Постанова

від 13.01.2025 по справі 911/1769/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1769/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страйп" (вх. № 8512/2024)

на ухвалу Північного апеляційного господарський суду від 24.10.2024 (про закриття апеляційного провадження)

у складі колегії суддів: Остапенка О. М. (головуючого), Отрюха Б. В., Сотнікова С. В.

у справі № 911/1769/24

за заявою Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання щодо права не учасника справи про банкрутство оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. 30.01.2024 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/507/22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2024, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ "Енергомашспецсталь") за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Страйп" (далі - ТОВ "Страйп") на підставі положень п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у зв`язку із перебуванням майнового комплексу боржника у м. Краматорськ, як на території, на якій ведуться (велись) бойові дії.

2. 04.07.2024 ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство у зв`язку із неспроможністю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість.

3. 23.07.2024 ухвалою Господарського суду Київської області, зокрема, відкрито провадження у справі №911/1769/24 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" за заявою боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Енергомашспецсталь" та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Соколика Д. І.

4. Відповідне оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" офіційно оприлюднено на веб-сайті Судової влади України 23.07.2024 за №73670.

5. 12.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Страйп", в якій останнє просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1769/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Енергомашспецсталь" у відкритті провадження у справі про банкрутство.

6. Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" через встановлену пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заборону на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, єдиний майновий комплекс якого перебуває на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.

7. В обґрунтування права на звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт посилався на наявність у нього статусу ініціюючого кредитора у справі №905/507/22 щодо того самого боржника ПАТ "Енергомашспецсталь", а оскільки підставою для відмови у відкритті провадження у справі №905/507/22 про банкрутство є обставини, якими боржник обґрунтував свою заяву у даній справі №911/1769/24, то, на його думку, оскаржуване наразі судове рішення безпосередньо стосується прав та інтересів ТОВ "Страйп".

8. 11.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Страйп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/1769/24 та призначено справу до розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

9. 24.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду (повний текст ухвали підписано 04.11.2024) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Страйп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1769/24 - закрито.

10. Ухвала мотивована тим, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №911/1769/24 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2024, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Страйп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1769/24 підлягає закриттю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 11.11.2024 (через підсистему "Електронний суд") ТОВ "Страйп" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарський суду від 24.10.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Страйп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/1769/24 та направити справу для розгляду до Північного апеляційного господарського суду у новому (іншому) складі суду.

12. Скаржник стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також неврахування висновків Верховного Суду у постановах від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, від 01.12.2020 у справі №910/5511/19, від 11.01.2021 у справі №925/1600/16, від 27.12.2022 у справі №918/806/21, від 09.01.2023 у справі № 924/232/22, від 02.03.2023 у справі №922/2654/21 щодо права не учасника справи оскаржувати судові рішення, якщо судове рішення прийнято щодо його прав, інтересів та (або) обов`язків.

13. Скаржник доводить, що на боржника ПАТ "Енергомашспецсталь" поширюються положення пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства щодо обмеження/заборону на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. У цій справі № 911/1769/24 з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 звернувся ініціюючий кредитор у справі № 905/507/22 - ТОВ "Страйп", якому було відмовлено у відкритті провадження про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" у зв`язку із перебування його майнового комплексу у місті Краматорську як на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, на підставі положень 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

14. За доводом ТОВ "Страйп", оскільки підставою для відмови у відкритті провадження у справі № 905/507/22 були обставини якими боржник обґрунтовує свою заяву від 20.06.2024 про відкриття провадження у даній справі №911/1769/24 та чим мотивована оскаржувана ухвала, то є підстави стверджувати про наявність власного процесуального інтересу у ТОВ "Страйп" стосовно боржника, який довівши в іншій судовій справі (№905/507/22) про наявність обставин, що перешкоджають (забороняють) відкривати провадження у справі про банкрутство відносно нього, у даній справі посилається на ті ж самі обставини, але вже як на підставу для відкриття провадження у справі про банкрутство.

15. Зазначене, на думку скаржника, дає підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" у цій справі безпосередньо стосується прав та інтересів ТОВ "Страйп" як ініціюючого кредитора у справі № 905/507/22, оскільки саме наведені вище обставини стали підставою для відмови судами у відкриті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Страйп" у справі № 905/507/22 (фактичне її закінчення). При цьому скаржник посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22 про те, що учасник однієї справи про банкрутство боржника може скористатися правами на оскарження судових рішень в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника до набуття статусу учасника провадження в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника за умови доведення, що суд вирішив питання про його права, обов`язки та інтереси у відповідних правовідносинах.

16. Крім того, вказує, що питання законності відкриття (порушення) провадження про банкрутство відносно боржника ПАТ "Енергомашспецсталь" неодноразово досліджувалося у інших судових, а саме - у cправі №905/507/22, №911/2237/22. Посилаючись на висновки Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17 щодо обов`язковості преюдиційних обставин, скаржник стверджує, що у даній справі судам слід врахувати обставини, встановлені у вище наведених судових справах №905/507/22 та №911/2237/22 в розрізі положень 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у даній справі.

17. Крім того, ТОВ "Страйп" посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494) та пункті 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 та вважає хибними висновки суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Страйп" не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника. Скаржник вказує, що 22.08.2024 ТОВ "Страйп" було подано до суду заяву про визнання грошових вимог у сумі 34 484 042,34 грн, яка ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2024 прийнята та призначена до розгляду в попередньому засіданні.

18. ТОВ "Страйп" також стверджує про наявність підстав для відводу та необґрунтовану відмову у задоволенні заяви скаржника про відвід суддів суду апеляційної інстанції .

19. Скаржник також вказує підставою касаційного оскарження п. 2 ч. 1 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України та стверджує, що 22.10.2024 ним було подано заяву про відвід колегії суддів: Остапенка О. М., Сотнікова С. В. та Отрюха Б. В., яка мотивована наявністю у заявника сумнівів у неупередженості та/або об`єктивності суддів під час розгляду даної справи. ТОВ "Страйп" звертає увагу, що його апеляційна скарга була обґрунтована доводами та подана на підставі обставин, що встановлені, зокрема, у справі №911/2237/22 про банкрутство ПАТ "Енергомащспецсталь" між тими самими сторонами з подібним предметом спору. З огляду на те, що колегія суду у складі суддів: Остапенко О. М., Отрюх Б. В., Сотніков С. В. здійснювала розгляд справи № 911/2237/22 та всі рішення у справі № 911/2237/22, прийняті апеляційний судом у складі колегії суддів до якої входили зазначені судді в подальшому були скасовані Верховним Судом, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості вказаних суддів при розгляді даної справи, скаржник стверджує про наявність підстав для відводу зазначених суддів.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

20. 24.12.2024 до Верховного Суду від ПАТ "Енергомашспецсталь" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому боржник просить залишити касац3ійну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 24.10.2024 - без змін. Божник вважає вірними висновки апеляційного суду про те, що ТОВ "Страйп", не будучи учасником цієї справи та не довівши порушення власних прав та інтересів ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2024, не наділене правом апеляційного оскарження вказаного судового рішення у цій справі. Боржник також вважає, що скаржником не доведено наявності обставин, з якими приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України пов`язують наявність підстав для відводу колегії суддів апеляційного господарського суду у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Щодо доводів скаржника про порушення норм процесуального права у розрізі вказаної підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини першої статті 310 ГПК Суд зазначає таке.

23. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

24. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 для розгляду справи №911/1769/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О. М., судді: Сотніков С. В., Отрюх Б. В.

25. ТОВ "Страйп" 22.10.2024 до суду апеляційної інстанції було подано заяву про відвід колегії суддів у складі Остапенка О. М., Отрюха Б. В. та Сотнікова С. В. у справі № 911/1769/24 з підстав наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів, з огляду на те, що апеляційна скарга ТОВ "Страйп" обґрунтована доводами та подана на підставі обставин, що встановлені, в тому числі, у справі №911/2237/22 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" між тими самими сторонами з подібним предметом спору. Однак, всі рішення у справі №911/2237/22, що приймались Північним апеляційним господарським судом у складі колегій суддів, до яких входили судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В. та Отрюх Б.В., були в подальшому скасовані Верховним Судом.

26. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.10.2024 заяву ТОВ "Страйп" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Остапенка О. М., суддів: Сотнікова С. В., Отрюхв Б. В. у справі №911/1769/24 визнав необґрунтованою та відмовив у її задоволенні, оскільки заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон, зокрема, приписи статті 35 ГПК України, пов`язує наявність підстав для відводу судді.

27. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

28. У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

29. Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

30. Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість заяви про відвід вірними, адже доводи заявника щодо участі вказаних суддів у розгляді та прийнятті рішень в іншій справі №911/2237/22 не є підставою для відводу суддів у розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями суддів та не свідчать про упередженість й необ`єктивність колегії суддів, однозначно не вказують на особисту прихильність до будь-якої зі сторін. Інших підстав в обґрунтування необ`єктивності чи упередженості суддів скаржник не навів.

31. Наведене свідчить про відсутність підстав для визнання відмови у задоволенні відводу колегії суддів апеляційного господарського суду у складі Остапенка О. М., суддів: Сотнікова С. В., Отрюха Б. В. необґрунтованою, відповідно виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень з переданням справи на новий розгляд на підставі пункту 2 частини першої статті 310 ГПК.

32. У цій справі провадження про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" було відкрито за заявою боржника ухвалою суду першої інстанції 23.07.2024.

33. Не погоджуючись із цією ухвалою, ТОВ "Страйп" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, а своє право на апеляційне оскарження скаржник обґрунтовував тим, що ТОВ "Страйп" було ініціюючим кредитором у справі № 905/507/22 про банкрутство цього ж боржника - ПАТ "Енергомашспецсталь".

34. Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при закритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Страйп" Верховний Суд дійшов таких висновків.

35. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

36. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

37. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 ГПК України).

38. Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи:

1) учасники справи;

2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

40. Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. Такий правовий висновок не має законодавчого утілення у ГПК України чи в КУзПБ, однак є усталеним під час перегляду справ про банкрутство та викладений суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 02.03.2023 у справі № 922/2654/21, від 09.03.2023 у справі № 908/3077/21, від 16.09.2023 у справі № 913/567/19 .

41. Ця позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

42. Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

43. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут) (абзац двадцять другий статті 1 КУзПБ).

44. За змістом абзацу одинадцятого статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

45. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

46. Порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ, за змістом якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

47. Отже, за загальним правилом набуття статусу конкурсного кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

48. За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, сформульованого у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

49. Тобто, лише за сукупністю, передбачених КУзПБ дій: пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду конкурсний кредитор набуває правового статусу учасника у справі про банкрутство, отже наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство.

50. В постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 Суд вказав, що особа, після її вступу у справу, як конкурсного кредитора згідно зі статтею 45 КУзПБ набуває процесуальних прав і обов`язків учасника справи, передбачених у статті 42 ГПК України, тому, серед іншого, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

51. Апеляційний господарський суд встановив, що станом як на дату звернення з апеляційною скаргою ТОВ "Страйп" (09.08.2024), так і на дату проведення судового засідання судом апеляційної інстанції (24.10.2024) попереднє засідання у даній справі №911/1769/24 Господарським судом Київської області проведено не було, реєстр вимог кредиторів не затверджено, грошові вимоги кредиторів, в тому числі і ТОВ "Страйп", судом першої інстанції не розглядались по суті з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), та відповідно до реєстру вимог кредиторів боржника не внесені. Отже, ТОВ "Страйп" не набуло статусу кредитора у справі №911/1769/24 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" та не є учасником цієї справи.

52. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про хибність висновків суду апеляційної інстанції про те, що скаржник не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до кредитора, адже як вказує сам скаржник, із заявою з грошовими вимогами він звернувся 22.08.2024, тобто вже після подання ним апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 23.07.2024 і, як встановив апеляційний господарський суд, на дату винесення ухвали апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження, такі вимоги скаржника не були розглянуті та визнані.

53. Посилання скаржника на необхідність врахування висновків, викладених Верховним Судом в постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494) та пункті 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 колегія суддів вважає безпідставним з огляду на таке.

54. Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494) наведено правову позицію, яка полягає у такому: "Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство".

55. Однак, постановою від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступив від вказаного висновку, а відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.

56. Отже висновок Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494), на неврахуванні якого наполягає скаржник, є неактуальним та не підлягає застосуванню.

57. У пункті 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, на який також посилається скаржник, Судова палата зазначила, що "враховуючи термінологічне визначення значення "кредитор", наведене у абзаці 10 частини першої статті 1 КУзПБ, порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який визначений приписами статті 45 КУзПБ, Палата суддів вважає, що кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки."

58. Проте у даному контексті мова йшла про застосування абзацу першого частини шостої статті 45 КУзПБ, який передбачає право кредитора отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів та подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

59. Щодо другої групи осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 ГПК України - осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків, Верховний Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, де Суд зазначив, що за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

60. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

61. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

62. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

63. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

64. Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду, предметом розгляду якої було встановлення наявності/ відсутності обставин неплатоспроможності ПАТ "Енергомашспецсталь" за його заявою, було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ "Страйп" і правова оцінка правам та обов`язкам скаржника судом не надавалась.

65. Стосовно окремого випадку можливості оскарження рішень у справі про банкрутство учасником іншої справи про банкрутство того ж самого боржника, який сформулював Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22 та тверджень скаржника, що наявність у нього статусу ініціюючого кредитора у справі №905/507/22 стосовно того самого боржника ПАТ "Енергомашспецсталь" надає йому безумовне право оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у цій справ про банкрутство № 911/1769/24 Суд зазначає наступне.

66. Так, у справі № 904/2154/22 Суд дійшов висновку, що учасник однієї справи про банкрутство боржника може скористатися правами на оскарження судових рішень в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника до набуття статусу учасника провадження в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника за умови доведення, що суд вирішив питання про його права, обов`язки та інтереси у відповідних правовідносинах.

67. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.01.2024 у справі №905/507/22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2024, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" за заявою ТОВ "Страйп".

68. Як зазначив суд апеляційної інстанції, станом на дату подання ТОВ "Страйп" апеляційної скарги, так і на день проведення судового засідання апеляційним господарським судом (24.10.2024) у цій справі №911/1769/24, провадження у справі №905/507/22 не було відкрито, ТОВ "Страйп" не є кредитором ПАТ "Енергомашспецсталь" у справі №905/507/22 і його грошові вимоги у даній справі судом не визнавались.

69. Отже, ТОВ "Страйп" також не набуло статусу учасника і у справі №905/507/22.

70. Відтак, Верховний Суд вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування наведеного висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22, з огляду на неподібність фактичних обставини, які формують зміст таких правовідносин та відхиляє протилежні доводи касаційної скарги.

71. Поряд з наведеним, колегія суддів також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 Суд виснував, що системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 ГПК України та статей 1, 9, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що конкурсні кредитори, після набуття ними процесуального статусу учасника справи про банкрутство, не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у цій справі протягом розумного строку з дня визнання їх грошових вимог до боржника за умови поновлення господарським судом строку на апеляційне оскарження. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23 не знайшов підстав для відступу від цієї позиції.

72. Враховуючи зазначений висновок Верховного Суду щодо ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство конкурсним кредитором у справі після постановлення ухвали про визнання його грошових вимог до боржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що закриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою, ТОВ "Страйп" не позбавляє скаржника можливості, за умови дотримання наведеної вище процедури набуття ним статусу учасника справи про банкрутство, а саме - конкурсного кредитора, оскаржувати прийняті судові рішення, зокрема, ухвалу про відкриття провадження у цій справі.

73. Пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

74. При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

75. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №925/1600/16.

76. Отже у цій справі, встановивши, що скаржник - ТОВ "Страйп" не має статусу учасника у справі №911/1769/24 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь", права скаржника оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом першої інстанції не приймалось, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність у скаржника процесуального права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2024 та вірно застосувавши пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, закрив апеляційне провадження.

77. Доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

78. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).

79. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

81. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ТОВ "Страйп" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

82. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страйп" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі № 911/1769/24 (про закриття апеляційного провадження) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік