П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/6012/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
13 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним, скасування висновку та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 31.10.2023;
- зобов`язати Ізяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №12 від 04.05.1974, складеного виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницької області щодо ОСОБА_2 , а саме із графи 14 виключити відомості про батька дитини - "17 квітня 1909", "минуло 65 років", доповнити графу 18 відомостями: "підстава запису відомостей про батька - записано зі слів матері".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.03.2000 року, виданим Ямпільською селищною радою Білогірського району Хмельницької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув у районі населеного пункту Білогорівка, Бахмутського району Донецької області. Смерть пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується повідомленням від 09.01.2023, отриманим від ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У вересні 2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив внести зміни до актового запису про народження №12 від 04 травня 1974, складеного виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницької області щодо ОСОБА_2 , а саме із графи 14 виключити відомості про батька дитини - "17 квітня 1909", "минуло 65 років", а графу 18 доповнити відомостями "підстава запису відомостей про батька - записано зі слів матері".
За результатами розгляду заяви Ізяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану прийнятий висновок про відмову у внесені змін до актового запису.
У висновку відповідач зазначив наступне:
«В актовому записі про народження батька заявника №12 від 04 травня 1974 року, складеного виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницькій області на ОСОБА_2 , в графі відомості про батька вказано " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , минуло 65 років, національність - українець". В графі 18 підстава запису відомостей про батька - записи відсутні.
На момент народження дитини мати перебувала у шлюбі, актовий запис № 22 від 05 грудня 1956 року складений виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницькій області на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Шлюб актовий запис № 22 від 05 грудня 1956 року складений виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницькій області на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано 14 листопада 1975 року актовий запис №53 складений Білогірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 відповідач вважає, що документально підтверджених підстав для внесення змін до актового запису про народження батька заявника № 12 від 04 травня 1974 року немає, оскільки на момент народження дитини матір перебувала у шлюбі, актовий запис № 22 від 05 грудня 1956 року складений виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницькій області на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який було розірвано.
Водночас, орган РАЦС зазначає, що оскільки матір дитини не перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , відомості про батька дитини були обґрунтовано внесені до актового запису за вказівкою матері (позаяк відсутня була спільна заява батьків або рішення суду про встановлення батьківства).
Відповідно до статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю Української УРСР від 29.12.1969 № 2476-VII затвердженого Указом президії Верховної ради "Української PCP, який діяв на момент народження дитини, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою, у випадках, коли дитина народилась у матері, яка не перебуває в шлюбі та якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства.
Вирішено відмовити ОСОБА_1 у внесенні змін в актовий запис про народження батька».
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року №2398-VI (Закон №2398).
Згідно із ст. 2 Закону №2398 актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.
Державній реєстрації відповідно до вказаного вище Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Частиною 1 ст. 3 Закону №2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Згідно із ст. 6 Закону №2398 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
При цьому, ст. 9 Закону №2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Так, актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
В свою чергу, ч. 1 ст. 22 Закону №2398 визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
При цьому, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Крім того, згідно п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (Правил), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість його оскарження.
Згідно п. 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Пунктом 2.13 Правил визначено підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану, а саме:
-рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;
- постанова адміністративного суду;
- висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;
- заява про визнання батьківства (додаток 3);
- заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;
- заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 4;
- заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;
- заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;
- актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини;
- актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу.
Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Згідно пп. 2.15.9 п. 2.15 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, зокрема, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у висновку відповідач вказав про те, що документально підтверджених підстав для внесення змін до актового запису про народження батька заявника №12 від 04 травня 1974 року, складеного виконавчим комітетом В`язовецької сільської ради Білогірського району Хмельницької області на ОСОБА_2 , а саме: щодо виключення із графи 14 відомостей "17 квітня 1909 року", "минуло 65 років" та доповнення графи 18 відомостями: "Підстава запису відомостей про батька - записано зі слів матері" немає у зв`язку із тим, що на момент народження дитини матір перебувала у шлюбі.
При цьому, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 807/45/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17, від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17, від 11 вересня 2019 року у справі №810/2732/18, а також в постановах Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 820/5198/16 та від 13 травня 2021 року у справі № 640/11556/20, від 29 листопада 2022 року у справі №280/956/22.
Разом з тим, у разі наявності у позивача відповідних належних доказів, які можуть довести певні юридичні факти, що впливають на переоцінку відповідних обставин органом РАЦС, він може звернутись до місцевого загального суду щодо встановлення таких юридичних фактів. Водночас, адміністративний суд не здійснює вказані повноваження, а лише надає оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, виходячи з встановленої законом процедури, передбаченої для тих чи інших дій останнього.
Так, у даному випадку, в ході розгляду справи не встановлено ознак неправомірності оскарженого висновку Ізяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 15.01.2025 |
Номер документу | 124380384 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Матохнюк Д.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні