Постанова

від 06.01.2025 по справі 520/29273/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 р.Справа № 520/29273/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., повний текст складено 28.08.24 по справі № 520/29273/23

за позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ

Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №00218080406 від 19.07.2023, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2023 року № 6595/20-40-04-06-03/3389926 від 23.03.2023; стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 р адміністративний позов Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00218080406 від 19.07.2023, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2023 року № 6595/20-40-04-06-03/3389926 від 21.03.2023. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

ГУ ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. На думку апелянта суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 520/29273/23, прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову Підприємство «ІНВЕСТКОНТРАКТ» ХОООІ «СЄ» відмовити в повному обсязі.

Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , з доводами відповідача не погоджується , вважає, що апеляційна скарга є безпідставною і не підлягає задоволенню. Вважає , що ухвалене судом рішення винесене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, тому рішення є обґрунтованим та законним, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Посилаючись на доводи , викладенні у відзиві , просить суд відмовити в задоволені апеляційної скарзі Головному управлінню ДПС у Харківській області в повному обсязі, залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року у справі № 520/29273/23 без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін , перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" зареєстроване як юридична особа, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

ГУ ДПС у Харківській області на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2023 року №6595/20-40-04-06-03/3389926 від 21.03.2023, встановлені порушення:

1) п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п.200.4 ст. 200, Податкового Кодексу, внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку відповідно до податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року на суму 74566,00 грн.

2) п. 200.1 п. 200.4 ст. 200, Податкового Кодексу відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відповідно до податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року у розмірі 21423,00 грн.

Підставою для вказаних висновків слугувало те , що що Платником не вірно вказано у таблиці 2.1 додатку 1 до декларації з ПДВ за січень 2023 року період складання податкової накладної у 1 та 2 рядках а саме: 12/2023, що призвело до порушення Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, яким затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, та відповідно не дає права включати до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 42 950,5 гривень.

При перевірці правомірності заповнення рядків 16, 16.1 декларації за січень 2023 року встановлено, що від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду складає 31 615,0 грн, при цьому, залишок від`ємного значення, що переноситься з рядку 21 декларації за грудень 2022 року розраховано за рахунок збільшення залишку від`ємного значення у рядку 16.3. податкової декларації за грудень 2022 року за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.10.2022 №00061761806 на суму 91 463,0 грн.

Також, у рядку 1 табл 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2023 року включено суму ПДВ до відшкодування по контрагенту з індивідуальним податковим номером 448417520338, ТОВ "Шинкорд", при цьому в січні 2023 року згідно додатку 1 до декларації з ПДВ за січень 2023 року та даних ЄРПН не зареєстровано податкові накладні на придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента з вказаними індивідуальним податковим номером на суму ПДВ 53 446, 0 гривень.

Крім того, до рядку 4 табл 2 додатку 3 до декларації за січень 2023 року включено суму ПДВ до відшкодування по контрагенту з індивідуальним податковим номером 319970704650 у розмірі 33 440,0 грн. Згідно з даними ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на придбання товарів (робіт, послуг) виписаних на Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" (податковий номер 33899926) від контрагента з індивідуальним податковим номером 319970704650.

У відповідності до п.50.2 ст. 50 ПК України позивач 31.03.2023 подав уточнюючі розрахунки за: листопад 2022 року; за грудень 2022 року та за січень 2023 року.

Як зазначається позивачем у позові, у подальшому в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2022 року № 9066623513 збільшено від`ємне значення у рядку 16.2. в розмірі 91463 грн., а залишок від`ємного значення за результатами перевірки податкового органу у рядку 16.3, в сумі - 91463 грн. вилучено.

Контролюючий орган в особі ГУ ДПС у Харківській області відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V ПК України в порядку встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Кодексу провів камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 року, та за результатами цієї камеральної перевірки складений акт № 10648/20-40-04-06-03/3389926 від 19.04.2023.

Висновками акту камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.03.2023 № 9066642846 за січень 2023 року встановлено, що він не впливає на висновки, зроблені за результатами акту камеральної перевірки з податкової звітності з ПДВ за січень 2023 року від 21.03.2023 №6595/20-40-04-06-03/3389926.

На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки від 21.03.2024 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2023 року № 6595 ГУ ДПС у Харківській області 19 квітня 2023 року винесені податкові повідомлення-рішення:

1) № 00088050406 від 19 квітня 2023 року за формою В1, яким встановлюється завищення бюджетного відшкодування за січень 2023 року в сумі 74566,00 грн та накладені штрафні санкції за січень 2023 року в сумі - 37283,00 грн

2) № 00088090406 від 19 квітня 2023 року за формою ВЗ, згідно якого підприємству відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку з податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року у розмірі 21423,00 грн.

Позивач не погодився з зазначеними рішеннями та відповідно до ст.56 оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 11.07.2023 за № 18670/6/99-00-06-04-02-06, скарга частково задоволена, а саме:

- податкове повідомлення - рішення № 00088050406 від 19 квітня 2023 року за формою В 1 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій.

- податкове повідомлення - рішення № 00088090406 від 19 квітня 2023 року за формою ВЗ залишено без змін.

ГУ ДПС у Харківській області на підставі п.п.60.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України відкликано податкове повідомлення - рішення: № 00088050406 від 19 квітня 2023 року за формою В1 та винесено нове податкове повідомлення - рішення: №00218080406 від 19.07.2023 за формою В1 зі зменшеною сумою штрафних санкцій.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги від ДПС України за № 26153/6/99-00-06-01-04-06 від 05.09.2023, скаргу позивача залишено без розгляду.

Не погоджується з рішенням контролюючого орану, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем, до моменту прийняття спірного податкового повідомлення рішення, надано до податкового органу уточнюючі розрахунки з деталізацією показників, які спростовують висновок про завищення від`ємного значення, однак вказане не враховано контролюючим органом, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00218080406 від 19.07.2023.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею50 ПКУкраїни.

Згідно з пунктом 50.1 статті50 ПКУкраїни у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку (абзаци 4-6 пункту 50.1 статті50 ПКУкраїни).

Пунктом 50.2 статті50 ПКУкраїни визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язаньу разі самостійного виявлення помилкишляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею50 ПКУкраїни. При цьому таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Встановлене пунктом 50.2 статті50 ПКУкраїни обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати іпісля проведення перевірки.

Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті50 ПКУкраїни, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у періодпісля проведення перевіркиі до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Аналогічне правозастосування в частині можливості подання уточнюючих розрахунківпісляпроведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, викладене і в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 805/4187/16-а, від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 826/8894/18, від 4 листопада 2020 року у справі № 640/330/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 360/3701/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 804/54/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 400/1379/19, від 09 лютого 2024 року у справі № 640/35633/21 та від 28 лютого 2024 року у справі №420/5099/23.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 31.03.2022 подав уточнюючі розрахунки за: листопад 2022 року; за грудень 2022 року та за січень 2023 року. Уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 року № 9066642846, з Додатками, виправлено неточності та помилки до декларації з ПДВ за січень 2023 року. Внесені виправлення в додаток 1 доданого до уточнюючого розрахунку. У Таблиці 2.1 у рядку стосовно контрагента ІПН 448417520338 щодо невірно вказаного періоду складання податкової накладної 12/2023 на суму ПДВ в розмірі 42946 грн. виключено цей рядок, а рядок з тією ж самою сумою з правильним періодом складання податкової накладної 12/2022 включено. Стосовно контрагента з ІПН 336171120399 в сумі ПДВ 4,5 грн. Також, Додатком 3 до уточнюючого розрахунку за січень 2023 року виправлена помилка щодо контрагента з ІПН 314970704650. Невірний ІПН - 319970704650 замінено на правильний ІПН - 314970704650. При цьому, у самому розрахунку, значення даних, які наводилися в декларації за січень 2023 року, не змінювалися.

Вказаними уточнюючими розрахунками платником виправлено порушення, виявлені в ході камеральної перевірки, однак допущено ряд інших порушень податкового законодавства, які описані в акті від 19.04.2024 № 10648/20-40-04-04-06-03/33899926 про результати камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 року.

Так , за висновками акту камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.03.2023 № 9066642846 за січень 2023 року встановлено, що він не впливає на висновки, зроблені за результатами акту камеральної перевірки з податкової звітності з ПДВ за січень 2023 року від 21.03.2023 №6595/20-40-04-06-03/3389926.

Колегія суддів зазначає, що виправлення, в даному разі , помилок у податковій звітності, не можна вважати самостійним, адже платник подав уточнюючу звітність після виявлення податковим органом в ході перевірки порушень, а не внаслідок самостійного виявлення.

19 квітня 2023 року на підставі висновків акту перевірки від 21.03.2024 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2023 року № 6595 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 00088050406 та № 00088090406 від 19 квітня 2023.

Підприємством "Інвестконтракт" ХОООЗІ "Слов`янська єдність» 19.04.2023 надано уточнюючий розрахунок № 9085778486 до декларації за січень 2023 року, який згідно з даними бази «Єдине вікно подання електронної звітності» збережено на центральному рівні 19 квітня 2023 року о 21:31:10, а весь пакет документів до уточнюючого рорахунку збережено о 22:20:31.

Податковий орган зазначає , що поданий підприємством 19.04.2023 уточнюючий розрахунок № 9085778486 до декларації за січень 2023 року не міг бути врахований при прийнятті ППР від 19.04.2023 , оскільки збережений на центральному рівні 19 квітня 2023 після 21-00 год.

Тобто, уточнюючий розрахунок № 9085778486 до декларації за січень 2023 року подано позивачем 19.04.2023 вже після винесення податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2023 № 00088050406 та № 00088090406, що не заперечується сторонами по справі.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2023 № 00088050406 та № 00088090406 в порядку адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу.

Так , за результатами розгляду скарги позивача згідно рішення ДПС України від 11.07.2023 № 18670/6/990006-01-04-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2023 № 00088050406 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 29826,40 грн , в іншій частині зазначене ППР та ППР від 19.04.2023 № 00088090406 залишено без змін.

Відповідно до вимог п.п. 6.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

Розділ ІІ Порядку №1204 визначає порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.

За правилами пункту 5 розділу ІІ "Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень" Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень" Порядку №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

З аналізу наведених норм права слідує, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано повністю або частково. У першому випадку у податкового органу відсутній обов`язок із прийняття нового податкового повідомлення-рішення, а скасоване податкове повідомлення-рішення вважається. У випадку ж часткового скасування податкового повідомлення-рішення судом податковий орган повинен надіслати платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, яке міститиме зменшену суму грошового зобов`язання. При цьому, до моменту надходження нового податкового повідомлення-рішення платнику податків із зменшеною сумою грошового зобов`язання попереднє податкове повідомлення-рішення не вважається відкликаним, що випливає із змісту пункту 60.4 статті 60 ПК України.

Оскаржуване у справі податкове повідомлення -рішення №00218080406 від 19.07.2023 прийнято саме за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2023 № 00088050406 та № 00088090406.

Враховуючи наведене, уточнюючий розрахунок № 9085778486 до декларації за січень 2023 року , який подано позивачем 19.04.2023 після винесення податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2023 № 00088050406 та № 00088090406, не може бути врахований податковим органом при прийнятті оскаржуваного у справі податкового повідомлення -рішення №00218080406 від 19.07.2023 , яке прийнято за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2023 № 00088050406 та № 00088090406.

Враховуючи те , що платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що під час винесення спірного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

У зв`язку з наведеним всі інші сторін не свідчать про неправомірність висновків податкового органу щодо встановлених перевіркою порушень позивачем .

Наведене не враховано судом першої інстанції, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Інші доводи і заперечення позивача на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність".

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 по справі № 520/29273/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий Повний текст постанови складено 13.01.2025 року