не наділений правом видачі листків непрацездатності.

З огляду на вищевикладене, вважає доведеним порушення позивачем норм п.1 ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 30 , ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV ( далі- Закон № 1105- ХІV), п.1.2, п 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13 (далі- Положення № 13), що свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

На підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, зроблені ним у постановах від 06.03.2018 у справі № 805/3126/17-а та від 29.04.2020 у справі №805/1376/16-а, а також на рішення суду першої інстанції в аналогічних справах № 440/10025/21 та №440/10303/21.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правові висновки, зроблені Верховним Судом у постанові від 05.12.2022 у справі №440/2621/21, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2023- без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

Наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (Кременчуцьке відділення) №118-ОД від 10.10.2022 «Про проведення документальної планової перевірки» згідно з наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 19.09.2022 №235-ОД та наказом Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України у Полтавській області «Про затвердження плану-графіка проведення планових перевірок на ІV квартал 2022 року» від 13.09.2022 №102-ОД наказано провести з 11.10.2022 по 13.10.2022 планову перевірку Кременчуцької гімназії № 12 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (податковий номер 24827843) за період з 10.10.2019 по 30.09.2022 з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду головним спеціалістам відділу по роботі зі страхувальниками : ОСОБА_1 (керівник перевірки) та ОСОБА_2 .

На підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області №118-ОД від 10.10.2022 «Про проведення документальної планової перевірки» в.о. начальника відділення О. Бойко видано головним спеціалістам відділу по роботі зі страхувальниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлення на проведення документальної перевірки №105 від 10.10.2022, примірник якого вручено страхувальнику- директору ОСОБА_5 11.10.2022, що підтверджується відміткою про вручення та його підписом на примірнику направлення.

За результатами перевірки складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України від 13.10.2022 №103.

У розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту перевірки № 103 від 13.10.2022 зафіксовано, в тому числі, порушення , яке є предметом оскарження позивача:

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону № 1105, п. 1.2, п. 2.2 Постанови № 13, а саме: при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий не лікуючим-лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець); не розглядалася підстава і правильність видачі листків непрацездатності: 18.01.2021: ЛН АЛД 280435 від 17.11.2020 ОСОБА_3 , 18.01.2021: ЛН АЛД 280320 від 10.11.2020 ОСОБА_4 , 18.01.2021: ЛН АЛД 280470 від 28.11.2020 ОСОБА_4 , 26.02.2021 : ЛН АЛД 255520 від 21.12.2020 ОСОБА_5 .

Позивач подав на Акт перевірки № 103 від 13.10.2022 свої заперечення від 19.10.2022.

Незважаючи на це, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на підставі висновків акту перевірки було прийнято рішення №165 від 25.10.2022 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, яким зобов`язано Кременчуцьку гімназію №12 повернути до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачену суму страхових коштів 20 939,61 грн та вирішено застосувати до Кременчуцької гімназії №12 фінансові санкції за порушення порядку використання страхових коштів у вигляді штрафу у розмірі 10 469,81 грн.

Не погоджуючись з рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №165 від 25.10.2022 в частині повернення страхових коштів Фонду в розмірі 18 682,41 грн та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 9341,21 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що застраховані особи мають право на отримання, у разі настання страхового випадку, матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV; пункт 2 частини 1 статті 16 Закону).

Застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, незалежно від того, працює такий лікар у юридичній особі чи у фізичної особи-підприємця, яка на підставі закону здійснює господарську діяльність з надання медичних послуг, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати через видачу листка непрацездатності лікуючим лікарем, який безпосередньо надавав медичну допомогу та перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність з забезпечення медичного обслуговування населення на підставі закону та має всі необхідні дозвільні документи, а не з юридичною особою, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом № 1105-XIV.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон № 1105-XIV.

Частиною 1 статті 4 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Пунктами 2, 7 частини 1 статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2, 6 частини 2 статті 9 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини 1 статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Пунктом 1 частини 5 статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року (далі - Положення №13), комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455(далі - Інструкція № 455, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406(далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406), листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

Отже, з аналізу наведених вище норм права вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо).

Судом встановлено, що позивачем використано 18 682,41 грн із коштів Фонду, а саме: 7791,94 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АЛД № 280435, який видано17.11.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_6 ; 6984,77 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АЛД № 280320, який видано 10.11.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_6 ; 1611,87 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АЛД №280470, який видано 28.11.2020 (продовження листка непрацездатності АЛД 280320) лікуючим лікарем ОСОБА_6 та підписано головою ЛКК Онікій Іриною Ігорівною; 2293,83 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 на підставі листка непрацездатності АЛД №255520, який видано 21.12.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 та Онікій І.І. є найманими працівниками ФОП ОСОБА_7 , що підтверджується наказами про прийняття на роботу.

Натомість, ФОП ОСОБА_7 зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є загальна медична практика, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ФОП ОСОБА_7 має ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальностями: загальна практика - сімейна медицина (лікарські спеціальності), сестринська справа (спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою) за адресою: АДРЕСА_1 .

За умовами Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-К0А6-М000, укладеного між Національною службою здоров`я України (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (надавач), ФОП ОСОБА_7 зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів (пункт 8); медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору (пункт 9); медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору (пункт 10).

Під час судового розгляду були досліджені спірні листки непрацездатності, і встановлено, що дані листки непрацездатності видані ФОП ОСОБА_7 , скріплені її печаткою із зазначенням ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , про що свідчать заповнені графи «Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я», «Печатка закладу охорони здоров`я» , в графі «Режим» щодо листків непрацездатності АЛД № 280435, АЛД №280320, АЛД №280470, АЛД №255520 зазначено «амбулаторний», у графі «Звільнення від роботи» зазначено з якого числа звільнено осіб від роботи, посада, прізвище лікаря з відтиском його печатки, у графі «Стати до роботи» міститься інформація щодо посади та прізвища лікаря з відтиском його печатки, а також відтиск печатки з текстом ФОП ОСОБА_7 , м. Кременчук, Полтавська область, Україна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , для листків непрацездатності.

Тобто дані листи непрацездатності заповнені відповідно до Інструкції № 532/274/136-ос/1406.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Положення № 13 до повноважень Комісії із соціального страхування підприємства входить, зокрема, перевірка правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Разом із тим, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Положення № 13 Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.

Також згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Положення № 13 робочі групи (представники) комісії із соціального страхування підприємства, створені (призначені) відповідно до пункту 1.5 цього Положення, за функціональним розподілом обов`язків виконують практичну роботу з окремих повноважень комісії, визначених у розділі ІІІ цього Положення. Зокрема, за необхідності звертаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду та його відділення щодо перевірки правильності видачі документів, які є підставою для надання допомоги.

Водночас згідно з пунктом 8.1 розділу 8 Інструкції № 455 контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров`я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової страти працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання.

Відповідно до пункту 8.3 розділу 8 Інструкції № 455 за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність згідно з законодавством України несуть лікарі.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що хоча комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженнями перевірки правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, проте контроль за дотриманням порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та виявлення порушень правил видачі таких документів покладено на (враховуючи межі компетенції) Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання, позаяк комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженням перевірки правильності заповнення листка непрацездатності відповідно до Інструкції №532/274/136-ос/1406, а у разі необхідності перевірки дотримання порядку видачі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, - звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає підстав для висновку про те, що позивачем було неправомірно витрачено суму страхових коштів у розмірі 18682,41 грн.

Слід також зазначити, що за відсутності відповідальності пацієнта стосовно правильності заповнення листків непрацездатності, а також враховуючи, що сам факт настання страхового випадку по досліджуваному листку непрацездатності не ставиться під сумнів органом Фонду, підстав для повернення коштів Фонду, які були виплачені відповідно до вказаного листка непрацездатності не вбачається. Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду викладеною у постановах від 18 червня 2020 року у справі № 802/2184/16-а та від 05 грудня 2022 року у справі №440/2621/21.

Колегія суддів вважає слушними посилання суду першої інстанції на те, що статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом (пункт 2 частини 1 статті 16 Закону № 1105-XIV).

Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати без встановлення відсутності у цього пацієнта права на такі виплати, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом № 1105-XIV.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 25.10.2022 № 165 в частині повернення страхових коштів Фонду на суму 18682,41 грн та застосування фінансових санкцій в розмірі 9341,21 грн за порушення порядку використання страхових коштів Фонду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апелянта стосовно того, що позивача притягнуто до відповідальності не за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а за порушення порядку використання страхових коштів, що були виплачені за листками непрацездатності, які видані з порушенням встановлених правил, обов`язок перевірки яких покладено на страхувальників (роботодавців), колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже було зазначено вище , не встановлено факту того, що позивачем неправомірно витрачено вказану вище суму страхових коштів. Посилання апелянта на практику Верховного Суду викладену у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 805/3126/17-а та 29 квітня 2020 року у справі № 805/1376/16-а, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки дані справи не є релевантними до даної справи.

Посилання апелянта на рішення суду першої інстанції в аналогічних справах № 440/10025/21 та №440/10303/21 колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 440/9975/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін