Повістка

від 10.01.2025 по справі 908/2759/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2025 Справа № 908/2759/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська ЗТК про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2759/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська ЗТК, 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 3, оф. 14

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Агроформат, 70504, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Лесі Українки, буд. 34

про стягнення коштів

установив

27.12.2024 через підсистему Електронний суд до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська ЗТК про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.12.2024, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 30.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська ЗТК про ухвалення додаткового рішення у справі прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 10.01.2025 без проведення судового засідання.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що за результатами виконання умов договору позивачу було надано правничу допомогу на суму 15 000,00 грн, які просить стягнути з відповідача. Додатково зазначив, що відсутність документів про оплату не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що розгляд справи № 908/2759/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, заява буде розглянута в тому самому порядку, що й судове рішення, протягом десяти днів.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська ЗТК про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Агроформат штрафу за порушення умов договору поставки № 26 від 26.09.2023 у розмірі 63 500,00 грн задоволені частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 19 050,00 грн, у задоволенні позову в інші частині вимог відмовлено.

Позивачем у позові зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи становить: 13 028,00 грн, з яких 3028,00 грн судовий збір, 10 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четверті статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Отже під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позову додано: ордер № 1100405 серія СА, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001520 від 15.05.2024.

Рішення у даній справі ухвалено 23.12.2024.

До заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, яка надійшла до суду в системі «Електронний суд» - 27.12.2024, додано: договір № 01/10/2024 про надання правничої (правової) допомоги від 01.10.2024; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат до договору; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Крупа Р.А.

За даними документами адвокатом надано наступні роботи (послуги) з професійної правничої допомоги, а саме:

- написання позовної заяви про стягнення штрафу за порушення умов договору поставки № 26 від 26.09.2023, підготовка додатків і подання їх через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області з кількістю витраченого часу 10 годин, вартість 10 000,00 грн;

- написання відповіді на відзив подання його через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області з кількістю витраченого часу 5 годин, вартістю 5000,00 грн, усього 15 000,00 грн.

30.12.2024 ухвала суду про прийняття заяви про ухвалення додаткового рішення до розгляду доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Агроформат» - 30.12.2024.

Станом на 10.01.2025 заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Агроформат» щодо розподілу витрат на адвоката до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відсутність документів про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З урахуванням відсутності заперечень відповідача проти розподілу витрат на адвоката, документального підтвердження надання послуг, пов`язаних з професійною правничою допомогою та ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська ЗТК про ухвалення додаткового рішення, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Агроформат» (вул. Лесі Українки буд. 34, м. Оріхів, Запорізька область, 70504, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42825708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» (вул. Пирогова, буд. 3, офіс 14, м. Київ, 01030, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 39390495) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 13 січня 2025 року.

Суддя І. С. Горохов