Ухвала

від 10.01.2025 по справі 331/69/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/69/25

Провадження № 1-кс/331/56/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Каретник Ю.М., за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С., представника заявника адвоката Лисенка Д.В., розглянувши в режимі відеоконференції скаргу адвоката Лисенка Дмитра Вячеславовича, який діє в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ», на бездіяльність працівників відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді 09.01.2025 надійшла скарга адвоката Лисенка Дмитра Вячеславовича, який діє в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ», на бездіяльність працівників відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

В обґрунтування вимоги, викладеної у скарзі, зазначено, що 02.01.2025 Лисенко Д.В. в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ» звернувся до відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення начальником та старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за ч.2 ст. 382 КК України. Заява відділом поліції отримана 07.01.2025, проте, станом на час звернення до суду з даною скаргою, а саме: на 09.01.2025, відомості за його повідомленням №01/01-Ю від 01.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

Посилаючись на те, що працівниками ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у порушення вимог ст. 214 КПК України не внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, скаржник просить слідчого суддю зобов`язати уповноважену особу внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення згідно із його повідомленням від 01.01.2025 за №01/01-Ю.

У судовому засіданні адвокат Лисенко Д.В., який діє в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ», скаргу підтримав та просив її задовольнити. Також він пояснив, що ним було направлено до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист у цивільній справі для примусового виконання. Цей виконавчий лист йому було повернуто, оскільки державний виконавець вважав, що за кожною із вимог, які вказані у цьому виконавчому листі, мав бути виданий окремий виконавчий лист. Такі дії державного виконавця адвокат оскаржив у судовому порядку і ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024 його скаргу було задоволено, визнано неправомірними дії державного виконавця і зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача щодо виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №332/3809/23.

У подальшому він звернувся із листом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо надання інформації про виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024. На цей лист він отримав відповідь про те, що наразі вирішити питання про відкриття виконавчого провадження неможливо у зв`язку з тим, що через кібератаку 19.12.2024 наразі відсутній доступ до відповідних єдиних та державних реєстрів, а також через оскарження в апеляційному порядку ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024.

Скаржник із даною відповіддю не погодився, оскільки вважає, що таким чином державний виконавець свідомо ухиляється від виконання судових рішень, які набрали законної сили, а апеляційне оскарження ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024 не перешкоджає її виконанню.

Це стало підставою для його звернення до відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України №01/01-Ю від 01.01.2025, яка була отримана відділом поліції 07.01.2025.

Оскільки відомості за цією заявою про вчинення кримінального правопорушення у встановлений строк протягом 24 годин до ЄРДР внесені не були, скаржник просив подану ним до слідчого судді скаргу задовольнити.

Також адвокат Лисенко Д.В., який діє в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ», зазначив, що якби у відповіді відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) причиною невиконання судового рішення було вказано лише відсутність доступу до відповідних реєстрів через кібератаку, то він не звертався б до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а потім і до слідчого судді із даною скаргою. У даному ж випадку скаржник наполягає на тому, що основною причиною невиконання судових рішень, ухвалених Запорізьким районним судом Запорізької області на його користь, є саме апеляційне оскарження ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024, яка на час надання йому відповіді на запит набрала законної сили і підлягала безумовному виконанню. Також він зазначає, що у наданому йому відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листі взагалі відсутнє посилання на те, що відкрити виконавче провадження неможливо без оригінала виконавчого листа, який у державного виконавця був відсутній.

Представник відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд вказаної скарги без його участі, у задоволенні скарги просив відмовити. Як на підставу для відмови у задоволенні скарги він зазначив, що відповідно до відповіді ВПКР УЗПВР у Запорізькій області від 31.12.2024 через кібератаку було призупинено роботу Державних реєстрів, що унеможливлює відкриття виконавчого провадження.

Вислухавши скаржника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що 07.01.2025 Лисенко Д.В. в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ» звернувся до відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою №01/01-Ю від 01.01.2025 про вчинення службовими особами відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: начальником ОСОБА_1 та старшим державним виконавцем Мельниковим О., злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України невиконання ними ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №332/3809/23, провадження №4-с/317/25/2024, у якій просив відкрити за даним фактом кримінальне провадження та надіслати йому витяг із цього кримінального провадження.

Із копії вступної та резолютивної частин ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №332/3809/23, провадження №4-с/317/25/2024, встановлено, що розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельникова Олега Андрійовича, боржник ОСОБА_2 , суд ухвалив (дослівно): «Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» на дії старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), що полягають у винесенні повідомлення від 19 жовтня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними.

Скасувати повідомлення від 29.10.2024 старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) вирішити питання про відкриття виконавчого провадження згідно заяви про відкриття виконавчого провадження № 15/10-Ю від 15.10.2024 на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 332/3809/23.

В іншій частині скарги - відмовити.».

Відповідно до довідки про набрання судовим рішенням законної сили, яка сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №332/3809/23, провадження №4-с/317/25/2024, набрала законної сили 18.12.2024.

Із копій матеріалів ЄО 308, наданих відділом поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, встановлено, що станом на 10.01.2025 відомості про кримінальне правопорушення за заявою Лисенка Д.В. в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ» №01/01-Ю від 01.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, а зазначені матеріали були направлені начальником сектору дізнання ОСОБА_3 із супровідним листом начальнику відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Щербині Є для розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» через відсутність достатніх підстав для прийняття рішення про внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Слідчим суддею при розгляді скарги враховано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Отже, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.

Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 5 п. 4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. До ЄРДР також вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).

Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Отже, чинне законодавство передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Із положень ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України вбачається, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочин є наявність у такій заяві або повідомленні об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.

Об`єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.

Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які б свідчили про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.

Зі змісту заяви адвоката Лисенка Д.В., який діє в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ», №01/01-Ю від 01.01.2025 вбачається, що останній стверджує про вчинення службовими особами відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: начальником Половніковим Р. та старшим державним виконавцем Мельниковим О., злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України невиконання ними ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №332/3809/23, провадження №4-с/317/25/2024. При цьому, на обґрунтування наявності ознак вчинення вказаними службовими особами зазначеного злочину заявник посилається на лист від 30.12.2024 за підписом заступника начальника управління начальника відділу ОСОБА_4 , виконавцем якого зазначений Олег Мельников, де зазначено (дослівно), «що відділом була подана апеляційна скарга на рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №332/3809/23, через що станом на 30.12.2024 р. відсутні підстави для виконання оскаржуваного судового рішення».

Разом з тим, дослідивши у судовому засіданні копію листа відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.12.2024 «Щодо надання інформації», слідчий суддя встановив, що у цьому листі заступник начальника управління начальник відділу ОСОБА_5 повідомляє адвоката Лисенка Д.В. про те, що (дослівно) «у зв`язку з кібератакою, яка відбулася 19.12.2024 на державні інформаційні ресурси України, було зупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України, зокрема, Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників. Таким чином, станом на 30.12.2024 у Відділу відсутня можливість вчиняти виконавчі дії, в тому числі щодо відкриття виконавчих проваджень. З урахуванням зазначеного, станом на 30.12.2024 вирішити питання про відкриття виконавчого провадження згідно заяви про відкриття виконавчого провадження №15/10-Ю від 15.10.2024 на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №332/3809/23 - неможливо.».

Тобто, основною і єдиною причиною невиконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №332/3809/23, за твердженням відділу примусового виконання рішень, є саме кібератака, яка відбулася 19.12.2024 на державні інформаційні ресурси України.

При цьому, у вказаному листі інформація про подання відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 23.12.2024 апеляційної скарги на рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №332/3809/23 зазначена додатково і без вказівки на те, що подання цієї скарги є причиною для невиконання відповідного судового рішення.

Тому, слідчий суддя приходить до висновку про те, що скаржником було допущено хибне тлумачення змісту листа відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.12.2024 «Щодо надання інформації», у зв`язку з чим ним було неправильно визначено причину, яка перешкоджає відділу примусового виконання рішень виконати відповідне судове рішення.

Крім того, слідчий суддя враховує, що адвокат Лисенко Д.В. у судовому засіданні зазначив про те, що якби у відповіді відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) причиною невиконання судового рішення було вказано лише відсутність доступу до відповідних реєстрів через кібератаку, то він не звертався б до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а потім і до слідчого судді із даною скаргою.

У зв`язку з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що твердження, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення №01/01-Ю від 01.01.2025, не містять достатніх даних, які б свідчили про наявність ознак як кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, так і інших кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена у КК України.

При цьому, на переконання слідчого судді, оскільки право на апеляційне оскарження судового рішення гарантоване чинним законодавством України, жодна особа не може нести юридичну відповідальність за реалізацію цього права.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що сам факт подання заяви про вчинення кримінального правопорушення не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв і повідомлень є наявність у них фактичних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до Рішення Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 р. положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у зв`язку з чим вказана ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Керуючись вимогами ст. ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги адвоката Лисенка Дмитра Вячеславовича, який діє в інтересах ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ», на бездіяльність працівників відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і проголошено 14 січня 2025 року.

Слідчий суддя: Ю.М. Каретник