Рішення
від 13.01.2025 по справі 905/203/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.2025 Справа №905/203/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення (виклику) сторін

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до відповідача: Відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області

про: стягнення 232 988,52 грн, а саме, 3%річних в сумі 23 878,08грн, інфляційних втрат в сумі 93 324,23грн, пені в сумі 115 786,21грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

14.02.2024 шляхом застосування підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (далі - Відділ освіти Волноваської ВЦА, Відділ) про стягнення 232 988,52грн, у тому числі, 3%річних в сумі 23 878,08грн, інфляційних втрат в сумі 93 324,23грн, пені в сумі 115 786,21грн, та просить відшкодувати за рахунок відповідача сплачений судовий збір у сумі 2 795,86грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням Відділом освіти Волноваської міської ВЦА зобов`язань за Договором постачання природного газу №04-1051/21-БО-Т від 03.11.2021 в частині повної і своєчасної оплати вартості спожитого природного газу за лютий 2022, що спричинило понесення позивачем інфляційних втрат, нарахування 3%річних та господарських санкцій.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на положення статей 173 - 175, 193, 216 - 218, 230, 231, 264 - 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 11 -16, 509, 525 - 526, 530, 610 - 612, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/203/24. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Сторони отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 23.02.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».

Додатково процесуальний документ направлено на адреси електронної пошти представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно. Як свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду», відправлення отримано адресатами 22.02.2024.

Ухвалою від 12.03.2024 клопотання Відділу освіти Волноваської міської ВЦА про продовження строку на подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються заперечення, судом задоволено, продовжено встановлений судом відповідачу строк до 31.03.2024.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України N 740/2024 від 28.10.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4024-IX від 29.10.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2024 року на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» зазначив, що на виконання умов укладеного сторонами договору №04-1051/21-БО-Т від 03.11.2021 протягом лютого 2022 років передав у власність відповідача природний газу в обсягах, вказаних в акті приймання-передачі. Оплату за спожитий природний газ відповідач здійснив повністю, однак порушив строки оплати, визначені пунктом 5.1 договору, що є підставою для застосування ст. 625 ЦК України та нарахування пені.

Відділ освіти Волноваської ВЦА заявлені позовні вимоги не визнав, пославшись у відзиві на позовну заяву на необґрунтованість заявлених позовних вимог. Відповідач зазначає, що розрахунок позивача не відповідає умовам договору в частині встановлення дати прострочення виконання грошового зобов`язання. Зокрема, відповідач стверджує, що позивач у період з 28.02.2022 - 28.09.2023 років не надав належним чином оформленого Акта приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року, тоді як обов`язок з належного оформлення вказаного документу покладається саме на позивача. Пунктом 3.5.2. договору, на думку відповідача, не передбачено можливості надсилання акта приймання-передачі природного газу на електронну пошту Споживача, а покладено на Постачальника обов`язок надання саме двох паперових примірників акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, що підписані уповноваженим представником Постачальника. Надісланий на електронну пошту відповідача Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 627 445,92грн не відповідає вимогам, які ставляться до електронного документа у зв`язку з відсутністю електронного підпису автора або підпису, прирівняного до власноручного підпису, що передбачено в частині першій статті 7 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Наданий позивачем Акт приймання-передачі природного газу не міг бути підставою для оплати заборгованості, оскільки відповідач як орган державної влади і розпорядник бюджетних коштів у відповідності до Порядку №309 від 02.03.2012 зобов`язаний протягом 7 робочих днів з дати прийняття до виконання бюджетного фінансового зобов`язання подати до відповідного органу Державної казначейської служби України Реєстр фінансових зобов`язань за встановленою формою згідно з додатком №2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття бюджетного фінансового зобов`язання. Акт датований 28.02.2022, а надісланий 1

Оплата заборгованості за поставлений природний газ у сумі 548 144,82грн здійснена відповідачем 28.09.2023 за Актом-рахунком №04-1051/21-БО-Т від 25.09.2023, що сформований на підставі Акта звіряння розрахунків за період з 01.11.2021 по 31.07.2023. Відповідач зауважує, що вказані документи надіслані позивачем: Акт звіряння розрахунків - 25.08.2023, а Акт-рахунок - 28.08.2023, що підтверджується скрінами з електронної пошти.

Крім того, відповідач вказує на наявність у період з 24.02.2022 по 28.09.2023 форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України - Донецькою торгово-промисловою палатою надано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1400-24-0501 від 07.03.2024 року, що підтверджує настання для відповідача у період з 24.02.2022 по 28.09.2023 форс-мажорних обставин за Договором постачання природного газу № 04-1051/21-БО-Т від 03.11.2021, які унеможливили його виконання у зазначений термін. Враховуючи п. 10.2 Договору, який визначає, що строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, оплата відповідачем заборгованості 28.09.2023 не є порушенням господарського зобов`язання.

У відповіді на відзив ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» наголошує, що доводи відповідача не спростовують наведені у позовній заяві аргументи, оскільки Споживач за правилами пункту 6.2. Договору зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу. В порушення умов підпункту 3.5.1. пункту 3.5. Договору Споживач у березні 2022 року не надав Постачальнику копію акта надання послуг з розподілу/транспортування природного газу у лютому 2022 року, тому обсяг спожитого природного газу у цьому випадку підтверджуються відомостями Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи. Таким чином, на думку позивача, зобов`язання повинно було виконуватись у строк, що був визначений умовами договору і підписання/не підписання актів приймання - передачі природного газу ніяким чином не впливало на строк виконання зобов`язання.

Виклад обставин справи, встановлених судом

03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейлинг», юридичною особою, що дії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.09.2018 №962), (надалі - Постачальник) та Відділом освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, ЕІС-код 56XS0001822J000V, юридичною особою - бюджетною установою/організацією (надалі - Споживач), укладено договір постачання природного газу №04-1051/21-БО-Т/479 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3 Договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб. У разі якщо об`єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж: а саме: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»: Докучаєвське відділення Красноармійського ОТГ (пункти 1.2., 1.5. договору).

У пункті 2.1 Договору Сторонами узгоджено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), B кількості 475,2 тис.куб.м. з розмежуванням по місяцям в наведеній таблиці. Зокрема, встановлено, що замовленим обсягом природного газу за лютий 2022 є 64,525 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 3.5. договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі газу.

Згідно з положеннями підпункту 3.5.1. пункту 3.5 Договору Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором (ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує і надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписаний уповноваженим представником Постачальника (підпункт 3.5.2. пункту 3.5 договору).

За правилами підпунктів 3.5.3. та 3.5.4. договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від відповідача відповідно до п.3.5.1. договору, та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (пункт 2.4. Договору).

У пункті 3.6. Договору Сторони погодили, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Ціна природного газу за 1000 куб. м. без ПДВ - 13 658,42грн, а всього з урахуванням тарифу за послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 554,00грн (пункт 4.1. Договору).

Пунктом 6.2. договору встановлено зобов`язання Споживача прийняти газ на умовах цього Договору та своєчасно оплатити вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Споживач за правилами пункту 6.2. Договору зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплатити вартість поставленого природного газу.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені розділом 5 договору, зокрема, п. 5.1 останнього визначено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Оплата за природний газ у відповідності до пункту 5.3. договору здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотки пічних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

У пункті 5.5. договору Сторони узгодили, що звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється Сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу Споживачем та актів його приймання-передачі.

Положеннями пунктів 7.1., 7.2. Договору визначено, що за невиконання договірних зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У розділі 10 «Форс-мажор» Договору передбачено: 10.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків з цим Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення Договору, і Сторони не могли передбачити їх. 10.2. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. 10.3. Сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. 10.4. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України. 10.5. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання. 10.6. Якщо форс-мажорні обставини продовжуються понад один місяць, Сторони вирішують питання про доцільність продовження дії цього Договору. У випадку прийняття рішення про припинення його дії, Сторони укладають відповідну додаткову угоду.

За змістом пункту 13.1. даний Договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

В розділі 14 договору визначені реквізити сторін, у тому числі зазначено, що адреса електронної пошти Споживача: ocvita.volnovakha@gmail.com.

Позивачем складені акти приймання - передачі природного газу за період листопад 2021 - лютий 2022, зокрема:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, обсяг переданого газу: 15,52300 тис. куб. м, вартістю: 256 967,66 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 63,36155 тис .куб. м, вартістю: 1 048 886,79 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 51,60138 тис. куб .м, вартістю: 854 209,00 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 37,90299 тис. куб. м, вартістю: 627 445,92 грн.

Означені акти підписані тільки з боку позивача, підпис уповноваженої особи скріплено відтиском печатки підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у відповіді на запит позивача зазначило дані про обсяг природного газу, використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS0001822J000V (Відділ освіти Волноваської ВЦА) за періоди: з 19.11.2021 по 30.11.2021 - 15 523,00 куб. м; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 63 361,55 куб. м.; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 51 601,38 куб. м; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 37 902,99 куб. м.

Зазначені відомості Оператора газотранспортної системи щодо обсягу поставлено Постачальником Споживачу природного газу в спірний період співпадають з такими відомостями, вказаними в Актах приймання-передачі природного газу.

Згідно скріншотів з електронної пошти позивача акти направлені на адресу електронної пошти відповідача ocvita.volnovakha@gmail.com 11.12.2021, 13.01.2022, 14.02.2022, 12.03.2022 відповідно.

Доказів на підтвердження скріплення актів електронно цифровим підписом уповноваженого представника позивача на момент під час направлення актів матеріали справи не містять.

Мотивована відмова від підписання актів відповідачем на адресу позивача не направлялась.

25.09.2023 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нефтогаз Трейдинг» виставила Споживачу - Відділ освіти Волноваської ВЦА Акт-розрахунок №04-1051/21-БО-Т, у змісті якого зазначено до сплати за спожитий природний газ згідно Договору №04-1051/21-БО-Т від 03.11.2021 548 144,82грн, в тому числі ПДВ - 91 357,47грн.

В Акті звіряння розрахунків за період: 01.11.2021 - 31.07.2023 між Відділом освіти Волноваської ВЦА та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» вказано, що за результатами звіряння рахунків і документів за Договором №04-1051/21-БО-Т/479 від 03.11.2021 встановлено: залишок на 31.07.2023 за даними ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 548 144,82грн.

Означені документи направлені позивачем на вказану вище адресу електронної пошти відповідача у серпні 2023 на вимогу останнього, про що зазначено у супровідному листі, та не містять доказів на підтвердження скріплення актів електронно цифровим підписом уповноваженого представника позивача.

Згідно інформації Акціонерного товариства «Ощадбанк» №16/2-09/11435/2024 від 31.01.2024 про надходження коштів на рахунки отримувача - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 03.11.2021 по 29.01.2024 з призначенням платежу: оплата за природний газ за Договором №04-1051/21-БО-Т/479 від Відділу освіти Волноваської ВЦА (код ЄДРПОУ відправника 44074684) оплати здійснені за платіжними документами: №1000 від 23.12.2021 на суму 256967,66грн; №1028 від 28.12.2021 на суму 1128187,89грн, №124 від 16.02.2022 на суму 854209,00грн, №540 від 25.09.2023 на суму 548144,82 грн. При цьому, у призначенні останнього платежу зазначено: «Оплата за спожитий природний газ; з-но акту-рахунку №04-1051/21-БО-Т від 25.09.2023, дог. 04-1051/21-БО-Т/479 від 03.11.2021; з ПДВ».

З розрахунку суми основного боргу для підприємства станом на 15.01.2024 вбачається, що зобов`язання за лютий 2022 року - вартість переданого об`єму природного газу 627445,92, фактична оплата здійснена 17.02.2022 в сумі 79 301,10грн, 28.09.2023 в сумі 548445,92грн.

Предмет позовних вимог - стягнення 3%річних в сумі 23 878,08грн, що нараховані за період з 16.04.2022 по 27.09.2023, пені в сумі 115 786,21грн, що нарахована за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, інфляційних втрат в сумі 93 324,23грн за період травень 2022 - серпень 2023.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову, наголошує на наявності форс-мажорних обставин, пов`язаних з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану в державі.

Зокрема, вказує, що з перших днів вторгнення військами агресора здійснено наступ на територію Волноваської територіальної громади Донецької області, який супроводжувався артилерійськими обстрілами, здійсненням бомбардування авіацією. В ході бойових дій адміністративна будівля Відділу, розташована по вулиці Центральній м.Волноваха, повністю знищена, евакуація майна та документів була неможлива.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 10.03.2022 відноситься Волноваська міська територіальна громада.

Відділ освіти Волноваської ВЦА за даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований за адресою: 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вул.Центральна, буд. 88.

До Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації внесено дані щодо адміністративної будівлі за адресою: вул. Центральна, буд. 88, м. Волноваха, Волноваський район, Донецька область. Даний факт підтверджується витягом з вказаного реєстру від 06.03.2024.

Волноваська міська військово-цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області, як державний орган, що здійснює на території Волноваської міської територіальної громади адміністративне управління та виконує повноваження органів місцевого самоврядування, підтвердила наявність вищезазначених форс-мажорних обставин, які мали місце на території громади з 24.02.2022 у листі №01-25-215 від 28.02.2024.

На запит Відділу освіти Волноваської ВЦА від 01.03.2024 Донецькою торгово-промисловою палатою виданий Сертифікат №1400-24-0501 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) від 07.03.2024.

У змісті Сертифікату зазначено, що Донецька торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року; тимчасову окупацію м. Волноваха Донецької області з 10.03.2022; у Відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області щодо обов`язку (зобов`язання) здійснення оплати за спожитий природний газ за лютий 2022 року у розмірі 548 144,82 грн у термін: до 15.04.2022 за Договором постачання природного газу №04-1051/21-БО-Т/479 від 03.11.2021, укладеним з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ/ІПН 42399676).

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Дослідивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, надавши оцінку доводам сторін, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення з відповідача пені, 3%річних та інфляційних втрат внаслідок порушення договірних зобов`язань в частині повної і своєчасної оплати вартості поставленого природного газу за лютий 2022.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідності до частини другої статті 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перга статті 174 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, забовтується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою, другою статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

Частиною першою статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з встановлених обставин у справі, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі укладеного Договору постачання природного газу №04-1051/21-БО-Т/479 від 03.11.2021, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що у спірний період договір діяв.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін стосуються сфери постачання природного газу, суд застосовує Закон України «Про ринок природного газу», яким регламентовані правові засади функціонування ринку природного газу України.

За умовами частин першої, третьої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізично-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Господарський суд також бере до уваги, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абзац 2 пункту 11 розділу ІІ Правил).

Згідно до пункту 12 розділу II Правил постачання природного газу за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника (абзац 5 пункту 12 розділу II Правил).

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарський суд зауважує, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати справу в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду.

Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Господарським судом перевірені аргументи відповідача щодо невідповідності Акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 вимогам законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 12.03.2022 за допомогою електронної пошти направлено на електронну адресу Відділу освіти Волноваської ВЦА Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, що підтверджується наданим скріншотом з електронної пошти позивача. Вказаний факт відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У статті 5 цього Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Господарський суд зазначає, що за змістом пункту 12 розділу ІІ Правил постачання природного газу та підпункту 3.5.2 пункту 3.5. договору постачання природного газу №04-1051/21-БО-Т/479 від 03.11.2021,згідно якого Постачальник готує і надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період не вбачається імперативного обов`язку Постачальника підготувати примірники акта приймання-передачі природного газу саме в паперовому вигляді. Тобто, можливість складання даного документа в електронній формі не виключається.

Факт того, що з самого початку повномасштабного вторгнення війська агресора здійснювали масові обстріли м.Волноваха, 10.03.2022 Волноваська міська територіальна громада тимчасово перейшла під контроль окупаційних військ, є загальновідомим та згідно ст. 75 ГПК України не потребує доведення. Факт того, що поштові відділення на території міста не функціонували обумовлював неможливість направлення Постачальником примірників акта приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року у формі письмового документу на адресу реєстрації Споживача як юридичної особи, що достеменно усвідомлювалось відповідачем. Доказів того, що відповідач повідомляв позивача про наявність іншої адреси, на яку слід направляти кореспонденцію, матеріали справи не мсітять.

Господарським судом встановлено, що Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 надіслано позивачем на електронну пошту відповідача без накладення електронного цифрового підпису.

Відповідно до положень статті 6 наведеного Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

Автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ (стаття 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

При цьому використання електронного підпису (кваліфікованого електронного підпису) дозволяє провести електронну ідентифікацію особи - процедуру ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають юридичну особу або її представника.

Водночас, відсутність кваліфікованого електронного підпису в документі не свідчать про неможливість ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності відправника, не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі.

Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 у розумінні положень абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом, оскільки містить необхідні обов`язкові відомості про здійснення господарської операції з передачі ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та прийняття Відділом освіти Волноваської ВЦА природного газу протягом лютого 2022 року на виконання відповідного договору.

Суд приймає до уваги, що Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, як і інші Акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021 та 31.01.2022, також надійшли в електронному вигляді (за відсутності електронного цифрового підпису) прийняті до виконання Відділом освіти Волноваської ВЦА і оплачені в повному обсязі у передбачені умовами договору строки.

Всі акти, у тому числі, за лютий 2022, підписані від імені ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» представником за довіреністю від 08.12.2021 Тарарєєвим В.Ю. та скріплені відтиском печатки юридичної особи. Обсяг повноважень означеної особи на підписання актів не оспорюється.

З огляду на наведене, суд вважає можливим з достатнім ступенем вірогідності ідентифікувати в Акті приймання-передачі природного газу відправника як ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», тому відсутність електронного підпису в документі не зумовлює недостовірність наведених даних в електронній формі.

Акт з боку відповідача не є підписаним, положення пункту 3.5. Договору щодо надання у письмовій формі мотивованої відмови від підписання акту у випадку незгоди з ним Відділом освіти Волноваської ВЦА не було виконане.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов?язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Споживач взяв на себе обов?язок у підпункті 4 пункту 6.2 та у п.5.3 Договору своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Алгоритм оплати за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) визначено п.5.1 договору, який передбачає, що 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу сплачується до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

При цьому п. 5.1 договору сторонами окремо узгоджено як здійснюється оплата отриманого природного газу, якщо у порушення п. п. 3.5.1.-3.5.2 у відповідний період буде відсутнім підписаний акт приймання-передачі - фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору, який своєю чергою передбачає, що обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

З огляду на такий порядок, що узгоджений сторонами під час укладання договору, суд вважає, що відповідач при наявності факту постачання газу, який останнім не оспорюється, однак своєчасно не отримавши акт приймання-передачі за відповідний місяць повинен був використати для оплати дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягу поставленого природного газу, розрахувавши його вартість за цінами, що передбачені умовами договору та здійснити оплату за алгоритмом, що визначений п.5.1 договору.

Господарський суд наголошує, що Відділ освіти Волноваського ВЦА як Споживач (ЕІС-код 56XS0001822J000V) є суб`єктом ринку природного газу та має доступ до відомостей щодо споживання природного газу у відповідний період, відображених на Інформаційної платформи (електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет). Об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та може відстежуватися Споживачем і використовуватися для розрахунку вартості природного газу.

Доводи відповідача про нездійснення оплати вартості спожитого природного газу за лютий 2022 року у зв`язку з наданням позивачем на електронну пошту Акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, який не міг бути належною та достатньою підставою для оплати заборгованості через невідповідність форму документа вимогам Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, суд відхиляє, оскільки, як встановлено вище питання порядку та умов проведення розрахунків за спожитий природний газ у разі відсутності належним чином підписаного акту врегульовані положеннями пункту 5.1. Договору, однак відповідач умов Договору належним чином не виконав, остаточну оплату вартості спожитого природного газу в строк до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, не здійснив. Крім того, відповідач мав можливість з метою належного виконання Порядку звернутись до позивача з вимогою щодо направлення акту у формі письмового документу, однак це не було зроблено.

Також суд вважає, що відсутність доступу до офіційної електронної пошти відповідача та неможливість своєчасного отримання акту, на що останній посилається у відзиві, не впливає на наявність зобов`язання оплатити поставлений природний газ у спосіб, який визначений договором за умови відсутності підписаного акту.

За даними реєстру оплати Акціонерного товариства «Ощадбанк» №16/2-09/11435/2024 від 31.01.2024 вартість переданого об`єму природного газу 627445,92грн за лютий 2022 року оплачена відповідачем 17.02.2022 в сумі 79 301,10грн, 28.09.2023 в сумі 548445,92грн. Сторонами вказаний факт не оспорюється.

Щодо наявності у відповідача форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 617 ЦК України, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення його виконання.

Статтею 218 ГК України також встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Розглядаючи доводи відповідача щодо відкладення на строк дії обставин форс-мажору строку виконання зобов`язань господарський суд виходить з того, що відповідно до статті 617 ЦК України форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи:

-вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

-форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловими палатами в Україні та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.

У розділі 10 Договору Сторонами визначено, що 10.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення Договору, і Сторони не могли передбачити їх. 10.2. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. 10.3. Сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. 10.4. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України. 10.5. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач послався на Сертифікат №1400-24-0501 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) від 07.03.2024, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою на запит Відділу освіти Волноваської ВЦА від 01.03.2024.

У змісті Сертифікату зазначено, що Донецька торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року; тимчасова окупація м. Волноваха Донецької області з 10.03.2022; відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: здійснити оплату за спожитий природний газ за лютий 2022 року у розмірі 548 144,82 грн, у термін: до 15.04.2022 за Договором постачання природного газу №04-1051/21-БО-Т/479 від 03.11.2021 року, укладеним з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ/ІПН 42399676).

Господарський суд наголошує, що наявність Сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі N 927/25/21 зроблено висновок, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Як зазначено вище, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався, діє й на даний час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв?язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Загальновідомим фактом є те, що на час розгляду справи має місце ведення активних бойових дій на території Донецької області, зокрема, з 10.03.2022 місто Волноваха, де зареєстрований Відділ, є тимчасово окупованим агресором. Також є підтвердженим, що в ході бойових дій адміністративна будівля Відділу, розташована по вулиці Центральній, буд.88 у м. Волноваха, знищена. Також не потребує доведення факт проведення евакуації населення Донецької області, зокрема, м.Волноваха з метою збереження життя людей. Відповідач посилається на відсутність можливості евакуації майна та документації установи.

Одночасно, факт військової агресії, введення в державі воєнного стану не можуть бути беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин за відсутності доказів їх безпосереднього впливу на реальну можливість виконання Стороною договору зобов`язань цих обставин. Форс-мажорні обставини, які виникли, мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання умов договору та військовими діями.

У відзиві відповідачем зазначено, що працівники Відділу (3 з 8 за штатним розписом) приступили до виконання обов`язків у квітні 2022 року із застосуванням власної комп`ютерної техніки для вирішення поточних завдань, однак до березня 2023 року фактично був відсутній доступ до електронної поштової скриньки відповідача, у подальшому обсяг кореспонденції не був оброблений внаслідок вкрай обмеженого кадрового потенціалу, що унеможливило своєчасне отримання акту за лютий 2022. Всі ці доводи стосуються насамперед факту неможливості своєчасного отримання відповідного акту, що не є істотним, оскільки, як встановлено судом вище, обов`язок відповідача сплатити поставлений природний газ за відсутності підписаного сторонами акту обумовлювався наявністю доступу до відомостей щодо споживання природного газу у відповідний період, відображених на Інформаційної платформи Оператора ГТС, та активними діями відповідача з розрахунку вартості природного газу для його сплати. Матеріалами справи не доведено відсутності у відповідача внаслідок об`єктивних причин можливості доступу до Інформаційної платформи задля отримання даних, неможливість здійснення оплати через те, що відповідне відділення державної казначейської служби не здійснювало діяльність внаслідок евакуації або було заблоковано кошти на рахунку чи були наявні будь-які інші обставини, які унеможливлювали саме своєчасну оплати отриманого товару.

Господарський суд зауважує, що сторонами у Договорі узгоджений певний порядок повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, а також надання підтверджуючих документів щодо їх настання, за яким сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

Відповідач у письмовому вигляді взагалі не повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання зобов`язань за лютий 2022, протягом 14 днів з дати їх виникнення не отримав та не направив на адресу позивача відповідний Сертифікат про форс-мажорні обставини. Посилання відповідача на те, що відсутність з боку позивача повідомленням про намір здійснити стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат спричинило отримання Сертифікату тільки у березні 2024, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки вимоги п.10.3 договору, яких не дотримався відповідач, є загальними, встановлюють певний алгоритм дій, які повинна здійснити сторона, що потерпає від форс-мажорних обставин, вони не залежать від дій контрагента. При цьому, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване саме на захист її прав та інтересів, оскільки вона буде розуміти, що не отримає вчасно у даному випадку грошові кошти за поставлений природний газ та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами як настання щодо конкретних правовідносин сторін за договором у спірний період форс-мажорних обставин, так і своєчасного повідомлення позивача у порядку, що визначений договором, про цей факт, засвідчення цих форс-мажорних обставин у встановлений строк, тому підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором від 03.11.2021 №04-1051/21-БО-Т/479 за спірний період внаслідок форс-мажорних обставин відсутні.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

При цьому, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 23 878,08грн, що нараховані за період з 16.04.2022 по 27.09.2023, на суму 548445,92грн, яка нарахована за лютий 2022.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що він здійснений методологічно правильно, а арифметично невірно. Згідно здійсненого судом розрахунку за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН загальна сума 3% річних за вказаний період становить 23 891,21грн, одночасно, згідно ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 23 878,08грн.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Об?єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалена постанова від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно п.26 якої визначено методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов?язання виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Згідно розрахунку, доданого заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 93 324,23грн, які нараховані на заборгованість за лютий 2022 в розмірі 548445,92грн за період за період травень 2022 - серпень 2023.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за лютий 2022 судом встановлено, що він виконаний методологічно правильно, однак арифметично неправильно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.

Згідно здійсненого судом розрахунку за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН розмір інфляційних втрат становить 93 375,48 грн, як наслідок згідно приписів ч.2 ст. 237 ГПК України стягненню підлягає сума 93 324,23грн, позовні вимоги в цій частині задовольняються у повному обсязі.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд зауважує, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов?язань встановлюється в договорі за згодою сторін.

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов?язується сплатити Постачальнику, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Умови договору не містять особливостей щодо визначення періоду нарахування пені, як наслідок, слід застосовувати приписи ч.6 ст. 232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку, доданого заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 115 786,21грн, що нараховані за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, яка нарахована на заборгованість за лютий 2022 в розмірі 548445,92грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що він здійснений методологічно вірно, однак арифметично неправильно, загальна сума пені за згадуваний період становить 115 849,81грн, з урахуванням ч.2 ст. 237 ГПК України суд виходить з суми заявлених позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з?ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

За частиною 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов?язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов?язань.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов?язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов?язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов?язання, що, своєю чергою, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №918/289/19.

Окрім того, суд звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 916/2550/22, щодо нерозумності обсягу відповідальності з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, а саме враховує наступні висновки: «При вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов?язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов?язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов?язання. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду».

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені за ініціативою суду останній враховує істотний вплив збройної агресії проти України на діяльність відповідача - враховуючи факт реєстрації Відділу на території міста Волноваха, Донецької області, в якому з 24.02.2022 велись активні бойові дії, що супроводжувались артилерійськими обстрілами, здійсненням бомбардування авіацією, в ході яких адміністративна будівля Відділу знищена, евакуація майна та документів не відбулась, відповідно всі матеріальні ресурси відповідача є втраченими, станом на 10.03.2022 м.Волноваха є тимчасово окупованим військами агресора, працівники відповідача є евакуйованими, діяльність останнього є значно утрудненою. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, та/або доказів настання негативних наслідків та понесення ним збитків саме в результаті порушення Відділом умов договору.

Судом враховано ступінь виконання відповідачем своїх грошових зобов?язань за спірний період, а саме, повне погашення заборгованості в сумі 548445,92грн.

Суд також бере до уваги, що пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо зменшення розміру пені до 5% від заявленої суми пені, а саме, до 5789,31грн. На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати заборгованості, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про часткове задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача 3%річних в сумі 23 878,08грн, інфляційних втрат в сумі 93 324,23грн, пені в сумі 5789,31грн, у задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов?язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За п.1 ч.1ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладаються - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір, який сплачений за позовними вимогами, що є задоволеними, та сплачений за позовними вимогами, у яких відмовлено внаслідок зменшення розміру пені за ініціативою суду, відшкодовується з відповідача на користь позивача в сумі 2 795,86грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про стягнення 232 988,52грн, у тому числі, 3% річних в сумі 23 878,08грн, інфляційних втрат в сумі 93 324,23грн, пені в сумі 115 786,21грн - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вул.Центральна, буд. 88 ідентифікаційний код 44074684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (адреса місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676) 3%річних в сумі 23 878,08грн, інфляційні втрати в сумі 93 324,23грн, пеню в сумі 5789,31грн, судовий збір у сумі 2 795,86грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 13.01.2025.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення13.01.2025
Оприлюднено17.01.2025
Номер документу124383145
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —905/203/24

Ухвала від 06.02.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

Ухвала від 28.01.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

Рішення від 13.01.2025

Господарське

Господарський суд Донецької області

Устимова Аліна Миколаївна

Ухвала від 12.03.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Устимова Аліна Миколаївна

Ухвала від 20.02.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Устимова Аліна Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні