Ухвала

від 10.01.2025 по справі 461/226/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/226/25

Провадження № 1-кс/461/308/25

УХВАЛА

10.01.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000069 від 29.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», із подальшими змінами, внесеними згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 16.06.2022 (точний час органом досудового розслідування не встановлено), вирішив створити організовану злочинну групу, протиправна діяльність якої полягала у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Так, ОСОБА_5 , розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та кримінально караною, яка має високий ступінь суспільної небезпеки, вимагає чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), але не пізніше 16.06.2022 створив та очолив організовану групу, до якої у точно невстановлений досудовим розслідуванням різний час увійшли:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (знайома ОСОБА_5 , працівниця Благодійного фонду «Мрія Малечі» код ЄДРПОУ 39392026);

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (перебуває на посаді головного спеціаліста відділу співпраці з донорами і методичного забезпечення та супроводження міжнародної технічної допомоги управління допомоги та міжнародного співробітництва обласної державної адміністрації, знайома ОСОБА_5 )

ОСОБА_5 очолив вказане стійке злочинне об`єднання, визначив необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, функції кожного з учасників, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, злочинну спеціалізацію вказаної групи, яка передбачала вчинення тяжких злочинів на території м. Львова, Львівської області, здійснення організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керував такими діями, сприяв їх вчиненню шляхом надання для цього засобів, порад та вказівок.

Зокрема, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір, з метою не бути викритим правоохоронними органами, спланував створення і керування стійкою злочинною групою, обравши направленістю її діяльності - систематичне переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню наданням засобів, порад та вказівок.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та відвівши собі функції організатора і керівника групи, ОСОБА_5 особисто підібрав її учасників з числа знайомих, забезпечуючи при цьому стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених нею злочинних дій, використовуючи для відбору кандидатів їх особисті якості - схильність до вчинення злочинів, умови життя, зв`язки, здатність до підпорядкування, тощо.

Стійкість вказаної організованої групи полягала в існуванні між учасниками групи стабільних відносин, у зв`язку з підготовкою та вчиненням злочинів, постійного мобільного зв`язку між організатором та іншими учасниками групи, керованості і тривалості намічених ними злочинних дій, схильності учасників групи до вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, наявності надбаних ними навичок під час скоєння таких злочинів, а також відсутності законних способів заробітку грошових коштів, обізнаності із розташуванням кордону, особливостями регіону та методами діяльності правоохоронних органів, зокрема працівників Державної прикордонної служби та Національної поліції.

За час існування організованої групи між її керівником ОСОБА_5 ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, дотримання правил конспірації, єдині правила поведінки, а також спеціальні домовленості щодо ведення законспірованих розмов між собою.

Свою злочинну діяльність організована група здійснювала згідно заздалегідь розподілених між її учасниками ролей.

У цілях безпеки, зменшення ризику викриття правоохоронними органами та для прикриття протиправних дій, пов`язаних із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 , розуміючі що на період дії воєнного стану в Україні, виїзд за межі, можливий через інформаційну систему «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека (далі - система «Шлях»), та отримати дозвіл на виїзд за кордон за вказаною системою можуть водії, які перевозять вантаж та гуманітарну допомогу для потреб ЗСУ, правоохоронних органів, медзакладів та волонтерських організацій, ОСОБА_5 залучив ОСОБА_7 , знаючи що остання не має жодних правових підстав, здійснювати господарську діяльність Благодійного фонду «Мрія Малечі» (код ЄДРПОУ: 39392026), зареєстрований 12.09.2014 за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, будинок 55, (далі - БФ «Мрія Малечі») керівником якого являвся ОСОБА_9 , чим використав вказаний БФ «Мрія Малечі», для звернень із листами (пропозиціями) до Львівської обласної військової адміністрації, з метою внесення осіб в інформаційну систему «Шлях» для надання дозволу виїзду за межі України водіїв в умовах правового режиму воєнного стану.

Протиправна діяльність організованої злочинної групи у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 полягала у наступних діях: 1) пошуку військовозобов`язаних громадян України, які бажали потрапити на територію Європейського Союзу з різних причин, однак не мали правових підстав для виїзду за кордон в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан»; 2) подачі заявок із фіктивними відомостями на внесення вищевказаних осіб до інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека (далі - система «Шлях»), як водіїв БФ «Мрія Малечі», достовірно знаючи, що наявність таких відомостей відповідно до Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» №3857-ХІІ від 21.01.1994, Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених Постановою Кабінету міністрів України №57 від 27.01.1995 забезпечувало безперешкодний перетин державного кордону України; 3) усували перешкоди у незаконному переправленні їх через державний кордон України, під видом законного здійснення доставки гуманітарних вантажів на територію України.

Так, достовірно знаючи що у військовозобов`язаних осіб, які мали намір виїхати за межі території України, немає жодних законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, наддасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, ОСОБА_5 підшукував військовозобов`язаних осіб які бажають здійснити виїзд за межі території України в умовах правового режиму воєнного стану, у невстановленнй досудовим розслідуванням спосіб, отримував їхні особисті дані (фото паспортів осіб), які за допомогою месенджера «Whats App» пересилав ОСОБА_7 , котра у свою чергу маючи бланки листів, звернень до Львівської обласної військової адвміністрації від БФ «Мрія Малечі», заносили у них відомості про осіб які мають намір виїхати за межі території України, під видом водіїв БФ «Мрія Малечі».

Розуміючи, що вказана діяльність є незаконною, та з метою надання видимості нібито правомірного перетину осіб через держаний кордон України в умовах правового режиму воєнного стану, вказана групу здійснювала купівлю різних засобів та предметів, серед яких лопати, взуття, продукти харчування та інші, які в подальшому доставляла у заклади дошкільної освіти, вказівку про купівлю вказаних засобів надавала ОСОБА_8 , з метою видимості нібито правомірного перетину осіб через державний кордон України, та для подальшого надання дозволу для виїзду осіб, поданих до ЛОВА від БФ «Мрія Малечі».

ОСОБА_7 отримували дані про осіб яких потрібно внести у листи, пропозиції для виїзду за межі території України від ОСОБА_5 , вносила вказаних осіб у дані листи та маючи доступ до печатки БФ «Мрія Малечі» проставляла таку окрім цього підробляла підпис керівника БФ «Мрія Малечі» ОСОБА_9 , на листах та додатках до листів. Та в подальшому дані листи із додатками у сканованому форматі із електронної пошти БФ «Мрія Малечі» надсилались на електронну пошту Львівської обласної військової адміністрації Humtransport1@gmail.com, де комісією із працівників ЛОВА здійснювався розгляд надання дозволу на внесення в систему «Шлях» таких осіб, та подальшого виїзду за межі території України. Де у свою чергу ОСОБА_8 , здійснювала інформування ОСОБА_5 з приводу прийнятого рішення комісією, надавала консультації куди потрібно скидати такі листи, консультувала з питань готовності наказів про виїзд за межі України в умовах правового режиму воєнного стану, окрім цього надавала своїх клієнтів які бажають виїхати за межі території України.

Надалі, після задоволення позитивного рішення Львівською обласною військовою адміністрацією, щодо надання дозволу на внесення осіб у інформаційну систему «Шлях», та отримання дозволу на виїзд за межі території України в умовах правового режиму воєнного стану. Військовозобов`язані котрі у будь-яких договірних відносинах із БФ «Мрія Малечі» не перебували та ніколи там не працювали, являючись фіктивними водіями БФ «Мрія Малечі», під видом здійснення законної доставки гуманітарного вантажу до України, на власних чи ввірених їм транспортних засобах, які не перебувають на балансі чи у власності БФ «Мрія Малечі» здійснювали виїзд за межі території України через різні пункти пропуску.

В цілях безпеки та зменшення ризику викриття незаконної діяльності, пов`язаної із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, пошук потенційних клієнтів, та їх подальше внесення до системи «Шлях», ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , приймали через рекомендації невстановлених осіб.

Разом з тим, через бажання значної кількості військовозобов`язаних громадян України віком від 18 до 60 років покинути територію України під час дії правового режиму «Воєнний стан», спільний умисел організованої злочинної групи у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , охоплював організацію незаконного переправлення через державний кордон України, під видом законної доставки гуманітарного вантажу на територію України, однак такий від імені БФ «Мрія Малечі» не доставлявся згідно відомостей отриманих від Державної митної служби.

Всі учасники організованої ОСОБА_5 злочинної групи, були об`єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, також були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх, мали єдиний намір, розуміли, що дана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки з урахуванням дії на території України правового режиму «Воєнний стан», який забороняє виїзд за межі України військовозобов`язаним громадянам.

Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , діючи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, увійшли до створеної ОСОБА_5 організованої злочинної групи, де останній виступав організатором для вчинення тяжких злочинів у сфері недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_5 як організатору групи.

ОСОБА_5 , як організатор злочинної групи і керівник відвів собі наступні ролі та функції в складі організованої групи, а саме: розробив план злочинної діяльності, діяльність якої спрямовувалася на створення та керівництво організованою групою з метою вчинення тяжких злочинів; підібрав та залучив до участі в організованій групі інших її учасників, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; розподілив між учасниками групи функції, у відповідності до попередньо узгодженого плану, контролював їх виконання, забезпечуючи належну організованість групи, спільність та єдність їх дій у ході підготовки та вчинення злочинів; керував діями виконавців організованої групи, спонукав їх до вчинення злочинів шляхом віддання наказів, проведення бесід, наданням порад, а також координував їх дії під час вчинення злочинів за допомогою мобільного зв`язку; вживав заходів щодо конспірації незаконної діяльності організованої групи та унеможливлення викриття її учасників правоохоронними органами; здійснював пошук військовозобов`язаних клієнтів які зацікавленні у виїзді за межі території України на час запровадження воєнного стану; забезпечував внесення таких до системи «Шлях», за допомогою учасників групи

ОСОБА_7 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_5 групи, згідно з розподілених функцій, виконуючи роль безпосереднього виконавця, особисто здійснювала пошук клієнтів; отримувала дані про клієнтів від ОСОБА_5 , та особисто вносила відомості про осіб в бланки листів, звернень, пропозицій щодо виїзду за межі України водіїв в умовах правового режиму воєнного стану БФ «Мрія Малечі» до ЛОВА, на яких підробляла підпис ОСОБА_9 (керівник БФ «Мрія Малечі»), проставляла печатку даного благодійного фонду та відправляла на електронну пошту ЛОВА;

ОСОБА_8 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_5 групи, згідно з розподілених функцій, виконуючи роль безпосереднього пособника, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу співпраці з донорами і методичного забезпечення та супроводження міжнародної технічної допомоги управління допомоги та міжнародного співробітництва обласної державної адміністрації отримувала дані про осіб від ОСОБА_5 , які уже занесені у листи, звернення, пропозиції щодо виїзду за межі України водіїв в умовах правового режиму воєнного стану БФ «Мрія Малечі» до Львівської обласної військової адміністрації, та скеровані до електронну пошту Львівської обласної військової адміністрації, для подальшого здійснення нагляду щодо надання дозволу на внесення таких осіб у систему «Шлях», та повідомлення ОСОБА_5 , коли буде надано дозвіл про їх внесення у систему «Шлях»; особисто здійснювала пошук клієнтів; надавала консультації куди скеровувати такі листи до Львівської обласної військової адміністрації; надавала вказівку ОСОБА_5 про купівлю різних засобів та предметів, серед яких лопати, взуття, продукти харчування та інші, які в подальшому доставляли у заклади дошкільної освіти, з метою видимості нібито правомірного перетину осіб через державний кордон України, та для подальшого надання дозволу для виїзду осіб, поданих до ЛОВА від БФ «Мрія Малечі», здійснюючи видимість доставки гуманітарних вантажів вказаним Благодійним фондом.

Кожен з її учасників усвідомлював, що їхні дії є невід`ємною складовою частиною всього обсягу дій організованої групи при скоєнні злочинів.

Злочини, які вчинялися організованою групою, були охоплені єдиним умислом всіх його співучасників, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання.

Для підтримання постійного зв`язку і координації спільних дій, з метою конспірації, а також недопущення викриття злочинної діяльності правоохоронними органами, телефонні розмови велися між учасниками організованої групи в короткій і прихованій формі, а також через інтернет месенджер «WhatsApp».

Таким чином, ОСОБА_5 створив та очолив організовану групу, до якої добровільно і свідомо увійшли, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з якими згідно спільно розробленого плану, розподілу ролей та відведених обов`язків, спільно вчиняли злочини, пов`зані із незаконним переправлення осіб через державний кордон України.

Організована група характеризувалася наявністю організатора та керівника злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, тривалою підготовкою до вчинення злочинів та тривалим періодом, безпосередньо вчинення тяжких злочинів.

Загалом у період з 16.06.2022 по 30.10.2022 організована ОСОБА_5 група, у зазначеному складі, вчинила організацію незаконного перетину державного кордону України, військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, стосовно 9 осіб.

Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий та прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, як і не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Просив суд врахувати, що у ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв`язки, останній має на утриманні двох неповнолітніх дітей, активно займається волонтерською діяльністю. Окрім того, підозрюваний є особою з інвалідністю 3 групи, часто перебуває на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні внаслідок захворювання. З урахуванням вищевикладеного, сторона захисту просила обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000069 від 29.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

09.01.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 марки «Iphone 13» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме мобільного телефону ОСОБА_10 марки «Iphone 13» білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ;

- висновком експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи №55-Е від 11.03.2024, мобільного телефону ОСОБА_5 марки «Iphone 13» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;

- висновком експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи №56-Е від 12.03.2024, мобільного телефону ОСОБА_10 ;

- відповіддю отриманою із Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України;

- відповіддю отриманою із Державної служби України з безпеки на транспорті;

- протоколом обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_7 ;

- висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-24/19039-ПЧ від 27.08.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який підтверджує що він жодної господарської діяльності у БФ «Мрія Малечі» не вів, що всіма питаннями займалась ОСОБА_7 , він тільки рахувався керівником;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів які перебували у володінні Львівської митниці, з яких встановлено що БФ "Мрія Малечі" в період часу з 01.01.2022 по 01.06.2024 жодних гуманітарних вантажів не доставлялось на території України із території ЄС, які б замитнювались під видом гуманітарної допомоги;-

іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі. Також слідчим суддею встановлено, що у період введення правового режиму воєнного стану на території України, ОСОБА_5 регулярно здійснював перетин державного кордон.;

- ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує таке:

- наявність обґрунтованої підозри повідомленої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан здоров`я підозрюваного. дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..

При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суд враховує те, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу підозрюваного, належне йому майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов`язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених особі, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Запобіжний захід у вигляді застави не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища особи (підозрюваного, обвинуваченого) та її родини, не є способом покарання, а скерована лише на забезпечення виконання покладених на таку особу обов`язків. При цьому слідчий суддя/суд має тільки переконатися, що обраний розмір застави здатний примусити таку особу виконувати обов`язки і не перешкоджати розслідуванню.

Належного обґрунтування застосування застави у максимальному розмірі, передбаченому КПК України для тяжких злочинів слідчим та прокурором не наведено. Фактично прокурор та слідчий посилаються на категорію злочинів, залишаючи поза увагою принцип презумпції невинуватості.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має на утриманні двох малолітніх дітей, є особою з інвалідністю 3 групи, регулярно перебуває на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у зв`язку із наявністю захворювання.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.

Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 , будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 березня 2025 року.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_5 , інші особи, як заставодавці, мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42024142410000069 від 29.02.2024;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали до 09 березня 2025 року включно.

Повний текст ухвали проголошено 14 січня 2025 року о 16 год. 40 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1