Рішення

від 13.01.2025 по справі 910/13133/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа № 910/13133/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії

«Оператор припортових станцій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика»

про стягнення 128.485,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

24.10.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» про стягнення 128.485,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за накладною № 45993227 зі станції П`ятихатки Придніпровської залізниці відповідач відправив на адресу станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці групу вагонів з вантажем - пшениця, зазначивши в накладній масу вантажу 765400 кг, зокрема в вагоні № 53234225 - 69800 кг, тара 23150 кг. 20.07.2024 на станції Тимкове Одеської залізниці позивачем було виявлено невідповідність в масі вантажу у вказаному вагоні та проведено контрольне зважування, що підтверджується комерційним актом № 414115/4 згідно якого маса вантажу становила6 брутто 82980 кг, нетто - 59830 кг, тара 23150 кг, що на 9970 кг менше. Після зважування та складання акта вагон було відправлено на станцію призначення за досильною накладною № 40746463. На станції призначення вагон перевірено на масу вантажу та за результатами зважування складено комерційний акт 400305/454 згідно якого маса вантажу становила: брутто - 83000 кг, нетто - 60550 кг, тара - 22450, що на 9250 кг менше. Різниця з попереднім актом склала 20 кг, що в межах похибки вагонів. Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути штраф у розмірі 128.485,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/13133/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.10.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 31.10.2024 о 19:25 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 18.11.2024 включно.

14.11.2024 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки позивачем не доведено, що: комерційні акти підписано особами, які займають посади працівників станції Залізниці, які мають повноваження на підписання таких актів; згідно комерційного акту № 400305/454 від 25.07.2024 комісійне зважування проводилося на вагонних вагах № 5001 ВВ0199Э/2 С№11, повірених 02.07.2024, однак матеріали справи не містять доказів, що ці ваги були справними; на момент завантаження вагону маса вантажу становила 69800 кг, як зазначено в залізничній накладній; невідповідність виникла саме з вини та помилки відповідача при заповнені залізничної накладної, а не іншої особи, адже недостача маси вантажу могла виникнути після вибуття вагону зі станції відправлення через його викрадення працівниками Залізниці чи іншими особами. Вважає, що матеріалами справи не підтверджується наявність вини відповідача, тому відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності за невідповідність відомостей у залізничній накладній відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України. У випадку визнання судом вимоги позивача обґрунтованими просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1.284,85 грн, що становить 1% від заявленої суми.

20.11.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що правильність внесених відомостей до електронної накладної № 45993227 підтверджена відправником (менеджер з логістики ОСОБА_1 ), про що свідчить ЕЦП від 19.07.2024, маса вантажу визначена відправником. Спосіб визначення маси на вагонних вагах (150 т)заводський №1144 ВВС-3-1-19. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником. Всі ці данні відправник особисто вніс до відповідних граф накладної. Зазначає, що комерційні акти складено особами згідно з їх посадовими обов`язками. Також заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідачем не вказано суму штрафу, яка на його думку, відповідала б критеріям справедливості.

27.11.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що позивачем не спростовано відсутність вини у діях відповідача щодо зазначення відомостей у провізному документі про масу вантажу; вважає, що позивачем порушено порядок подачі доказів, визначений ст. 80 господарського процесуального кодексу України; вказує на те, що позивачем так і не надано підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційні акти, зокрема ст. пр. поїздів ОСОБА_2 , ВОХР ОСОБА_6., а також начальника вантажного району ОСОБА_7 та агента комерційного ОСОБА_3 зазначає, що не відповідають дійсності посилання позивача на те, що відповідач не вказав, яка сума штрафу, на його думку, відповідає критеріям співмірності.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною нормою строку, проте у розумний стирок, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2024 зі станції П`ятихатки Придніпровської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» здійснило відправлення, зокрема, вагону № 53234225 згідно накладної № 45993227 на станцію призначення Одеса-Порт Одеської залізниці.

20.07.2024 на станції Тимкове Одеської залізниці залізницею проведено контрольне зважування вантажу, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт № 414115/4 згідно якого встановлено, що згідно накладної № 45993227 у вагоні № 53234225 значиться вага нетто 69800 кг, тара 23150 кг, при зважуванні виявилося брутто 82980 кг, тара 23150 кг, нетто 59830 кг, що менше ваги, зазначеної в накладній на 9970 кг. Вантаж прибув у технічно справному вагоні, люки зачинено щільно, просипання вантажу не має.

25.07.2024 на станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці останньою проведено контрольне зважування вантажу, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт № 400305/454.

Так, відповідно до комерційного акту № 400305/454 від 25.07.2024 встановлено, що згідно накладної № 45993227 у вагоні № 53234225 значиться вага нетто 69800 кг, тара 23150 кг, при зважуванні виявилося брутто 83000 кг, тара 22450 кг, нетто 60550 кг, що менше ваги, зазначеної в накладній на 9250 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, вивантажувальні люки підварені та задуті піною по старому, течі вантажу з вагону не було.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач на підставі ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України просить стягнути з відповідача на його користь штраф в розмірі 128.485,00 грн за невірно зазначену в накладній масу вантажу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Приписами ст. 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Виникнення між сторонами у даній справі господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом підтверджується перевізним документом - накладною № 45993227.

Під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст. 37 Статуту залізниць України).

За правилами ст. 24 Статуту залізниць України залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст. 122 Статуту залізниць України установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 затверджено Правила оформлення перевізних документів. Наказом Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та викладено їх в новій редакції.

Так, згідно п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 633 від 21.11.2000, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Обов`язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів. Відправником заповнюється, зокрема, графа накладної «Маса вантажу, визначена відправником», де вказується маса вантажу у кілограмах. Заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Відправником також заповнюється графа: «Спосіб визначення маси», де зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником). У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п. 2.6 Правил оформлення перевізних документів).

Як визначено у пункті 17 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за вимірюванням висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).

За домовленістю відправника, перевізника та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.

Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Усі зважувальні прилади, які використовуються для визначення маси вантажів, повинні мати справний технічний стан та повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визначив масу вантажу способом зважування на 150-ти тонних вагонних вагах, заводський № 1144 ВВС-3-1-19 про що зазначено у п. 26 накладної № 45993227.

З комерційного акту № 414115/4 від 20.07.2024 вбачається, що на станції Тимкове Одеської залізниці зважування вагону проводилось на 150-тонних зал. тензометричних статичних вагах ВТВ-1 СТ, повірених 20.07.2023.

В технічному паспорті вагонних ваг ВТВ-1 СТ від 08.05.2024 встановлено міжповірочний інтервал ЗП - 6 місяців. Згідно висновку від 08.11.2021 діагностичного обстеження ЗВВТ - ваг вагонних ВТВ-1 СТ встановлено, що вони можуть бути допущені до експлуатації терміном на 4 роки до 08.11.2025. Згідно технічного паспорту вбачається, що 31.07.2024 проведено технічне обслуговування та перевірку метрологічних характеристик вагонних ваг та встановлено, що вони в межах допустимих.

З комерційного акту № 400305/454 від 25.07.2024 вбачається, що на станції Одеса-Порт Одеської залізниці зважування вагону проводилось на вагонних вагах № 5001 ВВ0199Э/2 С№11, повірених 02.07.2024.

В технічному паспорті вагонних ваг № 5001 ВВ0199Э/2 С заводський № 11 від 19.12.2013 встановлено міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців. 02.07.2024 інженером з метрології проведено повірку ваг; встановлено, що похибка ваг знаходиться в допустимих межах; ваги придатні до застосування.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що вагонні ваги, на яких визначалась маса вантажу при перевірці на станціях Тимкове та Одеса-Порт, пройшли повірку, що підтверджується технічними паспортами.

У п. 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Абзац 5 п. 40 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує ст. 24 Статуту залізниць наступним чином: перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 122 Статуту залізниць України покладає на відправника відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у формі сплати штрафу у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Отже, для розрахунку штрафу завжди приймається провізна плата за всю відстань перевезення, незалежно від станції виявлення порушення (станції відправлення, станції перевезення або станції призначення).

Згідно із статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону «Про залізничний транспорт» обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Як встановлено судом, на станціях Тимкове та Одеса-Порт Одеської залізниці складено комерційний акт № 414115/4 від 20.07.2024 та відповідно № 400305/454 від 25.07.2024, які містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на них проставлено штемпель станції, а також детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу (розділ А); обставини, за яких виявлено порушення (розділи Б, В, Г, Д).

Пунктом 10 Правил складення актів, затверджених наказом міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно з п. 12 Правил складення актів при невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт № 414115/4 від 20.07.2024 містить підписи в.о. нач. станції ОСОБА_8., ст. пр. поїздів ОСОБА_2 , пр. поїздів ОСОБА_4 та ВОХР ОСОБА_6.

Комерційний акт № 400305/454 від 25.07.2024 підписали нач. станції ОСОБА_9, нач. вантаж. р-ну ОСОБА_5 , агент комерційний ОСОБА_3 .

Наявними у справі документами (наказ № 456О-ОС від 17.07.2024, наказ № 532-ос від 03.09.2020, наказ № 235/ос від 15.04.2024, наказ № 32/ос від 20.10.2023, наказ № 73/ос від 06.11.2023, робоча інструкція № ДС-14-03-2 від 16.03.2021) підтверджується зайняття вказаними особами наведених посад.

Таким чином, суд дійшов висновку, що комерційні акти № 414115/4 від 20.07.2024 та № 400305/454 від 25.07.2024 за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України, складені та підписані повноважними особами.

Водночас, суд зауважує, що саме на відповідача покладено обов`язок правильно визначити у накладній масу вантажу, а за приписами ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України позивач мав право, а не обов`язок перевірити ці відомості.

Крім того, згідно пунктів 3.3. та 3.15. роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» визначено, що ст. 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Пункт 26 Тарифного керівництва також надає залізниці право на договірних засадах зважувати та перевіряти масу вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами перевезення, і згідно зі статтею 129 Статуту складати комерційний акт. Тому складання залізницею комерційного акту у випадках, коли залізниця не зобов`язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення. У застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред`явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Судом встановлено, що позивач розраховує штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати наступним чином: 128.485,00 грн (25.697,00 грн (провізна плата за перевезення вантажу згідно вагону № 53234225) х 5).

Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагонів в залізничній накладній № 45993227 належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Суд розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій до 1% відзначає наступне

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Зі змісту розміщених на сайті Укрзалізниці тарифних умов на перевезення вбачається, що плата за послуги з перевезення вантажів для вантажовідправників за загальним правилом перебуває у прямо-пропорційному відношенні із масою вантажу: чим більше маса тим більше і розмір плати за його перевезення, що є виправданим, та корелює із витратами та амортизацією рухомого складу і колії, які має докласти залізниця для її переміщення.

Отже, якщо відправник помилково вказав і оплатив у залізничній накладній масу більшу, ніж фактично було завантажено у вагон, то він, з одного боку, формально порушив ст. 122 Статуту залізниць України, але з іншого боку частково не використав оплачену послугу, що маркується «порушенням», за яке залізниця, додатково до вже отриманої оплати, набуває право у штрафному порядку отримати згідно ст. 118 Статуту залізниць України ще п`ять провізних плат.

Пунктом 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України 411 від 20.12.1996 визначено, що ці Правила обов`язкові для усіх підрозділів та працівників залізничного транспорту. Виконання Правил технічної експлуатації забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху.

Пунктом 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України заборонено ставити в поїзди вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тому, фактичне недовантаження вагону до рівня, вказаного у залізничній накладній, не визначається як загроза безпеки руху, але й навіть перевищення фактичної маси вантажу вказаного у накладній розміру має перевищити межу вантажопідйомності вагону.

Як наслідок, у такій ситуації штраф не виконує функцію «кари» за загрозу безпеки залізничного руху, що випливає зі змісту п. 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України.

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що до найбільш важливих загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, який згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України визнається загальною засадою цивільного законодавства.

У світлі викладеної позиції в абз. 2 п. 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 (яке, хоча і стосувалася пені за прострочення грошового зобов`язання, але дозволяє, на погляд суду, у цілому «локалізувати» феномен неустойки у координатах засад справедливості, добросовісності і розумності як складових елементів конституційного принципу верховенства права) наявність у кредитора можливості стягувати надмірні грошові суми неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки така неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У відповідності до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин, при вирішенні питання щодо наявності підстав та повноважень господарського суду по зменшенню штрафу передбаченого Статутом залізниць України, суд враховує висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19 та від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.

Верховний Суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 910/1005/19, якими було задоволено клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» (як відповідача) про зменшення розміру штрафу встановленого ст. 116 Статуту залізниць України, що підлягав стягненню з АТ «Українська залізниця».

Зокрема, Верховний Суду у цій постанові зазначив, що питання про зменшення розміру штрафних санкцій передбачених Статутом залізниць України вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Також, Верховний Суд у постанові від 16.10.2019 у справі № 910/143/19 зазначив, що норми Статуту залізниць України не містять заборони щодо зменшення судом розміру неустойки (штрафу), який підлягає стягненню з відправника.

Суд вважає, що за наявності встановлених обставин, стягнення штрафу з відповідача в сумі 128.485,00 грн є надмірним, не відповідає критерію обґрунтованості відповідальності відповідача та має ознаки невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення. Тому суд дійшов до висновку про можливість зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати за спірний вагон в розмірі 25.697,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому судом враховано, що судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» (01001, м. Київ, площа Спортивна, 1-А. поверх 15; код ЄДРПОУ 43140017) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Оператор припортових станцій» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17-А; код ЄДРПОУ 45270820) 25.697 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 00 коп. штрафу, 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова