Ухвала

від 13.01.2025 по справі 909/1036/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 909/1036/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024

та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024

у справі № 909/1036/17

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», ?

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 у справі № 909/1036/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/1036/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.12.2024.

Суддя Васьковський О.В. з перебував у відпустці з 23.12.2024 до 03.01.2025 та з 06.01.2025 до 10.01.2025.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 і постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі № 909/1036/17 є незаконними та необґрунтованими, прийнятими внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Справа № 909/1036/17 є справою про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» (далі - ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»).

Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024, якою задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитюка Анатолія Івановича про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди ліквідатора за виконання повноважень ліквідатора по справі № 909/1036/17 про банкрутство ВАТ "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" в розмірі 968 004, 00 гривень та стягнення коштів з невиплаченої грошової винагороди в розмірі 899 353, 53 гривень за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів, затверджено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитюка Анатолія Івановича про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора, задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитюка Анатолія Івановича про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ВАТ "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" та закриття провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай", затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай", ліквідовано ВАТ "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" як юридичну особу, та постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі № 909/1036/17, якою залишено без змін вказану ухвалу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на приписи п. 5 частини другої статті 290 ГПК України, АТ "Укрексімбанк" повідомляє, що підставами касаційного оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі № 909/1036/17 є ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Водночас оскаржувана постанова, ухвалена за результатом перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту та ліквідаційного балансу належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 4 частини першої статті 287 ГПК України).

Наведена вище скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України (неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права) не підпадає під дію положення пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України.

В порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у справі про банкрутство про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, після її перегляду в апеляційному порядку, скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд також звертає увагу на обраний предмет касаційного оскарження.

Також звертає увагу на структуру статті 287 ГПК України, яка складається з підпунктів, частин, абзаців.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, з належним обґрунтуванням.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, оскільки скаржником не зазначено підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 4 частини першої статті 287 ГПК України, у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.

При цьому слід враховувати, що такі підстави касатора за змістом мають лише конкретизувати пояснення касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження.

Копії цих пояснень належить надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому для надіслання копій касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, ?

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 у справі № 909/1036/17 залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - зазначити підставу (підстави), відповідно до обґрунтування касаційної скарги, на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав) з огляду на предмет касаційного оскарження.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський