Рішення

від 02.12.2024 по справі 911/1942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа № 911/1942/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Комунального підприємства «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради

про зобов`язання визнати та включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, стягнення 1534135,18 грн

за участю представників

позивача: Решитова Е.В. адвокат, довіреність від 12.01.2024 № 1-3842;

відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі позивач, кредитор, АТ «Укртрансгаз») звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою № 1001ВИХ-24-4447 від 17.07.2024 до Комунального підприємства «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради (далі відповідач, боржник, КП «Калинівське ДПС»), у якій просить суд (з урахуванням заяви № 1001ВИХ-24-5852 від 26.09.2024 про зміну предмета позову): зобов`язати КП «Калинівське ДПС» в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги АТ «Укртрансгаз» до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1534135,18 грн; стягнути з КП «Калинівське ДПС» на користь АТ «Укртрансгаз» 1534135,18 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень, лютий, березень 2017 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 27.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 13551100051006115 про рішення засновників щодо припинення юридичної особи КП «Калинівське ДПС».

AT «Укртрансгаз» стверджує, що має грошові вимоги до КП «Калинівське ДПС» на загальну суму 1534135,18 грн, які є вартістю відібраного у січні, лютому, березні 2017 року природного газу з газотранспортної системи з ресурсу АТ «Укртрансгаз» обсягом 258,690 тис. куб. метрів, без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування та які повинні бути компенсовані позивачу відповідно до положень частини другої статті 8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIIІ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

Позивач зазначає, що керуючись статтею 105 Цивільного кодексу України, 12.06.2024 AT «Укртрансгаз» звернулось до КП «Калинівське ДПС» в особі ліквідаційної комісії із заявою № 1001ВИХ-24-3636 від 11.06.2024 з грошовими вимогами про визнання та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1534135,18 грн. Вказану заяву боржник отримав 20.06.2024, проте залишив її без відповіді.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

02.09.2024 КП «Калинівське ДПС» подало через канцелярію суду заяву від 30.08.2024 № 35/г щодо відкладення підготовчого засідання та продовження строку на подання відзиву, яке суд частково задовольнив ухвалою від 02.09.2024.

12.09.2024 через канцелярію суду від КП «Калинівське ДПС» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити АТ «Укртрансгаз» у задоволенні позовних вимог повністю та розгляд справи проводити за відсутності відповідача.

Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач посилається на те, що АТ «Укртрансгаз» вже зверталось до Господарського суду Київської області із позовом до КП «Калинівське ДПС» про зобов`язання повернути майно та стягнення коштів, у якому позивач мотивував свої вимоги тим, що відповідач набув природний газ без будь-якої правової підстави, у зв`язку із чим КП «Калинівське ДПС» зобов`язане повернути газ АТ «Укртрансгаз» або відшкодувати останньому його вартість.

Господарський суд Київської області рішенням від 11.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, у справі № 911/2267/19 відмовив повністю у задоволенні вказаного позову. Верховний Суд ухвалою від 02.09.2020 закрив касаційне провадження за касаційними скаргами АТ «Укртрансгаз» та Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі НАК «Нафтогаз України») на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2020 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 911/2267/19

На думку відповідача, позивач вирішив формально змінити підставу позову, не змінивши обставини, на яких ґрунтується його вимоги, які вже були предметом розгляду у справі № 911/2267/19.

Відповідач також зазначає, що строк подання вимог кредиторів закінчився 11.05.2019. Позивач не подав жодної вимоги чи претензії на адресу ліквідаційної комісії КП «Калинівське ДПС», а в подальшому не подав навіть заяву про поновлення строку на пред`явлення кредиторських вимог.

Крім того, як стверджує відповідач, двомісячний строк для пред`явлення вимог, передбачений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивач пропустив, тому безпідставно пред`являє вимоги до КП «Калинівське ДПС».

Відповідач зауважує, що голова Калинівської селищної ради В.С. Булкот та голова ліквідаційної комісії КП «Калинівське ДПС» I.А. Ярмоленко скерували на адресу позивача звернення щодо наявності чи відсутності заборгованості у КП «Калинівське ДПС» перед АТ «Укртрансгаз». У відповідь на вказане звернення АТ «Укртрансгаз» листом від 22.01.2019 повідомило про відсутність будь-якої заборгованості у відповідача перед АТ «Укртрансгаз». Тобто, як вважає відповідач, позивач своїм же листом спростував наявність у відповідача будь-якої заборгованості чи невиконаних зобов`язань перед АТ «Укртрансгаз».

До того ж, на думку відповідача, обсяги природного газу, спожиті КП «Калинівське ДПС» у січні-березні 2017 року, законно придбані у НАК «Нафтогаз України» та спожиті відповідно до укладених і діючих на той час договорів постачання природного газу. Обсяги спожитого газу КП «Калинівське ДПС» були виділені виключно з ресурсу НАК «Нафтогаз України» як постачальника, на якого урядом покладені спеціальні обов`язки.

17.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від АТ «Укртрансгаз» надійшла відповідь на відзив.

Позивач вважає твердження відповідача про те, що позов у справі № 911/1942/24 тотожний позову у справі № 911/2267/19, поданий щодо того самого предмету і з тих самих підстав, такими, що не відповідають дійсності.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, у справі № 911/2267/19 у задоволенні позовних вимог АТ «Укртрансгаз» відмовлено з огляду на те, що «відповідачем у спірний період природний газ було спожито на підставі укладеного з НАК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу, що в повній мірі спростовує твердження позивача про відсутність у відповідача постачальника та будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період».

Водночас підставою позову у справі № 911/1942/24, за твердженнями позивача, є частина друга статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», якою держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій, та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Позивач також зазначає, що несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Чинним законодавством не передбачений обов`язок кредитора (позивача) попередньо звертатись до боржника (відповідача) ані з вимогою, ані з претензією, ані із заявою про поновлення строку на пред`явлення кредиторських вимог.

Крім того, позивач зауважує, що правовідносини, що виникли у зв`язку із процедурою добровільної ліквідації боржника (відповідача) за рішенням його власника, не входять до кола правовідносин, врегульованих Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на норми якого посилається відповідач, стверджуючи про пропуск позивачем двомісячного терміну на пред`явлення вимог кредитора.

Щодо посилання відповідача на лист АТ «Укртрансгаз» про відсутність заборгованості КП «Калинівське ДПС» позивач пояснює, що обов`язок відповідача компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи (позивачу) до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу виник 29.08.2021 (із внесенням змін до Закону № 1730-VIII, який, зокрема, доповнено статтею 8 цього Закону), а отже станом на 31.12.2018 такої заборгованості не існувало, що й підтверджується листом АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-19-329 від 22.01.2019.

Також позивач вважає аргументи відповідача про споживання природного газу у спірний період виключно з ресурсу НАК «Нафтогаз України» такими, що не підтверджені жодними доказами.

30.09.2024 від АТ «Укртрансгаз» надійшла заява № 1001ВИХ-24-5852 від 26.09.2024 про зміну предмета позову, яка прийнята до розгляду ухвалою від 14.10.2024.

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд неодноразово відкладав підготовче засідання та оголошував перерву в підготовчому засіданні; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 14.10.2024.

Ухвалою від 28.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.

У судовому засіданні 18.11.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представниці позивача щодо вимог заявленого позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 02.12.2024.

У судовому засіданні 02.12.2024, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представниця позивача виступила із заключним словом, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Представник відповідача у судові засідання на стадії судового розгляду справи по суті не з`явився. При цьому суд врахував викладене у відзиві клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, а також ту обставину, що неявка його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 02.12.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Калинівське ДПС» (ідентифікаційний код 33266313) є юридичною особою, яка створена 15.02.2005.

27.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 13551100051006115 про рішення засновників щодо припинення юридичної особи КП «Калинівське ДПС». Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 11.05.2019.

АТ «Укртрансгаз» надіслало на адресу КП «Калинівське ДПС» заяву № 1001ВИХ-24-3636 від 11.06.2024 з грошовими вимогами, у якій просило, зокрема: визнати АТ «Укртрансгаз» кредитором КП «Калинівське ДПС»; включити до проміжного ліквідаційного балансу КП «Калинівське ДПС» грошові вимоги АТ «Укртрансгаз» у сумі 1534135,18 грн; забезпечити погашення грошових вимог АТ «Укртрансгаз» в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Вказану заяву з грошовими вимогами вручено КП «Калинівське ДПС» 20.06.2024, що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення.

Враховуючи ухилення боржника від розгляду, визнання та включення грошових вимог кредитора до проміжного ліквідаційного балансу, AT «Укртрансгаз» звернулося до суду із цим позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) за захистом свого порушеного права шляхом зобов`язання боржника в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги АТ «Укртрансгаз» до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1534135,18 грн і стягнення з КП «Калинівське ДПС» на користь АТ «Укртрансгаз» 1534135,18 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень, лютий, березень 2017 року.

Із наданих відповідачем доказів суд установив, що з метою вжиття заходів із розв`язання проблем щодо стабілізації фінансово-господарської діяльності підприємств, в статутному фонді яких є частка комунального майна, виконавчий комітет Калинівської селищної ради у листі від 16.01.2019 № 44 просив АТ «Укртрансгаз» надати інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості по КП «Калинівське ДПС», оскільки Калинівська селищна рада є засновником цього підприємства.

У відповідь на вказаний лист АТ «Укртрансгаз» листом № 1001ВИХ-19-329 від 22.01.2019 повідомило, що станом на 31.12.2018 по КП «Калинівське ДПС» відсутня заборгованість перед АТ «Укртрансгаз».

14.02.2019 Калинівська селищна рада Броварського району Київської області прийняла рішення № 869/38-VII «Про припинення діяльності Комунального підприємства «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради Броварського району Київської області шляхом ліквідації», яким вирішила, зокрема: припинити діяльність КП «Калинівське ДПС» шляхом ліквідації; утворити ліквідаційну комісію по припиненню діяльності КП «Калинівське ДПС» та затвердити її персональний склад згідно із додатком № 1; встановити строк для задоволення вимог кредиторів двомісячний термін з дати публікування повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи КП «Калинівське ДПС».

Повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи КП «Калинівське ДПС» оприлюднено 27.02.2019.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

За приписами частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно із частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною восьмою статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Суд установив, що у червні 2024 року АТ «Укртрансгаз» звернулося до ліквідаційної комісії КП «Калинівське ДПС» із заявою № 1001ВИХ-24-3636 від 11.06.2024, у якій просило, зокрема, визнати АТ «Укртрансгаз» кредитором КП «Калинівське ДПС» та включити до проміжного ліквідаційного балансу КП «Калинівське ДПС» грошові вимоги АТ «Укртрансгаз» у сумі 1534135,18 грн.

Факт направлення та вручення боржнику зазначеної заяви підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти № 0102122599709 від 12.06.2024, фіскальним чеком про оплату послуг поштового зв`язку, відомостями із веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення № 0102122599709. Заяву із грошовими вимогами вручено боржнику 20.06.2024, однак доказів її розгляду в установленому порядку ліквідаційною комісією боржника матеріали справи не містять.

Наявність та розмір заборгованості КП «Калинівське ДПС» перед АТ «Укртрансгаз» в сумі 1534135,18 грн підтверджена таким.

АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи суб?єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини першої статті 1 Законом України «Про ринок природного газу»). КП «Калинівське ДПС» було споживачем юридичною особою, яка отримувала природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до пункту 10 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

В розумінні наведеної норми КП «Калинівське ДПС» у спірний період було захищеним споживачем природного газу.

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, боржник, відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018, мав право у визначений період придбавати природний газ для всіх категорій споживачів у НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 (далі Положення № 758), на НАК «Нафтогаз України» покладено спеціальний обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення. Відповідно до пункту 16 Положення № 758 НАК «Нафтогаз України» у період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4942,00 гривні за 1000 куб. метрів.

Згідно із пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року» на НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 року (далі опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.

Обставини укладення КП «Калинівське ДПС» з НАК «Нафтогаз України» договорів на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017» підтверджуються таким.

Так, у 2019 році AT «Укртрансгаз» звернулося із позовом до КП «Калинівське ДПС» про зобов`язання останнього повернути в натурі безпідставно набуте майно природний газ, відібраний з газотранспортної системи протягом січня лютого 2017 року та стягнення 1728706,27 грн (справа № 911/2267/19).

Позовні вимоги AT «Укртрансгаз» обґрунтовувало тим, що НАК «Нафтогаз України» у січні, лютому, березні 2017 року не підтвердило КП «Калинівське ДПС» номінації щодо обсягів природного газу, у зв`язку з чим споживання природного газу здійснювалось КП «Калинівське ДПС» поза межами договорів, укладених з НАК «Нафтогаз України», а отже власником спожитого підприємством у спірний період природного газу є AT «Укртрансгаз».

Судовими рішеннями у справі № 911/2267/19 встановлено, що КП «Калинівське ДПС» мало укладені з НАК «Нафтогаз України» договори на постачання і споживання відповідачем природного газу у січні, лютому, березні 2017 року для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а тому споживання природного газу відбулося не безпідставно, а на підставі укладених між КП «Калинівське ДПС» та НАК «Нафтогаз України» договорів постачання природного газу № 1778/1617-ТЕ-17 від 19.10.2016, № 1889/1617-БО-17 від 04.11.2016 та № 1890/1617-КП-17від 04.11.2016 в межах передбачених цими договорами обсягів постачання.

Відповідно до умов зазначених договорів постачання природного газу, а саме пункту 3.7, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання оформлюється актом приймання-передачі.

Господарський суд Київської області у рішенні від 11.02.2020 та Північний апеляційний господарський суд у постанові від 27.05.2020 у справі № 911/2267/19 установили, зокрема, що акти приймання-передачі природного газу не підписано з боку НАК «Нафтогаз України; у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, у зв`язку з невиконанням умов для постачання та наявності заборгованості за попередні періоди постачання природного газу, внаслідок чого відповідачем у деяких місяцях здійснювався відбір природного газу з газотранспортної системи позивача без поданих номінацій його постачальником: у січні 2017 року 107,097 тис. куб. м; у лютому 2017 року 88,941 тис. куб. м; у березні 2017 року 62,652 тис. куб. м.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Указані вище обсяги відбору природного газу також підтверджуються долученими до позовної заяви реєстрами обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Київоблгаз», в січні та у лютому 2017 року; звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Київоблгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 року.

Відповідно до інформації НАК «Нафтогаз України», наданої в додаток до листа № 23/4-1305-21 від 22.11.2021, ціна на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 року по грудень 2019 року за договорами постачання природного газу НАК «Нафтогаз України», зокрема, відповідно до Положення № 758 та на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», за 1 тис. куб. метрів складає: у січні 2017 року для населення 4942,00 грн без ПДВ; у лютому 2017 року для населення 4942,00 грн без ПДВ; у березні 2017 року для населення 4942,00 грн без ПДВ.

З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Закон № 1639-ІХ), який набрав чинності 29.08.2021. Законом № 1639-ІХ внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі Закон № 1730-VIII), який зокрема доповнено статтею 8 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1730-VIII підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно (частина четверта статті 8 Закону № 1730-VIII).

Таким чином, частиною другою статті 8 Закону № 1730-VIII встановлене імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначено, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Відповідно до статті 2 Закону № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій. Також визначено порядок компенсації оплата протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частинами, вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019.

Отже для стягнення грошових коштів на підставі Закону № 1730-VIII необхідна наявність таких умов:

1) учасники процедури: платник підприємства ПЕК; отримувач Оператор газотранспортної системи, який здійснював вказані функції до 31.12.2019;

2) період виникнення заборгованості з 01.12.2015 по 31.12.2019;

3) здійснення відбору природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій;

4) настання строку оплати з 1 жовтня 2021 року рівними частинами протягом 72 місяців.

Суд установив, що КП «Калинівське ДПС» є споживачем, який використав відповідні обсяги природного газу у січні, лютому, березні 2017 року.

АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019 виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії серії АЕ № 194511 від 28.02.2013, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, кредитор і боржник є суб`єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 01.12.2015 по 31.12.2019 без подання номінацій, унормовані Законом № 1730-VIII.

Згідно із частиною третьою статті 8 Закону № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Враховуючи те, що боржник здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 258,690 тис. куб. м у січні, лютому, березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується кредитору відповідно до порядку, встановленого частиною другою статті 8 Закону № 1730-VIII.

При цьому необгрунтованими є посилання відповідача на лист АТ «Укртрансгаз» від № 1001ВИХ-19-329 від 22.01.2019, в якому повідомлено про відсутність станом на 31.12.2018 у КП «Калинівське ДПС» заборгованості АТ «Укртрансгаз», що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність заявлених вимог.

Як було зазначено вище, із внесенням змін до Закону № 1730-VIII держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Тобто обов`язок відповідача компенсувати (оплатити) особі, яка здійснювала функції оператора газотранспортної системи (позивачу) до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу виник з набранням чинності (29.08.2021) Законом № 1639-ІХ, яким внесено зміни, до Закону № 1730-VIII, а отже станом на 31.12.2018 такої заборгованості не існувало, що й зазначено у листі АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-19-329 від 22.01.2019.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами частини першої статті 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Виходячи із указаних норм права, в силу вимог Закону № 1730-VIII у боржника (відповідача) виникло зобов`язання компенсувати кредитору вартість відібраних у січні, лютому, березні 2017 року без номінацій обсягів природного газу.

Оскільки статтею 8 Закону № 1730-VIII визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивач врахував обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу, а також врахував ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

За розрахунками позивача, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначеному періоді у загальному розмірі 258,690 тис. куб. м за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 1534135,18 грн з ПДВ.

Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, кредитор має право вимагати від юридичної особи, яка припиняється виконання не тільки тих зобов`язань строк виконання яких настав, а також і тих зобов`язань, строк виконання яких ще не настав (дострокового виконання).

За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Варто зауважити, що необгрунтованими є посилання відповідача на пропуск позивачем строку заявлення своїх грошових вимог, оскільки несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21, від20.01.2020 у справі 922/416/19.

Матеріали справи не містять доказів погашення боржником суми боргу, як і доказів на підтвердження визнання заявленої кредиторської заборгованості ліквідаційною комісією боржника шляхом надсилання відповіді на заяву кредитора із грошовими вимогами та включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Положеннями частини другої статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

Таким чином, в АТ «Укртрансгаз», відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1730-VIII, виникло право стягнути з КП «Калинівське ДПС» кошти в сумі 1534135,18 грн в рахунок компенсації відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень, лютий, березень 2017 року.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 905/451/22.

Зокрема, перед Верховним Судом у справі № 905/451/22 постало питання чи відповідає належному способу захисту прав кредитора юридичної особи, яка перебуває в стані припинення (після прийняття засновниками (учасниками) рішення про ліквідацію юридичної особи), позов про стягнення суми грошових коштів, та чи підлягає в такому разі рішення суду про задоволення відповідного позову примусовому виконанню державною виконавчою службою або приватним виконавцем.

Об`єднана палата дійшла таких висновків: «…позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.

…об`єднана палата підкреслює, що норма частини першої статті 112 ЦК України стосується ліквідації тільки платоспроможної юридичної особи. Її слід застосовувати не у відриві, а разом з іншими положеннями ЦК України, зокрема, разом із частиною шостою статті 104, частиною третьою статті 110 ЦК України, тобто системно. Відповідно до частини шостої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом, а відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені КУзПБ. Отже, встановлена частиною першою статті 112 ЦК України черговість задоволення вимог кредиторів не може мати на меті задоволення вимог кредиторів певних черг і часткове незадоволення кредиторів інших черг чи їх незадоволення взагалі. Якщо юридична особа є платоспроможною, то підлягають задоволенню всі вимоги кредиторів, що виключає порушення їх прав. Тому об`єднана палата дійшла висновку, що частина перша статті 112 ЦК України має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню. Протилежне тлумачення зазначених законодавчих норм призвело би до порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у світлі практики ЄСПЛ.

68. Об`єднана палата також звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Цю частину слід застосовувати разом із частиною четвертою статті 112 ЦК України, відповідно до якої вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Отже, положення частини п`ятої статті 112 ЦК України щодо погашення вимог, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, застосовуються лише до вимог, які заявлені після спливу строку, встановленого для їх пред`явлення. До вимог, які заявлені вчасно, та вимог, які підлягають примусовому задоволенню на підставі судового рішення, правила про погашення вимог не застосовуються. Якщо у процедурі ліквідації юридичної особи з`ясується, що майна юридичної особи недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, боржник зобов`язаний звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України.

69. Виходячи з викладеного, статтю 112 ЦК України не можна тлумачити так, що вона забороняє примусове виконання судового рішення, ухваленого щодо боржника юридичної особи, яка перебуває у стані припинення. Такого регулювання стаття 112 ЦК України не містить (та й не може містити з огляду на статтю 6 Конвенції у світлі практики ЄСПЛ).

70. Натомість черговість, передбачена статтею 112 ЦК України, спрямована на те, щоб у разі виявлення під час добровільного задоволення боржником самостійно визнаних ним вимог ознак неплатоспроможності і подальшого порушення справи про банкрутство ризик незадоволення таких вимог був мінімальним саме для перших черг кредиторів, визначених цією статтею. Адже вимоги, визнані боржником самостійно, можуть бути необґрунтованими, що і перевіряється судом в межах справи про банкрутство. Водночас це не стосується вимог кредиторів за судовим рішенням у процедурі добровільної ліквідації, бо обґрунтованість цих вимог вже встановлена судом і не може ставитись боржником під сумнів в межах зазначеної процедури. Тому доти, доки ознаки неплатоспроможності боржника юридичної особи не встановлені, такі кредитори мають отримувати задоволення своїх вимог в загальному порядку у виконавчому провадженні. Але як тільки ознаки неплатоспроможності виявлені (наприклад, внаслідок добровільного визнання боржником нових вимог або стягнення грошових коштів судом на користь нових кредиторів), ліквідатор має звернутись до суду для порушення справи про банкрутство; тоді виконання судових рішень здійснюється в межах такої справи і в іншій черговості, ніж встановлена у статті 112 ЦК України, а саме в черговості, встановленій статтею 64 КУзПБ.».

За змістом статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Беручи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, а також те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 26040,03 грн покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради (07443, Київська обл., Броварський р-н, смт Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 33266313) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 1534135 (один мільйон п`ятсот тридцять чотири тисячі сто тридцять п`ять) грн 18 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради (07443, Київська обл., Броварський р-н, смт Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 33266313) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) 1534135 (один мільйон п`ятсот тридцять чотири тисячі сто тридцять п`ять) грн 18 коп. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу та 26040 (двадцять шість тисяч сорок) грн 03 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.01.2025.

Суддя О.В. Щоткін