ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"16" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3346/23
за позовом Української православної церкви Білоцерківської єпархії Парафії Святого Великомученика Пантелеїмона (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Архипа Люльки)
до Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15)
про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3804-39-VIII від 27.04.2023 р.
Суддя В.М. Бабкіна
Секретар судового засідання: Крикун І.В.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Голуб В.О. (виписка з ЄДРЮОФОПГФ) в режимі відеоконференції
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/3346/23 за позовом Української Православної Церкви Білоцерківської єпархії Парафії Святого Великомученика Пантелеїмона до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3804-39-VIII від 27.04.2023 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2023 р. Білоцерківською міською радою Київської області на засіданні позачергової 39 сесії VIII скликання було прийнято рішення 3804-39-VIII Про припинення права постійного користування Парафії Святого Великомученика Пантелеїмона Української Православної Церкви, припинено право постійного користування Парафії Святого Великомученика Пантелеїмона на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (під будівництво храму) площею 0,5067 га з кадастровим номером: 3210300000:06:034:0029, що розташована за адресою: вулиця Архипа Люльки (Карбишева), м. Біла Церква, яке виникло на підставі підпункту 1.2 пункту 1 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 29.08.2000 р. № 276 Про затвердження технічної документації по складанню проекту відведення земельної ділянки.
Вважаючи вищезазначене рішення відповідача необґрунтованим та протиправним, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3804-39-VIII від 27.04.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023 р. було відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Підготовче засідання відкладалось.
04.12.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 3673/01-07 від 27.11.2023 р. (вх. № 22433/23 від 04.12.2023 р.), згідно з яким останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Поряд з цим, відповідач зауважує, що установчий документ позивача, як релігійної організації, є недійсним в частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.
18.12.2023 р. через систему Електронний суд до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 18.12.2023 р. (вх. № 5610/23 від 18.12.2023 р.), згідно з якою останній відхиляє аргументи відповідача, викладені у відзиві, та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
29.01.2024 р. через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання б/н від 29.01.2024 р. (вх. № 930/24 від 29.01.2024 р.), за змістом якого останній заперечує проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 р. було закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2024 р. було зупинено провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Київської області № 911/1474/23.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2024 р. було поновлено провадження у справі і призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.11.2024 р.
У судове засідання 07.11.2024 р. представник позивача не з`явився, представник відповідача клопотала про відкладення судового засідання у зв`язку з неявкою представника позивача. Про дату, час і місце судового засідання останній був повідомлений належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2024 р. було відкладено судове засідання з розгляду даної справи по суті на 16.12.2024 р.
У судове засідання 16.12.2024 р. представник позивача не з`явився, представник відповідача клопотав про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача. Про дату, час і місце судового засідання останній був повідомлений належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Слід зазначити, що дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Поряд з цим, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.03.2023 р. у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований в підсистемі Електронний суд та має свій електронний кабінет, до якого ухвали суду від 10.10.2024 р. та 07.11.2024 р. були доставлені 11.10.2024 р. та 12.11.2024 р. відповідно, що вказує на можливість позивача ознайомлюватись з процесуальними документами суду у своєму кабінеті та повідомляти суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні через представника, щодо неможливості представника з`явитись у визначені судом дату та час до суду або ж щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.
Отже, про судові засідання, призначені на 07.11.2024 р. та 16.12.2024 р., позивач був повідомлений належно.
Водночас, слід зазначити, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 р. у справі № 910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 р. у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 р. у справі № 916/3616/15.
Станом на час судового засідання 16.12.2024 р. заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача у засіданнях 07.11.2024 р. та 16.12.2024 р. до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду.
Поряд з цим, Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 р. у справі "UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у даній справі обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судові засідання.
Отже, беручи до уваги наведене, оскільки представник позивача, якого належним чином було повідомлено про дату, час і місце судових засідань, у судові засідання 07.11.2024 р. та 16.12.2024 р. не з`явився, не повідомив при цьому про причини відсутності та не надав клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що позовна заява Української Православної Церкви Білоцерківської єпархії Парафії Святого Великомученика Пантелеїмона до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3804-39-VIII від 27.04.2023 р. підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Слід зазначити, що відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Позов Української православної церкви Білоцерківської єпархії Парафії Святого Великомученика Пантелеїмона (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Архипа Люльки) до Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15) про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3804-39-VIII від 27.04.2023 р. залишити без розгляду.
2. Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.01.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124383935 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них |
Господарське
Господарський суд Київської області
Бабкіна В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні