Рішення

від 10.12.2024 по справі 911/124/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р.

м. Київ

Справа № 911/124/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О. М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади

до Фурсівської сільської ради

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп"

про усунення перешкод у здійсненні територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та договорів оренди земельних ділянок та шляхом зобов`язання повернути земельні ділянки,

за участю представників:

прокурора: Лук`янчука Андрія Вікторовича;

відповідача-1: Бобрика Олександра Володимировича;

відповідача-2: Войцеховського Михайла Юрійовича,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/124/22 за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади до Фурсівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" :

-про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, кадастрові номери 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 шляхом визнання недійсними рішень Великополовецької сільської ради (далі Великополовецької сільради) від 23.12.2011 № 2-15-06 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ "Сквирасільрибгосп" для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільради Сквирського району Київської області" (далі рішення Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2-15-06) та від 23.12.2011 № 2/1-15-06 "Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ "Сквирасільрибгосп" для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільради" (далі рішення Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2/1-15-06);

-про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, кадастрові номери 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 шляхом визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених 14.03.2012 між Великополовецькою сільрадою та ТОВ "Сквираплемрибгосп" щодо земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:077:0005, загальною площею 71,5976 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, розташованої в межах с. Великополовецьке (договір зареєстровано управлінням Держкомзему України у Сквирському районі 04.04.2012 за № 322400004001812); земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:046:0001, загальною площею 23,6705 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, розташованої в межах с. Великополовецьке (договір зареєстровано управлінням Держкомзему України у Сквирському районі 11.04.2012 за № 322400004001828); земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:093:0001, загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, розташованої в межах с. Великополовецьке (договір зареєстровано управлінням Держкомзему України у Сквирському районі 11.04.2012 за № 322400004001827); земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:014:0001, загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, розташованої в межах с. Великополовецьке (договір зареєстровано управлінням Держкомзему України у Сквирському районі 11.04.2012 за № 322400004001830); земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:015:0003, загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, розташованої в межах с. Великополовецьке (договір зареєстровано управлінням Держкомзему України у Сквирському районі 11.04.2012 за № 322400004001829;

-про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, кадастрові номери 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 шляхом зобов`язання ТОВ "Сквираплемрибгосп" повернути на користь Фурсівської сільської територіальної громади вказані земельні ділянки водного фонду.

На обґрунтування позову прокурор посилався на порушення вимог законодавства при наданні в оренду спірних земельних ділянок, а саме їх отримання на позаконкурсній основі. Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді прокурор у позові вказував, зокрема на те, що позов у цій справі заявлено в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади, яка наразі є власником та розпорядником спірних земельних ділянок комунальної власності. Фурсівська сільрада є правонаступником Великополовецької сільради, яка розпорядилася спірними земельними ділянками не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, що не може розцінюватись як вираження волі територіальної громади. За доводами прокурора, передача спірних земельних ділянок в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси громади, які полягають у втраті можливості визначити користувача, який би здійснював використання та який би запропонував найкращу, порівняно з іншими учасниками пропозицію, у тому числі, щодо розміру плати за користування земельними ділянками та інших зобов`язань (зокрема інвестиційного характеру), які покладаються на переможця аукціону.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2022 позов задоволено повністю. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі територіальної громади та, вирішуючи спір по суті, виходив із встановлених обставин отримання ТОВ "Сквираплемрибгосп" спірних земельних ділянок в оренду поза межами конкурсної процедури в порушення вимог законодавства та з порушенням прав територіальної громади. Оскільки прокурором заявлено негаторний позов і правопорушення носить триваючий характер, то суд дійшов висновку, що позовна давність до заявлених вимог не застосовується.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2022 у цій справі залишено без змін із тих самих підстав.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.09.2024 було частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Верховний Суд у наведеній постанові від 03.09.2024 вказав, що задовольняючи позовні вимоги прокурора у повному обсязі, попередні судові інстанції не надали належної оцінки визначеному прокурором суб`єктному складу сторін та підставам представництва інтересів держави у суді у наведеному випадку, зважаючи на те, що, як свідчать матеріали справи, прокурор подав позов у цій справі в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади та визначив одним із відповідачів Фурсівську сільраду, яка згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду (у наведеному випадку Фурсівську сільську територіальну громаду) та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами; не дослідили чи є належним та ефективним обраний прокурором спосіб захисту про визнання недійсними оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування та чи призводить до захисту прав або інтересів у разі задоволення такої позовної вимоги.

Разом із тим, Верховний Суд зазначив, що як свідчить зміст оскаржених судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджували питання застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі та повернення спірних земельних ділянок, про застосування яких (наслідків спливу позовної давності) заявляло ТОВ "Сквираплемрибгосп" у заяві від 21.06.2022 у справі, пославшись на те, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо застосування позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення. Водночас, при цьому попередні судові інстанції не врахували викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/248/20 висновок про недопустимість ототожнення негаторного позову про усунення перешкод в користуванні майном з позовом про визнання недійсними договорів з підстав порушення при їх укладенні норм чинного законодавства.

Після надходження матеріалів справи № 911/124/22 до Господарського суду Київської області, здійснено автоматизований розподіл справи між суддями, відповідно до якого головуючим суддею призначено Черногуза А.Ф.

Ухвалою від 24.09.2024 судом справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.10.2024 на 15:15.

Проведення підготовчого судового засідання призначеного судом на 14.10.2024 не відбулось з причин того, що головуючий суддя починаючи з 14.10.2024 перебував на лікарняному з огляду на раптове погіршення самопочуття.

Ухвалою від 21.10.2024 до відома учасників провадження було доведено дату проведення наступного судового засідання у справі 11.11.2024 о 15:15.

У судове засідання 11.11.2024 з`явився прокурор Лук`янчук Андрій Вікторович, представник Фурсівської територіальної громади Бобрик Олександр Володимирович та представник відповідача-2 Войцеховський Михайло Юрійович. Позивач явки своїх представників не забезпечив. Враховуючи, що усі необхідні заяви по суті спору були зібрані за час попереднього розгляду спору, суд вирішив витребувати у учасників процесу додаткові пояснення у контексті зауважень Верховного суду, наведених у постанові від 03.09.2024, якою справа була передана на новий розгляд до суду першої інстанції. З огляду на вищевикладене, розгляд справи у підготовчому провадженні було відкладено на 25.11.24 на 15:30.

У судове засідання 25.11.24 з`явився прокурор Лук`янчук Андрій Вікторович, представник відповідача-1 Бобрик Олександр Володимирович та представник відповідача-2 Войцеховський Михайло Юрійович.

Представники надали свої додаткові пояснення, які суд витребовував ухвалою від 11.11.2024 року.

Водночас, прокурор подав клопотання через систему Електронний суд про зміну предмета позову від 25.11.2024. Заслухавши пояснення прокурора щодо поданого клопотання, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, позаяк воно суперечить положенням ч. 4 ст. 46 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, враховуючи строки підготовчого провадження, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024 на 12:00.

У судовому засіданні 10.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Доводи прокуратури.

Прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги наголошує на тому, що згідно листа Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 12.10.2021 року інформація щодо проведення земельних торгів при передачі ТОВ Сквираплемрибгосп земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га відсутня.

Згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 25.10.2021 року, у ТОВ Скираплемрибгосп в період 2011-2012 років дозвіл на спеціальне водокористування на водні об`єкти, що заходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га, відсутній.

Прокуратура стверджує, що рішення Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області № 2-15-06 від 23.12.2011 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ Сквирасільрибгосп для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області та № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ Сквирасільрибгосп для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради та укладені на їх підставі договори оренди спірних земельних ділянок водного фонду, прийняті всупереч інтересам Фурсівської сільської територіальної громади поза межами конкурсних процедур, а також з порушенням вимог законодавства.

Прокурор наголошував на тому, що за наслідками перевірки інформації Фурсівської сільської ради, наданих нею та витребуваних документів, а також спірних рішень Великополовецької сільської ради № 2-15-06 від 23.12.2011 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ Сквирасільрибгосп для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області та № 2/1-15-06 від 23.12.2011 року Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ Сквирасільрибгосп для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради, а також інформації Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось, прокуратурою встановлено відсутність підстав, передбачених ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, які надають право передавати в оренду ТОВ Сквираплемрибгосп спірні земельні ділянки комунальної власності без проведення торгів.

З цих підстав, на думку прокуратури, земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3224081201:01:077:0005 площею 71,5976 га, 3224081201:01:046:0001 площею 23,6705 га, 3224081201:01:093:0001 площею 1 га, 3224081201:01:014:0001 площею 1 га, 3224081201:01:015:0003 площею 1 га передані в оренду ТОВ Сквираплемрибгосп з порушенням вимог ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, тому мають бути усунені перешкоди у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, кадастрові номери 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 шляхом визнання судом недійсними відповідних рішень ради і укладених на їх підставі договорів оренди спірних земельних ділянок.

Фурсівська сільська рада у своїх поясненнях та в судових засіданнях повністю підтримала позицію прокурора.

Пояснення прокурора щодо зауважень викладених Верховним Судом в частині представництва.

Прокурор зазначає, що Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки, згідно з якими у разі оскарження прокурором одночасно і рішення органу влади про надання земельної ділянки в оренду, і договору оренди землі, прокурор виступає у такій справі позивачем, а орган, який ухвалив відповідне рішення та став стороною договору оренди виступає відповідачем (постанова від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 40), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункти 26-30)).

Так прокурор наголошує, що у позовній заяві ним вказано, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття Великополовецькою сільською радою, наділеною повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, незаконного рішення.

Оскільки саме Великополовецька сільська рада допустила порушення інтересів у спірних правовідносинах, то Фурсівська сільська рада, як правонаступник не є органом, який може здійснювати захист інтересів громади у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом, а саме з вимогами: про визнання незаконним і скасування зазначених рішень Великополовецької сільської ради, про визнання недійсними відповідних договорів оренди землі та зобов`язання відповідача повернути спірні земельні ділянки територіальній громаді.

Відповідно до положення ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Прокурор наголошує, що Фурсівська сільська територіальна громада не є конкретно визначеною, зареєстрованою юридичною особою, як наслідок позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.

У даному спорі Фурсівська сільська територіальна громада не може виступати як суб`єкт цивільних правовідносин і мати такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Прокурор зазначає, що враховуючи, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності, а Фурсівська сільська рада, яка в силу ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджається землями територіальних громад, є відповідачем у справі, тому прокурор пред`явив цей позов як самостійний позивач.

Ноголошує, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у даних обставинах наявні підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову в інтересах держави.

Прокурор переконаний, що в даному випадку прокуратурою належним чином обґрунтовано підстави самостійного звернення до суду з даним позовом, оскільки уповноважений державний орган в силу допущених ним порушень вимог земельного законодавства в даному випадку визначений відповідачем, що унеможливлює його одночасного визначення позивачем та відповідачем.

Відтак прокурор наголошує, що на підставі Закону України «Про прокуратуру» ним, з урахуванням судової практики, правильно визначено суб`єктний склад сторін у даній справі та належним чином обґрунтовано підстави представництва.

Додатково прокурор покликається на аналогічні висновки, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 справа № 698/119/18 та від 11.06.2024 справа № 925/1133/18.

Проаналізувавши доводи та пояснення прокурора в частині зауважень Верховного Суду щодо представництва та суб`єктного складу означеної справи, суд погоджується з доводами прокуратури в цій частині та визнає їх підставними з огляду на специфіку спірних правовідносин, а відтак визнає підставним право прокурора на звернення з означеним позовом позаяк останнім формально дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Суд констатує, що обрання прокурором конструкції оформлення позовної заяви із зазначенням того, що захищаються «інтереси конкретно визначеної територіальної громади» є правом прокурора, оскільки, на думку суду, в широкому змісті даного формулювання воно може бути ототожнене з інтересами держави в контексті конкретної територіальної громади як соціуму, що є складовою держави в широкому тлумаченні цього поняття.

Заперечення ТОВ Сквираплемрибгосп.

В обгрунтування заперечень проти позову ТОВ Сквираплемрибгосп зазначало, що 12.08.1999 року Сквирське сільськогосподарсько-рибоводне господарство було перетворено у ВАТ Сквирасільрибгосп (наказ Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/15 Про перетворення Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства у відкрите акціонерне товариство).

18.08.1999 року Сквирською районною державною адміністрацією було видано свідоцтво серії А00 №095978 про державну реєстрацію ВАТ Сквирасільрибгосп.

01.09.2010 року ВАТ Сквирасільрибгосп отримало дозвіл на спеціальне водокористування №214/16 (вих.№ 05-09/9690 від 01.09.2010 року) з правом використання до 01.01.2013 року вод нагульної системи Антонів (заплава р. Березянка) площею 58,8 га об`ємом 706,0 тис.м3 та нагульного господарства Великополовецьке (заплава р. Кам`янка) площею 190,4 га об`ємом 2600,0 тис.м3.

З метою реалізації отриманого права на спеціальне водокористування, ВАТ Сквирасільрибгосп звернулось до Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області із клопотанням про надання в оренду земельних ділянок водного фонду загальною площею 98,2681 га для рибогосподарських потреб.

23.12.2011 року Великополовецька сільська рада Сквирського району Київської області прийняла рішення №2-15-06 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ Сквирасільрибгосп для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду у користування на умовах оренди ВАТ Сквирасільрибгосп для риборозведення в межах населених пунктів на території Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Рішенням Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області №2/1-15-06 від 23.12.2011 року Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ Сквирасільрибгосп для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільської ради було надано в оренду ВАТ Сквирасільрибгосп терміном на 49 років земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами: 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 та 14.03.2012 року щодо наведених земельних ділянок укладено договои оренди.

14.02.2012 року ВАТ Сквирасільрибгосп було реорганізовано у TOB Сквираплемрибгосп, про що було внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вищенаведених рішень Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області 14.03.2012 року між Великополовецькою сільською радою та TOB Сквираплемрибгосп, як правонаступником ВАТ Сквирасільрибгосп, були укладені договори оренди відповідних земельних ділянок.

TOB Сквираплемрибгосп зазначає, що оскаржувані рішення стосуються затвердження проекту землеустрою і надання земельних ділянок в оренду, тобто є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок його виконання, тому скасування таких актів не породжує наслідків для відповідачів, оскільки порушення права орендодавця у разі укладення договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися у інший спосіб.

Щодо відсутності необхідності проведення земельних торгів TOB Сквираплемрибгосп зазначило, що на момент отримання земельних ділянок в оренду порядок проведення земельних торгів (аукціонів) не був законодавчо врегульований. Відповідний Закон України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону від 05.07.2012 року №5077-УІ, набрав чинності лише 19.08.2012 року.

Натомість, чинне на момент прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних договорів законодавство не містило заборони органам місцевого самоврядування розпоряджатися землями комунальної власності шляхом надання їх у користування.

TOB Сквираплемрибгосп зазначає, що неможливість проведення земельних торгів станом на 23.12.2011 року в силу відсутності законодавчо врегульованого порядку їх проведення не може бути самодостатньою підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів.

Щодо відсутності підстав для продажу права користування земельними ділянками на конкурентних засадах, відповідач зазначив, що відповідно до положень ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

TOB Сквираплемрибгосп до відзиву надано копію дозволу ВАТ Сквирасільрибгосп на спеціальне водокористування №214/16 від 01.09.2010року (вих. №05-09/9690), виданого Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Київській області.

За вказаним дозволом ВАТ Сквирасільрибгосп отримало право користуватися водами нагульної системи Антонів (заплава р. Березянка) площею 58,8 га об`ємом 706,0 тис.м3 та нагульного господарства Великополовецьке (заплава р. Кам`янка) площею 190,4 га об`ємом 2600,0 тис.м3 строком до 01.01.2013 року.

Відповідач-2 зазначає, що право ВАТ Сквирасільрибгосп на спеціальне водокористування не припинилося у зв`язку з його реорганізацією шляхом перетворення у ТОВ Сквираплемрибгосп та перейшло до останнього в силу положень ч. 13 ст. 41 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Таким чином, відповідач-2 зазначає, що наявність у нього права на спеціальне водокористування станом на момент укладення оспорюваних договорів свідчить про те, що право оренди земельних ділянок не підлягало продажу на конкурентних засадах, оскільки підпадало під виключення, наведені у ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Відсутність будь-яких порушень вимог земельного законодавства під час отримання земельних ділянок в оренду, на думку TOB Сквираплемрибгосп, підтверджується також результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної на прохання Білоцерківської окружної прокуратури Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.

TOB Сквираплемрибгосп зазначило про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо повернення земельних ділянок, оскільки відповідні вимоги не обґрунтовані наявністю підстав, передбачених ст.ст. 141-143 Земельного кодексу України.

Також TOB Сквираплемрибгосп у відзиві зауважило, що Фурсівська сільська територіальна громада не має правосуб`єктності, тому не може виступати в якості позивача.

Обставини справи встановлені судом та висновки суду.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що рішенням Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2-15-06 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду у користування на умовах оренди ВАТ "Сквирасільрибгосп" для риборозведення в межах населених пунктів на території Великополовецької сільради Сквирського району Київської області без проведення земельних торгів. Рішенням Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2/1-15-06 надано в оренду ВАТ "Сквирасільрибгосп" терміном на 49 років земельну ділянку водного фонду загальною площею 71,5976 га, в т.ч. під водою 56,7998 га, прибережна захисна смуга 14,7978 га (з них пасовища 12,8731 га, інші під гідротехнічними спорудами 0,4482 га, болото 1,4765 га) для рибогосподарських потреб; земельну ділянку водного фонду загальною площею 23,6705 га, в т.ч. під водою 17,6533 га, прибережна захисна смуга 6,0172 га (з них пасовища 5,1992 га, інші під гідротехнічними спорудами 0,0983 га, болото 0,7197 га) для рибогосподарських потреб; земельну ділянку водного фонду загальною площею 1 га, в т.ч. під водою 0,6806 га, прибережна захисна смуга 0,3194 га (з них пасовища 0,3194 га) для рибогосподарських потреб; земельну ділянку водного фонду загальною площею 1 га, в т.ч. під водою 0,3552 га, прибережна захисна смуга 0,6448 га (з них пасовища 0,6448 га) для рибогосподарських потреб; земельну ділянку водного фонду загальною площею 1 га, в т.ч. під водою 0,6807 га, прибережна захисна смуга 0,3193 га (з них пасовища 0,3193 га) для рибогосподарських потреб.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Сквираплемрибгосп" (ідентифікаційний код юридичної особи 25295152) є правонаступником ВАТ "Сквирасільрибгосп" (ідентифікаційний код юридичної особи 25295152).

На підставі вказаних рішень 14.03.2012 між Великополовецькою сільрадою і ТОВ "Сквираплемрибгосп" укладено договори оренди землі, а саме договір оренди земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:077:0005, загальною площею 71,5976 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі від 04.04.2012 за № 322400004001812; договір оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001 загальною площею 23,6705 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі за № 322400004001828 від 11.04.2012; договір оренди земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:093:0001, загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі від 11.04.2012 за № 322400004001827; договір оренди земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:014:0001, загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі від 11.04.2012 за № 322400004001830; договір оренди земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 3224081201:01:015:0003, загальною площею 1 га для рибогосподарських потреб строком на 49 років, яка розташована в межах с. Великополовецьке, зареєстрований управлінням Держкомзему України у Сквирському районі від 11.04.2012 за № 322400004001829.

У зв`язку з проведенням у 2020 році децентралізації та реформи адміністративно-територіального устрою, Великополовецька територіальна громада Сквирського району Київської області ввійшла до складу Фурсівської сільської територіальної громади Білоцерківського району Київської області. Відповідно, Фурсівська сільрада стала правонаступником Великополовецької сільради у спірних правовідносинах.

Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Фурсівської сільської територіальної громади, до Фурсівської сільради та ТОВ "Сквираплемрибгосп" про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсними рішень Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2-15-06, від 23.12.2011 № 2/1-15-06, про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених 14.03.2012 між Великополовецькою сільрадою та ТОВ "Сквираплемрибгосп" та про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом повернення на користь Фурсівської сільської територіальної громади спірних земельних ділянок водного фонду.

Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що спірні земельні ділянки були передані в оренду без проведення земельних торгів, за наявності відповідного застереження про їх обов`язковість у чинному на той момент законодавстві.

З огляду на давність спірних правовідносин відповідачем ТОВ "Сквираплемрибгосп" було заявлено про застосування судом строків позовної давності до спірних правовідносин.

Суд констатує, що питання про наявність підстав для застосування строків позовної давності буде вирішуватись судом за умови встановлення та констатації того, що позивачем обрано належний спосіб захисту, що право є порушеним та підлягає захисту.

Водночас, враховуючи зауваження Верховного Суду, що викладені в постанові, якою дана справа направлялась на новий розгляд, суд вважає за необхідне передусім надати правову оцінку обраному прокурором способу захисту в межах означеного провадження.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган.

У даному провадженні прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про усунення перешкод у здійсненні Фурсівською сільською територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, кадастрові номери 3224081201:01:077:0005, 3224081201:01:046:0001, 3224081201:01:093:0001, 3224081201:01:014:0001, 3224081201:01:015:0003 шляхом визнання недійсними рішень Великополовецької сільської ради (далі Великополовецької сільради) від 23.12.2011 № 2-15-06 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та водних об`єктів у користування на умовах оренди ВАТ "Сквирасільрибгосп" для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільради Сквирського району Київської області" (далі рішення Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2-15-06) та від 23.12.2011 № 2/1-15-06 "Про надання в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ "Сквирасільрибгосп" для рибогосподарських потреб в межах Великополовецької сільради" (далі рішення Великополовецької сільради від 23.12.2011 № 2/1-15-06), одним з відповідачів визначив Фурсівську сільську раду.

Суд констатує, що в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) (в інтересах соціуму Фурсівської територіальної громади) до неї самої (в особі Фурсівської сільської ради, яка і представляє інтереси соціуму Фурсівської територіальної громади).

Суд наголошує, що наведена ситуація не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. (Аналогічних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17.)

З цих підстав суд, враховуючи невідповідність конструкції позовної вимоги п. 2 прохальної частини позовної заяви частині першій статті 45 ГПК України, констатує відсутність підстав для задоволення судом означено сформульованої прокурором вимоги, з огляду на означений судом дефект вимоги.

Крім іншого, суд доводить до відома прокурора, що встановлення незаконності зазначених рішень органу місцевого самоврядування здійснюється судом без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування позаяк заявлення такої вимоги є неналежним способом захисту, який не тягне за собою наслідку у вигляді поновлення порушеного права та передбачає вчинення додаткових процесуальних дій для поновлення права в означених прокурором обставинах, що є додатковою самостійною підставою для відмови в цій частині позовних вимог.

Також, суд звертає увагу прокурора на те, що такі рішення, за умови їх невідповідності закону, не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

Так, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд виходить із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об`єкта права власності у володіння власника. Ознаками віндикаційного позову є те, що він подається власником або титульним володільцем стосовно індивідуально визначених речей, зміст позову становить вимога про повернення речі, річ перебуває у володінні іншої особи незаконно.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 (№ 12-26гс19).

Проаналізувавши зміст позовних вимог прокурора, що викладені в п. 4 прохальної частини позовної заяви суд констатує, що вказані вимоги є одночасно як негаторними так і віндикаційними з огляду на правову конструкцію використану прокурором при їх формалізації. (усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом зобов`язання повернути земельні ділянки)

Такий дуалізм вимоги спрямований позивачем на надання суду вибору щодо обрання найефективнішого способу захисту замість позивача, що в свою чергу недопустимо оскільки спрямовано на спотворення принципу змагальності в господарському судочинстві.

Суд наголошує на тому, що негаторний та віндикаційний позови є взаємовиключними між собою.

Надаючи правову оцінку поєднанню позивачем вимог, які мають ознаки негаторного та віндикаційного позову, суд також акцентує увагу учасників справи на відсутності у суду повноважень замість позивача вирішувати питання обрання належного способу захисту, який би дав змогу досягти ефективного розгляду справи та відновлення порушеного права тобто фактично діяти в інтересах сторони позивача.

Застосування судом в даному випадку принципу jura novit curia («суд знає закони») в контексті вибору за позивача способу захисту є не релевантним, позаяк дана дія суду поставить сторони в нерівне становище та порушить принцип змагальності, як основоположний принцип судочинства.

Суд констатує, що однією з умов застосування способу захисту як у формі віндикаційного, так і негаторного позову - є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі захист порушеного права власності здійснюється за допомогою зобов`язально-правових способів.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що спірні земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ "Сквираплемрибгосп" на підставі договорів оренди земельної ділянки водного фонду від 14.03.2012 укладених між Великополовецькою сільською радою, як суб`єктом наділеним державою відповідними владними повноваженнями в сфері розпорядження земельними ділянками та ТОВ "Сквираплемрибгосп".

Суд констатує, що недопустимим є ототожнення негаторного позову про усунення перешкод в користуванні майном з позовом про визнання недійсними договорів з підстав порушення при їх укладенні норм чинного законодавства та як наслідок зобов`язанням повернути означене в договорах майно, як те намагається зробити прокуратура переслідуючи мету нівелювати відповідачу можливість апелювати до пропуску строків позовної давності за означеними вимогами.

Відтак суд констатує, що обраний прокурором спосіб захисту права територіальної громади, яке прокурор вважає порушеним, є неналежним та таким, що суперечить правовій природі спірних правовідносин в контексті їх виникнення та правового регулювання.

З огляду на встановлені обставини, з огляду на те, що спірні земельні ділянки використовуються відповідачем 2 на підставі укладених та погоджених і підписаних сторонами договорів оренди, за якими сторони взяли на себе обсяг прав та обов`язків, враховуючи факт виконання вказаних договорів протягом всього строку їх дії, що не заперечується сторонами, суд констатує, що неможливо ефективно захистити права власника майна із застосуванням негаторного позову, оскільки майно перебуває у фактичному володінні відповідача заснованому на діючому договорі оренди. У даному випадку, на переконання суду, ефективним способом захисту прав власника майна буде фактичне повернення майна, що не можливо здійснити шляхом усунення перешкод у користуванні власністю у контексті означених судом обставин перебування майна у відповідача 2 на правовому титулі договірного користування.

З огляду на викладене суд погоджується з позицією відповідача 2, яка викладена в поданих на стадії нового розгляду поясненнях, що належним способом захисту порушених, на думку прокурора, прав Фурсівської територіальної громади у даному випадку має бути позов, який відповідає одному із способів захисту визначених ст. 16 ЦК України, а саме - про визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочину передбачених у ст. 216 ЦК України, що буде ефективним способом захисту права власності позивача, який призводить до відновлення порушеного права та повернення майна у фактичне володіння власника.

Враховуючи все наведене вище, суд підсумовує висновок про те, що обраний у позовній заяві прокурора спосіб захисту прав у формі негаторного позову не відповідає правовій природі правовідносин сторін є неефективним оскільки не тягне за собою наслідку у вигляді поновлення порушеного права у випадку оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яке вичерпало себе внаслідок виконання так і в силу взаємовиключного дуалізму вимог негаторного та віндикаційного характеру вимоги викладеної в п. 4 прохальної частини позову так і недопустимості ототожнення негаторного позову про усунення перешкод в користуванні майном з позовом про визнання недійсними договорів, а відтак, все наведене в сукупності не може призвести до належного поновлення прав в силу неналежного способу захисту обраного прокурором, який не відповідає правовій природі правовідносин, що склались між органом місцевого самоврядування та орендарем.

Вказана обставина також є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відтак, суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог, з огляду на неможливість досягти належного поновлення прав територіальної громади на спірні земельні ділянки у спосіб, що визначений у позовних вимогах, позаяк належним способом захисту з огляду на встановлені судом обставини буде звернення з вимогою про визнання спірних договорів оренди недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочину передбачених у ст. 216 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз