Ухвала

від 03.01.2025 по справі 908/3704/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/249/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.01.2025 Справа № 908/3704/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши заяву (вх. № 25304/08-08/24 від 26.12.2024) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення у справі № 908/3704/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРЛАЙН" (01014, м. Київ, вул.Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38, ідентифікаційний код 43816816)

до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення суми

за участю представників:

від позивача: Шулякова М.В., адвокат довіреність від 01.12.2023

від відповідача (заявник): Погосян С.Г., самопредставництво, виписка від 23.07.2024

УСТАНОВИВ:

26.12.2024 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою вих. № б/н, сформована в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 25.12.2024, (вх. № 25304/08-08/24 від 26.12.2024) про відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі №908/3704/23, якою просить суд на підставі ст. 331 ГПК України відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі № 908/3704/23 на строк до 27.02.2025.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2024 заяву про відстрочення виконання рішення суду передано на розгляд судді Мірошніченко М.В.

У зв`язку з перебуванням судді Мірошніченко М.В. у відпустці з 26.12.2024 по 07.01.2025, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.12.2024 заяву передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2024 заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ про відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі № 908/3704/23 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 03.01.2025.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового засідання 03.01.2025 здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник заявника підтримав свою позицію, викладену у заяві про відстрочення рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, строк дії якого на теперішній час продовжено. 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та Запорізька атомна електрична станція були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. З 11.09.2022 ВП ЗАЕС повністю зупинена. На теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Втрата відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей об`єктивно унеможливила своєчасні та у повному обсязі розрахунки, зокрема і перед позивачем, в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, які були нараховані на суму основного боргу, яка була сплачена, а провадження судом в цій частині закрито. АТ «НАЕК «Енергоатом» внесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Внаслідок масованих ракетних атак і атак БПЛА на об`єкти енергетичної системи України, спричинено шкоду, яка в 2023 році склала 30 % енергетичних потужностей держави. Ракетні атаки на об`єкти енергетичної системи України в 2024 році спричинили також велику шкоду і навіть втрату об`єктів, які виробляли та розповсюджували електричну енергію для населення, підприємств та організацій для забезпечення їх функціонування та життєздатності. За таких умов основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є АТ «НАЕК «Енергоатом» з діючими АЕС. Завдяки АТ «НАЕК «Енергоатом» можливе утримання встановленого тарифу на електричну енергію для населення на поточному, низькому рівні. В 2024 році АТ «НАЕК «Енергоатом» сплатило за послуги ПСО 145 млрд 356 млн грн. Зокрема, сплачено 100% внесків за послуги ПСО 2024, а це 128 млрд 303 млн, а також погашена заборгованість за послуги ПСО 2023 року - 17 млрд 53 млн грн. Негайне виконання АТ «НАЕК «Енергоатом» судового рішення може спричинити невиконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення. В той же час, невиконання ПСО унеможливить досягнення основної мети покладення таких обов`язків - забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки; загрожує нормальному функціонуванню ринку електричної енергії України та катастрофічно впливає на стан соціального благополуччя населення України.

Представник стягувача (позивача) заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні 03.01.2025 заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/3704/23 розглянуто, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідача, боржника у справі) про відстрочення виконання рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі №908/3704/23 (суддя Мірошниченко М.В.) позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРЛАЙН" суму основного боргу - 448959,00 грн., суму 3% річних - 74853,00 грн., суму інфляційного збільшення боргу - 712128,17 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 18539,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.). Зобов`язано орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу з дати винесення рішення до моменту остаточного виконання рішення суду за наступною формулою: сума 3% річних = сума основного боргу х кількість днів прострочення/365 або 366 днів у році.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2024 рішення Господарського Запорізької області від 27.02.2024 у справі № 908/3704/23 залишити без змін.

Стаття 1291 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Разом з тим, за приписами ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду заявник посилається на втрату виробничих потужностей, спричинених військової агресією російської федерації, що забезпечували половину його доходу від реалізації електроенергії, що вплинуло негативно на його фінансовий стан.

Спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли ще до введення воєнного стану, оскільки договір, за яким виникла заборгованість, за № 53-121-01-21-10589 було укладено сторонами 19.08.2021.

Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Суд зазначає, що введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною.

Позивач у справі (стягувач за наказом) не перебуває в кращому економічному становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини, стосуються обох сторін договору.

Щодо посилань відповідача на складне фінансове становище, то складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення. Неможливість виплати за судовим рішенням відповідачем має доводитися в загальному порядку.

Але у будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку виконати договір.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому, суд враховує те, що невиконання рішення суду боржником ставить у невигідне фінансове становище стягувача, оскільки останній фактично не отримує кошти, що позбавляє його права користуватися останніми за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку стягувача, що є порушенням принципу справедливості та добросовісності господарських взаємовідносин.

На день розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні докази виконання відповідачем рішення суду від 27.02.2024 добровільно хоча б в певній частині.

Заявляючи вимоги про відстрочення виконання рішення суду у справі до 27.02.2025, відповідач не надав належних доказів того, що за запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Посилання відповідача на те, що видатки за боргами ВП ЗАЕС, були заплановані в бюджеті саме філії - ВП "Запорізька АЕС", документально не були підтверджені.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Стаття 96 ЦК України передбачає покладання відповідальності за зобов`язаннями саме на юридичну особу, а не філію.

Отже, у будь-якому випадку АТ "НАЕК "Енергоатом" в силу прямих вказівок законодавства несе відповідальність за зобов`язаннями своїх філії, у т.ч. ВП "Запорізька АЕС".

Судом також враховано, що Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і наразі триває.

Відповідно до абз. 12 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Процедуру визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, встановлено Порядком визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101 (надалі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі Мінстратегпром) розглядає пакет документів та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до переліку, про що видається відповідний наказ.

Наказом Мінстратегпрому від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) включено до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.

Таким чином, на підставі абз. 12 п. 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" вчинення виконавчих дій у всіх виконавчих провадженнях, за якими боржником є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягає зупиненню на період дії воєнного стану в Україні.

Отже наразі примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі № 908/3704/24 неможливе в силу приписів абз. 12 п. 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що відповідачем не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що є підставою для відстрочки виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі № 908/3704/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.01.2025.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Суддя Т.А. Азізбекян