Постанова

від 13.01.2025 по справі 520/28860/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 р. Справа № 520/28860/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., повний текст складено 15.12.23 по справі № 520/28860/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення № 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023 р., яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання на 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 296 094,41 грн. та податкову вимогу № 0007792-1314-2040 від 28.09.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що суд першої інстанції при прийнятті рішення не надав будь- якої оцінки доводам позивача про неможливість отримання інформації з Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6310138800:01:013:0017 станом на 2023 рік. Суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин статтю 23 Закону України «Про оцінку земель» та статтю 289 Податкового кодексу України. Вказує , що Витяг про нормативну грошову оцінку від 29.11.2021 р. за вих. N9 4580, на підставі якого було відповідачем було обчислено податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб, було скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 р. у справі № 520/22836/23 (не набрало законної сили на час подання даної апеляційної скарги). Посилаючись на обставини , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. по справі № 520/28860/23 повністю і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог

Головне управління ДПС у Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу , вважає , що в апеляційній скарзі не викладено жодних доводів, які свідчать про неправомірність дій контролюючого органу, які в свою чергу тягнуть за собою скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду. ГУ ДПС у спірних правовідносинах забезпечено дотримання ч.2 ст. 19 Конституції при прийнятті оскаржуваного рішення, так як ГУ ДПС діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством. Правових підстав вважати прийняте рішення неправомірним не має. Відповідач вважає, що при судовому розгляді справи судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №520/28860/23 без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 зупинено провадження у справі № 520/28860/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі № 520/28860/23 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №520/22836/23, оскільки результати розгляду справи №520/22836/23 мають безпосереднє значення для вирішення питання про правомірність використанням податковим органом витягу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 29.11.2021р. за вих.№4580 для визначення податкового зобов`язання на 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб.

Згідно з інформацією, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Другим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову 27.12.2024 у справі № 520/22836/23, якою апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 520/22836/23 залишено без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 поновлено провадження у справі № 520/28860/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі № 520/28860/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено , що позивачу та його батьку ОСОБА_2 на праві власності належать нежитлові приміщення у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , які у сукупності складають цілу будівлю.

Належні позивачу та його батьку нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:01:013:0017, яка використовувалась попереднім власником на умовах оренди, про що з Харківською міською радою було укладено договір оренди землі від 17.03.2010 р., зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в Державному реєстрі земель 14.05.2010 р. за № 941066900022.

30.01.2020 р. до вказаного договору оренди землі були внесені зміни, згідно яких замінено попереднього орендаря земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:01:013:0017 на позивача та ОСОБА_2 .

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки 6310138800:01:013:0017 зареєстровано 06.02.2020 р. за позивачем та його батьком ОСОБА_2 .

За умовами діючого договору оренди землі від 17.03.2020 р. позивач є співорендарем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:01:013:0017, яка знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Лопатинський, 18, має загальну площу 0,1599 га.

Договір укладено строком до 01.02.2032 р., орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Відповідно до пункту 5 договору оренди від 17.03.2010 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 198 719,00 грн. на час укладання договору

Щороку відповідачем обчислюється орендна плата позивачу як фізичній особі як 1/2 частина від орендної плати, що становить 3% від нормативної грошової оцінки орендуємої земельної ділянки.

Податковим повідомленням - рішенням № 6864698-2405-2038-ІІА63120270000028556 від 30.06.2023 р. відповідач визначив податкове зобов`язання позивачу з орендної плати фізичних осіб за 2023 рік у сумі 296 094,41 грн.

З метою перевірки суми нарахувань було надіслано запит через електронний кабінет Держгеокадастру (заява № ЗВ-9925379142023 від 02.08.2023 р.) на отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310138800:01:013:0017.

07.08.2023 р. за результатом розгляду заяви № БВ-9925379142023 від 02.08.2023 р. було отримано повідомлення про відмову у наданні запитуваних відомостей з Державного земельного кадастру від 07.08.2023 р. за № РВ-6300107872023 з підстав відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду виду цільового призначення земельної ділянки, визначеного відповідно до додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Отримавши відмову у наданні нормативної грошової оцінки у 2023 році позивач звертався до відповідача з листом про надання роз`яснень про те яку нормативну грошову оцінку використовував відповідач при обчисленні розміру орендної плати за землю. Згідно отриманої відповіді відповідач обчислював розмір податкового зобов`язання позивача на підставі нормативної грошової оцінки, зазначеної у витязі від 29.11.2021 р. за вих. № 4580.

09.10.2023 р. позивачем отримано податкову вимогу № 0007792-1314-2040 від 28.09.2023 р., до складу боргу за якою входить сума заборгованості за податковим повідомленням - рішенням № 6864698-2405-2038-UА63120270000028556 від 30.06.2023 р. на суму 296 094,41 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що позивач є орендарем з 30.01.2020, а нова нормативно грошова оцінка земель застосовується з 01.01.2020, то ОСОБА_1 зобов`язаний бути обізнаним про розрахунок нової нормативно грошової оцінки, яка здійснюється на підставі Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку. Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь - яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, який використовується контролюючим органом для визначення розміру орендної плати з фізичних осіб. Розрахунок орендної плати ОСОБА_1 за 2023 рік: 15 604 458*1,1*1,15*3%=592 189,1872=296 094,41, 15 604 458 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу № 4580 від 29.11.2021; 1,1 та 1,15 - коефіцієнти індексації; 3% - ставка орендної плати,-2 - кількість платників податку відповідно до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). Таким чином, суд дійшов висновку , що податкове повідомлення рішення від 30.06.2023 № 6864698-2405-2038- ЦА63120270000028556, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 296 094,41 гривень є правомірним та скасуванню не підлягає. З огляду на те, що платник податків у зазначений термін не сплатив суму узгодженого податкового зобов`язання, то суд першої інстанції висновок, що податкова вимога № 0007792-1314-2040 від 28.09.2023 є правомірною та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161 "Про оренду землі" (далі - Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).

Однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону № 161).

Згідно із ст. 21 Закону № 161 орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін ц договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Питання справляння плати за землю, у тому числі орендної плати за земельну ділянку регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пп.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю обов`язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2-288.3 ст. 288 Податкового кодексу України). Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271,1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року, але у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами підпункту 288.4 статті 288 цього кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежуне може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу), та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

За змістом статті 289 Податкового кодексу Україниуправління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

За положеннями статті 5 Закону України «Про оцінку земель»грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема: для визначення розміру земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності -ст. 13 Закону України «Про оцінку земель».

Відповідно достатті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 24 частини 1статті 26 цього Законувстановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно доПодаткового кодексу України.

Як зазначено вище, саме Криворізькою міської радою як органом місцевого самоврядування прийняті відповідні рішення щодо встановлення ставки земельного податку та розміру орендної плати на території міста.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель»визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються яквитягз технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витягз технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017 податковим органом розраховано грошове зобов`язання позивача з орендної плати та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023 р., яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання на 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 296 094,41 грн. та податкову вимогу № 0007792-1314-2040 від 28.09.2023.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у справі № 520/22836/23 встановлено , що 21.08.2023 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, в якому просять:

- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі ГУ Держгеокадастру у Харківській області) із формування витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017, щодо якої у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код видів цільового призначення земельної ділянки.

- скасувати витяг ГУ Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017 (далі Витяг).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у справі №520/22836/23 вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017, щодо якої у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код виді цільового призначення земельної ділянки. Скасовано витяг ГУ Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_2 1073,60 грн, у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн, відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення вмотивовано тим , що кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, залежно від яких встановлюються коефіцієнти, що характеризують функціональне використання земельної ділянки.

Зазначені коефіцієнти, згідно з Методикою №1147, є складовою формули визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в силу ст.271 Податкового кодексу України є базою оподаткування платою за землю.

Враховуючи, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.11.2021 року за вих. № 4580 взагалі не містить код Класифікації видів цільового призначення земель, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року змінено, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 520/22836/23 залишено без змін.

Приймаючи вказану постанову суд виходив з того , що із Додаткової угоди до договору оренди землі від 30.01.2020 року убачається, що за цією угодою вносяться зміни в договір оренди земельної ділянки, що має кадастровий номер, тобто державна реєстрація цієї земельної ділянки вже була проведена. Будь-яких доказів про відсутність відомостей про зазначену вище земельну ділянку в Державному земельному кадастрі або про внесення змін до відомостей про цю земельну ділянку відповідач судам першої та апеляційної інстанцій не надав. Розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки визначений у п. 5 договору оренди земельної ділянки від 17.03.2010 року з урахуванням додаткової угоди до цього договору від 30.01.2020 року. Станом на 23.08.2019 року за наявною актуальною інформацією про об`єкт нерухомого майна № 1902232563101, цільове призначення означеної вище земельної ділянки визначено у Державному реєстрі, як 1.11.6. При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність у позивачів обов`язку відслідковувати діяльність відповідача щодо формування Витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 520/22836/23 набрало законної сили.

Статтею 255 КАС України установлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Також ч.1 ст.370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною четвертою статті 78 КАС України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто , враховуючи висновки рішення судів по справі № 520/22836/23, які набрали законної сили, дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017, щодо якої у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код виді цільового призначення земельної ділянки є неправомірними , а витяг ГУ Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017 є скасованим.

Враховуючи те , що витяг ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29.11.2021 року за вих. № 4580 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:01:0130017 використовувався податковим органом для визначення розміру орендної плати з фізичних осіб , розрахунку грошового зобов`язання позивача з орендної плати та прийняті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023 р., яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання на 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 296 094,41 грн, який в судовому порядку скасований і рішення суду щодо його скасування набрало законної сили, колегія суддів дійшла висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023р.

Щодо податкової вимоги № 0007792-1314-2040 від 28.09.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).

Отже, податкова вимога надсилається контролюючим органом платнику податків у разі, коли у платника податків виник податковий борг.

Оскільки податкове повідомлення - рішення № 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023 р є скасованим, а податковий борг у вимозі 0007792-1314-2040 від 28.09.2023. виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023 р, то оскаржувана податкова вимога підлягає скасуванню як похідна вимога від основної.

Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Наведені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі № 520/28860/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення , яким позов ОСОБА_2 задовольнити .

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення 6864698- 2405-2038-UA63120270000028556 від 30.06.2023 р., яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання на 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 296 094,41 грн. .

Визнати протиправними і скасувати податкову вимогу № 0007792-1314-2040 від 28.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2960,95 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4441,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк І.М. Ральченко