Ухвала

від 13.01.2025 по справі 904/5239/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.01.2025р. Справа № 904/5239/24

За позовом: Державного підприємства Завод «Генератор», м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрніхром», м. Дніпро

Про: стягнення 3 607 738,19грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ДП Завод «Генератор» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «ВКФ «Укрніхром» (відповідач) про стягнення 3 607 738,19грн. (в т.ч.: 3 601 538,82грн. - надмірно сплачені кошти за договором та 6 199,37грн. - 3% річних).В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на не виконання відповідачем обов`язку з повернення коштів у розмірі 3 061 538,82грн. відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору постачання №02 від 10.01.24р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.24р. відкрито провадження у справі № 904/5239/24 за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 17.12.24р. та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 04.12.24р. було надіслано відповідачу в електронний кабінет зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про її доставку 04.12.24р.

17.12.24р. відповідач через систему «Електронний суд » подав заяву про відкладення розгляду справи. Судове засідання 17.12.24 р. (за заявою позивача) проводилося в режимі відео конференції за участю представника ДП Завод «Генератор». ТОВ «ВКФ «Укрніхром» явку представника до судового засідання не забезпечив. У зв`язку з цим ухвалою суду від 17.12.24р. було задоовленоклопотання відповідача та підготовче засідання посправі в режимі відеоконференції відкладено на 14.01.25р.

18.12.24р. через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ВКФ «Укрніхром» (відповідач) надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву.

20.12.24р. до суду від ТОВ «ВКФ «Укрніхром» надійшов відзив на позовну заяву, який сформований 19.12.24р. в підсистемі «Електронний суд». Суд прийняв цей відзив та залучив до матеріалів справи.

30.12.24р. через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ВКФ «Укрніхром» надійшла зустрічна позовна заява до ДП Завод «Генератор» про стягнення загальної вартості виконаних робіт за договором №02 від 10.01.24р. у розмірі 4 864 165,50грн. При цьому ТОВ «ВКФ «Укрніхром» не сплатив судовий збір за подання цього зустрічного позову та клопотав перед судом про відстрочку його сплати до часу ухвалення судового рішення по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.25р. повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ «ВКФ «Укрніхром» і додані до неї документи без розгляду на підставі вимог ст.ст.165,180 ГПК України - у зв`язку із пропущенням строку, встановленого для подачі зустрічного позову (у строк для подання відзиву). Ця ухвала направлена в електронний кабінет сторін і отримана ТОВ «ВКФ «Укрніхром» 02.01.25р.

06.01.25р. через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ВКФ «Укрніхром» (відповідач) надійшла заява про розгляд заяв стосовно продовження процесуальних строків та подачу зустрічного позову.

За приписами ст. 42 ГПК України до обов`язків учасників справи віднесено (поміж іншим) сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`ктивному встановленню всіх обставин справи; подання усіх наявних у них доказів, не приховування доказів. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов`язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

У рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, в якому Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі «Шульга проти України», no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», no. 26976/06, від 20.01.2011).

Оскільки питання щодо прийняття зустрічного позову було вже вирішено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.25р. (якою повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ «ВКФ «Укрніхром» і додані до неї документи без розгляду) то звернення ТОВ «ВКФ «Укрніхром» із заявою від 06.01.25р. про продовження процесуального строку для подачі цього зустрічного позову суд (з урахуванням несплати судового збору) розцінює як зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами; та направлене виключно на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту .

Згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Частина 4 ст. 43 цього кодексу покладає на суд обов`язок вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, під які у розумінні п. 1 цієї статті у повній мірі підпадають дії ТОВ «ВКФ «Укрніхром» з подання заяви про розгляд заяв стосовно продовження процесуальних строків та подачу зустрічного позову.

Частиною 1 ст. 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф (ч. 1 ст. 132 ГПК України).

Господарський суд вважає, що ТОВ «ВКФ «Укрніхром» в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зловживає своїми процесуальними правами, а тому заяву про розгляд заяв стосовно продовження процесуальних строків та подачу зустрічного позову від 06.01.25р. слід повернути заявнику без розгляду .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43, 131, 132, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «ВКФ «Укрніхром» про продовження процесуальних строків подачі зустрічного позову від 06.01.25р. у справі №904/5239/24 визнати зловживанням процесуальними правами та повернути її заявнику.

2. Попередити ТОВ «ВКФ «Укрніхром», що у разі зловживанні в подальшому процесуальними правами господарським судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 ГПК України (зокрема накладення штрафу).

Ухвала набирає законної сили 13.01.25р. та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Васильєв О.Ю.