Ухвала

від 23.01.2025 по справі 910/13133/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.01.2025Справа № 910/13133/24

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії

«Оператор припортових станцій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика»

про стягнення 128.485,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

24.10.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» про стягнення 128.485,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за накладною № 45993227 зі станції П`ятихатки Придніпровської залізниці відповідач відправив на адресу станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці групу вагонів з вантажем - пшениця, зазначивши в накладній масу вантажу 765400 кг, зокрема в вагоні № 53234225 - 69800 кг, тара 23150 кг. 20.07.2024 на станції Тимкове Одеської залізниці позивачем було виявлено невідповідність в масі вантажу у вказаному вагоні та проведено контрольне зважування, що підтверджується комерційним актом № 414115/4 згідно якого маса вантажу становила6 брутто 82980 кг, нетто - 59830 кг, тара 23150 кг, що на 9970 кг менше. Після зважування та складання акта вагон було відправлено на станцію призначення за досильною накладною № 40746463. На станції призначення вагон перевірено на масу вантажу та за результатами зважування складено комерційний акт 400305/454 згідно якого маса вантажу становила: брутто - 83000 кг, нетто - 60550 кг, тара - 22450, що на 9250 кг менше. Різниця з попереднім актом склала 20 кг, що в межах похибки вагонів. Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути штраф у розмірі 128.485,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/13133/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/12560/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13133/24 від 13.01.2025 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» 25.697,00 грн штрафу, 2.422,00 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

17.01.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача 29.728,16 грн витрат на професійну правничу допомогу.

22.01.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач просить відмовити в задоволенні заяви відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві відповідачем зазначено, що він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37.160,20 грн. Докази на підтвердження понесення цих витрат частково додаються до відзиву, а інші докази будуть подані відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не пізніше ніж 5 днів після ухвалення рішення суду у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач зазначив, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу становить 37.160,20 грн, проте враховуючи те, що в позові відмовлено частково просить стягнути з позивача 29.728,16 грн витрат на професійну правничу допомогу (4/5 від понесених витрат).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 13.01.2025 та копію його повного тексту було надіслано відповідачу в його «Електронний кабінет» та доставлено останньому 13.01.2025 о 14:06 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Заява відповідача про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат відповідача на правничу допомогу подана до суду 17.01.2025, тобто в межах встановленого строку на її подання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

16.10.2024 між Адвокатським об`єднанням «Еверлігал» (Об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» (Клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 24/10-08 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту усі види професійної правничої допомоги, передбачені ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а Клієнт - оплачувати надану Об`єднанням професійну правничу допомогу.

04.11.2024 між Об`єднанням та Клієнтом укладено додаткову угоду № 24/11/04-1 до договору, якою доповнено договір додатком № 24/11/04-1 (далі - додаток).

Відповідно до п. 1 додатку сторони погодили, що Об`єднання надає Клієнту професійну правничу допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі з Акціонерним товариством «Українська залізниця» щодо стягнення штрафу під час розгляду справи № 910/13133/24, що включає, зокрема, але не виключно: аналіз наданих Клієнтом документів, збір доказів, формування правової позиції, підготовку необхідних процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях, вчинення інших дій, необхідних для надання Клієнту професійної правничої допомоги, у межах повноважень, визначених у п. 1.3 договору.

На представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» Адвокатським об`єднанням «Еверлігал» адвокату Кравець Олександрі Іванівні видано ордер серії АМ № 1106998 від 13.11.2024.

Підтвердженням того, що Кравець Олександра Іванівна є адвокатом свідчить витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно якого адвокат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001297 від 21.04.2024.

Відповідно до п. 2 додатку вартість послуг, що визначені у п. 1 цього додатку до договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 900,00 доларам США.

Пунктом 3 додатку передбачено, що Клієнт сплачує винагороду Об`єднанню, передбачену у п. 2 цього додатку до договору, в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення Об`єднанням відповідного рахунку на оплату протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку.

04.11.2024 Об`єднанням виставлено Клієнту рахунок на оплату № 227 на суму 37.160,20 грн.

Згідно з п. 4 додатку за результатами наданих послуг у межах правничої допомоги, обсяг якої визначено у п. 1 цього додатку до договору, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг у межах правничої допомоги.

13.01.2025 між Клієнтом та Об`єднанням складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором (підготовка та подання до суду відзиву та заперечень на відповідь на відзив у справі № 910/13133/24), вартість яких становить 37.160,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно платіжної інструкції № 32560027 від 05.11.2024 перерахував на рахунок Об`єднання за надання юридичних послуг у справі № 910/13133/24 кошти в сумі 37.160,20 грн.

Суд зазначає, що у цій справі судом позовні вимоги було визнано обґрунтованими в повному обсязі, однак суд скористався своїм правом та зменшив розмір неустойки (штрафу, пені), у зв`язку із чим позов задоволено частково.

При прийнятті рішення у даній справі про часткове задоволення позову суд на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України повністю стягнув з відповідача на користь позивача витрати останнього по сплаті судового збору.

Частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України дає можливість суду, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За загальним правилом ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до них віднесені витрати на професійну правничу допомогу), покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак при прийнятті рішення у справі суд вже визначився про спосіб розподілу судових витрат, який логічно та послідовно повинен бути застосований у всіх випадках подальшого розгляду заяв і клопотань у справі - тому всі судові витрати покладаються на відповідача, як на особу, через неправильні дії якої виник спір.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29.728,16 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова