Постанова

від 13.01.2025 по справі 640/31224/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/31224/21 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання висновку про повернення позивачу надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2 712 008,00 грн; зобов`язання відповідача подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення позивачу надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2 712 008,00 грн на рахунок позивача IBAN UA293223130000002600401284630.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві також звернулось із апеляційною скаргою, за змістом якої посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзиви на апеляційні скарги відповідачів, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг відповідачів.

Представник Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у судовому засіданні також підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2018 року Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» було подано податкову декларацію з податку на прибуток за ІІІ квартал 2018 року.

Відповідно до Декларації за III квартал 2018 року об`єкт оподаткування позивача податком на прибуток підприємств становив 19 088 749,00 грн (код рядка 4), податок на прибуток (код рядка 6) становив 3 435 975,00 грн (18% об`єкта оподаткування згідно пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Зазначену суму податку на прибуток (3 435 975,00 грн) відповідно до підпункту 57.1.2 пункту 57.1 статті 57 ПК України зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 350 003,00 грн (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16) та на суму податку на прибуток, сплачену за І та II квартал 2018 року у розмірі 373 964,00 грн (код рядка 18). В результаті чого сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за III квартал 2018 року становила 3 435 975,00 грн - 350 003,00 грн - 373 964,00 грн = 2 712 008,00 грн (рядок 19).

Визначену у декларації суму податку па прибуток підприємств - 2 712 008,00 грн позивачем було сплачено до Державного бюджету України 16.11.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 10174 від 16.11.2018.

27 лютого 2019 року позивачем електронними засобами зв`язку через програму «М.Е.DОС» відповідачу було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік (далі - Декларація за 2018).

Відповідно до Декларації за 2018 рік об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств становив 27 160 089,00 грн (код рядка 4), податок на прибуток (код рядка 6) - 4 888 816,00 грн.

Зазначену суму податку на прибуток (4 888 816,00 грн) зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 038 570,00 грн (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16). В результаті чого сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за 2018 рік становила 4 888 816,00 грн - 1 038 570,00 грн = 3 850 246,00 грн (рядок 17). З урахуванням сплачених сум податку на прибуток у І, ІІ та ІІІ кварталах 2018 року (85 300,00 грн+288 664,00 грн+2 712 008,00 грн = 3 085 972,00 грн), сума податку, що підлягала доплаті за 2018 рік становила 3 850 246,00 грн - 3 085 972,00 грн = 764 274,00грн.

26 лютого 2021 року позивачем електронними засобами зв`язку через програму «М.Е.DОС» відповідачу було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік (далі - Уточнююча декларація). Підтвердженням подання Уточнюючої декларації є квитанція № 2 з зазначенням дати, часу прийняття та реєстраційного номеру документу у відповідача.

Відповідно до уточнюючої декларації об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2018 рік становить: - 33 874 035,00 (код рядка 4), податок на прибуток (код рика 6) відповідно не нараховується. Враховуючи від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток позивачем у коді рядка 26 Уточнюючої декларації (виправлення помилок) відмінусовано суму сплаченого податку на прибуток за 2018 рік у розмірі 4 888 816,00 грн (3 850 246,00 грн фактично сплаченою податку на прибуток за 2018 рік - 1 038 570,00 грн сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів).

15 квітня 2021 року електронними засобами зв`язку через програму «М.Е.DОС» відповідачу було подано заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, а саме надміру сплаченої 16 листопада 2018 року суми податку на прибуток підприємств за III квартал 2018 року у розмірі 2 712 008,00 грн.

Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків листом № 2895/6/31-00-04-04 від 27 квітня 2021 року просило позивача надати додаткові документи та пояснення походження наявної переплати (а.с. 125-128).

Листом від 26 травня 2021 року № 29/3.3.1-1841 позивач надав пояснення походження переплати та перелік документів на підтвердження заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань (а.с. 129-130).

Не погоджуючись з бездіяльністю Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неподання висновку про повернення позивачу надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2 712 008,00 грн, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пунктів 43.3, 43.4 статті 44 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядок №1146).

Пунктом 5 Порядку № 1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Згідно пункту 7 Порядку № 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктами 9 та 11 вказаного Порядку передбачено, що орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

На підставі отриманих висновків, відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку.

З системного аналізу зазначених положень вбачається, що умовами для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань є: 1) подання платником заяви у довільній формі з обов`язковим зазначенням суми і виду помилково та/або надміру сплаченого платежу, напряму або напрямів перерахування коштів, що повертаються; 2) подання такої заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; 3) відсутність податкового боргу; 4) наявність переплати з відповідного платежу.

Як убачається з долученої до матеріалів справи інтегрованої картки позивача, сплачені позивачем суми податку на прибуток у розмірі 10 926 781,66 грн станом на час звернення до відповідача із заявою про повернення помилково/надміру сплачених коштів і на час відмови відповідача у їх поверненні обліковувались в інтегрованій картці позивача як переплата, що свідчить про відсутність у позивача на час звернення із заявою податкового боргу.

В свою чергу, Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків у порушення вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку № 1146 висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготовлено та не подано відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що переплата, яка виникла в результаті зменшення по декларації, потребує підтвердження визначення «надміру сплачені грошові зобов`язання» шляхом проведення контрольно-перевірочних заходів, оскільки норми чинного податкового законодавства не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування коштів обов`язкове проведення документальної перевірки.

Так, у постанові від 13.11.2018 у справі №826/16004/17 Верховним Судом зауважено, що ухваленню відповідного висновку (про повернення надміру сплачених коштів) має передувати перевірка поданої платником заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, яка, в розумінні податкового законодавства, не є податковою перевіркою в значенні статті 75 Податкового кодексу України.

Відтак, подання позивачем однієї заяви є достатньою підставою для вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань.

В силу приписів абзацу першого пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, чинним законодавством на контролюючий орган покладений обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку із дня подання позивачем заяви підготувати висновок про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Проте, як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, відповідач таких дій не вчинив.

Водночас, суд першої інстанції помилково зобов`язав Головне управління ДПС у м. Києві подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення Дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2 712 008,00 грн. з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань було подано до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, з огляду на перебування позивача на обліку саме в цьому контролюючому органі.

Беручи до уваги, що Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків не було виконано покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, колегія приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення в частині зобов`язання контролюючого органу, який належить зобов`язати подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - змінити, викласти третій абзац резолютивної частини цього рішення наступним чином: «Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення Дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2 712 008,00 грн на рахунок позивача IBAN НОМЕР_1 ».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк